ЕКГ_ознаки миготливої аритмії та фібриляція передсердь
Аритмії внаслідок одночасного порушення автоматизму і провідності.
Миготіння (фібриляція) передсердь.
Миготіння передсердь, або миготлива аритмія — це абсолютна аритмія. Синусовий вузол втрачає функцію головного водія ритму і в передсердях виникають дуже часті (від 350 до 700 за хвилину), хаотичні хвилі збудження та скорочення окремих м'язових волокон, тобто виникають ектопічні вогнища збудження. Більшість з цих імпульсів не доходить до шлуночків і тільки невелика частина досягає шлуночків і викликає їх неритмічне, хаотичне збудження.
Залежно від частоти шлуночкових скорочень розрізняють брадисистолічну, нормосистолічну і тахісистолічну форми миготливої аритмії.
Миготливу аритмію (МА) із шлуночковим ритмом 60-90 на 1 хвилину називають нормосистолічною, більше 90 за хвилину — тахісистолічною, а менше 60 за хвилину — брадисистолічною.
На ЕКГ при миготінні передсердь відсутні зубці Р, замість них виникають хаотичні хвилі f (краще вони реєструються у відведеннях II, III, аVF, V1, V2), деколи ці хвилі можуть бути відсутні.
Ритм шлуночків хаотичний, тому інтервали R-R мають різну тривалість. Комплекси QRS частіше мають нормальний вигляд, але при великохвильовій фібриляції хвилі f можуть накладатись на шлуночкові комплекси і викликати їх незначну деформацію
Тріпотіння передсердь. Тріпотіння — один з варіантів миготливої аритмії, що характеризується ритмічною діяльністю передсердь в частому ритмі (до200-400 за хвилину). На відміну від мерехтіння передсердь, одне патологічне вогнище збудження, тому збудження і скорочення передсердь правильне, але часте. В атріовентрикулярному вузлі блокується кожний другий або кожний третій імпульс.
|
|
Найбільш характерними ознаками є: наявність частих, регулярних передсердних хвиль F, які мають пилкоподібну форму (у відведеннях II, III, аVF, V1-2);
правильний, регулярний шлуночковий ритм з однаковими інтервалами F-F (якщо не змінюється ступінь атріовентрикулярної блокади);
нормальні незмінені шлуночкові комплекси
Тріпотіння шлуночків. Тріпотіння шлуночків — це часте (200-300 за хвилину) і ритмічне їх збудження.
Механізм виникнення тріпотіння шлуночків такий самий, як і тріпотіння передсердь, тільки вогнище збудження знаходиться в шлуночках і хвиля збудження циркулює ритмічно одним і тим самим шляхом.
Основними електрокардіографічними ознаками тріпотіння шлуночків є наявність частих регулярних майже однакових за формою та амплітудою хвиль, які нагадують синусоїду правильної форми
Миготіння (фібриляція) шлуночків. Миготіння шлуночків — це часті (200-500 за хвилину) хаотичні скорочення окремих волокон міокарда шлуночків.
|
|
Фібриляція виникає внаслідок того, що хвиля збудження постійно змінює свій шлях. На ЕКГ шлуночкові комплекси відсутні, замість них реєструються хаотичні, різні за формою і амплітудою хвилі. Їх амплітуда поступово зменшується і на ЕКГ взагалі перестають записуватись будь-які зубці — виникає асистолія
Синдром ущільнення легеневої тканини
Синдром очагового уплотнения легочной ткани обусловлен заполнением альвеол воспалитель-
ным экссудатом и фибрином (при пневмонии), кровью (при инфаркте легкого), прорастанием доли
легкого соединительной тканью (пневмосклероз, карнификация) вследствие длительного течения
воспаления легкого или опухолевой тканью. Обычной является жалоба на одышку; при осмотре
выражено отставание «больной» половины грудной клетки при дыхании; голосовое дрожание в
зоне уплотнения усилено; перкуторно над областью уплотнения легкого отмечается притупление
или тупой перкуторный звук, что зависит от степени уплотнения легочной ткани; при аускульта-
ции — бронхиальное дыхание, усиление бронхофонии, а при наличии жидкого секрета в мелких
бронхах — звучные (консонирующие) хрипы. Рентгенологическое исследование выявляет очаг за-
темнения (так называемое понижение прозрачности) в легочной ткани, размеры и форма которого
определяются характером заболевания, его стадией и некоторыми другими факторами.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 866; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!