Корпоративні права в системі управління: основні економічні риси.
Корпоративне управління можна розглядати як управління корпоративними правами.
У широкому розумінні корпоративні права являють собою право власності на частку (пай) у статутному фонді (капіталі) юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої особи, а також частки активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства.
Економічні риси КП випливають із майнових прав, зокрема до них належать:
· Право на розподіл частини ЧП у вигляді дивідендів;
· Право на одержання частнини майна після ліквідації АТ;
· Право вимоги викупу акцій товаристовом;
· Право на отримання коштів в результаті виходу з АТ.
Отже, якщо брати корпоративні права як найбільш загальний об’єкт корпоративного управління, то його можна охарактеризувати так: корпоративне управління являє собою процеси регулювання власником руху його корпоративних прав із метою отримання прибутку, управління корпоративним підприємством, відшкодування витрат через отримання частки майна при його ліквідації, можливих спекулятивних операцій з корпоративними правами. Головною метою корпоративного управління є отримання частини прибутку, яку називають дивідендом. Дивіденд — це частина прибутку (платіж), що проводиться на користь власника (довірених осіб власника) корпоративних прав, емітованих юридичною особою внаслідок розподілу частини її прибутку. Суть корпоративного управління може бути більш конкретизована в разі визначення його суб’єктів і об’єктів.
|
|
|
Організаційні засади проведення загальних зборів. Виключна компетенція загальних зборів акціонерів.
Для проведення зборів, як правило, створюється організаційна комісія, яку очолює член правління або голова правління АТ. Іноді таку функцію покладають на спостережну (наглядову) раду. Для проведення загальних зборів треба зробити оголошення для акціонерів не менше ніж за 45 днів до проведення зборів. Про проведення загальних зборів акціонерів держателів іменних акцій повідомляють персонально передбаченим статутом способом. Це можуть бути листи, загальні оголошення на підприємствах, телефонні дзвінки. Найбільш правильною і поширеною є роз- силка листів з запрошеннями та оголошеннями про збори, які можуть бути пред’явлені як персональне письмове повідомлення.
Місце проведення загальних зборів акціонерів може вибирати керівництво АТ, хоча за законодавством потрібно проводити їх, як правило, за місцезнаходженням акціонерного товариства.
Існує положення, відповідно до якого загальні збори не мають права приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.
|
|
|
При проведенні зборів акціонери мають право висловлювання свої думки з будь-яких питань порядку денного. Для того щоб підняти нові питання, будь-який з акціонерів має право вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів не пізніш як за ЗО днів до їх скликання.
До виключної компетенції загальних зборів належить:
1) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства;
2) внесення змін до статуту товариства;
3) прийняття рішення про анулювання викуплених акцій;
4) прийняття рішення про зміну типу товариства;
5) прийняття рішення про розміщення акцій;
6) прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства;
7) прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства;
8) прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій;
9) затвердження положень про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію товариства, а також внесення змін до них;
10) затвердження інших внутрішніх документів товариства, якщо це передбачено статутом товариства;
11) затвердження річного звіту товариства;
12) розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом; 13) прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій, крім випадків обов'язкового викупу акцій, визначених статтею 68 цього Закону;
|
|
|
14) прийняття рішення про форму існування акцій;
15) затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом; 16) прийняття рішень з питань порядку проведення загальних зборів;
17) обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів , що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами наглядової ради;
18) прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради, за винятком випадків, встановлених цим Законом; 19) обрання членів ревізійної комісії , прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;
20) затвердження висновків ревізійної комісії ;
21) обрання членів лічильної комісії, прийняття рішення про припинення їх повноважень;
22) прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства;
|
|
|
23) прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 84 цього Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу;
24) прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії ;
25) затвердження принципів корпоративного управління товариства;
26) обрання комісії з припинення акціонерного товариства;
27) вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із статутом товариства.
Повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 243; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!