Поняття раптової смерті. Особливості дослідження трупів раптово померлих осіб.



Судово-медичному дослідженню підлягають трупи по­мерлих не тільки насильною, а й ненасильною смертю.

Ненасильна смерть за родом є раптовою (наглою). На відміну від насильної смерті вона завжди настає внаслідок будь-яких хвороб: органів кровообігу, центральної нерво­вої, дихальної, травної, сечостатевої систем, а також у період вагітності та під час пологів. За темпом умирання розрізняють смерть, яка настає раптово і миттєво. За виз­наченням ВООЗ, раптовою слід вважати таку смерть, яка настає несподівано, протягом 6 год. у практично здорової людини абоу хворого, який був у задовільному стані. Тобто раптово вмерти може і хвора людина в разі загострення перебігу хвороби, і практично здорова, хвороба якої була невідома. У цих випадках смерть є несподіваною (рапто­вою).

Раптова смерть має такі ознаки. 1. Усі хвороби, які призводять до смерті, мають прихо­ваний або нетиповий перебіг. Людина не звертає певної уваги на незначні клінічні симптоми хвороби і вважає себе цілком здоровою. Що до хворого, то його стан перед смертю не викликає занепокоєння. 2. Настає протягом кількох хвилин або годин і тому є несподіваною (раптовою) для оточення. 3. Може настати за будь-яких обставин і умов — у квартирі, на робочому місці, на вулиці, в транспорті.

Часом обставини її невідомі і тому раптова смерть завжди підозріла на насильну.

Особливо часто підозра на насильну смерть виникає у випадках, коли раптова смерть збігається за часом із прий­манням лікарських засобів або страв, при контакті помер­лого з отруйними речовинами на виробництві, коли на трупі виявляють тілесні пошкодження та коли смерть на­стає одночасно з механічним травмуванням.

Враховуючи те, що обставини раптової смерті невідомі і вона підозріла на насильну, трупи таких померлих підля­гають обов'язковому судово-медичному дослідженню. Під час розтину трупа потрібно виключити ознаки насильної смерті, встановити її причину, танатогенез і вплив певних чинників навколишнього середовища на її настання.

Іноді раптова смерть може настати внаслідок загострен­ня перебігу хвороби, діагноз якої був відомий лікарю. При цьому лікар певний час спостерігав хворого і дані про динаміку розвитку хвороби відмічав у картці амбулаторно­го або стаціонарного хворого.

Проте, якщо смерть настає при відсутності рідних або знайомих, а характер хвороби і стан здоров'я до смерті лікарю, який оглядає труп і констатує смерть, невідомі, труп обов'язково підлягає судово-медичному дослідженню.

Таким чином, раптовою вважають смерть, яка настала миттєво або швидко, серед уявного здоров'я людини, коли її хвороба перебігала приховано для оточуючих, або стан хворого був задовільним.

 

Поняття причини смерті. Принципи побудови судово-медичного діагнозу та експертних висновків. Лікарське свідоцтво про смерть.

Настання раптової смерті зумовлюють так звані чинни­ки ризику, які загострюють звичайний перебіг хвороби або спричиняють її розвиток і тим самим призводять до смерті.

В судово-медичній практиці спостерігаються випадки смерті під час або після фізичного навантаження. Ме­ханізм умирання при цьому пов'язують із виникненням гострого фізичного перевантаження.. Воно розвивається внаслідок того, що фізичне навантаження не відповідає функціональним можливостям організму людини і навіть перебільшує їх. У разі гострого фізичного перевантаження в організмі різко змінюється функція систем життєзабезпе­чення і в органах виникають функціональні, навіть органічні зміни. Ці зміни, особливо в органах кровообігу, призводять до смерті.

Смерть може настати і внаслідок психоемоційного на­пруження. При цьому на людину впливають раптово як негативні, так і позитивні чинники, тривалі стресові ситу­ації, нервова перевтома тощо. Психоемоційне напруження безпосередньо діє на стан органів кровообігу. При цьому різко порушуються адаптаційні регуляторні механізми, насамперед, з боку симпатико-адреналової системи. Так, у міокарді померлих від психоемоційного перевантаження виявляються характерні вогнищеві зміни адренергічних рецепторів (терміналей), різних відділів вегетативної не­рвової системи, вогнищева симпатектомія і стресорне по­шкодження кардіоміоцитів.

Як свідчить судово-медична практика, алкогольне сп'яніння є одним з основних і найпоширеніших чинників ризи­ку, які призводять до настання смерті. У значній кількості випадків раптова смерть настає на фоні алкогольного сп'я­ніння.

Алкогольна інтоксикація призводить до значних гормо­нальних змін в організмі. До патофізіологічних процесів, які відбуваються на фоні алкоголемії, належать безпосе­реднє пошкодження кардіоміоцитів, підвищення проник­ності судин, спотворення реакції мікро-судинного русла на звичайні гуморальні агенти.

Встановлено також значення нікотинової інтокси­кації як чинника ризику розвитку хвороб, які призводять до смерті. За даними ВООЗ, сьогодні паління є однією з причин, яка зумовлює розвиток численних, пухлин, ішем­ічної хвороби серця, хвороб периферичних судин, органів дихання. Нікотин безпосередньо впливає на ганглії вегетативної нервової системи серця і судин, спричиняє ангіоспазм і зміни гемореологічних показників крові. Тому інфаркт міокарда частіше спостерігається у осіб, які палять.

Значний вплив на перебіг хвороб спричиняють різні метеорологічні чинники: швидка зміна кліматичних умов, різкі коливання атмосферного тиску, температури повітря, швидкості вітру, інтенсивності сонячної активності тощо. В організмі хворої людини ці чинники зумовлюють метео-геліотропні реакції, які призводять до порушення функці­онального стану систем життєзабезпечення. Найчастіше метеогеліотропні реакції виникають навесні та пізно восе­ни, коли погода особливо нестійка. Настання смерті у таких випадках пов'язане насамперед, з особливостями патологічного процесу і адаптаційними можливостями організму.

До негативних чинників, які спричиняють настання смерті, належать неправильне і надмірне харчування, малорухливе життя, урбанізація та зміни навколишнього середовища.

Серед хвороб органів кровообігу до раптової смерті може призвести і гіпертонічна хвороба, яка часто по­єднується з ішемічною хворобою серця. Основним показ­ником гіпертонічної хвороби є гіпертрофія серця, тобто збільшення маси серця і товщини стінки лівого шлуночка. У разі різкої гіпертрофії можливий розвиток так званого бичачого серця, коли маса серця становить 800-1200 г і більше, а товщина стінки лівого шлуночка сягає 2,5 см. При мікроскопічному дослідженні виявляють гіпертрофію кардіоміоцитів, збільшення їх ядер, вогнищевий або ди­фузний міофіброз. Смерть при гіпертонічній хворобі настає від гострої недостатності серця у разі декомпенсації, внаслідок інфар­кту міокарда або крововиливу в головний мозок та його оболонки. Відносно швидко призводить до летального кінця кардіоміопатія внаслідок тотального порушення кровообігу. Смерть настає ще до клінічних проявів недостатності сер­ця.

Хвороби органів дихання відносно рідко призводять до раптової смерті. Вона може настати від пневмонії, яка у осіб похилого віку перебігає безсимптомно і ускладнюєть­ся розвитком гострої серцево-легеневої недостатності. При зовнішньому огляді легені щільні, на розтині сіро-червоно­го кольору, набряклі, у дрібних бронхах гнійні пробки.

При туберкульозі легень, особливо фіброзно-кавер­нозній формі, виявляють заповнені гноєм каверни. Вони можуть прориватись у порожнину бронха, що призводить до смерті від аспірації крові у дихальні шляхи.

До раптової смерті можуть призвести перфоративна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, злоякісна пухлина, варикозне розширення вен стравоходу, які ускладнюються гострою крововтратою, раковою інтоксика­цією або перитонітом.

Іноді раптова смерть може настати від гострого гемора­гічного панкреатиту або некрозу під шлункової залози, яка збільшена у розмірах, набрякла, має крововиливи. В черевній порожнині часто може бути кров'янистий випіт. Враховуючи те, що підшлункова залоза часто змінюється внаслідок аутолітичних процесів, діагноз встановлюють після її гістологічного дослідження, коли виявляють не­кроз тканин залози, тромбоз її судин та лейкоцитарну інфільтрацію.

Раптова смерть можлива і при цукровому діабеті, коли на фоні гіпоінсулінемії розвивається діабетичний кетоацидоз.

Хвороби ЦНС до раптової смерті найчастіше призво­дять у молодому віці. Пухлини мозку та його оболонок іноді перебігають із незначною симптоматикою, тому смерть внаслідок ускладнення крововиливом у пухлину і мозок та гострим набряком — стисканням мозку настає раптово. При дослідженні трупа виявляють пухлину, яку обов'язково досліджують гістологічне.

В окремих випадках причиною раптової смерті може бути епілепсія. Механізми раптової смерті при цій хворобі досі нез'ясованій, проте вважають, що вона настає внаслі­док розвитку незворотної аритмії серця симпатичного генезу.

Судово-медична практика свідчить, що раптова смерть може настати в будь-якому віці та від будь-якої хвороби.

 


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 336; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!