Підвідомчість адміністративних справ
Тема 6: Адміністративне судочинство в Україні
План:
І. Організація адміністративного судочинства в Україні:
1. Розвиток адміністративного судочинства в Україні
2. Поняття, завдання та мета адміністративного судочинства
3. Система та повноваження адміністративних судів
4. Склад суду та відводи
ІІ. Підвідомчість та підсудність справ адміністративного суду:
1. Підвідомчість адміністративних справ
2. Поняття підсудності адміністративних справ:
а) Предметна підсудність адміністративних справ
б) Територіальна підсудність адміністративних справ
в) Інстанційна підсудність адміністративних справ
г) Підсудність за зв’язком вимог
ІІІ. Наслідки порушень правил підсудності
І. Організація адміністративного судочинства в Україні
Розвиток адміністративного судочинства в Україні
Історія розвитку адміністративної юстиції належить до часів дореволюційної Росії. Адміністративно правові спори у ІІ пол. ХІХ ст. розглядалися спеціально створеними органами: «смешанные губернские присутствия». Другою інстанцією був Перший Департамент сенату.
У Радянський період адміністративно правові спори розглядалися адміністративними органами:
- притягнення до адміністративної відповідальності;
- розгляд скарг громадян;
- оспорювання неправомірних дій органів влади;
- відмінна неправомірних актів.
Ідея створення адміністративних суддів у незалежній Україні була оприлюднена 1992 року концепції «Судово-правової реформи». Ці положення було розбито у Конституції України 1996 року, згодом у Законі України «Про судоустрій України» у 2002 році і у 2005 році було прийнято Кодекс Адміністративного Судочинства України та утворено систему адміністративних судів.
|
|
|
Діяльність адміністративних судів спрямована не на покарання протиправної поведінки громадянина, а на відновлення порушення його прав.
Поняття, завдання та мета адміністративного судочинства
Адміністративне судочинство –це встановлений законом порядок діяльності у процесуальній формі адміністративних судів, щодо розгляду і вирішення адміністративних справ, пов’язаних із захистом прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Ознаки адміністративного судочинства:
1) Обов’язок суб’єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності;
2) Невисокий розмір судового збору та можливість його зменшення або взагалі звільнення від нього;
3) Звільнення особи від сплати судових витрат на користь суб’єкта владних повноважень у справах за позовом суб’єкта владних повноважень;
|
|
|
4) Ініціативність суду у з’ясувані обставин справи;
5) Спеціальні доходи забезпечення адміністративного позову;
6) Особливі повноваження адміністративного суду при вирішенні справи.
Завдання адміністративного судочинства:
1. Захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічних повноважень, відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування їх посадових та службових осіб;
2. Вирішення адміністративних справ.
Система та повноваження адміністративних судів
Система адміністративних судів:
І. Місцеві адміністративні суди (суди І інстанції):
1) місцеві загальні суди (районні, районні у містах, міські, міськ. районні та військові суди гарнізонів);
2) місцеві окружні суди (в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі).
ІІ. Апеляційні адміністративні суди;
ІІІ. Вищий адміністративний суд України;
ІV. Верховний суд України.
Утворено:
1. 27 окружних адміністративних судів;
2. 7 апеляційних адміністративних судів (Дніпропетровський, Донецький, Київський, Львівський, Одеський, Севастопольський, Харківський).
|
|
|
Склад суду та відводи
За загальним правилом розгляд і вирішення усіх адміністративних справ у суді І інстанції здійснюється суддею одноособово.
Проте у суді І інстанції колегіально вирішуються справи у таких випадках:
1. Питання, що виникають під час розгляду справи колегією суддів вирішується більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім;
2. При прийняті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали;
3. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення.
Розгляд справ у апеляційній та касаційній інстанції відбувається лише колегіально:
- апеляційні інстанції у складі трьох суддів;
- у касаційних не менше п’яти суддів.
Відводи (самовідводи) судді, секретаря судового засідання, експерта спеціаліста, перекладача може бути застосовано з метою забезпечення неупередженого розгляду адміністративно справи.
ІІ. Підвідомчість та підсудність справ адміністративного суду:
Підвідомчість адміністративних справ
Підвідомчість– це розмежування компетенції між органами владних повноважень;
|
|
|
– це сукупність юридичних норм, що визначає властивості (характер спірних правовідносин) справ, в силу яких їх вирішення віднесено до компетенції того чи іншого органу (суду);
– це розмежування повноважень між судами.
Підставою розмежування підвідомчості справ між судами та іншими юрисдикційними органами є 4 загальні ознаки (критерії):
а) наявність правового спору чи спору про права у відповідній сфері правового регулювання;
б) суб’єктний склад осіб, які беруть участь у справі;
в) змістовний (предметний) склад спору;
г) непоширеність юрисдикції інших органів (суддів) на спірні правовідносини.
(а) Для адміністративно судочинства спір обов’язково має бути публічно-правовим – це суперечність між суб’єктами публічно-правових відносин, яка виникає з приводу їх прав і обов’язків або визнання правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.
(б) Позивачем в адміністративному судочинстві мають бути:
- громадяни, іноземці, особи без громадянства;
- юридичні особи;
- суб’єкти владних повноважень.
Відповідачем, як правило, є суб’єкт владних повноважень.
Як виняток відповідачем можуть бути фізичні чи юридичні особи лише у справах (ст. 50 КАСУ):
- про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян;
- про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднань громадян;
- про тимчасове видворення іноземців чи осіб без громадянства з України;
- про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
! Тобто однією із сторін обов’язково є суб’єкт владних повноважень.
(в) Є п’ять груп правовідносин (правових спорів) підвідомчих адміністративному суду:
- спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності;
- спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
- спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їх компетенції у сфері управління, а також спори, що виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
- спори за зверненням суб’єкта владних повноважень, у випадках встановлених законодавством;
- спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
(г) Ст. 17 КАСУ встановлює на які справи поширюється юрисдикція адміністративного суду, а на які ні.
3. Поняття підсудності адміністративних справ:
Підсудність –це поділ на групи за юридичними ознаками і властивостями адміністративних справ, вирішення яких віднесене законом до компетенції певного адміністративного суду.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 414; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!