Інновації прийнято класифікувати по ряду ознак.
За ступенем радикальності, їхньої значущості в економічному розвитку (1) інновації можна розділити на:
- базисні (галузеформуючі, що проникають в інші галузі, основні) – інновації, що відносяться до принципово нових продуктів;
- поліпшуючі (істотне поліпшення базисних) – інновації, що стосуються значного удосконалення існуючих продуктів, а також інновації, пов'язані з впровадженням нових або в значній мірі удосконалених методів виробництва;
- псевдоінновації (незначні зміни базисних) – несуттєві видозміни продуктів і технологічних процесів, що припускають естетичні (у кольорі, декорі), а також незначні технічні чи зовнішні зміни в продукті, що залишають незмінним його конструктивне виконання і не роблять достатньо помітного впливу на параметри, властивості, вартість будь-якого виробу і вхідних у нього матеріалів і компонентів; розширення номенклатури продукції за рахунок освоєння виробництва уже відомих на ринку продуктів що не випускалися раніше з метою задоволення поточного попиту і збільшення доходів інноваційного підприємства.
За цим поділом стоять два різних інноваційних процеси: піонерський процес і процес, що доганяє. Піонерський тип означає лінію на досягнення світової першості (наприклад, США). Тип, що доганяє, дешевше і може дати швидкий результат (наприклад, Японія). На цьому шляху створюються поліпшуючі (так названі прирісні) інновації, пов’язані з поліпшенням властивостей існуючих процесів виробництва і продуктів.
|
|
|
За спрямованості впливу на процес виробництва (2) інновації підрозділяють на:
- розширюючі – націлені на більш глибоке проникнення в різні галузі і ринки наявних базисних інновацій (комп'ютеризація від обмеженого використання великих ЕОМ до масового застосування персональних комп'ютерів);
- раціоналізуючі – по своїй суті близькі до поліпшуючих;
Рисунок 1.1 – Класифікація системи інновацій
- заміщюючі – призначені для заміни одних (старих) іншими (новими), заснованими на виконанні тих же функцій (заміна газових світильників на електричні).
За галузевою структурою впровадження (3) інновації розподіляються на:
- інновації у галузі виникнення;
- інновації у галузі впровадження;
- інновації у галузі споживання.
За глибиною змін (4) класифікація торкається багатьох з розглянутих ознак, але, проте, її наявність дозволяє послідовно простежити переходи від інновацій більш низького рівня до інновацій більш високого рівня, якоюсь мірою розвивати класифікацію по інших ознаках:
- інновації нульового порядку – регенерування первісних властивостей системи, збереження і відновлення її існуючих функцій;
|
|
|
- інновації першого порядку – зміна кількісних властивостей системи;
- інновації другого порядку – перегрупування складових частин системи з метою поліпшення її функціонування;
- інновації третього порядку – адаптивні зміни елементів виробничої системи з метою пристосування друг до друга;
- інновації четвертого порядку – новий варіант, найпростіша якісна зміна, що виходить за рамки простих адаптивних змін; первісні ознаки системи не змінюються – відбувається деяке поліпшення їхніх корисних властивостей (оснащення існуючого електровоза новим двигуном);
- інновації п’ятого порядку – нове покоління; змінюються всі чи більшість властивостей системи, але структурна базова концепція зберігається (перехід від електродвигунів серії «А» до електродвигунів серії «АИ»);
- інновації шостого порядку – новий вид, якісна зміна первісних властивостей системи, первісної концепції без зміни функціонального принципу (виникнення безчовникового ткацького верстата);
- інновації сьомого порядку – новий рід, вища зміна у функціональних властивостях системи і її частини, що змінює її функціональний принцип (перехід до напівпровідників і транзисторів, заміна класичного повітряного транспорту транспортом на «повітряній подушці»).
|
|
|
За відношенням до розробки (5)інновації класифікуються на:
- інновації, що розроблено силами даного підприємства;
- інновації, що розроблено зовнішніми силами.
За масштабами розповсюдження (6) можуть бути виділені інновації, що стали основою для нової галузі, що робить однорідний продукт, і інновації, що знаходять застосування у всіх галузях і сферах народного господарства. Часто ці два типи інновацій за часом ідуть один за одним. Наприклад, електротехнічна промисловість і електрифікація народного господарства, автомобілебудування й автомобілізація, виробництво ЕОМ і комп’ютеризація.
За роллю в процесі виробництва (7) можна виділити:
- основні продуктові інновації (створюють нові ринки і лежать в основі нових галузей);
- доповнюючі продуктові інновації (розширюють ринок у відповідних галузях);
- основні технологічні інновації (складають базис великих технологічних систем);
- доповнюючі технологічні інновації (розвивають наявні базисні технології).
За характером потреб, що задовольняються (8), інновації можуть бути:
- орієнтовані на існуючі потреби;
- створюючі нові потреби.
|
|
|
Класифікація інноваційза ступенем новизни (9) – розподіл сукупності інновацій на однорідні за рівнем новизни групи (на основі нового відкриття чи на основі нового способу застосування явищ, що давно відкриті) з метою оцінки їхньої значимості. Поняття новизни інновації може відноситися до продукту чи технологічного процесу в цілому у випадку його абсолютної новизни або тільки до деяких його елементів, що змінюють функції і характеристики існуючого продукту чи процесу.
Класифікація інновацій по ступеню новизни здійснюється як по технологічних параметрах, так і з ринкових позицій. З погляду технологічних параметрів інновації розділяються на:
- продуктові – застосування нових матеріалів і напівфабрикатів, а також комплектуючих, одержання принципово нових функцій (принципово нові продукти)
- процесні – нова технологія виробництва, більш високий рівень автоматизації, нові методи організації виробництва (стосовно до нових технологій).
За типом новизни для ринку в складі інновацій виділяються:
- нові вироби для галузі у світі;
- нові вироби для галузі в країні;
- нові вироби для даного інноваційного підприємства (їхніх груп).
За часом виходу на ринок (10) інновації слід розділяти на інновації-лідери та інновації-послідовники.
За причинами виникнення (11) інновації можна розділити на:
- реактивні – інновації, що забезпечують виживання фірми як реакція на нововведення, здійснені конкурентами, тобто таку інновацію фірма змушена зробити слідом за конкурентом, щоб мати змогу вести боротьбу на ринку;
- стратегічні – інновації, упровадження яких носить характер, що випереджає, з метою одержання конкурентних переваг у перспективі.
За предметом і сферою використання (12) пропонується розподіл інновацій на:
- продукти (нові продукти і нові матеріали);
- ринки (відкриваючі нові сфери застосування продукту, що дозволяють реалізувати продукт на нових ринках);
- процеси (технологія, організація процесу виробництва й управлінських процесів).
Типізація інновацій по розглянутих вище ознаках дозволить:
- здійснювати „прив’язку” до типу інновацій тієї чи іншої стратегії (іншими словами, тип інноваційної стратегії будь-якого рівня залежить від переважного типу інновацій);
- конструювати економічні механізми й організаційні форми управління в залежності від типу інновацій (організаційно-економічний механізм є підсистемою інноваційної стратегії);
- визначати положення, форми реалізації і просування на ринку, що також будуть неоднакові для різних типів інновацій.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 454; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!