Концепція управління інформаційними ресурсами
Сприйняття інформації як ресурсу не є чимось зовсім новим. Це сталося ще у 80-х роках минулого сторіччя, а потім було усвідомлено, що до інформаційних ресурсів фірми належить не тільки сама інформація. Тому термін «управління інформаційними ресурсами» (УІР) (Information resources management — IRM) у даний час має інший ніж раніше зміст. У сучасному розумінні УІР—це функція, яка виконується менеджерами всіх рівнів фірми з метою ідентифікування, здобуття й управління інформаційними ресурсами, необхідними для задоволення інформаційних потреб.
Хоча кожний індивідуальний користувач може брати участь в управлінні інформаційними ресурсами по-своєму, найефективнішим підходом для фірми в цілому є розроблення інструкцій для кожного користувача з тим, щоб їх дотримувалися. Для того, щоб фірма повністю досягла поставленої мети щодо управління інформаційними ресурсами, необхідним є виконання сукупності деяких суттєвих умов. До них належать такі:
· Усвідомлення того, що конкурентна перевага може бути досягнута досконалішими засобами інформаційних ресурсів.Виконавці фірми і менеджери, які займаються стратегічним плануванням, мають бути переконаними в тому, що фірма може досягнути переваги над конкурентами за допомогою управління інформаційними потоками.
· Усвідомлення того, що інформаційне забезпечення є головною бізнесовою сферою.Організаційна структура фірми має відображати факт, що інформаційне забезпечення є такою ж важливою сферою, як і бізнесова.
|
|
|
· Усвідомлення того, що CIO є виконавцем вищого рівня.CIO (головний адміністратор з інформаційного забезпечення) сприяє, коли це необхідно, створенню рішень, що впливають на всі дії фірми, а не тільки на інформаційне забезпечення. Розуміння цього найкраще демонструється включенням CIO до виконавчого комітету.
· Брати до уваги інформаційні ресурси фірми, коли займаються стратегічним плануванням.Коли виконавці займаються питаннями стратегічного планування для фірми, то вони мають розглядати інформаційні ресурси, необхідні для досягнення стратегічної мети.
· Формальний стратегічний план забезпечення інформаційними ресурсами.Формальний план існує для здобуття й управління інформаційними ресурсами. Ці ресурси мають надаватися відповідно до сфери діяльності користувачів і за запитами.
· Стратегія стимулювання і управління обчисленнями кінцевим користувачем (end-user computing).Стратегічний план інформаційних ресурсів адресує результат створення інформаційних ресурсів у доступній формі кінцевим користувачам, водночас підтримуючи контроль за цими ресурсами.
Управління інформаційними ресурсами відображає оцінку значення інформації і тих засобів, які її обробляють. Менеджери всіх рівнів сприяють УІР, але відношення виконавців вищих рівнів, як наприклад CEO й інших членів виконавчого комітету, є головним. Найбільша користь від УІР можлива тільки тоді, коли керівники вищих рівнів усвідомлять, що концептуальні ресурси такі ж важливі, як і фізичні.
|
|
|
Організація інформаційних послуг
Перші фірми, що використовували комп’ютери, відчули потребу в створенні окремих організаційних структур, які мали бути відповідальними за проектування комп’ютеризованих систем. Перші підрозділи (департаменти) з оброблення даних були складовими частинами фінансових структур фірм і знаходилися під керівництвом одного з їхніх фінансових службовців, як наприклад, головного бухгалтера. Нинішня практика організації виконання функцій стосовно комп’ютеризації передбачає утворення окремої головної структурної одиниці, підпорядкованої віце-президенту.
Важливе місце в організації інформаційного обслуговування відводиться окремій категорії працівників — інформаційним фахівцям. Термін «інформаційний фахівець» використовується стосовно службовців фірми, які несуть повсякчасну відповідальність за розроблення й супровід комп’ютеризованих систем. Є п’ять головних категорій інформаційних фахівців: системні аналітики, адміністратори баз даних, спеціалісти зі створення мереж, програмісти й оператори. На рис. 2.3 зображено, як ці спеціалісти традиційно працювали разом з користувачами, розробляючи основані на комп’ютерах системи. Стрілками зображені зв’язки, формуючі традиційну комунікаційну послідовність, за якою з’єднуються користувачі, інформаційні фахівці та комп’ютер. Користувач може бути менеджером чи не менеджером, окремим індивідом або організацією в середовищі фірми.
|
|
|
Рис. 2.3. Традиційна схема зв’язків
за розроблення базових комп’ютерних систем
Системні аналітики (systems analysts) працюють з користувачами, розробляючи нові і вдосконалюючи наявні системи. Аналітики систем мають досвід визначення проблем і підготовляють письмову документацію щодо того, як комп’ютер братиме участь у розв’язуванні проблем.
Адміністратори баз даних (database administrators) працюють з користувачами і аналітиками систем, створюючи бази даних, які містять дані, потрібні для того, щоб перетворити їх в інформацію для користувачів. База даних—цеінтегрована сукупність комп’ютерних даних, збережена і організована до певної міри, яка полегшує пошук необхідних даних. Як тільки бази даних створені, адміністратори баз даних часто керують цими важливими ресурсами.
|
|
|
Мережеві фахівці (network specialists)працюють з аналітиками систем і користувачами, щоб створити мережі передавання даних, як необхідні ресурси комп’ютеризації. Мережеві фахівці комбінують знання та досвід з галузей комп’ютеризації й телекомунікацій. Нову генерацію мережевих фахівців називають web-майстрами (webmasters).Вонимають спеціальні знання і навички у використанні «всесвітньої павутини» (глобальної гіпертекстової системи Internet) — World Wide Web.
Програмісти (programmers)використовують документацію, яка готується аналітиками систем, щоб кодувати команди, за допомогою яких комп’ютер перетворює дані в інформацію, потрібну користувачам.
Оператори (operators)мають справуз крупномасштабним комп’ютерним устаткуванням, як наприклад, мейнфреймами (універсальними комп’ютерами) і мінікомп’ютерами. Оператори забезпечують моніторинг консолей, зміну паперових форматів для принтерів, організовують збереження бібліотек магнітних стрічок і дисків та виконують інші подібні роботи.
Обчислення кінцевого користувача
як стратегічне питання
Інформаційні фахівці зараз не завжди беруть участь у розробленні комп’ютерних інформаційних систем, як це показано на рис. 2.3, де зображено традиційний підхід до розроблення всіх таких систем протягом 50-х, 60-х та початку 70-х років ХХ століття. Наприкінці 70-х років сформувався новий напрям — кінцево-користувацьке обчислення, який мав великий вплив на використання комп’ютерів. Він був зумовлений зростаючою заінтересованістю частини користувачів щодо розроблення власних комп’ютерних додатків. Цей підхід до розроблення комп’ю-терних систем був названий кінцево-користувацьким обчисленням або обчисленням кінцевого користувача (End-usercomputing — EUC). Термін «кінцевий користувач»—цесинонім користувача, який використовує кінцевий продукт основаної на комп’ютерах системи. Отже, обчислення кінцевого користувача — це розроблення користувачами всієї або частини своєї основаної на комп’ютерах системи.
На розвиток кінцево-користувацького обчисленнявпливають такі чотири головні чинники.
· Зростання комп’ютерної грамотності.На початку80-х років почали впроваджуватися ефективні програми комп’ютерного навчання як у вищих, так і в середніх навчальних закладах, що сприяло загальному підвищенню рівня комп’ютерної підготовки випускників. Усі рівні управління, особливо нижчі, почали наповнюватися комп’ютерно грамотними людьми.
· Затримка з виконанням робіт з інформаційного обслуговування.Інформаційні фахівці завжди мали більше роботи, ніж вони могли виконати, але така ситуація стала критичною на початку 80-х років, коли значно збільшився потік запитів користувачів щодо інформаційних послуг для додаткової підтримки комп’ютерних систем. Інформаційні служби не могли реагувати достатньо швидко і кількість невиконаних робіт з інформаційного обслуговування нагромаджувалася. Деякі користувачі вимушені були чекати два або й три роки для задоволення своїх запитів через завантаженість інформаційних спеціалістів іншими роботами.
· Зниження вартості апаратних засобів.Протягом цього ж періоду ринок став наповнюватися дешевшими мікрокомп’ю-терами. Користувачі отримали змогу придбавати апаратні засоби за допомогою розміщення замовлень у місцевих магазинах з продажу комп’ютерів та супутніх товарів чи по телефону.
· Наперед створене програмне забезпечення (Prewritten software).Як апаратні засоби, так і наперед створюване відповідними фірмами програмне забезпечення стали доступними для виконання основних обчислень та надання інформації для розроблення рішень. Готове програмне забезпечення уможливлювало покращену підтримку і легкість його використання.
Поєднанням цих чотирьох чинників пояснюється вибух самостійного оброблення даних кінцевими користувачами. Не обов’язково кінцевим користувачам брати на себе загальну відповідальність за розроблення системи, але вони мають брати деяку участь у виконанні цього проекту. У багатьох випадках користувач працює з інформаційними спеціалістами спільно під час розроблення системи. Отже, принцип EUC не означає, що більше не будуть потребуватися зусилля інформаційних спеціалістів. Скоріше, це означає, що інформаційні фахівці більше, ніж у минулому, займатимуться консультуванням. На рис. 2.4 зображено сценарій кінцево-користувацького обчислення, коли інформаційні фахівці забезпечують деяку підтримку.
Рис. 2.4. Схема зв’язків у разі
кінцево-користувацького обчислення
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 306; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!