Який за абсолютною величиною визначається із співвідношення



    ,               (9.17)

де - гіромагнітний факторспіну. Аналогічно для проекції спінового магнітного моменту маємо

                                     (9.18)

Спін це квантова величина, яка не має класичного аналога, хоча іноді його намагаються представити як власний момент кількості руху електрона, в якому маса, що рівномірно розподілена по колу радіуса , рухається навколо осі з лінійною швидкістю . Однак, за допомогою класичних образів не вдається описати властивості спіну. Дійсно, якщо прирівняти , де , то одержимо, що , тобто така модель неможлива з теорії відносності. Нагадаємо, що в рівнянні Шредінґера спін не враховувався, бо воно не релятивістське.

 

Сума моментів кількості руху

 

Коли атом має орбітальний момент  і спін , то вони векторно складаються і утворюють сумарний момент кількості руху (сумарний кутовий момент) (рис.9.5).

Рис.9.5. Схема складання орбітального і спінового моментів.

.                                            (9.19)

 

Кожний із векторів цієї суми квантований, тобто повинен визначатись за абсолютною величиною квантовими числами

,                                        (9.20)

,                                      9.21)

,                                      (9.22)

де введено нове квантове число , яке визначає сумарний момент кількості руху за абсолютною величиною. Проекції моментів кількості руху, як і раніше, визначаються магнітними квантовими числами за формулами

            (9.23)

                                                                                                                                   

Число  називається внутрішнім квантовим числом.

Кожний із векторів , ,  здійснює прецесію[24] навколо осі , тому визначеними будуть лише їх абсолютні величини і проекції на вісь z.

Знайдемо тепер максимальне і мінімальне значення квантових чисел  та . Максимальне значення квантового числа  отримаємо із максимального значення суми проекції векторів  та . В цьому випадку

,

оскільки               

Коли ці проекції антипаралельні, то маємо

Отже квантове число j повинно знаходитись у межах

                                  (9.25)

Нерівність (9.25) дозволяє визначити всі можливі значення квантового числа , бо вони відрізняються одне від іншого на ціле число. Для перевірки цього твердження запишемо можливу кількість станів вектора . Вона визначається кількістю можливих станів числа ml тобто числом . Кількість станів вектора визначається співвідношенням . Повна кількість станів з двома незалежними значеннями векторів є добутком

.

Знайдемо тепер повну можливу кількість станів вектора , коли квантове число  набуває всі можливі значення, що визначаються нерівністю (9.25). Коли , кількість таких станів буде

,

а коли ,

.

Отже для двох випадків  ми отримали однакову кількість станів сумарного вектора моменту кількості руху , яка дорівнює кількості станів незалежних векторів  та . Тому нерівність (9.25) дійсно дозволяє знаходити можливі значення квантового числа j, котре набуває такі значення:

 для ,  тобто приймає  значень

для , тобто приймає  значень.

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 355; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!