Загальні параметри традиційних студентських науково-дослідних робіт
Таблиця 1
| Характеристики роботи | Тип роботи | |||
| Курсова | Бакалаврська | Дипломна | Магістерська | |
| Виконання на ... році навчання | 2–3 | 4 | 5 | 6 |
| Обсяг | 20–25 стор. комп. складання | 33-35 стор. комп. складання | 70–75 стор. комп. складання | 90–100 стор. комп. складання |
| Спрямування | Навчально-пізнавальне | Практично-дослідницьке | Теоретично-дослідницьке | Наукове |
| Структура роботи | Вступ ― Основна частина ― Висновки ― Список літератури | Вступ ― Основна частина (два-три розділи) ― Висновки ― Список літератури ― Додатки | Вступ ― Основна частина (два-три розділи з підрозділами) ― Висновки ― Список літератури ― Додатки (при потребі) | Вступ ― Основна частина (кілька розділів з підрозділами) ― Висновки ― Список літератури ― Додатки (при потребі) |
| Мінім. кількість джерел у списку літератури | 25–30 | 45–50 | 75–80 | 90–100 |
Особливості написання робіт
Курсова робота
Лат. cursus < currere ― бігти, швидко рухатися. “Курс” ― багатозначне слово. Крім іншого, воно означає системний виклад певної науки або її окремої частини, а також рік навчання у вищій школі (перший курс; другий курс тощо).
Курсова робота ― це навчально-пізнавальне завдання, що виконується студентами молодших курсів (див. табл. 2). Її пропонують виконати студентам, які вже набули певний досвід наукової діяльності, працюючи над рефератами та у процесі підготовки до навчальних занять.
|
|
|
Виконання науково-дослідної роботи цього типу сприяє закріпленню знань з певної дисципліни і тісно пов’язане з навчальними програмами. Отже, автору курсової роботи насамперед необхідно глибоко засвоїти навчальний матеріал та рекомендовану за курсом літературу.
Головна мета курсової роботи ― продемонструвати поінформованість студента у певній науковій проблемі, рівні її вивченості, наукових школах, що трактують цю проблему. Втім, курсова робота не повинна обмежуватися реферуванням літературних джерел ― у ній має бути представлена наукова позиція дослідника, його аргументоване ставлення до тих чи інших наукових концепцій. Таким чином, курсова робота повинна включати елементи нових добутих знань. У цьому, власне, її пізнавальна цінність.
Таблиця 2
Графік роботи над курсовим дослідженням
| № п/п | Види роботи | Термін виконання |
| 1. | Вибір та узгодження теми, закріплення теми за кафедрою | вересень / лютий (залежно від навчального семесту) |
| 2. | Робота над джерелами і науковою літературою. Розробка структури курсової роботи. Написання Вступу | жовтень / березень |
| 4. | Написання розділів | листопад / квітень |
| 5. | Написання Висновків. Доопрацювання бібліографії. Завершення курсової роботи ― врахування зауважень наукового керівника Відгук наукового керівника, підготовка до захисту | початок грудня / травня |
| 6. | Захист курсової роботи | згідно з планом |
|
|
|
Оцінюється курсова робота за модульно-рейтинговою системою, відповідно до якої максимальна кількість балів — 100; мінімальна — 60.
За різні параметри дослідження бали розподілені таким чином:
· зміст — max — 45 балів; min — 30 балів;
· художньо-технічне оформлення та грамотність — max — 35 балів; min — 20 балів;
· публічний захист — max — 20 балів, min — 10.
Кількість набраних за курсову роботу балів відповідає таким оцінкам:
1–34 — «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;
35–59 — «незадовільно» з можливістю повторного написання курсової роботи;
60–64 — «задовільно» («достатньо»);
65–74 — «задовільно»;
75–84 — «добре»;
85–89 — «добре» («дуже добре»);
90–100 — «відмінно».
1.2.2. Бакалаврська робота
Як свідчить “Энциклопедический словарь” за ред. Ф. Брокгауза та І. Ефрона (СПб., 1891, с. 736), первісно “бакалаврами” називали неодружених синів і доньок колонів, які досягнули шлюбного віку, тобто 14-15 років (колони ― селяни, вільні від праці на дворянина, але змушені платити йому збір).
|
|
|
Пізніше ця назва перейшла на суспільний прошарок, що був між зброєносцями і лицарями ― це були дрібнопомісні дворяни, що воліли перейти у лицарі.
Далі “бакалаврами” називали молодших майстрів у ремісничих цехах, а також молодих каноніків.
У сенсі академічного звання слово “бакалавр” стало використовуватися з ХІІІ ст. Його увів на богословському факультеті паризького університету папа Григорій ІХ (1227–1241) на відзначення тих студентів, які захистили великопісний диспут або детермінацію і внаслідок чого отримали право носити червону камілавку.
Згодом назва “бакалавр” у багатьох країнах Європи почала позначати перший науковий ступінь, отримуваний після завершення студій. І нині присудження цього наукового титулу передбачає досягнення певного освітнього рівня, достатнього для професійної діяльності.
Отож бакалаврська робота ― це кваліфікаційна праця практично-дослідницького характеру, яку пропонують виконати студенту четвертого року навчання (див. табл. 3). Це перша серйозна заявка студента про свою готовність до роботи за обраною спеціальністю.
|
|
|
Автор бакалаврської роботи повинен насамперед продемонструвати уміння виконувати конкретні практичні завдання. Отож у роботі слід описати певне дослідження, експеримент, прикладне завдання тощо. Звісна річ, для демонстрації отриманих результатів у кінці роботи обов’язково подають додатки.
Виконання практичного завдання завжди базується на певних теоретичних підходах. Тому у першому розділі аналізують (а у вступній частині згадують) наукові концепції, що стали теоретичним підґрунтям бакалаврського дослідження.
Таблиця 3
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 116; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!