ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Питання, які розглядаються на лекції:

Основні принципи та способи захисту населення і території. Інженерний захист робітників та службовців об’єкту.

Організація і проведення евакуаційних заходів.

3. Радіаційний та хімічний захист.

Забезпечення захисту населення і територій уразі загрози і виникнення НС є одним з найважливіших завдань держави і здійснюється відповідно до законів України: “Про цивільну оборону України”, „Про захист населення і територій від НС техногенного і природного характеру”, “Про правові засади цивільного захисту”.

Комплекс підготовчих захисних заходів є однаковим як для мирного , так і воєнного часу, оскільки враховує поєднання впливу уражаючих факторів НС і можливого застосування агресором сучасних засобів ураження.

Основні принципи та способи захисту населення і території

Захист населення і територій від НС здійснюються на відповідним принципах, що забезпечують максимально ефективне вирішення проблеми. Ними є:

- пріоритетність завдань спрямованих на захист людей, збереження їх
здоров'я і довкілля;

- обов’язковість завчасного планування і реалізації заходів щодо захисту населення і територій з урахуванням економічних, природних та інших особливостей регіону і ймовірності виникнення НС;

- комплекс не використання способів і засобів захисту і надання переваги раціональності при виборі способу захисту;

- вільний доступ населення до інформації щодо захисту населення від НС;

- особиста відповідальність керівників органів ЦО і піклування громадян про власну безпеку, неухильне дотримання ними правил поведінки та дій уНС.

Основними способами захисту населення від уражаючих дій факторів, що створюються в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу є:

Використання засобів індивідуального захисту

Суть цього способу полягає у своєчасному використанні спеціальних індивідуальних засобів, що забезпечують захист органів дихання, шкіри, підвищують захисні властивості організму від дії отруйних речовин (ОР), радіоактивних речовин (РР), бактеріальних засобів (БЗ).

Для повного і ефективного здійснення способу потрібне виконання таких умов: заздалегідь забезпечити населення засобами індивідуального захисту; своєчасно видати людям засоби захисту (при загрозі виникнення надзвичайної ситуації); своєчасно оповістити населення про небезпеку і постійно інформувати його про стан радіоактивної, хімічної та бактеріологічної обстановки.

1.1.2 Укриття людей в захисних спорудах

Суть способу полягає у своєчасному укритті людей в спеціальних інженерних спорудах, які здатні захистити людей від дій уражаючих факторів або послабити їх дії.

За захисними властивостями захисні споруди (ЗС) поділяють на типи:

сховища; протирадіаційні укриття (ПРУ); найпростіші захисні споруди.

Сховище - герметична споруда і забезпечує захист від усіх уражаючих факторів на відповідному рівні.

Захисні властивості сховища характеризуються граничним значенням надмірного тиску ударної хвилі, що витримує споруда – ΔР_сх.. За цим показником сховища для захисту людей поділяють на 4 класи: 1-ий клас - сховище витримує до 500 кПа; 2-ий клас - 400 кПа; 3-ий клас - 300 кПа; 4-ий клас - 200 кПа.

Другий показник захисних властивостей сховища - це коефіцієнт ослаблення радіації К_осл.сх, який залежить не тільки від огороджуючих конструкцій сховища, але і від місця розташування сховища (К_осл сховища більший в районі забудови міста, якщо сховище розташоване в підвалі будинку в порівнянні із розтушуванням на відкритій місцевості).

Протирадіаційне укриття забезпечує захист від зовнішнього радіаційного опромінення і послаблює дії деяких інших уражаючих факторів. Це не герметична споруда і тому в ПРУ треба знаходитися в засобах індивідуального захисту. Захисні властивості ПРУ характеризуються К_осл. За цим показником ПРУ поділяють на групи: до 1 групи відносяться ПРУ, які мають К_осл – від 100 до 200; до II - від 50 до 100.

Будівництво захисних споруд і їх утримання потребує багато часу і коштів. Тому ведеться накопичення фонду захисних споруд. Шляхи накопичення:

- будівництво сховищ одночасно з будівництвом нових підприємств,
розрахованих на укриття робітників найбільшої працюючої зміни;

- будівництво окремих сховищ та протирадіаційних укриттів;

- використання метрополітену підземного про лягання;

- обладнання сховищ в підземних та інших заглиблених приміщеннях
існуючих будівель і споруд;

- пристосування і використання частини приміщень освоєного
підземного простору міст для захисту населення;

- використання гірничих виробок і природних порожнин; - масове будівництво найпростіших сховищ і укриттів в період загрози виникнення надзвичайних ситуацій за скорочені терміни (3-6 діб).

Наявний фонд захисних споруд в повсякденних умовах життєдіяльності використовується для господарських, культурних і побутових потреб у порядку, який забезпечує використання їх за прямим призначенням в установлений короткий термін.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом ЗС ЦО та їх утримання незалежно від їх форм власності визначено Державними будівельними нормами ДБН А. 3. 1 – 9 – 2000, а також Інструкцією щодо утримання захисних споруд ЦО у мирний час, затвердженої наказом МНС України від 9 жовтня 2006 року №653, зареєстровано в Мін’юсті України 2 листопада 2006 року за №1180/13054.

Евакуаційні заходи

Як спосіб захисту, полягає в завчасному (до початку виникнення НС, в період загрози) вивезенні (виведенні населення із місць можливого ураження, зони катастрофічного затоплення (зараження) в безпечні райони на тимчасове або постійне проживання.

В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах та інших населених пунктах, що мають об’єкти підвищеної небезпеки, а також на випадок війни евакуація є основним способом захисту населення і проведення її планується і готується заздалегідь. Залежно від обстановки, яка склалася на час НС, може бути загальна або тимчасова евакуація.

Загальна евакуація проводиться для всіх категорій населення і планується на випадок війни, можливого небезпечного радіоактивного забруднення територій навколо атомних електростанцій, виникнення загрози катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним доходженням проривної хвилі, лісових і торф’яних пожежах, інших явищ з тяжким наслідками, що загрожують населеним пунктам.

Під час проведення частково! евакуації завчасно вивозиться не зайняте у сфері виробництва та обслуговування населення: діти, учні навчальних закладів, вихованці дитячих будинків разом з викладачами та вихователями, студенти, пенсіонери та інваліди, які утримуються у будинку для осіб похилого віку разом з обслуговуючим персоналом та членами їх сімей.

Медичним захист

Це заходи, що спрямовані на запобігання або зменшення ступеня ураження людей завдяки своєчасному застосуванню медичних препаратів, надання медичної допомоги постраждалим та їх лікування і психологічного відновлення, забезпечення епідемічного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій, контролю за станом довкілля, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією.

Медичний захист може бути надійно здійсненний за умов завчасного створення і підготовки спеціальних медичних формувань, накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і техніки, планування і використання існуючих сил та засобів, закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності і господарювання. Велику роль в реалізації медичних заходів відіграє Державна Служба Медицини Катастроф, що складається з медичних сил і засобів та лікувальних закладів центрального і територіального рівнів, а також Центри медико-психологічної реабілітації, які створюються при діючих санаторно-курортних закладах.

Організаційно-медичне керівництво Службою Медицини Катастроф здійснюється міністерством охорони здоров'я. Координацію ії діяльності на випадок надзвичайної ситуації здійснює комісія з техногенно-екологічної безпеки та НС на відповідному рівні.

Інженерний захист

Це здійснення таких заходів інженерного напрямку під час проектування, будівництва і експлуатації споруд та потенційно небезпечних об'єктів, що спрямовані на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, підвищення стійкості функціонування об'єктів в умовах НС, мирного і воєнного часу.

Заходи інженерного захисту населення та території повинні передбачити: врахування під час забудови населених пунктів і містобудування можливих проявів на окремих територіях небезпечних та катастрофічних явищ; раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їх діяльності та у разі виникнення аварії; спорудження будівель, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями стійкості, безпеки та надійності; будівництво протизсувних, протиповеневих, протиселевих, протилавинних та інших інженерних споруд спеціального призначення.

Радіаційний і хімічний захиствключає заходи щодо виявлення та оцінки радіаційної і хімічної обстановки, організації та здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення і впровадження типових режимів радіаційного захисту, забезпечення населення засобами індивідуального та колективного захисту з погрібними характеристиками, організацію та проведення спеціальної обробки.

Це питання розглядаються детально в послідуючих параграфах.

Біологічний захиствключає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження і проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

Біологічний захист передбачає: своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів захисту; запровадження режимів карантину та обсервації; знезаражування осередку бактеріологічного ураження; проведення в разі необхідності знезаражування людей, тварин тощо; своєчасну локалізацію зони біологічного ураження; проведення екстреної та специфічної профілактики; додержання протиепідемічного режиму населенням, підприємствами, установами та організаціями.

Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 398; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 13 14 15 16 171819 20 21 22 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!