Вимоги до посилань та цитувань
При написанні кваліфікаційної роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати досліджень, дані з яких наводяться в роботі, а також на наукові дослідження, на матеріалах яких розроблюються проблеми, що вивчаються у роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.
Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі.
В кваліфікаційних роботах необхідно використовувати кінцеві посилання на літературу, які можна здійснювати через зазначення у дужках їх номера у списку літератури та вказування сторінок, на які іде посилання.
Приклад:
Цитата в тексті: „Аксіологічний підхід до процесу навчання іноземних мов потребує врахування не лише зовнішніх аспектів навчання, але й актуалізації внутрішніх намірів особистості у процесі навчання: мотивів, потреб, ціннісних орієнтацій, устремлінь” [47, с.197].
|
|
|
Відповідне подання у списку використаних джерел:
47. Табере В. М. Засади розвитку іншомовної компетентності як чинника підвищення якості професійної підготовки лікарів / Вікторія Миколаївна Табере // Педагогічний дискурс. – 2008. – Вип. 3. – С.195-198.
На всі ілюстрації і таблиці кваліфікаційної роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово „таблиця” і „рисунок” в тексті пишуть скорочено, наприклад: див. табл. 1.2., див. рис. 2.4.
Вимоги до оформлення списку використаних джерел (приклади літератури та умовних скорочень)
Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.
Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.ін. (при цьому враховують відповідність бібліографічного опису вимогам чинного міжнародного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006). Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.
Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, у хронологічному порядку, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків (рекомендований при написання курсових та дипломних робіт).Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог міжнародних і державних стандартів з обов’язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна отримати з таких стандартів: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 „Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”, ДСТУ 3582-97 „Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила складання”, ГОСТ 7.12-93 „СИБИД. Библиографическая запись. Сокращения слов на русском языке. Общие требования и правила” [Бюлетень ВАК України. – 2007. – №6. – С.14-15].
|
|
|
Зверніть увагу на такі моменти.
1. При посиланні на книгу в списку використаних джерел вказується загальна кількість сторінок. При посиланні на частину книги чи статтю в збірці вказуються номери сторінок, на яких починається і закінчується стаття.
2. Якщо у літературного джерела один, два, три або чотири автори, прізвище першого вказується перед назвою, а інших через скісну лінію (/) після назви. Якщо у джерела п’ять і більше авторів, після назви вказується тільки три перших прізвища, а потім – „та ін.”.
3. Обов'язковим є зазначення не тільки міста видання, а й видавництва.
4. Місце видань, за винятком наступних столиць держав, пишуться повністю: Запоріжжя, Донецьк, Львів, Відень тощо. Винятки: К. (Київ), М. (Москва), Л. або СПб. (Ленінград, або Санкт-Петербург), N.Y. (Нью-Йорк), L. (Лондон), Р. (Париж).
Приклади бібліографічного опису, який наводять у списку використаних джерел:
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 189; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!