Тема 2. Аналіз фінансового стану підприємства
Nbsp;
Зміст лекцій
Тема 1. Теоретичні основи аналізу господарської діяльності
1.Фінансова звітність як джерело інформації для проведення аналізу господарської діяльності.
2. Користувачі даних аналізу господарської діяльності
3. Місце аналізу господарської діяльності в системі економічних наук.
4.Прийоми аналізу господарської діяльності.
1. Аналіз господарської діяльностібазується, по-перше, на повному розумінні бухгалтерського обліку, його мови, значення, важливості та обмеженості фінансової інформації, що міститься у звітності, по-друге, - на спеціальних методичних прийомах (інструментарії) аналізу, за допомогою яких вивчаються найважливіші питання для отримання обґрунтування висновків.
Джерелами проведення економічного аналізу є:
· нормативна документація стосовно їх обліку, зокрема Положення бухгалтерського обліку:
· вибіркові дані з первинної облікової документації
· статистична звітність
· фінансова звітність
2. Користувачі фінансових звітів: інвестори, власники. керівники підприємств, установи банків, інші кредитори, замовники. покупці.
3. Аналіз і бухгалтерський облік. Головним джерелом інформації при аналізі господарської діяльності є бухгалтерський облік. В економічному аналізі широко використовується балансовий метод перейнятий з бухгалтерського обліку. Використання даних бухгалтерського обліку додає аналітичним висновкам документальну обґрунтованість. Разом із тим вимоги аналізу враховуються при розробці системи показників, що підлягають обліку, форм звітності і первинних документів.
|
|
|
Аналіз і статистика. Для комплексного вивчення всіх сторін господарської діяльності в аналізі використовуються дані статистичного обліку і вибіркових спостережень. Виконання аналітичних розрахунків і побудова аналітичних таблиць вимагають знання статистичної методології – теорії угруповань, вибіркових спостережень, середніх і відносних показників, індексів, прийомів побудови таблиць і графіків і т.ін.
Аналіз, фінансування і кредитування. Аналіз фінансового стану й оцінка виконання фінансового плану базується на діючих принципах фінансового планування, формування власних і позикових засобів. Не знаючи діючого порядку розподілу прибутку, кредитування, неможливо кваліфіковано проводити аналіз.
Аналіз і наукова теорія управління. Всі управлінські рішення повинні бути обґрунтованими, мотивованими, оптимальними. Вибір найкращого варіанта здійснюється за допомогою економіко-математичного моделювання і системного аналізу. Прийняттю рішень повинно передувати проведення економічного аналізу різних управлінських варіантів.
|
|
|
Аналіз і маркетинг. Розробка маркетингових програм і їх реалізація пов'язані з відповідними економічними розрахунками. Розробка маркетингових програм і контроль за їх виконанням передбачає аналіз за наступними напрямками: аналіз впливу на економіку підприємства зовнішнього і внутрішнього середовища; аналіз кон’юнктури; аналіз покупців і споживачів; аналіз конкурентів; аналіз ринкових цін і формування власної цінової політики; аналіз кінцевих фінансових результатів.
Аналіз господарської діяльності тісно зв'язаний і з іншими економічними науками, а також з математикою, правовими дисциплінами і соціологією. Він використовує встановлені цими науками положення і їхній науковий апарат для вивчення господарської діяльності об'єктів, що аналізуються об'єктивної її оцінки і визначення можливостей подальшого розвитку.
4. До основних методичних прийомів аналізу фінансової звітності належать:
1) аналіз абсолютних показників – оцінка найважливіших результативних статей звітності,
2) горизонтальний аналіз – порівняння кожного значення звітності з попереднім роком, розрахунок темпів їх зростання (індексний аналіз),
|
|
|
3) вертикальний аналіз – розрахунок структури узагальнюючих підсумкових статей звітності та складання динамічних рядів (відсотковий аналіз),
4) аналіз коефіцієнтів (відносних показників) – розрахунок співвідношень між окремими статтями звітності підприємства.
В залежності від мети аналізу застосовують різні прийоми дослідження, кожний з котрих характеризується певним складом показників, які вивчаються, вимогами до їх виміру, способами виміру впливу факторів. До найбільш відомих прийомів дослідження відносять прийом порівняння, групування, елімінування, розрахунок середніх та відносних величин, індексів, експертних оцінок, балансовий, графічний.
Порівняння являє собою співставлення фактичного рівня показника, що вивчається з його базовим значенням. У якості базового значення можуть бути використані планові, кошторисні, нормативні значення, показники минулого звітного періоду, показники інших підприємств. Обов’язковою умовою для застосування прийому порівняння є співставність даних.
Групування – спосіб розкриття змісту об’єктів економічного аналізу, виділення із сукупності об’єктів якісно однорідних, що дозволяє вивчити економічні явища у їх взаємозв’язку. Даний прийом застосовується при аналізі складу і структури елементів певного об’єкта.
|
|
|
Експертних оцінки – заключення спеціалістів з певного питання. Застосовується для виявлення впливу на результуючий показник якісних факторів у стохастичній моделі.
Балансовий прийом полягає у співставленні і ув’язці двох чи більше взаємопов’язаних показників. За його допомогою перевіряють повноту використання ресурсів.
Графічний прийом полягає у наочному зображенні структури, динаміки процесів і явищ. Це дає змогу зробити висновки про наявність і напрямок зв’язку, зміни показників.
Розрахунок середніх та відносних величин проводиться для виявлення закономірностей досліджуваних процесів, коли необхідно усунути випадкові ознаки. Використовують середнє арифметичне, середнє гармонічне, середнє хронологічне. Відносні величини – це проценти, коефіцієнти, індекси, бали. Їх одержують при визначенні співвідношень між абсолютними величинами і застосовують при розрахунках структури, рівня виконання планових, розрахункових, прогнозних значень показників.
Елімінування – логічне правило визначення впливу факторів на зміну результуючого показника шляхом ланцюгових підстановок, абсолютних різниць, відносних різниць. Логічний прийом, при якому для визначення впливу факторів на результат припускають, що один з одночасно діючих факторів є змінним, а інші – сталими, незалежно від економічної можливості такого ізолювання.
Факторний аналіз методом відносних різниць проводиться за допомогою формул:
1) Розрахунок впливу першого фактору (х1):
; де
Трх1 – темпи росту першого фактору;
Уо – базове значення результуючого показника
2) Розрахунок впливу другого фактору (х2):
; де
Тру - темпи росту результуючого показника
3) Розрахунок впливу обох факторів проводиться шляхом сумування попередніх розрахунків.
Факторний аналіз методом абсолютних різниць проводиться як добуток абсолютного відхилення одного з факторів і абсолютного значення другого фактору.
Факторний аналіз методом ланцюгових підстановок полягає у послідовній заміні величини фактору базового періоду на його значення у звітному періоді. Заміна базової величини звітною називається підстановкою.
Тема 2. Аналіз фінансового стану підприємства
1. Сутність та структура Балансу
2. Завдання аналізу фінансового стану підприємства.
3. Аналіз майна підприємства та джерел його формування.
4. Аналіз показників ліквідності підприємства.
5. Аналіз фінансової стійкості підприємства.
6. Аналіз обіговості оборотних активів.
1. Баланс – це основна форма звітності, яка використовується для проведення аналізу фінансового стану підприємства. Для вивчення фінансового стану необхідна інформація про економічні ресурси, що контролюються підприємством, про його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність до адаптації в змінних умовах середовища функціонування. Інформація стосовно економічних ресурсів, контрольованих підприємством і здатності його в минулому змінювати ці ресурси є корисною для визначення спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти у майбутньому. Інформація щодо структури капіталу є корисною при визначенні розподілу майбутніх прибутків та потоків грошових коштів, а також при визначенні ймовірності залучення фінансів в майбутньому. Інформація щодо ліквідності та платоспроможності є корисною для прогнозування спроможності підприємства вчасно виконувати свої фінансові зобов’язання.
2.До основних завдань аналізу фінансової звітності підприємства належать:
- оцінка структури і динаміки активу і пасиву балансу;
- дослідження показників ліквідності підприємства ;
- визначення показників фінансової стійкості;
- оцінка структури і динаміки доходів і витрат;
- дослідження показників рентабельності підприємства ;
- виявлення шляхів покращення фінансового стану і фінансових результатів
До прийомів дослідження відносять прийом порівняння, групування, елімінування, розрахунок середніх та відносних величин, індексів, експертних оцінок, балансовий, графічний.
3.За даними таблиці 3.1. проведемо аналіз коштів підприємства «Автосервіс-М».
Таблиця 2.1.
Аналіз структури і динаміки активу балансу товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-М», тис. грн.
| Показники | на 1.01.10
| на 1.01.11
| на 1.01.12
| Відхилення | |||
| +;– | Тр, % | ||||||
| 1.01.11/1.01.10 | 1.01.12/1.01.11 | 1.01.11/1.01.10 | 1.01.12/1.01.11 | ||||
| 1. Необоротні активи | 354,5 | 282,5 | 223,1 | -82,0 | -59,4 | 77,5 | 79,0 |
| - у % до валюти балансу | 53,8 | 46,2 | 24,6 | -7,6 | -21,6 | ||
| 2. Оборотні активи | 304,4 | 323,8 | 681 | 19,4 | 357,2 | 106,4 | 210,3 |
| - у % до валюти балансу | 44,9 | 53,0 | 75,0 | 8,0 | 22,0 | ||
| 3.Витрати майбутніх періодів | 8,8 | 5,1 | 4 | -3,7 | -1,1 | 58,0 | 78,4 |
| - у % до валюти балансу | 1,3 | 0,8 | 0,4 | -0,5 | -0,4 | ||
| Баланс | 677,7 | 611,4 | 908,1 | -66,3 | 296,7 | 90,2 | 148,5 |
Таблиця 2.2
Аналіз структури і динаміки пасиву балансу товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-М», тис. грн.
| Показники | на 1.01.10
| на 1.01.11
| на 1.01.12
| Відхилення | |||
| +;– | Тр, % | ||||||
| 1.01.11/1.01.10 | 1.01.12/1.01.11 | 1.01.11/1.01.10 | 1.01.12/1.01.11 | ||||
| 1. Власний капітал | 32,7 | -147,4 | -256,6 | -180,1 | -109,2 | - | 174,1 |
| - у % до валюти балансу | 4,8 | -24,1 | -28,3 | -28,9 | -4,1 | ||
| 2.Забезпечення таких витрат і платежів | |||||||
| - у % до валюти балансу | |||||||
| 3. Довгострокові зобов’язання | 47,5 | 32,5 | 16,2 | -15,0 | -16,3 | 68,4 | 49,8 |
| - у % до валюти балансу | 7,0 | 5,3 | 1,8 | -1,7 | -3,5 | ||
| 3.Поточні зобов’язання | 597,5 | 726,3 | 1148,5 | 128,8 | 422,2 | 121,6 | 158,1 |
| - у % до валюти балансу | 88,2 | 118,8 | 126,5 | 30,6 | 7,7 | ||
| 4.Доходи майбутніх періодів | |||||||
| - у % до валюти балансу | |||||||
| Баланс | 677,7 | 611,4 | 908,1 | -66,3 | 296,7 | 90,2 | 148,5 |
Як видно з проведених розрахунків, вартість майна підприємства має нестійку тенденцію до зростання, що оцінюється позитивно, оскільки означає зростання потенціалу підприємства.
Станом на 1.01.2011 року вартість майна підприємства знизилась в порівнянні з минулим періодом на 66,3 тис.грн., або на 9,8 %. Станом на 1.01.2012 року вартість майна підприємства зросла в порівнянні зі станом на 1.01.2011 року на 296,7 тис. грн., або на 48,5%.
Станом на 1.01.2011 року відбувалось зниження вартості розділу „Необоротні активи” на 82 тис.грн. або на 22,5% в порівнянні з минулим періодом. Причиною цього було збільшення зносу основних засобів.
По розділу „Оборотні активи” спостерігалось зростання на 19,4 тис.грн. або на 6,4% в порівнянні з минулим періодом.
У складі оборотних активів зростання спостерігалось за виробничими запасами, дебіторською заборгованістю за товари, роботи і послуги та іншою дебіторською заборгованістю.
Зростання за дебіторською заборгованістю означає іммобілізацію коштів підприємства і виникнення додаткової потреби у вільних грошових коштах.
Витрати майбутніх періодів знизились на 3,7 тис.грн. або на 42% в порівнянні з минулим періодом.
Станом на 1.01.2012 року відбувалось зниження вартості розділу „Необоротні активи” на 59,4тис.грн. або на 21% в порівнянні з минулим періодом. По розділу „Оборотні активи” спостерігалось зростання на 357,2 тис. грн. або на 110,3% в порівнянні з минулим періодом.
У складі оборотних активів зростання спостерігалось за виробничими запасами, дебіторською заборгованістю за товари, роботи і послуги та іншою дебіторською заборгованістю. Зростання за дебіторською заборгованістю за товари, роботи і послуги було суттєвим –на 319тис.грн. Зростання за дебіторською заборгованістю означає іммобілізацію коштів підприємства і виникнення додаткової потреби у вільних грошових коштах.
Оскільки підприємство має збитки, зростання дебіторської заборгованості може спричинити повну неплатоспроможність підприємства.
4. Параметричний аналіз проведемо за допомогою таких показників, як коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт загальної ліквідності, питомих витрат. Під платоспроможністю підприємства розуміють його здатність своєчасно виконувати свої зобов’язання. Якщо ліквідних активів недостатньо для задоволення у встановлений строк вимог кредиторів і виконання вимог перед бюджетом, то підприємство вважається неплатоспроможним.
Показники ліквідності характеризують можливості підприємства розрахуватися по своїх короткотермінових зобов’язаннях. Розглянемо коефіцієнт абсолютної ліквідності :
, де:
Кзл – коефіцієнт абсолютної ліквідності;
ГК – грошові кошти та їх еквіваленти;
ПЗ –поточні зобов’язання
Даний коефіцієнт має оптимальне значення 20% - 25%. Він характеризує можливості підприємства розраховуватися по своїх термінових зобов’язаннях за рахунок високоліквідних активів.
Розглянемо коефіцієнт швидкої ліквідності :
, де :
Кшл – коефіцієнт швидкої ліквідності;
ОА – оборотні активи;
ВЗ – виробничі запаси.
Даний коефіцієнт має оптимальне значення 100% - 150%.
Він характеризує можливості підприємства розраховуватися по своїх термінових зобов’язаннях за рахунок середньоліквідних активів.
Розглянемо коефіцієнт загальної ліквідності :
, де :
Кзл – коефіцієнт загальної ліквідності;
ОА – оборотні активи.
Даний коефіцієнт має оптимальне значення 200%. Він свідчить про можливості підприємства розрахуватися по своїх термінових зобов’язаннях за рахунок оборотних поточних зобов’язань.
5. Визначимо швидкість погашення поточних зобов’язань підприємства, використовуючи показник:
, де (3.2.4)
ШП – швидкість погашення;
ПЗ- середні залишки поточних зобов’язань;
ЧВр – чистий дохід ;
Д – кількість днів в періоді. 
Даний показник свідчить про те, скільки днів потрібно підприємству, щоб відбувся повний цикл обігу поточних зобов’язань. Позитивно оцінюють зниження даного показника.
Визначимо покриття виручкою від реалізації середньої вартості поточних зобов’язань за допомогою коефіцієнта обіговості :
, де : (3.2.5)
Ко – коефіцієнт обіговості поточних зобов’язань.
Даний коефіцієнт свідчить про те, скільки раз поточні зобов’язання на протязі року проходять повний кругообіг.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 240; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!