Міжнародно-групові об’єднання
Лекція 1
Загальні характеристики інтерфейсів.
Призначення і фукції інтерфейсів.
Якщо взяти за приклад одну область діяльності людей, яка зараз бурхливо розвивається – це ЕОМ і обчислювальні системи обробки інформації ми побачемо, що вони складаються з з величезної кількості різноманітних за призначеня і принципом дії пристроїв. Можна перерахувати їх: накопичувачі зовнішньої пам’яті, зчитувачі CD-ROM, пристрої вводу графічної інформації і т.д.
Організація взаємодії, обмін даних та керуючою інформацією між ядром ЕОМ і переферійними пристроями проводиться згідно з правилами, які приймаються для конкретного класу пристроїв.
Можна розповісти приклад з фірми Енергозбереження.
В міжнародній практиці для опису взаємодії різних компонентів пристроїв ЕОМ та обчислювальний систем широко застосовують поняття “інтерфейсів”.
Поняття “інтерфейсів” загалом трактують як синонім слова “спряження” і розуміють як сукупність схемотехнічних засобів, котрі забезпечують бепосередню взаємодію складових елементів системи пристрою. Комплектний характер інтерфейса дозволяє використовувати термін “інтерфейсна система”, “ програмний інтерфейс”, “фізичний інтерфейс” і т.д.
Згідно ГОСТ 15971-74 під стандартним інтерфейсом розуміють сукупність уніфікованих апаратних, програмних, конструктивних засобів, необхідних для реалізації, для взаємодії різноманітних фукціональних елементів в атоматизованих системах збору і обробки інформації при умовах, обумовлених стандартом і направлених на забезпеченя інформаційної, електричної, конструктивної сумісності вказаних елементів. Інтерфейс може бути стандартним, або оригінальним для конкрентних пристроїв. Стандартизацію цих правил, розробкою нових інтерфейсів займаються на державному рівні в окремих державах, або міждержавному рівні.
|
|
|
Цілі, які переслідуються. Розробка правил (інтерфейсів) повинна забезпечити конструктивну, електричну, програмну сумісність між різними пристроями.
Конструктивна сумісність: узгодженість конструктивних елементів інтерфейса, яка забезпечує підєднання різних пристроїв до ЕОМ або системи.
Електрична сумісність- це узгодженість структури і складу ліній зв’язку і сигналів між пристроями, величини, форми інших параметрів електричних сигналів, мінімальні тривалі сигнали, тощо.
Програмна сумісність – це узгодженість взємодії між різними компонентами згідно з логічними умовами режимів роботи. Логічні умови визначають формати даних команд, адрес, станів пристроїв, набори та часові харектиристики процедур взаємодії між пристроями.
|
|
|
Проектування [2] інтерфейсів, використовується на основі чотирьох взаємозв’язаних принціпів:
1. Принцип групового проектування заключається в створенні сімейства фукціонального і конструктивно подібних пристроїв (модулей, систем) певного призначення відповідальних різноманітним умовам їх використання.
Основна задача групового проектування – забезпечення максимальної універсальності і сумісності ЕОМ, обчислювальних комплексів (ОК) всередені проектованого ряду.
2. Агрегатний принцип (модульна побудова) полягає в рвціональному розділенні системі, пристрою на однукупність більш простих фукціонально і конструктивно закінчених блоків (модулей) з ціллю вдосконалення їх технічних характеристик, а також забезпечення високопродуктивних методів виробництва і обслуговування. (Приклад – ряд мікропроцесорних комплексів)
3. Принцип уніфікації заключається в мінімізації складових вузлів, блоків пристрою, модулів, зв’язків між ними при умовах раціональної компоновки і ефективного фукціонування пристрою або системи. Інтерфейс можна розглядати як практичний приклад уніфікації зв’язків і пристоїв спряження складових елементів ЕОМ і системи.
Принцип взаємозамін базується на можливості модуля виконувати в пристрої різноманітні встановлені фукції без додаткової продуктивності доробки
|
|
|
Ефективне використання розглянутих принципів проектоване при розробленні і впровадженні інтерфейсів і пристроїв дозволяє: організувати багатосерійне виробництво, підвищити якість, створити терміни, вартість і т. д.
Основна ціль, яка переслідується - це забезпечення конструктивної, електричної, програмної сумісності між різними функціональними елементами системи чи мережі.
Конструктивна сумісність: узгодженість конструктивних елементів інтерфейсу, призначених для забезпечення під’єднання різних пристроїв до ЕОМ або системи.
Електрична сумісність : узгодженість структури і складу ліній зв’язку і сигналів між пристроями, величини, форми інших параметрів електричних сигналів, рекомендації щодо параметрів ліній зв’язку, обмеження на відстань поширення сигналів, мінімальні тривалості сигналів, тощо. Програмна сумісність – це узгодженість взаємодії між різними компонентами згідно з логічними умовами режимів роботи. Логічні умови визначають формати даних команд, адрес, станів пристроїв, набори та часові характеристики процедур взаємодії між пристроями.
|
|
|
Застосування розглянутих принципів проектування тісно пов’язано з стандартизацією.
Якість стандарту на інтерфейс може бути оцінена відношенням, встановленим між обмеженнями на реалізацію інтерфейсу і пристроїв спряження і можливостями коливання тих чи інших технічних характеристик інтерфейсу з ціллю найбільш ефективного пристосування його до конкретної системи
ФБ –фукціональний блок
НБ – інтерфейсний блок
К – контролер
КБ – керуючий блок
1.2 Основні поняття.
Для опису сукупності схемотехнічних засобів і фукцій, котрі забезпечують безпосередню взаємодію складових елементів систем обробки інформації АСОІ, системи передачі даних, підсистем переферійного обладнання, використовую поняття “інтерфейс”, “стик”, протокол.
Інтерфейс- (див. Стр.1 вставка)
Стик – згідно ГОСТ 23633-79 означає місце з’єднання пристроїв передачі сигналів даних, котрі входять в ситему пердачі даних. Поняття стику може заміняти поняття інтерфейс.
Протокол – строго задана процедура, або сукупність правил, котрі регламентують спосіб виконня певного класу фукцій.
Поняття інтерфейс завжди ширше від поняття протокол. З другого боку існують протоколи наприклад протокол управління обміном даних по каналах зв’язку котрі являються собою самостійні компоненти.
Існують також поняття інтерфейсна система, система протоколів, фізичний інтерфейс, логічний інтерфейс, програмний інтерфейс, інформаційна сумісність, якість стандарту на інтерфейс.
Міжнародна стандартизація
Оскільки інтерфейси розв’язують задачі уніфікації зв’язків між пристроями стандартизації інтерфейсів вимагає особливої уваги міжнародних організацій.
Рішення загальної проблеми стандартизації в області інформаційно-обчислювальних систем і систем передачі даних задач стандартизації інтерфейсів і протоколів визвала найбільш активну діяльність. Ця задача розв’язується:
· міжнародними організаціями – МОС, МККТТ, МЕК;
· міжнародно-груповими об’єднаннями – ЕСМА, МУК по ОТ, Секція 2 СЕВ;
· національними організаціями ANSI – США, AFNOR – Франція, BSI – Великобританія, DIN – ФРН, GISC –Японія;
· професійними організаціями – інститут IEEE, об’єднання EIA США, комітет ESONE та інше.;
· окремими фірмами.
Міжнародні організації
1. Міжнародна організація по стандартизації – МОС (International Organization for Standardization – ISO) – всесвітня організація, відповідальна за розробку міжнародних стандартів.
Структура ISO:
-технічні комітети (стандарт інтерфейсів і протоколів ТК 97);
-підкомітети (передача даних і обмін інформацією між системами - ПК 6, доступ передача і управління іпформацією-ПК12, взаємозв’язок пристроїв-ПК13, термінологія-ПК1 );
-робочі групи .
2. Міжнародний консультативний комітет по телеграфії і телефонії - МККТТ (International Telegraphi and Telefone Consultative Commitec - ССІТТ) створений в 1937р. як орган почтового і телефонного зв`язку з задачею стандартизації в області електрозв`язку. Стандарти МККТТ видаються під назвою рекомендації. В МККТТ діють 16 дослідних комісій. Задачі стандартизації інтерфейсів систем передачі, обробки даних в обчислювальних мережах вирішуються в основному силами комісій VII, XVII, XVIII, I, VIII, IX.
3. Міжнародна електротехнічна комісія – МЕК (Іnternational Electrotechnical Commission – ІЕС) створена в 1906р., несе відповідальність за стандартизацію в області електроніки, включаючи питання взаємоєв`язку і інтерфейсів обладнання певних видів. Стандарти МЕК видаються у вигляді публікацій. Питання стандартизації інтерфейсів вирішуються в рамках технічних комітетів ТК 45, ТК 47, ТК 65, ТК 57, ТК 86 і ТК 83.
· ТК 45 – Ядерне приладобудування - стандарт САМАС (публікації 516, 547, 552).
· ТК 47 - Напівпровідникові пристрої, інтегральні схеми, мікропроцесорні системи.
· ТК65-Вимірювання і управління в виробничих процесах.
· ТК57-Телеуправління, телезахисті відповідний електрозв’язок в енергетичних системах.
· ТК86-Волоконнна оптика.
· ТК83-Обладнання інформаційної технології.
В 1984р. створений об`єднаний технічний програмний комітет (ОТПК), в задачу якого входила координація діяльності технічних органів МОС і МЕК. В 1986р. ОТПС висунув пропозицію створити об`єднаний технічний комітет ОТК-1 “Інформаційна технологія”, в сферу діяльності якого повинна входити стандартизація в області систем інформаційної технології (включаючи мікропроцесорні системи) і обладнання.
Міжнародно-групові об’єднання
1. Європейська асоціація виробників обчислювальних машин (European Computer Manufactures Association-ECMA) організована в 1961р. по ініціативі провідних західноєвропейських компаній в області засобів обробки даних з ціллю координації діяльності європейських виготовлювачів засобів обробки даних по стандартизації операційних методів (програмування, коди вводу-виводу і т.д.)
2. Міжурядова комісія по обчислювальній техніці (МУК по ОТ) розв’язує задачі стандартизації в області обчислювальної техніки, телеобробки даних і обчислювальних мереж.
3. Секція 2 СЕВ розробляє стандарти по локальним обчислювальним мережам і інтерфейсам магістрально-модульних мультипроцесорних систем.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 332; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!