Емпіричні методи (практичні).

Саме ці методи складають науковий апарат для вивчення конкретних соціальних подій і фактів.

При зборі первинних даних використовують чотири основних методи, кожен з яких має по два основних різновиди:

- опитування(анкетування та інтерв'ювання),

- аналіз документів (якісний і кількісний (контент-аналіз),

- спостереження (невключене і включене),

- експеримент(природній і штучний).

Охарактеризуємо емпіричні методи трохи детальніше.

Опитування.

Анкетування.

Анкета (з фр. епgиеtе— розслідування) — упорядкований за змістом і формою набір питань та висловлювань, що вміщені на одному чи кількох аркушах паперу.

Анкетою не можна назвати будь-який перелік запитань.

Так, запитання журналіста не вважаються анкетою, попри те, що вони є і послідовні, і логічні.

Анкета повинна бути адресована багатьом людям (респондентам).

Логіка побудови питань в анкеті відповідає цілям дослідження і спрямована на отримання тільки такої інформації, яка дає можливість перевірити певні гіпотези.

Анкетування буває :

- суцільним(наприклад, перепис населення — треба відзначити, що це дуже витратний захід),

- вибірковим.

Вибірка має максимально точно відображати всі основні параметри тієї соціальної групи, яку вивчають науковці. Наприклад, якщо в країні 50 % становлять жінки і 50 % — чоловіки, з них, скажімо ЗО % пенсіонери, а 15% — мешканці сіл, то вибірка повинна максимально точно відповідати цим даним. І, чим більше вибірка відповідатиме структурі досліджуваної групи, тим точнішою, або, інакше кажучи, репрезентативнішою вона буде.

Про значення репрезентативності вибірки свідчить такий приклад, який уже став хрестоматійним.

Перед президентськими виборами 1931 р. американський літературний журнал "LiteraryDigest" провів опитування, щоб з'ясувати, хто із кандидатів переможе на президентських виборах— Рузвельт чи Лендон. Журнал розіслав 10 млн. анкет.

При цьому адреси були взяті із телефонних книг.

Але організатори анкетування не врахували, що наявність у людини телефону передбачає приналежність її до певного соціального прошарку домовласників. А це породжує певний тип соціальних очікувань.

У результаті, здійснивши величезну роботу (розсилання, й опрацювання анкет), витративши великі кошти, журнал помилився, передбачивши перемогу Лендона.

А нікому на той час ще не відомий Джордж Геллап, на підставі опитування тільки З тис. осіб, передбачив правильний результат виборів з точністю до 3,5 %.

Інтерв'ювання.

Якщо анкету респондент заповнює самостійно, то в інтерв'юзапитанняйому зачитує підготовлений спеціаліст.

Інтерв'ю буває:

- стандартизованим, коли формулювання питань і їхній порядок є фіксованими, а інтерв'юер не має права їх змінювати (наприклад, телефонне інтерв'ю),

- нестандартизованим, яке схоже на журналістське.

Результати нестандартизованого опитування практично не піддаються стандартизованому опрацюванню.

Мета нестандартизованого опитування — отримати в експертів інформацію про невідоме явище, поглиблено вивчити проблему, з'ясувати подробиці, які неможливо виявити шляхом стандартизованого інтерв'ю.

Аналіз документів.

Документому соціології називають будь-яку інформацію, зафіксовану в друкованому чи рукописному варіанті,магнітній стрічці, фото- чи кіноплівці, картині, рисунку тощо.

Розрізняют:

- якісний

- кількісний аналіз документів.

Якісний— тлумачення документів, їх всебічна інтерпретація шляхом з'ясування основних думок та ідей конкретного тексту.

Кількісний (контент-аналіз) —формалізований метод інтерпретації текстів.

Його використовують для вивчення масивів однорідних документів (газети, телебачення, радіо, анкети, платформ політичних і громадських організацій).

При застосуванні цього методу, спершу обирають певну смислову одиницю — символ, термін чи поняття, позначені словом чи словосполукою — і підраховують у якому контексті (позитивному, негативному чи нейтральному), і як часто вона вживається в аналізованому документі.

Наприклад, американський соціолог Гарольд Лассуел під час Другої світової війни, використовуючи такий метод довів, що газета "Істинний американець" є профашистськи тенденційною.

Спостереження.

Включене спостереження —коли спостерігач безпосередньо присутній у групі, за якою він спостерігає (у групі страйкарів чи пікетувальників, або у будь-якій іншій соціальній групі).

Так, наприклад, один співробітник Інституту філософії СРСР, свого часу з метою глибшого вивчення ціннісних орієнтацій та ідеалів робітників, влаштувався на завод і пропрацював там більше ніж півроку. Відомі навіть приклади, коли соціологи "включалися" у середовище наркоманів, робітників-нелегалів з метою глибшого їх вивчення.

Невключене спостереження—коли спостерігач безпосередньо не присутній у групі, за якою він спостерігає.

Перевагою методу спостереження (включеного і невключеного) є безпосередність вражень дослідника, активне продукування гіпотез у процесі спостереження.

Недоліком методу спостереження варто вважати неможливість гарантувати репрезентативність даних, у зв'язку з тим, що неможливо охопити спостереженням велику кількість явищ, як і через значну ймовірність помилок при інтерпретації подій.

Тому цей метод доцільно застосовувати переважно у поєднанні з іншими методами збору інформації.

Експеримент.

Його застосування в соціології є досить обмеженим. Серед багатьох вчених побутує думка про неможливість застосування експериментальних методів при аналізі соціальної проблематики.

Однак науці відомі соціальні експерименти Роберта Оуена, ФредерікаТейлора чи ЕлтонаМейо, які намагалися створити для певних груп особливі умови життя чи праці, відмінні від загальноприйнятих, і перевірити таким чином як це відобразиться на ефективності їхньої праці, або, у випадку Роберта Оуена, навіть як це вплине на саму сутність людини: чи зробить її красивішою, розумнішою, добрішою тощо.

Зрештою, існують експерименти, які створило саме життя:соціальні революції, реформи, експерименти в межах різних соціальних груп і царин суспільного життя — педагогіки, економіки, права та ін.

Серед соціальних експериментів розрізняють:

- природні

- штучні.

Природні —ті, що виникають не заплановано, стихійно.

Наприклад, існує гіпотеза про те, що зі скасуванням колгоспів в українському селі відбудеться перехід до фермерського типу господарювання. Процес ліквідації колгоспів у багатьох областях нашої країни вже завершено. Чи закінчиться експеримент щодо скасування колгоспної системи успіхом та розвитком сільського господарства (а ця акція є фактично масштабним соціальним експериментом), ми дізнаємося вже в найближчі роки.

Штучні експериментиохоплюють значно менші масштаби.

Як правило, їх застосовують у малій групі, або в обмеженому реґіоні, а їх перебіг є контрольованим.

Один із варіантів: створюють дві групи — експериментальну та контрольну. У першій запроваджують певнізміни, а у другій— залишають все по-старому. Контрольна група стає еталоном для порівняння.

Функції соціології

Функція(з лат. fипсtіо— виконання, відповідність, здійснення, відображення) — обов'язок, значення, призначення, роль.

У соціологічній літературі використовують різні критерії і способи класифікації функцій соціології. Наприклад, А. Здравомисловвважає, що соціологія виконує 4 найважливіших функції: теоретичну, ідеологічну, критичну й інструментальну.

Н. Черништакож виділяє 4 основних функції:теоретико-пізнавальна, описово-інформаційна, функція соціального планування та прогностична.

В. Городяненковиділяє 7 основних функцій соціології: дві гносеологічних — теоретико-пізнавальна і світоглядно-ідеологічна; і 6 соціальних: практико-перетворювальна, прогностична, організаційно-технологічна, критична, гуманістична та функція соціального планування.

На думку Ж. Тощенка, соціологія як суспільна наука виконує теоретико-пізнавальну й управлінську функції, які, у свою чергу, можуть утворювати похідні функції, залежні від перших двох: світоглядну, просвітницьку, прогностичну, профілактичну, практичну та ін.

Е. Тадевосян, підкреслюючи, що соціологія виконує різноманітні функції, вважає, що всіх їх можна розділити на три основні: - теоретико-пізнавальна, - практично-політична та - ідейно-виховна.

При цьому це розмежування не має бути надміру жорстким, а також не повинне виключати взаємозв'язок і взаємовплив зазначених функцій.

Отже,соціологія як наука має багатоаспектне, багатоцільове призначення і виконує різноманітні функції, а звернення до тих чи інших функцій — це вибір кожного дослідника. Пропонуємо розглянути детальніше такі функції:

Теоретико-пізнавальна функціяпокликана забезпечувати появу нового знання про всі сфери суспільного життя, узагальнення суспільних явищ та процесів.

Суть теоретико-пізнавальної функції полягає у формулюванні проблем соціальної реальності, розробці гіпотез, визначенні шляхів, методів та інструментарію соціологічного дослідження.

Вона націлена на "виробництво" нових соціологічних знань.

Описово-інформаційна функціяполягає у систематичному описуванні та нагромадженні матеріалу у вигляді різноманітних наукових звітів, статей, книг.

Вони відображають справжню картину того соціального об'єкта, який вивчається дослідниками і на основі зібраних матеріалів робляться практичні висновки, приймаються управлінські рішення тощо.

Прогностична функція. Соціологічні дослідження завершуються обґрунтуванням коротко- або довготермінового прогнозу розвитку досліджуваного об'єкта.

Завдяки прогностичній функції соціології можлива свідома перебудова й удосконалення життя суспільства. Вироблення прогнозів відіграє важливе значення для всіх соціальних явищ, оскільки вони не лише вказують на необхідність певних змін, але й демонструють реальні можливості здійснення цих змін; виробляються практичні рекомендації і пропозиції щодо підвищення ефективності управління різними соціальними процесами.

Прогноз є також потужним навчальним і програмуючим інструментом.

Застосовуючи прогнози для попередньої "репетиції майбутнього", розпізнаючи попереджувальні знаки і драматичні події, які розгортаються після цього, люди можуть уникнути несподіванок, пристосуватися і діяти достатньо ефективно.

Функція соціального планування і соціальної технології призначена для визначення оптимального шляху вирішення соціальних проблем, методів і прийомів процедури управлінських рішень.

Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 300; Мы поможем в написании вашей работы!
Поделиться с друзьями:

Мы поможем в написании ваших работ!