Основні вимоги до будівель та їх елементів
Будівлі і споруди повинні відповідати такимвимогам :
- функціональності (доцільності за призначенням);
- надійності;
- забезпечення санітарно-гігієнічних норм для людей;
- архітектурної виразності (виробнича естетика);
- економічності в будівництві та експлуатації.
Функціональність -максимальна відповідність як будівлі так і окремих приміщень їх призначенню (депо, поворотний круг, лікарня...)
Надійність– проектний строк служби з забезпеченням виконання передбачених проектом технологічних процесів або комфортних умов перебування людей (оцінюється в роках):
1. відношенням фактичного строку експлуатації без капітального ремонту до проектного строку служби;
2. відношенням теоретичних експлуатаційних витрат до фактичних за період до капітального ремонту.
Функціональність та надійність забезпечується дотриманням вимог, що викладені в Державних будівельних нормах (ДБН) та Державних будівельних стандартах (ДСТУ) на окремі вироби та матеріали, конструктивні елементи...
Надійність будівлі (споруди) прямо пропорціонально залежить від надійності окремих конструкцій та їх з’єднань.
Будівельні вироби повинні відповідати вимогам:
1. міцності – витримувати навантаження (силову дію) без руйнування та істотних деформацій;
2. жорсткості – зберегти незмінну геометричну форму або отримувати незначні деформації;
3. стійкості– зберігати рівновагу;
|
|
|
4. довговічності– здатними протягом проектного строку служби зберігати міцність, жорсткість та стійкість без втрати зовнішнього вигляду.
Ступені довговічності:
Iступінь ≥ 100 років;
IIступінь ≥ 50 років;
IIIступінь ≥ 20 років.
5. вогнестійкість– спроможність зберігати міцність та жорсткість при дії прямого вогню чи високої температури, чинити опір виникненню отворів, що спричиняють поширення вогню.
Межа вогнестійкості оцінюється ступенями вогнестійкості–час у годинах упродовж якого конструкція чинить опір дії вогню.
Вогнестійкість будівлі чи споруди визначають за межою вогнестійкості основних несучих будівельних конструкцій.
За вогнестійкістю будівлі і споруди відповідають п’яти основним (I-V) та трьом додатковим ступеням (фактично 8 ступенів вогнестійкості).
Вимоги до вогнестійкості і довговічності як конструкцій, так і будівель залежить від їх класу за капітальністю.
Капітальність– це сукупність показників, які враховують значення будівлі,цінність для суспільства, склад та розміри приміщень, сутність благоустрою, якість елементів та конструкцій і т.д..
Існує чотири класи будівель за капітальністю:
I клас – будівлі висотою більше 30 м, які зведені за індивідуальними проектами і відповідають не нижче I ступеню вогнестійкості і Iступеня довговічності.
|
|
|
II клас – будівлі і споруди висотою 18 ÷30 м, зведені за типовими проектами (масове будівництво) в яких вогнестійкість і довговічність не нижче IIступеню
III клас – житлові будинки не більше 5-ти поверхів, а також нежитлові будинки невеликих розмірів при ступені вогнестійкості не нижче III і ступені довговічності не нижче II.
IV клас – тимчасові виробничі будівлі та будівлі сільськогосподарського призначення для яких вогнестійкість не нормується, а ступінь довговічності не нижче III.
Дотримання санітарно-гігієнічних норм для людей забезпечується дотриманням вимог до фізичних якостей приміщень:
- комфортна температура та вологість повітря;
- надійна звукоізоляція;
- якість матеріалів оздоблення та обладнання;
- ступінь обладнання санітарно – технічними пристроями і т.д.
Вимоги архітектурної виразності полягають в тому, щоб будівля чи споруда мала привабливий вигляд, була гармонічно пов’язана з існуючою забудовою та природним середовищем.
За рівнем можливих матеріальних збитків і (або) соціальних витрат при втраті міцності, жорсткості, довговічності...(руйновані), пов’язаних з достроковим припиненням експлуатації будівлі і споруди поділяються на класи:
|
|
|
СС3 – значні наслідки;
СС2 – середні наслідки;
СС1 – незначні наслідки.
Наприклад, до класу СС3 відносять будови, на яких постійно перебуває понад 300 чоловік (а поза об’єктом понад 5000, або періодично перебувають на об’єкті понад 1000), обсяг можливого збитку може перевищувати в 150000 разів мінімальну заробітну плату і об’єкт оцінюється як культурна спадщина або відноситься до об’єктів загальнодержавного значення.
Залежно від наслідків, які можуть бути викликані відмовою конструкцій чи будівель від нормальної експлуатації, розрізняють три категорії відповідальності конструкцій та їх елементів:
категорія А – конструкція та елементи, відмови яких можуть привести до повної непридатностідо експлуатації будівлі (споруди) в цілому або її частини;
категорія Б – конструкції та елементи, відмови яких може призвести до з ускладненняексплуатації будівлі (споруди) або до відмови інших конструкцій, які не належать до категорії А.
категорія В – конструкції, відмови яких не призводять до порушення функціювання інших конструкцій або їх елементів.
У складі категорії А можуть виділятися окремі конструкції категорій
|
|
|
А1 – головні несучі елементи, безвідмовність яких забезпечує будівлю (споруду) від головного руйнування, а аварії з ними можуть бути загрозою для людей та довкілля.
Категорії відповідальності встановлюються проектувальниками і приводяться в пояснювальних записках до проектів.
Для забезпечення дотримання вимог міцності, жорсткості та надійності будівля повинна відповідати одній із існуючих конструктивних схем.
Конструктивна схема– це варіант будівельної системи, який характеризує склад, розташування у просторі тахарактер роботиосновних несучихконструкцій. При цьому основні вертикальні несучі конструкції досить різноманітні:
- площинні (стіни, діафрагми);
- стрижньові (колони);
- об’ємно – просторові, висотою на один поверх;
- тонкостінні великопрогонові (оболонки) і т.д.
У зв’язку з цим по ступеню використання вертикальних несучих конструкцій розрізняють 5 основних конструктивних схем будівель:
1.стінова;
2.каркасна;
3.обємно–блочна;
4.стовбурна;
5.оболонкова.
Стіноваконструктивна схема характерна тим, що несучі стіни зводяться ручним способом з цегли, дрібних блоків, деревини, монолітного бетону з легкими наповнювачами, природних каменів (маса окремих виробів – до 30 кг).В залежності від розташування несучих стін існують такі конструктивні схеми:
- перехрестно-стінова;
- поперечно-стінова;
- поздовжньо-стінова.
В каркаснійконструктивній схемі в залежності від типу з’єднань вертикальних та горизонтальних несучих елементів (колон, ригелів) розрізняють три можливі схеми:
- рамну (жорстке з’єднання елементів);
- рамно – зв’язку (жорстке і шарнірне з’єднання):
- зв’язку (шарнірне з’єднання).
Об’ємно–блочнаконструктивна схема характеризується розташуванням в просторі і характером спирання об’ємних блоків вагою до 25 т.
Стовбурнаконструктивна схема може мати декілька варіантів:
- стовбур жорсткості і консольні, що відходять від нього і монолітно (жорстко) з ним зв’язані перекриття;
- стовбур жорсткості з консольно підвішеними перекриттями;
- комбінована – стовбур жорсткості і колони каркаса.
Оболонковаконструктивна схема заснована на використанні різноманітних комбінацій тонкостінних просторових оболонок і колон.
Контрольні питання:
1. Яким вимогам повинні відповідати будівлі?
2. Дайте визначення терміну «надійність» будівлі?
3. Яким вимогам повинні відповідати окремі (несучі) будівельні вироби будівель (споруд)?
4. По яким критеріям оцінюється надійність будівлі?
5. Які існують класи будівель за капітальністю?
6. Назвіть класи будівель (споруд) за рівнем можливих матеріальних або соціальних збитків?
7. Які існують категорії відповідальності будівельних конструкцій та їх елементів?
8. Дайте визначення терміну «конструктивна схема будови»?
9. Назвіть існуючі конструктивні схеми будівель.
Література:
[4]– стор. 17÷27;
[42]– стор. 86÷109;
[6]– длясамоопрацювання.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 935; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!