Питання для самостійної роботи
ПИТАННЯ ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Варіант 1
1. Професійне музичне мистецтво Київської Русі.
2. Візантійська музична спадщина, вплив на формування та розвиток європейського музичного мистецтва.
3. Основні тенденції розвитку Західноєвропейського середньовічного музичного мистецтва.
Варіант 2
1. Візантійська музична традиція та християнський церковний спів Київської Русі.
2. Музичний побут княжого двору Київської Русі.
3. Розвиток народної та світської музики ХІV – ХVІ ст.
Варіант 3
1. Умови формування культового співу візантійської епохи.
2. Православна церковна музика. Основні риси церковного співу: акапельність, монодія.
3. Епоха Західноєвропейського Відродження (соціально-історичні умови, особливості розвитку музичного стилю).
Варіант 4
1. Народне музикування часів Київської Русі.
2. Церковна музика: системи запису музики («знаменна» чи «крюкова» нотація), еволюція знаменного співу
3. Особливості розвитку музичного мистецтва епохи французького Відродження.
Варіант 5
1. Особливості розвитку середньовічної музичної культури слов’янського світу.
2. Музичні напрями й школи Відродження.
3. Музична культура ХVІІ – початку ХVІІІ ст.: Франція,
Варіант 6
1. Загальна характеристика музичної культури епохи Середньовіччя.
2. Італійське музичне Відродження.
3. Становлення багатоголосся. Строчний спів.
ЛЕКЦІЯ 1. МУЗИЧНА КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ
|
|
|
План
· Професійне музичне мистецтво Київської Русі.
· Музична культура Київської Русі як початковий етап і джерело розвитку української, російської й білоруської професійної музики.
· Візантійська музична традиція та християнський церковний спів Київської Русі.
· Православна церковна музика. Основні риси церковного співу: акапельність, монодія.
Українська музична культура своїми коренями сягає сивої давнини Найбільшим її скарбом стала народна пісня, що увібрала традиції ще язичеських, тобто дохристиянських часів, і пізніше відобразила весь нелегкій тернистий шлях історії нашого народу, його надії і сподівання, здобутки й втрати.
· Професійне музичне мистецтво Київської Русі
Український музичний фольклор обіймає величезну кількість пісень танців, замовлянь, обрядів, в ньому, мов у краплині води, відбилась душа народу. Проте не лише народна творчість свідчить про визначний мистецький талант нації. Вже перша велика могутня держава на території сьогоднішньої України - Київська Русь - відзначалась надзвичайно розвиненим і багатим професійним музичним мистецтвом. Воно включало в себе, окрім скарбів народної творчості, і церковну музику, котра передусім розвинулась після прийняття християнства у 988 році Київською Руссю, і музику княжого двору при якому обов’язково утримувались гуслярі[1] та співаки, і інші формі професійного музичного мистецтва.
|
|
|
· Візантійська музична традиція та християнський церковний спів Київської Русі
Християнський церковний спів Київської Русі спирався на традицій візантійської культури. Адже Київ прийняв саме візантійський, тобто східний православний церковний обряд, об’єднавшись таким чином з «братами по вірі», болгарами, греками, грузинами, сербами. З цих країн приїжджали на Русь не лише священики, але й співаки, музиканти, що передавали сюди знання канонів церковної музики східного обряду. Стародавні літописі постійно згадують про це. Так, Густинський літопис повідомляє, що «Володимир привіз із собою з Корсуня першого митрополита, єпископа священика, а також співаків болгарського походження...».
Після завершення будівництва Софійського собору (1051) на запрошення Ярослава Мудрого у 1053 р. з Греції до Києва приїхали «три знавця церковного співу зі своїми родинами і вчили русичів цього співу на вісім гласів (голосів)». Музика невипадково займала у богослужінь давньої Русі дуже важливе місце, оскільки вважалось, що церковний спів наближає людську душу до Бога, служить очищенню від гріховних думок.
|
|
|
З часом, на основі візантійських зразків тут сформувався свій власний духовний спів, який згодом стали називати київським розспівом.
Крім обов’язкових, запозичених з Візантії частин богослужіння, з’являються і такі, які виникли на основі історичних подій прадавньої київської держави і присвячені руським святим, так, наприклад, невинно вбитим князям Борису і Глібу, князю Володимиру та іншим.
Основною формою церковного співу, починаючи з ХІІ ст., тобто за найбільшого розквіту Київської Русі був саме старокиївський розспів. Для кожного тижня, починаючи від Великодня, свята Христового Воскресіння, православне богослужіння мало свій глас, тобто свою особливу мелодію, яких разом було вісім. Коли закінчували співати всі вісім по черзі, то починали знову від першого. Тому і вся система церковного співу називалась восьмигласієм.
Вплив християнської релігії не поминув народної музичної творчості і вже в Київській Русі виникли спеціальні пісні - вони називались псальмами, - написані на сюжети з Біблії, Псалтиря та інших церковних мит. «їх творцями були старці, каліки, паломники до святих місць, а також лірники, які пронесли традиції релігійного фольклору аж до XX ст.».
|
|
|
· Православна церковна музика
Найважливішою галуззю професійного музичного мистецтва залишається церковна творчість. Давньоруський київський розспів розвивається надалі, проте його тепер частіше називають знаменним розспівам (назва походить від способу запису – «знамя» давньоруською означає «знак»).
З XVI ст. в Києві виникає новий запис нот, так зване «київське знам’я», що пишеться на п'яти лінійках, майже, як сучасні ноти. Відома система восьмогласія зберігається і надалі, як основний музичний принцип богослужіння. Та з’являється і важливе писемне джерело, завдяки якому нащадки змогли пізнати найдавнішу церковну музику нашої Батьківщини. Всі наспіви, що виконувались в церкві в будні, а також святкові дні, за календарем – від вересня до серпня – в XIV – XVI ст. збирались поступово в одну велику, гарно прикрашену рукописну книгу, котра отримала назву Ірмолай.
Запитання та завдання для перевірки знань
1. Що складає основу християнському церковному співу часів Київської Русі?
2. Характер впливу візантійської традиції на формування основ церковного співу Київської Русі.
3. Які основні джерела духовної музики у Київській Русі?
4. В якій країні закладались підвалини православного духовного співу?
5. Старокиївський розспів як основна форма церковного співу.
6. Звідки походить термін «знаменний розспів» і що він означає?
7. Як називалась книга, в якій. були зібрані всі основні духовні наспіви за церковним календарем?
Питання для самостійної роботи
1. Осередки професійного музичного мистецтва часів Київської Русі.
2. Церковний спів Візантійської імперії.
3. «Київське знам’я» як форма нотації.
Література
1. Архімович Л.Б., Каришева Т.І., Шеффер Т.В., Шреєр-Ткаченко О.Я. Нариси з історії української музики. К.: Музична Україна, 1957.
2. Беляєв В.М. Древнерусская музікальная письменность. М., Советский композитор, 1962.
3. Істория украинськой музыки /Сост. и ред. О.Я. Шреер-Ткаченко. К.: Музыка, 1969.
4. Колодний А. Українське православ’я як культурно-історичний феномен. // Християнство і культура. / Матеріали міжнародної наукової конференції. – Київ-Тернопіль, 1998. – 92 с.
5. Лысяная О.Г. Средневековье в отечественной музыкальной литературе. // Пути развития русской и украинской музыкальной культуры: от средневековья к ХІХ веку: Монография. – Харьков. : Основа, 1993. – С. 32-67.
6. Костюк Н. Літургія Іоанна Златоустого: еволюція і семантика жанру. // Українське музикознавство. / Науково-методичний збірник. – Вип. 29. – К., 2000.
7. .Кошмина И.В. Русская духовная музыка. История. Стили.Жанры. – Книга 1. – М. : Владос, 2001.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 406; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!