Прирости координат обчислюють за формулами



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

КАФЕДРА ПРОЕКТУВАННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ ТА СІЛЬСЬКИХ БУДІВЕЛЬ

 

І.Ю. Богдан

 

 

Методичні вказівки

до розрахунково - графічних робіт з інженерної геодезії:

1 ”Горизонтальна зйомка”

2 ”Тахеометрична зйомка”

Для студентів напрямів підготовки

0921 “Будівництво”

0903 “Гірництво”

Стаціонарної форми навчання

Полтава 2003

 

Методичні вказівки до розрахунково - графічних робіт з інженерної геодезії: 1 “Горизонтальна зйомка”, 2 “Тахеометрична зйомка” для студентів напрямів підготовки 0921 “Будівництво”, 0903 “Гірництво” стаціонарної форми навчання. – Полтава : ПолтНТУ, – 2003. – 29 с.

 

Укладач: І.Ю.Богдан, канд. фіз .- мат. наук , доцент

 

Відповідальний за випуск : завідувач кафедри проектування автомобільних доріг та сільських будівель В.Й. Хазін , професор

 

Рецензент : П.С.Корба, канд. фiз.-мат. наук, доцент

 

                                                        Затверджено радою університету

                                                        Протокол №.10 від 25.04.2003 р.

 

 

                                                Редактор                 Н.В.Жигилій

 

                                                Коректор                Н.О.Янкевич

 

1ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Для складання топографічного плану ділянки місцевості виконана горизонтальна зйомка окремих об’єктів забудованої частини ділянки і тахеометрична зйомка решти території. Зйомочна основа для виконання зйомок створена у вигляді теодолітно - нівелірного ходу.

    При виконанні розрахунково - графічної роботи “Горизонтальна зйомка” необхідно:

1.Обчислити координати точок теодолітного ходу.

2.Побудувати частину топографічного плану ділянки місцевості, на якій проведена горизонтальна зйомка.

При виконанні розрахунково-графічної роботи “Тахеометрична зйомка” слід:

1.Обробити журнал тахеометричної зйомки.

2.Побудувати топографічний план ділянки місцевості, на якій проведена тахеометрична зйомка.

 

ГОРИЗОНТАЛЬНА ЗЙОМКА

 

Вихідні дані

Замкнутий теодолітний хід прокладений між п’ятьма точками. Для першої точки відомі координати xI, yI. На лінію I-II теодолітного ходу переданий дирекційний кут aI-II.Горизонтальні кути b теодолітного ходу (праві) виміряні теодолітом 2Т30, горизонтальні прокладення d одержані за результатами вимірювань ліній землемірною стрічкою. Горизонтальна зйомка виконана способами перпендикулярів, полярних координат, створів, лінійної і кутової засічок. Результати зйомки та вимірювань наведені в додатку Б.

 

Вибір вихідних даних

 

Усi обчислення виконують у “Відомостi обчислення координат точок теодолітного ходу”, яку креслять на стандартному аркуші паперу (формат А4) за зразком додатка Д. Iз додатка А за номером студента в списку групи вибирають дирекційний кут aI-II і координати xI, yI , якi записують у перший рядок відповідно граф 4,10,11 відомості. За номером студента в списку й номером групи визначають номер варіанта роботи та згідно з цим варіантом із додатка Б вибирають i заносять у графи 2 та 5 відомості кути b і горизонтальні прокладення d, а на окремому аркуші (формат А4) креслять у довільному масштабі абрис зйомки для свого варiанта роботи.

Обчислення координат точок теодолітного ходу

2.3.1 Оцінка якості виміряних кутів і їх ув'язування

Якість виміряних кутів оцінюють порівнянням кутової fb і гранично допускної кутової fb гр.  нев'язок ходу. Кутову нев'язку fb обчислюють за формулою

fbb - (åb)т,                                            (2.1)

де åb–сума виміряних кутів ходу ,

b)т=180° (n-2) – теоретичне значення суми кутів ,

n – кількість кутів .

Гранично допускна нев'язка fb гр. = .

Якщо fb £ fb гр. , кути виміряні якісно, і їх ув'язують , розподіляючи нев’язку fb на всі кути порівну. Поправка db  в окреме значення кута визначається за формулою

db = - .                                                             (2.3)

Заокруглені до 0,1! поправки записують над відповідними виміряними кутами (графа 2 )

Ув'язане значення кута буде

bув.=b + db .                                                       (2.4)

Контроль:                    

                                  Sbув.=( Sb)т .                                                     (2.5)

 

 

2.3.2 Обчислення дирекційних кутів ліній

Дирекційні кути ліній ходу обчислюють послідовно, використовуючи дирекційний кут aI-II і ув'язані значення кутів bув.

aII-III = aI-II ± 180°- b2ув. ,

aIII-IV = aII-III ± 180°- b3ув.                                      (2.6)

…………………………

…………………………

Контроль:                aI-II = aV-I ± 180°- b1ув.

Приклад:                 aI-III=45°30,0!+180°00!-105°16,6!=120°13,4!,

aI-II=312°32,1!-180°00!-87°02,1!=45°30,0!.

 

2.3.3 Обчислення приростів координат точок ходу

Прирости координат обчислюють за формулами

Dх = d cos a,                                                     (2.7)

Dy = d sin a,

де d – горизонтальне прокладення окремої лінії,

a – дирекційний кут цієї лінії.

Знаки приростів координат відповідають знакам косинуса і синуса дирекційного кута й при обчисленнях на калькуляторі визначаються авто­матично. Обчислені значення приростів координат заокругляють до 0, 01 м та записують у графи 6 і 7 відомості.

2.3.4 Оцінка якості виміряних ліній і ув'язування приростів

координат

Якість вимірювання ліній оцінюють порівнянням відносної лінійної нев'язки ходу fвідн. із допускною лінійною нев'язкою fдоп. Спочатку обчислюють нев'язки приростів координат fx і fy

fx = SDx,   fy= SDy                                       (2.8)

та абсолютну лінійну нев'язку fa6c.

.                                                  (2.9)


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 705; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!