Тим, хто опинився без протигазу, необхідно їх негайно надіти.
Проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР) в районах лих та осередках ураження полягає у виконанні задач, передбачених законодавством з питань ліквідації наслідків стихійних лих, аварій та катастроф, епідемій, епізоотій, які створюють загрозу життю та здоров’ю населення. Метою проведення РіНР на ділянках масового ураження являється: 1. порятунок людей та надання першої медичної допомоги потерпівши; 2. ліквідація пошкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт; 3. створення умов для подальшого проведення відновлювальних робіт на промислових об’єктах та підприємствах. РіНР проводяться: · безперервно, · вдень та вночі, · в будь-яку погоду, · до повного їх завершення. Для організованого проведення РіНР в осередках масового ураження по рішенню начальника ЦО регіону в мирний час створюються підрозділи сил та засобів ЦО. Для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в умовах НС та катастроф, залучають об’єктові та територіальні формування Цивільної оборони, а також війська ЦО, а при необхідності - частини Збройних сил України та Військово – морського Флоту. Перелічені сили Цивільної оборони забезпечуються засобами індивідуального захисту, приладами, автомашинами, механізмами та іншою технікою, що дозволяє в більш стислий термін виконувати великий комплекс РіНР. Таким чином, для проведення РіНР: · Створюються і утримуються в готовності до дій сили ЦО; · Притягуються в разі необхідності інші сили, незалежно від відомчої підлеглості, а також рятувальні добровільні сили; · Виготовляються необхідні технічні засоби; · Здійснюється підготовка органів управління ЦО і вироблення відповідних планів; · підтримується інженерне, хімічне, медичне, транспортне й матеріальне забезпечення дій сил, що беруть участь у проведенні робіт; · забезпечується дотримання вимог безпеки особовим складом сил ЦО, які беруть участь у РіНР. До рятувальних робіт відносяться роботи спрямовані на рятування людей та підвищення їх життєдіяльності: · розвідка осередків ураження, визначення їх меж; · локалізація й гасіння пожеж на підступах до об’єктів і на об’єктах проведення рятувальних робіт; · пошук потерпілих і витягання їх з під обвалів, з пошкоджених та падаючих споруд, загазованих і задимлених приміщень; · подача повітря в завалені захисні споруди; · розкриття завалених споруд і рятування людей, які там знаходяться; · надання першої медичної допомоги і першої лікарської допомоги потерпілим, та їх евакуація в лікауванні заклади; · евакуація населення з небезпечних територій; · оточення осередків ураження; · санітарна обробка людей, дезактивація їх одягу, взуття, та засобів індивідуального захисту; · здійснення заходів життєзабезпечення населення; · соціально - психологічна реабілітація населення; · здійснення санітарно - гігієнічних і протиепідемічних заходів; · знезаражування території, споруд, транспорту, спеціальної техніки. До інших невідкладних робіт відносяться роботи, що забезпечують проведення та безпеку рятувальних робіт: · прокладка колонних доріг, влаштування проїзду в завалах та на забруднених ділянках; · локалізація аварій на газових, енергетичних, водопостачальних, каналізаційних і технологічних сітках; · укріплення і завалення конструкцій, яким загрожує обвал і які перешкоджають руху та веденню рятувальних робіт; · ремонт і тимчасове відновлення пошкоджених ліній зв'язку та комунально - енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних робіт; · ремонт пошкоджених захисних споруд. 20.Основні ушкодження людей при аваріях на АЕС, в осередку ядерного ураження та надання першої медичної допомоги. Основні ушкодження людей при аваріях на АЕС: А) від парового вибуху у персоналу станції можливі опіки та механічні травми; Б) від Ỵ - нейтронного опромінювання можливе виникнення гострої променевої хвороби будь якого ступеня тяжкості; В) виникає забруднення радіонуклідами об'єктів зовнішнього середовища, а також шкіри та слизових оболонок людини і попадання їх усередину організму з вдиханням повітря, водою, їжею; виникає променеве ураження шкіри, слизових оболонок, внутрішніх органів, променева хвороба; Г) в опроміненої людини через 5-15 років можуть бути різні медичні наслідки: скорочення тривалості життя, злоякісні пухлини, хвороби крові та імунітету; Д) генетичні ефекти в результаті дії на зародкові клітини організму, які виявляються у нащадків. У першу медичну допомоги (ПМД)в осередку ядерного ураження входить проведення наступних заходів: · профілактика радіаційних уражень: а) захист органів дихання від попадання в них радіоактивних речовин (РР); б) проведення часткової санітарної обробки шкіряних покривів та слизових оболонок, в) часткова дезактивація одягу; г) застосування медичних радіозахисних засобів (цистамін і калія йодид); тимчасова зупинка кровотеч; гасіння палаючого або тліючого одягу; накладення первинних пов'язок при пораненнях та опіках; іммобілізація при переломах кісток, поширених пошкодженнях м'яких тканин; найпростіші протишокові заходи; проведення штучного дихання; відновлення серцевої діяльності найпростішими способами; виведення з непритомності та істеричного стану; проведення часткової санітарної обробки та дезактивації одягу та взуття.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обсяг першої медичної допомоги та послідовність її проведення визначають в кожному окремому випадку в залежності від того, яка обстановка, число поранених, ступені тяжкості ураження, наявність сил і засобів.
|
|
|
19.Заходи рятувальних робіт і першої медичної допомоги в осередку хімічного ураження.
Рятувальні роботи в осередку хімічного ураження (ОХУ) складають:
· хімічну та медичну розвідку;
· розшук потерпілих;
· надання першої медичної допомоги ураженим;
· евакуація потерпілих з осередку;
· дегазацію доріг, проходів, транспорту, техніки, одягу та взуття;
· санітарну обробка людей.
Перед входом в ОХУ весь особовий склад санітарних дружин повинен одягти протигази й захисний одяг, а також мати при собі профілактичні засоби та антидоти від ураження фосфорорганічними отруйними речовинами (ФОР).
Санітарні дружини працюють в осередку хімічного ураження разом з рятувальними загонами під загальним керівництвом начальника ЦО об'єкта рятувальних робіт.
В об'єм першої медичної допомоги в осередку хімічного ураження входить проведення наступних заходів:
· одягання на потерпілих протигазів;
· використання антидотів при ураженнях ФОР та синильною кислотою;
· часткова санітарна обробка з використанням індивідуальних протихімічних пакетів та інших дегазуючих засобів;
· проведення штучного дихання;
· при необхідності – інші заходи першої медичної допомоги.
тим, хто опинився без протигазу, необхідно їх негайно надіти.
Для знезараження і видалення ОР, які опинилися на відкритих ділянках шкіри та одягу, проводять часткову санітарну обробку при допомозі індивідуальних протихімічних пакетів або іншими дегазуючими рецептурами. Слід мати на увазі, що попередити розвиток ураження можна лише при умові, якщо часткова обробка буде проведена на протязі перших 5 хвилин з моменту попадання ОР на шкірний покрив. Обробка шкіри через 10 хвилин може тільки послабити (зменшити) тяжкість ураження.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 64; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!