Емпіричні методи (практичні).

Саме ці методи складають науковий апарат для вивчення конкретних соціальних подій і фактів.

При зборі первинних даних використовують чотири основ­них методи, кожен з яких має по два основних різновиди:

- опи­тування(анкетування та інтерв'ювання),

- аналіз документів (якісний і кількісний (контент-аналіз),

- спостереження (невключене і включене),

- експеримент(природній і штучний).

Охарактеризуємо емпіричні методи трохи детальніше.

 

Опитування.

Анкетування.

Анкета (з фр. епgиеtе— розслі­дування) — упорядкований за змістом і формою набір питань та висловлювань, що вміщені на одному чи кількох аркушах паперу.

Анкетою не можна назвати будь-який перелік запитань.

Так, запитання журналіста не вважаються анкетою, попри те, що вони є і послідовні, і логічні.

Анкета повинна бути адресо­вана багатьом людям (респондентам).

Логіка побудови питань в анкеті відповідає цілям дослідження і спрямована на отри­мання тільки такої інформації, яка дає можливість перевірити певні гіпотези.

Анкетування буває :

- суцільним(наприклад, перепис населен­ня — треба відзначити, що це дуже витратний захід),

- вибірковим.

Вибірка має максимально точно відображати всі основні параметри тієї соціальної групи, яку вивчають науковці. Напри­клад, якщо в країні 50 % становлять жінки і 50 % — чоловіки, з них, скажімо ЗО % пенсіонери, а 15% — мешканці сіл, то вибірка повинна макси­мально точно відповідати цим даним. І, чим більше вибірка відповідатиме структурі досліджуваної групи, тим точнішою, або, інакше кажучи, репрезентативнішою вона буде.

Про значення репрезентативності вибірки свідчить такий приклад, який уже став хрестоматійним.

 Перед президент­ськими виборами 1931 р. американський літературний жур­нал "LiteraryDigest" провів опитування, щоб з'ясувати, хто із кандидатів переможе на президентських виборахРузвельт чи Лендон. Журнал розіслав 10 млн. анкет.

При цьому адреси були взяті із телефонних книг.

Але організатори анкетуван­ня не врахували, що наявність у людини телефону передбачає приналежність її до певного соціального прошарку домовлас­ників. А це породжує певний тип соціальних очікувань.

 У резуль­таті, здійснивши величезну роботу (розсилання, й опрацюван­ня анкет), витративши великі кошти, журнал помилився, передбачивши перемогу Лендона.

 А нікому на той час ще не відомий Джордж Геллап, на підставі опитування тільки З тис. осіб, передбачив правильний результат виборів з точ­ністю до 3,5 %.

Інтерв'ювання.

Якщо анкету респондент заповнює само­стійно, то в інтерв'юзапитанняйому зачитує підготовлений спеціаліст.

Інтерв'ю буває:

-  стандартизованим, коли формулювання питань і їхній порядок є фіксованими, а інтерв'юер не має права їх змінювати (наприклад, телефонне інтерв'ю),

- нестандартизованим, яке схоже на журналістське.

Результати нестандартизованого опитування практично не піддаються стандартизованому опрацюванню.

Мета нестандартизованого опитування — отримати в експертів інформацію про невідоме явище, поглиблено вивчити проблему, з'ясувати подробиці, які неможливо виявити шляхом стандартизованого інтерв'ю.

 

Аналіз документів.

Документому соціології називають будь-яку інформацію, зафіксовану в друкованому чи рукописному варіанті,магнітній стрічці, фото- чи кіноплівці, картині, рисунку тощо.

Розрізняют:

- якісний

- кількісний аналіз доку­ментів.

Якісний— тлумачення документів, їх всебічна інтерпрета­ція шляхом з'ясування основних думок та ідей конкретного тексту.

Кількісний (контент-аналіз) —формалізований метод інтерпретації текстів.

Його використовують для вивчення ма­сивів однорідних документів (газети, телебачення, радіо, анке­ти, платформ політичних і громадських організацій).

При за­стосуванні цього методу, спершу обирають певну смислову оди­ницюсимвол, термін чи поняття, позначені словом чи словосполукою — і підраховують у якому контексті (позитив­ному, негативному чи нейтральному), і як часто вона вживаєть­ся в аналізованому документі.

 Наприклад, американський со­ціолог Гарольд Лассуел під час Другої світової війни, викори­стовуючи такий метод довів, що газета "Істинний американець" є профашистськи тенденційною.

Спостереження.

Включене спостереження —коли спосте­рігач безпосередньо присутній у групі, за якою він спостерігає (у групі страйкарів чи пікетувальників, або у будь-якій іншій соціальній групі).

Так, наприклад, один співробітник Інсти­туту філософії СРСР, свого часу з метою глибшого вивчення ціннісних орієнтацій та ідеалів робітників, влаштувався на завод і пропрацював там більше ніж півроку. Відомі навіть приклади, коли соціологи "включалися" у середовище наркома­нів, робітників-нелегалів з метою глибшого їх вивчення.

Невключене спостереженняколи спостерігач безпосе­редньо не присутній у групі, за якою він спостерігає.

Перевагою методу спостереження (включеного і невключеного) є безпосередність вражень дослідника, активне продукування гіпотез у процесі спостереження.

Недоліком методу спостере­ження варто вважати неможливість гарантувати репрезента­тивність даних, у зв'язку з тим, що неможливо охопити спосте­реженням велику кількість явищ, як і через значну ймовірність помилок при інтерпретації подій.

Тому цей метод доцільно за­стосовувати переважно у поєднанні з іншими методами збору інформації.

Експеримент.

 Його застосування в соціології є досить обме­женим. Серед багатьох вчених побутує думка про неможливість застосування експериментальних методів при аналізі соціаль­ної проблематики.

 Однак науці відомі соціальні експерименти Роберта Оуена, ФредерікаТейлора чи ЕлтонаМейо, які нама­галися створити для певних груп особливі умови життя чи праці, відмінні від загальноприйнятих, і перевірити таким чи­ном як це відобразиться на ефективності їхньої праці, або, у ви­падку Роберта Оуена, навіть як це вплине на саму сутність людини: чи зробить її красивішою, розумнішою, добрішою тощо.

Зрештою, існують експерименти, які створило саме жит­тя:соціальні революції, реформи, експерименти в межах різних соціальних груп і царин суспільного життя — педагогіки, еко­номіки, права та ін.

Серед соціальних експериментів розрізняють:

-  природні

- штучні.

Природні ті, що виникають не заплановано, сти­хійно.

Наприклад, існує гіпотеза про те, що зі скасуванням кол­госпів в українському селі відбудеться перехід до фермерського типу господарювання. Процес ліквідації колгоспів у багатьох областях нашої країни вже завершено. Чи закінчиться експе­римент щодо скасування колгоспної системи успіхом та роз­витком сільського господарства (а ця акція є фактично мас­штабним соціальним експериментом), ми дізнаємося вже в най­ближчі роки.

Штучні експериментиохоплюють значно менші масшта­би.

 Як правило, їх застосовують у малій групі, або в обмежено­му реґіоні, а їх перебіг є контрольованим.

Один із варіантів: створюють дві групи — експериментальну та контрольну. У першій запроваджують певнізміни, а у другій— залишають все по-старому. Контрольна група стає еталоном для порів­няння.

Функції соціології

Функція(з лат. fипсtіо— виконання, відповідність, здій­снення, відображення) — обов'язок, значення, призначення, роль.

У соціологічній літературі використовують різні критерії і способи класифікації функцій соціології. Наприклад, А. Здравомисловвважає, що соціологія виконує 4 найважливіших функції: теоретичну, ідеологічну, критичну й інструменталь­ну.

Н. Черништакож виділяє 4 основних функції:теоретико-пізнавальна, описово-інформаційна, функція соціального пла­нування та прогностична.

В. Городяненковиділяє 7 основних функцій соціології: дві гносеологічних — теоретико-пізнавальна і світоглядно-ідеологічна; і 6 соціальних: практико-перетворювальна, прогностична, організаційно-технологічна, критич­на, гуманістична та функція соціального планування.

 На думку Ж. Тощенка, соціологія як суспільна наука виконує теоретико-пізнавальну й управлінську функції, які, у свою чергу, мо­жуть утворювати похідні функції, залежні від перших двох: світоглядну, просвітницьку, прогностичну, профілактичну, практичну та ін.

Е. Тадевосян, підкреслюючи, що соціологія виконує різноманітні функції, вважає, що всіх їх можна роз­ділити на три основні: - теоретико-пізнавальна, - практично-по­літична та - ідейно-виховна.

При цьому це розмежування не має бути надміру жорстким, а також не повинне виключати вза­ємозв'язок і взаємовплив зазначених функцій.

Отже,соціологія як наука має багатоаспектне, багатоцільо­ве призначення і виконує різноманітні функції, а звернення до тих чи інших функцій — це вибір кожного дослідника. Пропо­нуємо розглянути детальніше такі функції:

Теоретико-пізнавальна функціяпокликана забезпечувати появу нового знання про всі сфери суспільного життя, узагаль­нення суспільних явищ та процесів.

Суть теоретико-пізнавальної функції полягає у формулюванні проблем соціальної реаль­ності, розробці гіпотез, визначенні шляхів, методів та інструмен­тарію соціологічного дослідження.

 Вона націлена на "виробництво" нових соціологічних знань.

Описово-інформаційна функціяполягає у систематичному описуванні та нагромадженні матеріалу у вигляді різноманіт­них наукових звітів, статей, книг.

Вони відображають справж­ню картину того соціального об'єкта, який вивчається дослідниками і на основі зібраних матеріалів робляться практичні висновки, приймаються управлінські рішення тощо.

Прогностична функція. Соціологічні дослідження завершу­ються обґрунтуванням коротко- або довготермінового прогнозу розвитку досліджуваного об'єкта.

Завдяки прогностичній функції соціології можлива свідома перебудова й удосконален­ня життя суспільства. Вироблення прогнозів відіграє важливе значення для всіх соціальних явищ, оскільки вони не лише вка­зують на необхідність певних змін, але й демонструють реальні можливості здійснення цих змін; виробляються практичні ре­комендації і пропозиції щодо підвищення ефективності управ­ління різними соціальними процесами.

 Прогноз є також потуж­ним навчальним і програмуючим інструментом.

 Застосовуючи прогнози для попередньої "репетиції майбутнього", розпізна­ючи попереджувальні знаки і драматичні події, які розгортають­ся після цього, люди можуть уникнути несподіванок, присто­суватися і діяти достатньо ефективно.

Функція соціального планування і соціальної технології призначена для визначення оптимального шляху вирішення соціальних проблем, методів і прийомів процедури управлін­ських рішень.

 


 


 


 



 


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 300; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!