Оцінка вартості будинків і споруд



 

Оцінка відбудовної вартості або вартості заміщення здійснюється: методом порівняльної одиниці; методом заелементного розрахунку (розбивки на компоненти); індексним способом оцінки.

Метод порівняльної одиниці. Включає наступні етапи:

1. На основі даних про витрати будівництва аналогічних об'єктів розробляються нормативи витрат на будівельні роботи. Як типове спорудження найкраще використати недавно побудований об'єкт, для якого відома контрактна ціна.

2. Норматив питомих витрат множиться на загальну площу або обсяг оцінюваного будинку.

3. Вносяться виправлення на особливості оцінюваного об'єкта.

За методом заелементного розрахунку (розбивки на компоненти) розрахунок ведеться в наступній послідовності:

1. Розбивка будинку на окремі елементи (фундамент, стіни, дах і т.д.).

2. Розрахунок витрат, необхідних для установки конкретного елемента

у споруджуваному будинку на дату оцінки.

3. Підсумовування заелементних витрат.

Індексний спосіб оцінки здійснюється за допомогою множення  балансової вартості об'єкта на відповідний індекс для переоцінки основних фондів

Після визначення повної вартості відновлення або заміщення з отриманої величини віднімається зношування для розрахунку залишкової вартості об'єкта. У практиці оцінки застосовується кілька методів визначення зношування будинків і споруджень: метод строку життя й метод розбивки на види зношування.

 

Тема 9. Визначення вартості машин і обладнання

 

1. Оцінка машин і устаткування, зміст і основні підходи оцінки

2. Розрахунок вартості машин і устаткування на основі

методів витратного підходу

3. Порівняльний підхід до оцінки вартості машин і устаткування

4. Доходний підхід в оцінці машин і устаткування

 

Оцінка машин і устаткування, зміст і основні підходи оцінки

Машини і устаткування, активна частина основних фондів, становлять технологічну основу будь-якого підприємства, є істотною частиною його майнового комплексу. Метою і мотивами оцінки машин і устаткування є:

незалежна від інших видів майна оцінка машин і устаткування;

оцінка машин і устаткування, як один з етапів оцінки (переоцінки) основних фондів;

оцінка машин і устаткування як один з етапів оцінки підприємства в цілому.

Методика оцінки машин й устаткування тісно пов'язана з методикою оцінки нерухомості, але і має різницю. Основні розходження між цими методиками в наступному:

1) різний характер об'єкта оцінки;

2) при оцінці машин й устаткування виникає проблема ідентифікації об'єктів оцінки;

3) при оцінці машин й устаткування важливу роль грає фактор зношування, тому що їх зношування відбувається досить інтенсивно;

4) на вартість машин й устаткування можуть впливати такі нематеріальні активи, як товарний знак, винахід, ноу-хау й ін.;

5) вартість машин й устаткування майже не залежить від територіальних факторів;

6) ринок машин й устаткування дуже структурований, практично кожна група встаткування має свій сектор товарного ринку;

7) для багатьох видів машин й устаткування ринок обмежений;

8) ринок машин й устаткування рухливий у порівнянні з ринком нерухомості;

9) машини й устаткування можуть бути переміщені в інше місце без заподіяння непоправного фізичного збитку як самим собі, так і тій нерухомості, до якої вони були тимчасово приєднані;

10) машини й устаткування можуть бути як функціональними, так й утворювати технологічні комплекси.

Об'єктами оцінки можуть виступати:

одна окремо взята машина або встаткування;

безліч умовно незалежних друг від друга одиниць машин й устаткування;

виробничо-технологічні системи: комплекс машин й устаткування з обліком наявних виробничо-технологічних зв'язків.

У першому випадку оцінка йде «розсипом», у другому – потоком, а в третьому має місце системна оцінка. При оцінці машин й устаткування важливим є правильність вибору методів оцінки. Ці методи опираються на три підходи: витратний, порівняльний (ринковий), дохідний (рис. 9.1).

 

 


Рис. 9.1. Зміст підходів до оцінки машин та устаткування

 

Витратний підхід припускає оцінку машин й устаткування виходячи із загального розміру понесених для їхнього придбання й уведення в експлуатацію витрат (витрат). Застосування витратного підходу не припускає додаткових розрахунків вартості майна, облік проводиться тільки витрат, що відбулися фактично, або передбачуваних. Цей підхід особливо надійний при оцінці нових машин й устаткування, освоюваних відповідно до кращого й найбільш ефективного використання.

Ринковий підхід характеризує оцінку з погляду можливого продажу аналогічних об'єктів основних фондів, тому його називають підходом з погляду порівнянних продаж. Він ґрунтується на безпосередньому порівнянні оцінюваного об'єкта з іншими об'єктами, проданими або підготовленими для продажу. Важливість цього підходу передбачається тим, що після ретельного збору, аналізу, перевірки й узгодження, ринкові дані продаж можуть представляти кращий показник ринкової вартості нерухомості. Ціна, що сплачує покупець, являє собою результат дії ринкового механізму, у якому безліч представлених на ринку об'єктів майна було вивчено й оцінено. Покупці часто роблять свої висновки про вартість у першу чергу по виставленим на продаж об'єктам. Оцінювачі також використають цю інформацію, включаючи інформацію про продані або орендовані об'єкти.

Доходний підхід передбачає оцінку майбутніх доходів, можливих при тому або іншому використанні оцінюваних машин й устаткування.

 

 


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 192; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!