Економічні методи й способи формування фінансових ресурсів.
Nbsp;
Лекційне заняття 6
Тема 7: Фінанси суб’єктів господарювання та неприбуткових організацій
1. Необхідність і сутність фінансів підприємств.
2. Грошові фонди і фінансові ресурси підприємств.
3. Економічні методи й способи формування фінансових ресурсів.
4. Економічний зміст прибутку, його склад.
5. Фінанси неприбуткових організацій.
Необхідність і сутність фінансів підприємств.
Фінанси підприємств – це грошові відносини, які виникають в результаті руху грошей, і виникаючих на цій основі грошових потоків, що пов’язані з функціонуванням створюваних на підприємствах грошових фондів.
Фінанси підприємств — це економічні відносини, що пов’язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням доходів і грошових фондів суб’єктів господарювання в процесі відтворення.
Стан фінансів підприємств здійснює вплив на загальнодержавних та регіональних грошових фондів фінансовими ресурсами: залежність пряма: якщо міцний та стійкий фінансовий стан підприємств, то й загальнодержавні грошові фонди є більш забезпеченими і мають можливість більш повно задовольняти соціально-культурні, економічні та інші потреби.
Фінанси підприємств виконують три функції:
1) формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;
2) розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення поточної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання своїх зобов'язань перед фінансово-банківською системою та для соціально-економічного розвитку підприємств;
|
|
|
3) контроль за формуванням та використанням, фінансових ресурсів у процесі відтворення.
Сфера фінансових відносин підприємств включає в себе відносини:
Ø між підприємством і його засновниками (власниками) з приводу формування статутного капіталу;
Ø між підприємством та державою в межах законодавства про оподаткування, соціальне страхування тощо;
Ø між підприємством і банками з приводу одержання і повернення кредитів, а також сплати відсотків на користування ними;
Ø між підприємством та його постачальниками й покупцями з приводу виконання господарських договорів і зобов’язань;
Ø всередині підприємства з приводу розподілу прибутку, що залишився в його розпорядженні після сплати податків і обов’язкових платежів;
Ø між підприємством і його працівниками з приводу створення фонду оплати праці тощо.
Грошові фонди і фінансові ресурси підприємств.
Грошові фонди — це частина грошових коштів, які мають цільове спрямування. До грошових фондів належать: статутний фонд, фонд оплати праці, резервний фонд та ін.
|
|
|
Кошти підприємства використовують не тільки у фондовій формі. Так, використання підприємством коштів для виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, банками, страховими організаціями здійснюється в нефондовій формі. У цій формі підприємства також одержують дотації та субсидії, спонсорські внески.
Фінанси є безвідмовним індикатором виникнення вартісних диспропорцій: дефіциту грошових коштів, неплатежів, нецільового використання коштів, збитків та інших негативних явищ у процесі фінансово-господарської діяльності підприємств.
Схема 1. Класифікація фінансових відносин і грошових фондів підприємств
Економічні методи й способи формування фінансових ресурсів.
Кошти, спрямовані в основні та оборотні засоби при формуванні статутного фонду, являють собою початкові фінансові ресурси підприємства.
На час придбання основних фондів і прийняття їх на баланс підприємства залишкова вартість збігається з їхньою початковою балансовою вартістю. Надалі, в міру участі основних фондів у виробничому процесі, їхня вартість роздвоюється: одна її частка, що дорівнює зношуванню, переноситься на готову продукцію, інша — виражає залишкову вартість наявних основних фондів. Зношена частка вартості основних фондів, перенесена на готову продукцію, в міру реалізації останньої поступово нагромаджується в грошовій формі в амортизаційному фонді. Цей фонд поповнюється за рахунок щорічних амортизаційних відрахувань і використовується для простого та частково для розширеного відтворення основних фондів.
|
|
|
Оскільки розширене відтворення передбачає оновлення основних фондів у розмірах, які перевищують нараховану суму зносу, для фінансування капітальних вкладень, крім амортизації, залучаються також інші джерела фінансових ресурсів.
Грошові кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу, становлять обігові кошти підприємства. Від забезпечення обіговими коштами залежать ритмічність, злагодженість і висока результативність роботи підприємства. Оптимальна потреба підприємства в обігових коштах визначається через їх нормування.
Фінансові відносини у сфері функціонування обігових коштів виникають у таких випадках:
· при створенні статутного фонду підприємницьких структур;
· у процесі використання фінансових ресурсів для збільшення власних обігових коштів;
|
|
|
· при інвестуванні залишку обігових коштів у цінні папери.
Для формування обігових коштів підприємство використовує як власні, так і позикові ресурси.
Згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні загальна сума надходження грошових коштів від діяльності підприємств включає:
· доходи від основної операційної діяльності;
· доходи від іншої операційної діяльності;
· доходи від фінансових операцій;
· доходи від іншої звичайної діяльності;
· доходи, пов’язані з надзвичайними подіями.
Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) є основним джерелом відшкодування авансованого у виробництво капіталу, його нагромадження, формування централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів.
Економічні методи й способи формування фінансових ресурсів.
Фінансові ресурси підприємства — це грошові кошти, що перебувають у його розпорядженні. До фінансових ресурсів належать усі грошові фонди й та частина грошових коштів, яка використовується поза фондами.
Загальна сума фінансових ресурсів кожного підприємства складається з таких елементів: статутний фонд; резервний фонд; амортизаційний фонд; спеціальні фонди; нерозподілений (тимчасово не використаний) прибуток; кредиторська заборгованість усіх видів, включаючи заборгованість з бюджетних платежів, із відрахувань на соціальне страхування, з оплати праці; короткострокові і довгострокові кредити комерційних банків; кошти для фінансування капітальних вкладень та інші кошти, відображені в пасиві бухгалтерського балансу підприємства.
Залежно від джерел формування фінансові ресурси підприємства поділяються на:
· створені за рахунок власних і прирівняних до власних грошових надходжень;
· мобілізовані на фінансовому ринку;
· ресурси, що надходять у порядку перерозподілу.
За правом власності фінансові ресурси поділяють на:
¨ власні кошти підприємницької структури;
¨ залучені кошти;
¨ позикові фінансові ресурси.
У процесі своєї діяльності підприємство може додатково залучати фінансові ресурси через випуск і розміщення акцій і облігацій, з бюджету чи державних фондів цільового призначення, з централізованих корпоративних фондів, через отримання страхових сум за умови настання відповідного страхового випадку.
Залучені фінансові ресурси за характером використання подібні власним, оскільки після їх надходження вони переходять у розпорядження підприємства. Разом з тим існують певні обмеження у їх використанні, адже такі кошти мають здебільшого цільовий характер.
Бюджетні асигнування можуть надаватися підприємствам (як правило, державним) у таких формах:
· бюджетні інвестиції;
· державні дотації;
· державні субсидії.
Бюджетні інвестиції являють собою виділення коштів на розвиток виробництва, насамперед у вигляді капітальних вкладень. Вони спрямовуються у пріоритетні галузі й проекти, які визначають розвиток економіки країни в цілому.
Державні дотації — це виділення коштів з бюджету на покриття збитків підприємства, як правило, у тому разі, коли збитковість є наслідком певної політики держави, наприклад цінової.
Державні субсидії — це виділення коштів з бюджету суб’єктам підприємницької діяльності на вирішення певних завдань у рамках різного роду державних програм.
Надходження з державних цільових фондів за своїм змістом ідентичні бюджетним асигнуванням. Вони здійснюються у формі державних інвестицій і субсидій. Ці надані ресурси мають цільовий характер, що впливає із сутності даних фондів.
До позикових фінансових ресурсів відносять:
1) банківський кредит.
2) бюджетний кредит, який діє на тих самих принципах, що й банківський.
3) комерційний кредит — це придбання товарів чи отримання послуг з відстрочення оплати. Подібна угода оформляється спеціальним борговим зобов’язанням — комерційним векселем.
Кредитування на відміну від бюджетних асигнувань здійснюється з дотриманням принципів поворотності, строковості, платності, забезпеченості.
У процесі формування фінансових ресурсів підприємств велике значення має структура їхніх джерел. Підвищення питомої ваги власних коштів позитивно впливає на фінансову діяльність підприємств. Висока питома вага залучених та позикових коштів ускладнює фінансову діяльність підприємства та потребує додаткових витрат на сплату процентів за банківські кредити, дивідендів на акції, доходів на облігації, зменшує ліквідність балансу підприємства, підвищує фінансовий ризик.
Схема 2. Формування фінансових ресурсів підприємств
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 204; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!