Техніка та методика ревізійної перевірки облікової документації



 

1. Суть і зміст документальних методичних прийомів контролю

2. Способи документальних перевірок

3. Органолептичні методичні прийоми контролю

 

Суть і зміст документальних методичних прийомів контролю

Документально-методичні прийоми використовуються для встановлення суті, правильності, достовірності, законності і доцільності здійснених господарських операцій. Найважливішими методами документального контролю є:

1. Техніко-економічні розрахунки складаються у період ревізії для визначення правильності планових показників, нормативних матеріалів і трудових затрат, кошторисів загально-виробничих і господарських витрат. Проводяться вони з метою виявлення необґрунтованого заниження планових показників, наявних резервів збільшення випуску продукції, зниження собівартості і збільшення прибутку, викриття фактів застосування застарілих, технічно необґрунтованих норм і як наслідок неврахованої сировини і матеріалів, готової продукції.

2. Нормативно-правове регулювання – система прийомів, що використовується для виявлення порушень нормативних і правових актів. Нормативно-правове регулювання здійснюється шляхом співставлення фактичних витрат з нормативними або плановими. Цей методичний прийом використовується з метою виявлення фактів відхилень від норм і встановлення причин цих відхилень.

3. Перевірка документів:

- формальна перевірка – проводиться з метою виявлення дефектів в оформленні документів, встановлення правильності заповнення всіх реквізитів, наявності виправлень, підчисток, допису тексту, уточнення достовірності підписів посадових осіб, відповідність документу встановленій діючій типовій формі;

- логічна перевірка дозволяє визначити об’єктивну можливість і доцільність у використанні грошових засобів і матеріальних ресурсів, реальні взаємозв’язки між окремими  господарськими організаціями;

- арифметична перевірка використовується для визначення в документах правильності підрахунку і виявлення скритих за неправильними арифметичними діями зловживань.

4. Зустрічна перевірка – це порівняння різних документів або декількох примірників одного документа, що знаходиться у підрозділах ревізованого підприємства і інших підприємствах.

5. Метод взаємного контролю здійснюється аналогічно зустрічній  перевірці документів але при цьому досліджуються різні документи, що знаходяться на підприємстві, шляхом співставлення реквізитів, що в них повторюються.

6. Перевірка правильності відображення господарських операцій здійснюється на основі первинних документів і облікових регістрів. Ревізори повинні детально перевірити правильність кореспонденції балансових рахунків.

7. Документальний контроль можна здійснити через деякий час після здійснення господарської операції, тому він є важливим джерелом інформації про стан виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства і знаходить широке використання у практиці контрольно-ревізійних органів.

 

Способи документальних перевірок

 

Документальна перевірка є основним методологічним прийомом ревізії. Документ, який є об’єктом дослідження, повинен бути перевірений ревізором за формою і змістом відображених в ньому операцій. Після перевірки його можна характеризувати, як доброякісний або недоброякісний.

Доброякісний документ – це первинний документ, що відповідає діючим законам і положенням про документи і записи в бухгалтерському обліку.

Недоброякісним вважається документ, що не відповідає вимогам і відображає здійснену операцію в спотвореному вигляді. Недоброякісні документи за змістом відображених в них операцій вважаються підробленими і поділяються на дві групи: з матеріальною підробкою та з інтелектуальною підробкою.

Матеріальна підробка – це зміна змісту оригіналу документа шляхом підчисток, виправлень, дописок, відмітки заднім числом та інших способів. Ревізору важко встановити подібні факти.

Інтелектуальна підробка – це складання і видача документа, правильно оформленого з формальної сторони, але такого, що заздалегідь містить неправдиві дані. Щоб документ мав доказову силу, необхідно встановити:

- походження документа, час, місце та способи його складання;

- достовірність документа;

- автора (виробника) документа та його зв’язок з встановленим фактом;

- джерело та сферу ознайомлення автора (виробника) документа;

- дотримання вимог закону та відомчих правил при складанні документа;

- наявність інших даних, що підтверджують його достовірність, точність та повноту.

Документи можна досліджувати наступними способами:

1. Хронологічним – перевірка документів за всіма розділами і операціями без попереднього їх групування чи систематизації операцій. В цьому випадку ревізор досліджує документи за датами складання.

2. Систематизованими – який полягає в перевірці документів по кожному розділу окремо.

3. Комбінованим – дослідження документів поєднує хронологічний і систематизований способи, тобто ряд документів перевіряється в порядку їх підшивки, а інші – за економічно однорідними операціями.

4. Вибірковий – який полягає в тому, що ревізор за певною схемою відбирає частину документів для їх вивчення.

Документальна перевірка первинних документів здійснюється одночасно з перевіркою облікових регістрів по цих господарських операціях в наступній послідовності: від первинного документа до балансу або від балансу до первинного документа.

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 274; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!