Зорієнтований на конкретні напрямки та завдання управління.
ТЕМА 1
СУТНІСТЬ, ПРИЗНАЧЕННЯ І РОЛЬ БЮДЖЕТУ ДЕРЖАВИ
Бюджет як економічна категорія
Ринкова модель економіки, а також усі без винятку інші моделі, не можуть існувати і розвиватися без втручання держави в процеси розподілу і перерозподілу новоствореної вартості в суспільстві. Для цього використовуються фінанси, а бюджет є конкретною формою реалізації функцій держави. З розвитком цивілізації бюджет стає інструментом здійснення економічної політики не лише за ринкових умов, а й у тоталітарних, монархічних та інших системах. У ньому сконцентровані інтереси держави, підприємців і населення. Об’єктом цих інтересів завжди є валовий внутрішній продукт, напрямки та методи його розподілу і перерозподілу.
Бюджет, в основному, відображає вторинний перерозподіл ВВП за допомогою податків і надання за рахунок бюджету громадянам суспільних благ і послуг.
Надання населенню суспільних благ стає однією з функцій держави в економіці вільної конкуренції, фінансування яких здійснюється з бюджету. Економічна природа бюджету якраз проявляється в тому, що за його допомогою держава надає суспільству унікальні блага і послуги, які істотно впливають на рівень добробуту та якість життя. До таких благ належать оборона країни, національна безпека й правопорядок, благоустрій, захист довкілля, освіта, охорона здоров’я, культура, наука, соціальний захист населення.
|
|
|
Бюджет – план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного року.
Розрізняють поточний бюджет та бюджет розвитку. Поточний бюджет – фінансування затрат на поточний рік, не пов’язаних з будівництвом. Бюджет розвитку – затрати на заходи, пов’язані з розвитком, тобто з майбутнім (будівництво, ноу-хау); при цьому держава претендує на часткове повернення виданої суми.
Значну роль у структурі ринкових відносин відіграє державний бюджет. Він – невід’ємна частина ринкових відносин і є важливим інструментом реалізації державної політики.
Державний бюджет як одна з ланок фінансової системи України є економічною категорією і відображає систему економічних відносин, які складаються у суспільстві в процесі утворення централізованого фонду грошових коштів держави і його використання на розширене відтворення, підвищення рівня життя і задоволення інших суспільних потреб.
Централізація коштів має важливе економічне і політичне значення, оскільки доходи, які мобілізуються до державного бюджету, є втіленням у життя державних заходів. Це дає можливість маневрувати коштами, зосереджувати їх у важливих галузях економічного та соціального розвитку, здійснювати єдину економічну і фінансову політику на території України.
|
|
|
У розвинених країнах державний бюджет не лише забезпечує акумулювання коштів, необхідних для фінансування держави, використовується не лише для часткового перерозподілу доходів з метою підтримання сприятливого соціального становища у державі, а й для впливу на економічні, соціальні, національні, регіональні процеси у суспільстві і провадження вищими органами влади відповідної національної стратегії розвитку, спрямованої на зміцнення державної безпеки.
В умовах переходу економіки України до ринкових відносин державний бюджет відіграє важливу роль, тому і використовується для міжгалузевого і територіального перерозподілу фінансових ресурсів з урахуванням рівня розвитку економіки та культури по всій території. Нині завдяки державному бюджету України між галузями і регіонами, а також серед населення порозподіляється майже 50% усього обсягу ВВП. Кошти державного бюджету повинні, насамперед, спрямовуватись на фінансування структурної перебудови економіки, комплексних цільових і науково-технічних програм, соціальний розвиток і соціальний захист населення.
|
|
|
На формування і використання бюджету впливають економічні, соціальні і політичні фактори.
Економічні фактори в значній мірі пов’язані з макроекономічними процесами, які виникають у сфері суспільного виробництва. Сюди відносяться ВВП, економічний ріст (спад) виробництва, інфляція, безробіття, структурні зміни у виробництві, продуктивність праці, податкова політика.
Соціальні фактори в значній мірі зумовлені особливостями відтворення робочої сили і населення країни в цілому. Сюди необхідно віднести фінансові ресурси, які йдуть на освіту, охорону здоров’я, соціально-культурні заходи, соціальний захист населення.
Політичні фактори безпосередньо пов’язані з забезпеченням обороноздатності країни і підтримкою внутрішнього правопорядку, раціональною організацією управління країною, укріпленням законодавчої і виконавчої влади.
Функції бюджету
Суть бюджету розкривається в його функціях. Бюджет виконує три головні функції – розподільну, контрольну і функцію забезпечення існування держави.
Розподільна функція зумовлена тим, що у відносини з бюджетом вступають майже всі учасники суспільного виробництва. Основним об’єктом розподілу і перерозподілу виступає чистий дохід, отриманий в суспільстві. Завдяки цій функції проходить концентрація грошових коштів у руках держави і їх подальше використання з метою забезпечення суспільних потреб. Розподіл коштів проходить між окремими галузями, окремими верствами населення. У результаті такого розподілу і перерозподілу формуються різноманітні грошові фонди: державного і місцевого бюджетів, фонди соціального страхування, Пенсійний фонд, фонд зайнятості населення, фонд по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
|
|
|
Світовий досвід переконує, що з розвитком ринкових відносин роль держави в розподільчих процесах має зростати, і бюджет у цьому плані є найдосконалішим засобом для здійснення державою зазначеної функції. У більшості розвинутих країн світу через бюджет перерозподіляється від 30 до 50% ВВП. Проблема полягає в тому, як знайти виважені форми і методи цього перерозподілу, що в умовах економіки України є найважливішим.
Контрольна функція заключається в тому, що бюджет об’єктивно відображає економічні процеси, які протікають в структурних ланках економіки. При формуванні державних доходів фінансовий контроль здійснюється за правильністю утримання різноманітних видів податків, визначенням податкової бази, формами пільгового оподаткування, строками надходження податків, мобілізацією інших джерел доходів. При використанні бюджетних коштів контролюється ефективність їх використання і відповідність цільовому призначенню.
Функція забезпечення існування держави ставить своїм завданням утворення матеріально-фінансової бази функціонування держави, утримання апарату управління країною, президентської, виконавчої та законодавчої влади, правоохоронних і митних органів, податкової служби. Важливе значення має здійснення зовнішньо-економічної діяльності України – утримання за рахунок бюджету дипломатичних представництв України за кордоном та внески в міжнародні організації, членом яких є Україна.
Посилення функцій, які виконує бюджет, потребує вдосконалення управління його дохідною і видатковою частинами. Реформування державних видатків дасть змогу здійснити реформу податкової системи. До того часу, доки не буде виконана така робота, вдосконалення податкової системи залишиться лише намірами, оскільки бюджет - це фінансовий план держави і внесення в нього будь-яких змін має здійснюватися комплексно. Тут все взаємопов’язано – зменшення податків потребує скорочення певних витрат, якщо цього не відбувається, то виникає дефіцит бюджету, який теж є певною мірою податком, тільки несправедливішим.
Призначення і роль бюджету
Призначення бюджету в державі виявляється через систему відносин, структура яких така:
- між державою і підприємницькими структурами в процесі мобілізації доходів, накопичень і фінансування з бюджету;
- між державою і населенням у процесі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП);
- між ланками бюджетної системи при бюджетному регулюванні.
Дослідження і аналіз структури зазначених відносин дають можливість зрозуміти економічний зміст бюджету, глибше виявити його роль у розподільчих процесах та економіці держави. На цих засадах формується і проводиться цілеспрямована бюджетна політика. Посилення ролі бюджету у формуванні та використанні фінансових ресурсів завжди пов¢язано з удосконаленням системи економічних відносин.
Роль ВВП на всіх стадіях від створення до споживання визначається за допомогою грошових фондів. Тому залежно від того, як відбувається процес мобілізації та використання бюджетних коштів, як це впливає в кінцевому підсумку на формування фондів споживання і нагромадження, визначається роль бюджету в економіці.
Бюджет завжди був важливим інструментом впливу на розвиток економіки і соціальної сфери. За його допомогою держава, здійснюючи розподіл і перерозподіл ВВП, могла змінювати структуру виробництва, впливати на результати господарювання, здійснювати соціальні перетворення.
В умовах переходу до ринку бюджет не втрачає своєї ролі, він є основним інструментом регулювання соціально-економічних процесів. Надходження до бюджету прямо залежать від стану виробництва. У свою чергу, можливість утримувати соціальну сферу, забезпечувати соціальні гарантії населенню залежить від стану надходжень до бюджету. Формування дохідної та видаткової частин бюджету пов’язано з основними макропоказниками економічного і соціального розвитку держави на відповідний рік.
В умовах перехідної економіки провідна роль бюджету в перерозподілі фінансових ресурсів, як і ВВП в цілому, є об’єктивною реальністю. Це зумовлено тим, що бюджет якраз і є тим інструментом, за допомогою якого здійснюється регулювання економічних процесів, чого не можна досягти іншими методами, в тому числі суто ринковими.
Бюджет в Україні переобтяжений великою кількістю видатків, які традиційно перейшли з бюджету колишнього СРСР, тобто тими з них, що були зумовлені політикою тоталітарної держави з надмірною централізацією, всеосяжним перенесенням фінансового забезпечення здійснення витрат на плечі держави. Насамперед, це видатки на розвиток економіки, що становили в 1990 році близько 50% усіх витрат.
В умовах функціонування ринку такі витрати не завжди раціональні, доцільні й постійно потребують зростання податкового тиску, передусім на виробничі структури. Тут має бути зрозуміло, що держава може витрачати лише ті кошти, які мобілізує за допомогою податків, які є основним джерелом бюджетних надходжень. Тому необхідно докорінно переглянути структуру державних витрат і залишити на утримання держави за рахунок бюджетних коштів лише ті з них, які неможливо або недоцільно здійснювати за рахунок інших джерел.
Останніми роками було здійснено деякі кроки в напрямку вдосконалення структури бюджетних витрат. Так, зменшено питому вагу бюджетних асигнувань на фінансування капітального будівництва за рахунок розширення практики використання інших інвестиційних джерел, у тому числі шляхом продажу об’єктів незавершеного будівництва, а також акцій, паїв і облігацій, залучення кредитних ресурсів.
Що стосується витрат на утримання соціально-культурних установ і закладів, то нині ще відчувається брак комплексних наукових обгрунтувань щодо кількості вищих освітніх закладів, потреби у спеціалістах, яких необхідно готувати для господарства країни, мережі культурно-освітніх установ, медичних закладів тощо.
За роки незалежності в Україні з’явився новий напрям витрат, який отримав назву “соціальний захист населення”. На його цілі витрачається близько 10% обсягу ВВП. Якщо взяти весь фонд споживання держави, то здебільшого він формується за рахунок виплат у вигляді надання соціальних благ і послуг. Очевидно, тут також повинна бути раціональна межа. В умовах ринку основним джерелом добробуту кожного громадянина має бути винагорода за працю. Порушення цього принципу веде до соціального жебрацтва, незацікавленості у продуктивній праці й неощадливому господарюванні.
Зараз внаслідок складного економічного стану, зниження прибутку у суб’єктів підприємницької діяльності стає важчим утримувати за рахунок коштів підприємств і організацій об’єкти соціальної сфери: дитячі установи, поліклініки, житло, об’єкти побутового і комунального господарства. Деякі з них через брак коштів на утримання закриваються або перепрофілюються. Така тенденція може призвести до погіршення обслуговування населення й значного скорочення мережі таких закладів.
З метою звільнення підприємств і організацій, заснованих на державній формі власності, від обов’язків утримання об’єктів соціальної сфери, збереження функціонального їх призначення й створення сприятливих умов для господарювання суб’єктів підприємницької діяльності слід забезпечити передачу таких об’єктів у власність місцевим органам влади й продаж комерційним структурам. Така передача має здійснюватися поступово, поетапно, в міру вишукування джерел фінансування.
ТЕМА 2
БЮДЖЕТ ЯК ОСНОВНИЙ ФІНАНСОВИЙ ПЛАН ДЕРЖАВИ
Бюджет як фінансовий план держави
Бюджет як фінансовий план є розписом доходів і видатків держави, який затверджується органами законодавчої і представницької влади у вигляді закону. Він відображає економічну, соціальну, військову, міжнародну політику держави.
Видатки на економічну діяльність визначаються двома чинниками:
1) масштабами державного сектора економіки;
2) економічною політикою держави.
Рівень соціальних видатків визначається фінансовою моделлю суспільства.
Доходи бюджету характеризують податкову політику держави.
В Україні бюджет як фінансовий план має певні відмінності від бюджету як економічної категорії, оскільки до нього включаються фонди цільового призначення. Включення цих фондів до бюджету зумовлено двома причинами:
1) наданням їм законодавчої сили;
2) необхідністю здійснення державного контролю за коштами цих фондів.
Стан бюджету як фінансового плану характеризується трьома показниками:
1) рівновага доходів і видатків;
2) перевищення доходів над видатками;
3) бюджетний дефіцит – перевищення видатків над постійними доходами. За наявності бюджетного дефіциту встановлюються джерела його покриття.
Причиною бюджетного дефіциту є потреба держави витрачати більше, ніж це дозволяють фінансові можливості. Уникнути дефіциту теоретично досить просто – скоротити видатки або збільшити податки. Однак на практиці, як правило, це зробити досить важко, а іноді й неможливо.
Розрізняють такі типи бюджетів:
1. Лінійно- об’єктний (постатейний) бюджет: орієнтація на контроль.
Лінійно-об’єктний або постатейно-витратний підхід є одним з найперших підходів до складання бюджету і користується популярністю у місцевих органах самоврядування. Як інструмент управління цей тип бюджету має певні межі щодо застосування.
У лінійно-об’єктному бюджеті кошти розподіляють за визначеними статтями або об’єктами витрат.
Лінійно-об’єктний підхід був уведений на початку ХІХст. для упорядкування неконтрольованих витрат місцевих органів. Він застосовується з метою посилення відповідальності урядових установ за здійснені ними витрати шляхом установлення послідовного постатейного переліку.
Цей метод дозволяє посилити контроль за діяльністю установ, що фінансують витрати.
Недоліки методу полягають у тому, що:
а) неможливо порівнювати напрямки витрат бюджету з цілями суспільства;
б) не передбачають порівняння затрат і результатів;
в) неможливі альтернативи у політиці, яку проводить уряд;
г) базується на плануванні від досягнутого.
2. Виконавчий бюджет - управлінський підхід (започаткований у 30-х роках ХХст. в Америці в рамках програми “Нового курсу” адміністрації президента Ф. Рузвельда).
Причини створення:
1. Зростання ділової активності і витрат держави зробили агреговану інформацію про види діяльності, які вона виконує, більш важливою, ніж перелік окремих статей витрат.
2.У відповідності з положеннями Кейнса суттєво зростали суспільні витрати держави, і, відповідно, необхідно було їх вимірювати по кожному напрямку використання коштів.
3. Необхідно було зорієнтувати структуру витрат бюджету на виконання функцій держави, а також на здійснення державних проектів.
Ідея виконавчого бюджету базується на принципі порівняння витрат з виконанням функцій держави. Розподіл коштів відбувається за видами діяльності, а не за статтями витрат.
Переваги управлінського підходу перед постатейно-витратним:
Зорієнтований на конкретні напрямки та завдання управління.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 250; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!