Міжнародна спеціалізація та її напрямки
Міжнародний поділ праці– вища ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці між країнами, що передбачає стійку концентрацію виробництва визначеної продукції в окремих країнах. Головним напрямком розвитку МПП стало розширення міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва, що є формами МПП і виражають його сутність.
Міжнародна спеціалізація – це спеціалізація підприємств різних країн на виготовленні часткових продуктів, пов'язана з науково-технічною революцією. Розвивається вона за двома напрямками.
1. Виробничий напрямок включає спеціалізацію: міжгалузеву; внутрішньогалузеву; окремих підприємств.
2. Територіальний напрямок включає спеціалізацію окремих країн, групи країн або регіонів на виробництві визначених товарів і їхніх частин для світового ринку.
Міжгалузева спеціалізація — це взаємовідносини між державами з обміном продуктами різних галузей виробництва. Така форма переважала в 30-ті роки у взаємовідносинах між комплексними галузями (наприклад, обробної промисловості загалом і сільського господарства). В 50—60-ті роки ця форма діяла вже на рівні первинних галузей (автомобілебудування, хімічна промисловість тощо). В 70—80-ті роки на перший план вийшла внутрішньогалузева спеціалізація, яка основана на поділі виробничих програм у межах однієї й тієї ж галузі.
Основними видами міжнародної виробничої спеціалізації є: предметна; подетальна; технологічна;
|
|
|
Предметна спеціалізація означає, що деякі країни, або фірми спеціалізуються на експорті певного виду товару або продукції (вона є ж частковою спеціалізацією).
Подетальна – це спеціалізація окремих фірм (внутрігалузева спеціалізація між окремими підприємствами) по виготовленню запчастин та деталей.
Технологічна – у такій спеціалізації задіяні дрібні та середні підприємства, які обслуговують крупні транснаціональні корпорації, на цих фірмах здійснюється завершення технологічного процесу.
В проблематиці міжнародної спеціалізації існують такі поняття: міжнародно спеціалізована галузь; міжнародно спеціалізована продукція.
Міжнародно спеціалізована галузь – це сукупність галузей сфери матеріального виробництва будь-якої країни, яка найбільш активно бере участь у міжнародному поділі праці. Особливість цієї галузі:
- Висока частка експорту порівняно з іншими галузями (у виробництві товарів);
- Високий рівень внутрігалузевої спеціалізації та кооперації (існує коефіцієнт еластичності міжнародної спеціалізованої галузі – КВЕС – коефіцієнт відносної експортної спеціалізації галузі:
КВЕС = Ео/Ем*100%
Ео – питома вага певної галузі в експорті товарів;
|
|
|
Ем – питома вага товарів – аналогів на світовому ринку.
КВЕСпоказує у якій степені національна промисловість, або її окремі галузі орієнтуються на зовнішній ринок, або те наскільки національна промисловість та її окремі галузі відірвані від світового ринку.
Міжнародно спеціалізована продукція означає, що спеціалізованими є ті товари, які виготовляються за світовими стандартами, світовою якістю і відповідно є конкурентноспроможними на світовому ринку. Це продукція ТНК, спільних підприємств. Для того, щоб виготовляти товари на світовий ринок, держави складають спільні програми по випуску та асортименту продукції. Це робиться з метою уникнення дубляжу у випуску товарів та зменшення світової конкуренції.
Міжнародна кооперація виробництва та її сфери.
Міжнародна виробнича кооперація— це форма організації спільного або взаємоузгодженого виробництва за участю двох або декількох країн. Найбільшого розвитку вона отримала у машинобудуванні, електроніці, хімічній та деяких інших галузях промисловості, перш за все у виготовленні високотехнологічної продукції.
Міжнародна виробнича кооперація об’єднує ресурси виробництва в єдиному організаційно-технологічному процесі. Здійснення такого процесу у міжнародному масштабі передбачає укладання відповідних контрактів та угод, котрі регламентують виробничо-технічні та торгово-економічні питання, а також вироблення адекватних форм і методів співробітництва.
|
|
|
Міжнародна виробнича кооперація відіграє важливу роль у розвитку економіки України, яка останнім часом набула стрімкого розвитку. Вона охоплює наступні сфери співробітництва:
- виробничо-технологічне співробітництво (передача ліцензій і прав власності; розробка й узгодження проектно-конструкторської документації, технологічних процесів, технічного рівня і якості продукції, будівельних і монтажних робіт, модернізацію підприємств, що кооперуються; удосконалювання керування виробництвом, стандартизацію, уніфікацію, сертифікацію, розподіл виробничих програм);
- торгово-економічні процеси, пов’язані з реалізацією кооперованої продукції.
- післяпродажне обслуговування кооперованої продукції.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 639; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!