Перелік питань, які виносяться на комплексну контрольну роботу

Nbsp;

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з навчально-методичної роботи

проф. Л.А. Сидорчук

________________________________

“______”_______________2013 року

Комплексна контрольна робота

Галузь знань: Напрям підготовки:	0305 Економіка та підприємництво 6.030510 Товарознавство і торговельне підприємництво

Дисципліна:	Теоретичні основи товарознавства

Пояснювальна записка до комплексної контрольної роботи

з курсу “Теоретичні основи товарознавства ”

Метою комплексної контрольної роботи є перевірка знань студентів з даної дисципліни та визначення набутих ними певних практичних навичок у цій сфері.

Завданням комплексної контрольної роботи є виявлення умінь студентів логічно мислити, розглядати проблеми курсу в їх взаємозв’язку, у здатності студентів поєднувати проблеми теорії курсу з практикою; виявленні рівня засвоєння студентами понятійного і категоріального апарату дисципліни.

Комплексна контрольна робота оцінює рівень засвоєння матеріалу курсу, передбаченого кредитно-модульною системою за 12-ти бальною системою. Для комплексної контрольної роботи підготовлені 30варіантів, кожен з яких складається з тестового блоку –20тестових завдань та двох теоретичних питань.

На виконання всіх завдань виділяється 80 хв. З них 30 хв. розраховується на тести та 50 хв. на теоретичні питання. За цей час студенти повинні дати повні обґрунтовані відповіді на всі питання запропонованого варіанту.

Для успішного виконання комплексної контрольної роботи студенти повинні:

знати:

· споживні властивості товарів;

· формування споживних властивостей у процесі виробництва товарів;

· методи визначення основних показників якості товарів;

· характеристику дефектів та порядок оцінки якості товарів;

· класифікаційні ознаки асортименту;

· характеристики асортименту;

· вимоги до пакування та маркування товарів;

· умови зберігання та догляд за товарами у процесі їх використання;

· термінологію сенсорного аналізу;

· психофізіологічні основи сенсорного аналізу;

· основні види відчуттів людини та фактори, що впливають на їхню вразливість;

· методи сенсорного аналізу;

· критерії вибору методів для дослідження;

· сутність та особливості застосування методів сенсорного аналізу;

уміти:

· аналізувати та оцінювати умови використання товарів з метою максимального задоволення потреб споживачів;

· визначати показники споживних властивостей товарів та оцінювати їх відповідність вимогам споживача;

· забезпечувати збереження споживних властивостей товарів у процесі товаропросування;

· аналізувати та оцінювати структуру асортименту товарів за різними показниками (повнота, широта, глибина, оновлення);

· оцінювати конкурентоспроможність товарів;

· використовувати сенсорну пам'ять;

· організувати проведення органолептичної оцінки;

· виявляти особливості проведення сенсорної оцінки окремих груп споживчих товарів;

· проводити сенсорну діагностику різних груп товарів.

Критерії оцінювання результатів комплексної контрольної роботи

з курсу “ Теоретичні основи товарознавства ”

Комплексна контрольна робота оцінюється за 12-ти бальною системою. Основа для визначення оцінки – рівень засвоєння студентами матеріалу, передбаченого освітньо-професійною програмою.

Критерії оцінювання:

10-12 балів заслуговує студент, який вірно відповів понад 90 % поставлених питань та завдань:

– показав всебічні, систематичні і глибокі знання навчально-програмного матеріалу;

– показав вміння вільно виконувати завдання, що передбачені ККР;

– засвоїв особливості окремих питань з дисципліни, а саме: теоретичні основи курсу; вміє застосовувати їх для характеристики та оцінки властивостей товарів та розуміє значення цих знань для майбутньої професії;

– досконало володіє поняттями та категоріями теоретичних основ товарознавства;

– проявив творчі здібності в розумінні, викладенні і використанні учбово-програмного матеріалу.

– засвоїв особливості окремих питань з дисципліни, а саме: теоретичні основи курсу; вміє застосовувати їх для характеристики та оцінки органолептичних властивостей товарів і розуміє значення цих знань для майбутньої професії;

– досконало володіє поняттями та категоріями сенсорного аналізу;

7-9 балів заслуговує студент, який вірно відповів на 76 – 90 % поставлених питань та завдань у ККР:

– показав добрі знання навчально-програмного матеріалу курсу “Теоретичні основи товарознавства ”;

– вміє застосовувати теоретичні основи курсу для розуміння сучасних аспектів теоретичних основ товарознавства;

– достатньо повно володіє поняттями та категоріями у сфері теоретичних основ товарознавства.

– вміє застосовувати теоретичні основи курсу для розуміння сучасних аспектів сенсорного аналізу та значення цих знань для майбутньої професії;

– достатньо повно володіє поняттями та категоріями у сфері сенсорного аналізу.

4-6 балів заслуговує студент, який відповів на 60 – 75 % поставлених питань та завдань у ККР:

– показав знання навчально-програмного матеріалу дисципліни в обсязі, який необхідний для майбутньої роботи за спеціальністю;

– володіє основами теоретичних основ товарознавства.

– володіє основами сенсорного аналізу.

Менше 4 заслуговує студент, який розв’язав менше 60 % завдань передбачених ККР:

– показав досить низький рівень знань навчально-програмного матеріалу з курсу “Теоретичні основи товарознавства” в обсязі, який не відповідає мінімально – необхідному рівню знань фахівця з даної спеціальності;

– допустив грубі помилки при виконанні ККР;

– не орієнтується в значній більшості понять та категорій.

Перелік питань, які виносяться на комплексну контрольну роботу

з курсу “ Теоретичні основи товарознавства ”

Теоретична частина

1. Зміст товарознавства.

2. Методологія товарознавства.

3. Завдання сучасного товарознавства.

4. Поняття про потреби та їх класифікація.

5. Основи раціонального споживання товарів.

6. Способи задоволення потреб, процеси і типи споживання.

7. Утилітарні вимоги та їх характеристика.

8. Соціальні вимоги та їх характеристика.

9. Вимоги до надійності товарів.

10. Загальна характеристика споживних властивостей товарів та їх групування.

11. Утилітарні властивості та їх групування.

12. Функціональні властивості товарів та їх показники.

13. Екологічні властивості товарів.

14. Естетичні властивості товарів.

15. Надійність товару та її показники.

16. Якість товару – основна властивість споживної вартості.

17. Показники якості товарів.

18. Рівень якості товарів.

19. Фактори якості товарів у сфері виробництва обігу і споживання.

20. Придатна та дефектна продукція: види дефектів та вад.

21. Категорії доброякісності й сорти товарів та їх вплив на вартість і ціну товару.

22. Якість товару і конкурентоспроможність та їх взаємозв’язок.

23. Методи дослідження властивостей і якості товарів та їх групування.

24. Елементи і правила наукової класифікації товарів.

25. Ознаки спільності об’єктів класифікації.

26. Системи класифікації товарів.

27. Кодування товарів, його сутність.

28. Методи кодування товарів – реєстровий і класифікаційний.

29. Штрихове кодування товарів у ринкових умовах.

30. Показники асортименту товарів.

31. Формування торгового асортименту.

32. Види інформації про товар та їх класифікація.

33. Інформація про товар маркувально-довідкова і маркувально-умовна.

34. Загальна характеристика споживних властивостей харчових товарів.

35. Класифікація та номенклатура показників якості товарів.

36. Методи визначення показників якості товарів.

37. Сенсорний аналіз та його значення під час оцінки якості споживчих товарів.

38. Номенклатура сенсорних показників.

39. Аналізаторна система людини та її відділи.

40. Фактори, що впливають на вразливість органів почуттів.

41. Значення смаку та смакових відчуттів у житті людини.

42. Улаштування органів смаку та механізм сприйняття смакових відчуттів.

43. Класифікація смаків.

44. Взаємодія основних смаків.

45. Значення відчуттів запаху у житті людини.

46. Класифікація запахів.

47. Значення запаху під час оцінки споживчих товарів

48. Значення зорових відчуттів у житті людини.

49. Будова органів зору й механізм сприйняття зорових відчуттів.

50. Умови проведення зорових оцінок.

51. Значення зорових відчуттів під час оцінки якості споживчих товарів.

52. Класифікація відчуттів дотику.

53. Рецептори дотику, їхня будова й топографія.

54. Класифікація методів сенсорного аналізу.

55. Критерії вибору методів сенсорного аналізу.

56. Систематика методів сенсорного аналізу залежно від завдань досліджень.

57. Споживацькі методи сенсорного аналізу.

58. Аналітичні методи сенсорного аналізу.

59. Умови проведення органолептичного аналізу.

60. Статус дегустатора.

Тестовий блок

1. Що може бути предметом товарознавства на 1 та 2 рівнях пізнання?

1. Споживна вартiсть товару;

2. Властивостi товарiв;

3. Параметри товарiв;

4. Показники якостi.

2. Чим обумовлена енергетична цiннiсть харчових продуктiв?

1. Вмiстом бiлкiв, жирiв, вуглеводiв;

2. Вмiстом вiтамiнiв, мiнеральних елементiв;

3. Засвоюванiстю;

4. Доброякiснiстю.

3. Скiльки енергiї (ккал) видiляється пiд час окислення в органiзмi 1 г жиру?

1. 9;

2. 4;

3. 3,75;

4. 5.

4. Скiльки енергiї (ккал) видiляється пiд час окислення в органiзмi 1 г бiлка?

1. 4;

2. 9;

3. 3,75;

4. 5.

5. Скiльки енергiї (ккал) видiляється пiд час окислення в органiзмi 1 г вуглеводiв?

1. 3,75;

2. 9;

3. 4,5;

4. 5.

6. Яка в середньому для людини добова потреба у водi?

1. 2,5 – 3 л;

2. 4 – 4,5 л;

3. 5 л;

4. 1 л.

7. Визначте найслабкіший тип зв'язку води з сухими речовинами в харчових продуктах:

1. Фiзико-механiчний;

2. Фiзико-хiмiчний;

3. Хiмiчний;

4. Адсорбцiйний.

8. Який показник свiдчить про спiввiдношення "вiльної" i "зв'язаної" води в харчових продуктах та про їх здатнiсть до зберiгання?

1. Активнiсть води (aw);

2. Кiлькiсть "зв'язаної води";

3. Кiлькiсть "вiльної" води;

4. Гiгроскопiчнiсть харчових продуктiв.

9. Який з перелiчених продуктiв належить до гiгроскопiчних?

1. Мед;

2. Яблука;

3. Хлiб;

4. Варенi ковбаси.

10. Якi мiнеральнi елементи переважають у твердих тканинах органiзму людини?

1. Ca, Mg (кальцiй, магнiй);

2. K, Cl (калiй, хлор);

3. Al,I (алюмiнiй, йод);

4. Na (натрiй).

11. Який мiнеральний елемент сприяє синтезу гемоглобiну кровi?

1. Залiзо;

2. Кальцiй;

3. Магнiй;

4. Хлор.

12. В якiй кiлькостi мiкроелементи мiстяться в харчових продуктах?

1. Не бiльше 1 мг на 100 г продукту;

2. Понад 1 мг на 100 г продукту;

3. Мкг на 100 г продукту;

4. Мкг на 1 кг продукту.

13. Визначте добову потребу у вуглеводах для органiзму людини:

1. 400 – 500 г;

2. 50 –100 г;

3. 1000 –1500 г;

4. 10 –50 г.

14. В якому харчовому продуктi мiститься найбiльша кiлькiсть цукрози?

1. Цукор;

2. Карамель;

3. Крохмаль;

4. Плоди.

15. Який з перелiчених вуглеводiв має вiдновлювальні (редукуючi) властивостi?

1. Глюкоза;

2. Цукроза;

3. Крохмаль;

4. Клiтковина.

16. Назвiть кiнцевий продукт гiдролiзу крохмалю:

1. Глюкоза;

2. Декстрини;

3. Мальтоза;

4. Фруктоза.

17. Визначте групу водорозчинних протеїнів:

1. Альбумiни;

2. Глобулiни;

3. Проламiни;

4. Глютелiни.

18. Визначте серед перелiчених бiлкiв групу неповноцiнних бiлкiв:

1. Протеїноїди;

2. Альбумiни;

3. Глобулiни;

4. Проламiни.

19. Зазначте складний бiлок кровi:

1. Гемоглобiн;

2. Альбумiн;

3. Глютелiни;

4. Протеїноїди.

20. Якi сполуки утворюються в результатi гiдролiзу простих бiлкiв?

1. Амiнокислоти;

2. Жирнi кислоти;

3. Лiпiди;

4. Мiнеральнi елементи.

21. Який з вiтамiнiв попереджає захворювання дiтей рахiтом?

1. Кальциферол;

2. Токоферол;

3. Аскорбiнова кислота;

4. Тiамiн.

22. Назвiть провiтамiн вiтамiну D:

1. Ергостерол;

2. Каротин;

3. Лецитин;

4. Кефалiн.

23. Який хiмiчний процес обумовлює потемнiння сухофруктiв, яєчного порошку, згущеного молока пiд час їх виробництва та зберiгання?

1. Меланоїдиноутворення;

2. Окиснення;

3. Гiдролiз;

4. Розщеплення.

24. Який бiохiмiчний процес обумовлює життєдiяльнiсть свiжих плодiв i овочiв пiд час їх зберiгання?

1. Аеробне дихання;

2. Автолiз;

3. Гiдролiз;

4. Карамелiзацiя.

25. Якi процеси обумовлюють черствiння хлiба?

1. Фiзико-хiмiчнi;

2. Бiохiмiчнi;

3. Фiзичнi;

4. Мiкробiологiчнi.

26. При якiй вiдноснiй вологостi повiтря слiд зберiгати гiгроскопiчнi харчовi продукти?

1. 65 – 75 %;

2. 75 – 85 %;

3. 85 – 90 %;

4. 90 – 95 %.

27. Зазначте, в якому харчовому продуктi коштом адгезiї збiльшуються природнi втрати маси продукцiї пiд час реалiзацiї:

1. Масло вершкове вагове;

2. Макароннi вироби;

3. Хлiб;

4. Плоди.

28. Вмiстом якої речовини обумовлена гiгроскопiчнiсть меду?

1. Iнвертного цукру;

2. Цукрози;

3. Вiтамiну С;

4. Калiю.

29. Який показник характеризує спiввiдношення в харчових продуктах вмiсту "вiльної" i "зв'язаної" води?

1. Активнiсть води;

2. Гiгроскопiчнiсть;

3. Рiвноважна вологiсть;

4. Вологiсть.

30. Який вуглевод харчових продуктiв має лише фiзiологiчну цiннiсть?

1. Клiтковина;

2. Крохмаль;

3. Глюкоза;

4. Цукроза.

31. Який вуглевод крохмалю обумовлює його здатнiсть до клейстеризацiї?

1. Амiлопектин;

2. Цукроза;

3. Глюкоза;

4. Амiлоза.

32. Якi сполуки є продуктами промiжного гiдролiзу крохмалю?

1. Декстрини;

2. Глюкоза;

3. Фруктоза;

4. Цукроза

33. Який біохімічний процес відбувається в тканинах м’яса в післязабійний період?

1. Автоліз;

2. Аеробне дихання;

3. Анаеробне дихання;

4. Фосфороліз.

34. Якi бiлки беруть участь в утвореннi клейковини?

1. Глютеїн i глiадин;

2. Колаген i еластин;

3. Казеїн;

4. Альбумiн i глобулiн.

35. Який клас ферментiв сприяє руйнуванню вiтамiну С в плодах i овочах пiд час тривалого зберiгання?

1. Оксидоредуктази;

2. Гiдролази;

3. Трансферази;

4. Лiази.

36. До якої групи методiв дослiджень належить метод бальної оцiнки якостi харчових продуктiв?

1. Органолептичнi;

2. Вимiрювальнi;

3. Розрахунковi;

4. Соцiологiчнi.

37. За якої вiдносної вологостi повiтря необхiдно зберiгати свіжі плоди і овочі?

1. 80 ... 90%;

2. 75 ... 80%;

3. 65 ... 75%;

4. 90 ... 95%.

38. Якою повинна бути температура повiтря при тривалому зберiганнi заморожених харчових продуктiв?

1. не вище –18⁰ С;

2. 0 ... –5⁰ C;

3. –10⁰ C;

4. –12 ... –15⁰ C.

39. Яка фiзична властивiсть сировини має значення в процесi виробництва харчових продуктiв певної форми печива, мармеладу, карамелi та iн.?

1. Пластичнiсть;

2. Прозорiсть;

3. Тиксотропiя;

4. Адгезiя.

40. Який з процесiв зумовлює до неферментативного потемнiння харчових продуктiв?

1. Меланоїдиноутворення;

2. Дихання;

3. Утворення флобафенiв;

4. Гiдролiз.

41. На чому засновано консервування харчових продуктiв сiллю i цукром?

1. На пiдвищеннi осмотичного тиску середовища i припиненнi життєдiяльностi мiкроорганiзмiв;

2. На гальмуваннi дiяльностi оксидоредуктаз;

3. На зневодненнi продуктiв;

4. На молочнокислому бродiннi.

42. Якою сполукою диму головним чином, обумовлений бактерицидний ефект пiд час копчення продуктiв?

1. Формальдегiдом;

2. Цукрозою;

3. Ферментами;

4. Сiллю.

43. Що є предметом товарознавства на рівні полісистемних відношень?

1. Споживна цінність;

2. Споживна вартість;

3. Споживні властивості;

4. Параметри.

44. Як називається поділ ринку на чіткі групи споживачів, яким можуть знадобитися окремі товари?

1. Сегментація ринку;

2. Територія;

3. Регіон;

4. Район.

45. Що називається позиціюванням товару на ринку?

1. Визначення місця на ринку та розробка комплексу заходів, що забезпечують товарові конкурентність;

2. Сегментація ринку;

3. Типологія споживачів;

4. Визначення конкурентів.

46. Які харчові продукти можна зберігати при широкому температурному інтервалі?

1. Сухофрукти, борошно, крупи;

2. Свіжі плоди;

3. Молоко;

4. Свіже м’ясо.

47. Які режими зберігання є оптимальними для свіжих плодів?

1. Температура повітря: +1…+5⁰С, відносна вологість – 85…90%;

2. Температура повітря: -3…0⁰ С, відносна вологість – 70%;

3. Температура повітря: +10…+18⁰ С, відносна вологість – 80%.

48. Які види втрат маси продуктів належать до ліквідних?

1. Зачищений шар масла вершкового;

2. Перев’язувальні матеріали ковбасних виробів;

3. Плавники крупних риб;

4. Поліетиленова упаковка сирів.

49. Які види втрат маси відносяться до актованих?

1. Бій склотари (майонез, безалкогольні напої та ін.)

2. Перев’язувальні матеріали ковбасних виробів;

3. Поліетиленова упаковка сичужних сирів;

4. Зачищений шар масла вершкового.

50. До яких видів втрат маси належить зачистка окисненого шару масла вершкового?

1. Ліквідні;

2. Неліквідні;

3. Природні;

4. Актовані.

51. Як називається метод консервування, що передбачає обробку продукту температурами вище 100⁰ С?

1. Стерилізація;

2. Пастеризація;

3. ВЧ і НВЧ.

52. Класифікація – це:

1. Система супідрядних понять (класів об’єктів) будь-якої галузі знання, представлених у вигляді схем або таблиць з метою виявлення зв’язків між цими поняттями та орієнтації в їх різноманітності;

2. Результат і метод наукового пізнання, які ґрунтуються на роз'єднанні систем об’єктів та їх групуванні за допомогою узагальненої ідеалізованої моделі або типу;

3. Поділ за однією або кількома взаємопозв’язаними ознаками.

53. Типологія – це:

1. Результат і метод наукового пізнання, які ґрунтуються на роз'єднанні систем об’єктів та їх групування за допомогою узагальненої ідеалізованої моделі або типу;

2. Поняття, яке є основою класифікації, тобто знаходиться на найнижчому рівні;

3. Характеристика внутрішньовидової різноманітності асортименту.

54. Вид товару – це:

1. Поняття, яке відбиває кінцевий продукт відповідного складу, конструкції, форми і призначення, який має власну назву;

2. Поняття, яке є основою класифікації, тобто знаходиться на найнижчому рівні;

3. Характеристика внутрішньовидової різноманітності асортименту;

4. Систематизований перелік найменувань класифікаційних угруповань, об’єктів, ознак класифікації та їх кодових означень.

55. Різновиди товару – це:

1. Характеристика внутрішньовидової різноманітності асортименту;

2. Поняття, яке є основою класифікації, тобто знаходиться на найнижчому рівні;

3. Поняття, яке відбиває кінцевий продукт відповідного складу, конструкції, форми і призначення, який має власну назву;

56. Класифікатор – це:

1. Систематизований перелік найменувань класифікаційних угруповань, об’єктів, ознак класифікації та їх кодових означень;

2. Поняття, яке відбиває кінцевий продукт відповідного складу, конструкції, форми і призначення, який має власну назву;

3. Поняття, яке є основою класифікації, тобто знаходиться на найнижчому рівні;

4. Характеристика внутрішньовидової різноманітності асортименту.

57. Чим відрізняється фасетний метод класифікації від ієрархічного?

1. Поділяє об’єкти на незалежні угруповання, не має жорсткої класифікаційної структури;

2. Вся сукупність об’єктів поділяється за вибраною підставою поділу на великі угруповання, потім послідовно на менші, які поступово конкретизують об’єкт класифікації.

58. У чому сутність порядкового методу кодування?

1. У наскрізній послідовній реєстрації об’єктів. Відрізняється найбільшою повнотою і простотою розпізнавання об’єктів і найменшою довжиною коду, в якому, однак, немає конкретної інформації про ознаки об’єкта;

2. Використовується ієрархічний метод класифікації. Групи подібних об’єктів кодуються окремими розрядами за послідовно підпорядкованими ознаками, а у межах цих розрядів застосовується порядковий метод запису і кодування;

3. Застосовується при ієрархічній системі класифікації. Кожний розряд позначається цифрами. Код кожного підпорядкованого угруповання утворюється додаванням цифри до коду угруповань, розташованих вище;

4. Цей метод притаманний незалежним розміщенням ознак кожного угруповання і застосовується при фасетному методі класифікації. Метод має обмежені розпізнавальні можливості, більшу надлишковість, ніж інші, і використовується для машинної обробки інформації при вирішенні завдань, характер яких нерідко змінюється.

59. У чому сутність серійно-порядкового методу кодування?

1. Використовується ієрархічний метод класифікації. Групи подібних об’єктів кодуються окремими розрядами за послідовно підпорядкованими ознаками, а в межах цих розрядів застосовується порядковий метод запису і кодування;

2. У наскрізній послідовній реєстрації об’єктів. Відрізняється найбільшою повнотою і простотою розпізнавання об’єктів і найменшою довжиною коду, в якому, однак, немає конкретної інформації про ознаки об’єкта;

60. У чому сутність послідовного методу кодування?

1. Застосовується при ієрархічній системі класифікації. Кожний розряд позначається цифрами. Код кожного підпорядкованого угруповання утворюється додаванням цифри до коду угруповань, розташованих вище;

3. Використовується ієрархічний метод класифікації. Групи подібних об’єктів кодуються окремими розрядами за послідовно підпорядкованими ознаками, а в межах цих розрядів застосовується порядковий метод запису і кодування;

61. У чому сутність паралельного методу кодування?

1. Цей метод притаманний незалежним розміщенням ознак кожного угруповання і застосовується при фасетному методі класифікації. Метод має обмежені розпізнавальні можливості, більшу надлишковість, ніж інші, і використовується для машинної обробки інформації при вирішенні завдань, характер яких нерідко змінюється;

4. Застосовується при ієрархічній системі класифікації. Кожний розряд позначається цифрами. Код кожного підпорядкованого угруповання утворюється додаванням цифри до коду угруповань, розташованих вище.

62. Що характеризують перші дві-три цифри у штриховому коді?

1. Код країни (префікс);

2. Код виготовлювача товару;

3. Контрольні числа;

4. Код товару.

63. Що характеризує остання цифра в штрихкоді?

1. Контрольне число для перевірки достовірності коду;

2. Код країни (префікс);

3. Код виготовлювача товару;

4. Код товару.

64. Що характеризують наступні чотири цифри після префіксу в штрихкоді?

1. Код виготовлювача товару;

2. Код країни (префікс);

3. Контрольні числа;

4. Код товару.

65. Що характеризують наступні п’ять цифр після коду виготовлювача в штрихкоді?

1. Код товару;

2. Код країни (префікс);

3. Код виготовлювача товару;

4. Контрольні числа.

66. Що при класифікації товарів віддзеркалюють ознаки структури?

1. Морфологічну будову об’єкта;

2. Цільове призначення.

67. Що при класифікації товарів віддзеркалюють ознаки функції?

1. Цільове призначення;

2. Морфологічну будову об’єкта.

68. Зазначте тлумачення класифікаційної категорії “клас”:

1. Категорія найвищого рівня класифікації продукції за галузевою й іншими ознаками;

2. Вищий підрозділ у систематиці тварин, групування харчових продуктів за рецептурою, за технологією виготовлення та ін.;

3. Група тварин і рослин із кількох родів, подібних за будовою і близьких за походженням;

4. Об’єднує кілька видів і різновидів, які мають однакові ознаки.

69. Зазначте тлумачення класифікаційної категорії “тип”:

1. Вищий підрозділ у систематиці тварин, групування харчових продуктів за рецептурою, за технологією виготовлення та ін.;

2. Категорія найвищого рівня класифікації продукції за галузевою й іншими ознаками;

3. Група тварин і рослин із кількох родів, подібних за будовою і близьких за походженням;

4. Об’єднує кілька видів і різновидів, які мають однакові ознаки.

70. Зазначте тлумачення класифікаційної категорії “родина”:

1. Група тварин і рослин із кількох родів, подібних за будовою і близьких за походженням;

2. Категорія найвищого рівня класифікації продукції за галузевою й іншими ознаками;

3. Вищий підрозділ у систематиці тварин, групування харчових продуктів за рецептурою, за технологією виготовлення та ін.;

4. Об’єднує кілька видів і різновидів, які мають однакові ознаки.

71. Зазначте тлумачення класифікаційної категорії “рід”:

1. Об’єднує кілька видів і різновидів, які мають однакові ознаки;

2. Категорія найвищого рівня класифікації продукції за галузевою й іншими ознаками;

4. Група тварин і рослин із кількох родів, подібних за будовою і близьких за походженням.

72. Зазначте тлумачення класифікаційної категорії “марка товару”:

1. Марочна назва, марочний знак або їх сполучення, призначені для ідентифікації товарів одного виробника або продавця їх відмінностей від товарів конкурентів;

2. Категорія найвищого рівня класифікації продукції за галузевою й іншими ознаками;

4. Група тварин і рослин із кількох родів, подібних за будовою і близьких за походженням.

73. Скільки знаків складають повний код товару за номенклатурою ГС?

1. 9;

2. 5;

3. 11;

4. 20.

74. Що характеризують перші дві цифри у повному коді товару за номенклатурою ГС?

1. Товарну групу;

2. Товарну позицію;

3. Товарну підпозицію;

4. Субпозицію.

75. Що характеризують 3 і 4 цифри у повному коді товару за номенклатурою ГС?

1. Товарну позицію;

2. Товарну групу;

3. Товарну підпозицію;

4. Субпозицію.

76. Що характеризують 5 і 6 цифри у повному коді товару за номенклатурою ГС?

1. Товарну підпозицію;

2. Товарну групу;

3. Товарну позицію;

4. Субпозицію.

77. Скільки знаків містить код ЗКП/ВКУ?

1. 6;

2. 10;

3. 9;

4. 20.

78. Що характеризують перші дві цифри у коді ЗКП/ВКУ?

1. Клас;

2. Групу;

3. Підклас;

4. Вид продукції.

79. Що характеризує третя цифра у коді ЗКП/ВКУ?

1. Підклас;

2. Клас;

3. Групу;

4. Вид продукції.

80. Що характеризує 4 цифра у коді ЗПК/ВКУ?

1. Групу;

2. Клас;

3. Підклас;

4. Вид продукції.

81. Що характеризує 5 цифра у коді ЗПК/ВКУ?

1. Підгрупу;

2. Клас;

3. Групу;

4. Вид продукції.

82. Що характеризує 6 цифра у коді ЗПК/ВКУ?

1. Вид продукції;

2. Клас;

3. Групу;

4. Підгрупу.

83. На скільки розділів поділені продовольчі товари у систематичному товарному словнику НТНС?

1. 10;

2. 17;

3. 20;

4. 40.

84. Скільки розділів включає класифікатор товарів ГС?

1. 21;

2. 50;

3. 10;

4. 100.

85. Де застосовується товарна класифікація за словником НТНС?

1. У державній статистичній звітності;

2. Для уніфікації митного контролю.

86. Для чого призначена Гармонізована система класифікації товарів?

1. Для уніфікації митного контролю;

2. Для державної статистичної звітності.

87. Назвіть групи і види підакцизних продовольчих товарів

1. Спирт; 7. Коньяк;

2. Горілка; 8. Пиво;

3. Вина; 9. Кава;

4. Плоди; 10. Тютюнові вироби;

5. Ягоди; 11. Ікра осетрових;

6. М’ясо; 12. Макаронні вироби.

88. Що називається алфавітом коду?

1. Знаки, які застосовуються в кодовому позначенні;

2. Порядок розміщення знаків у кодовому позначенні.

89. Що собою являє кодування об’єктів класифікації?

1. Це процес надання кодового позначення для об’єктів або угрупування у вигляді знака або групи знаків за встановленими для даної системи кодування правилами;

2. Вся сукупність об’єктів поділяється на великі угруповання, потім послідовно на менші, які конкретизують об’єкт класифікації.

90. До якої групи методів консервування належить зберігання свіжих плодів і овочів в охолодженому стані?

1. Анабіоз (фізичних);

2. Ценоанабіоз;

3. Абіоз;

4. Біоз.

91. До якої групи методів консервування належить зберігання свіжих плодів і овочів в замороженому стані?

1. Анабіоз (фізичних);

2. Ценоанабіоз;

3. Абіоз;

4. Біоз.

92. Якої температури слід дотримуватись при тривалому зберіганні заморожених продуктів?

1. Не вище –18⁰С;

2. –10⁰С;

3. 0⁰С;

4. –5⁰С.

93. Чим пояснюється консервуюча дія солі кухонної і цукру застосованих для консервування продуктів?

1. Підвищенням осмотичного тиску;

2. Антисептичною дією;

3. Антибіотичною дією;

4. Фітонцидною дією.

94. Яка концентрація цукру є оптимальною при консервуванні плодів і ягід?

1. 70%;

2. 10%;

3. 30%;

4. 40%.

95. Які концентрації солі кухонної забезпечують її консервуючу дію при солінні оселедців?

1. 10–14%;

2. 20–25%;

3. 1–7%;

4. 40–50%.

96. До якої групи методів консервування належить консервування сіллю та цукром?

1. Анабіоз (фіз.-хім.);

2. Біоз;

3. Ценобіоз;

4. Абіоз.

97. До якої групи методів відноситься консервування продуктів висушуванням?

1. Анабіоз (фіз.-хім.);

2. Абіоз;

3. Біоз;

4. Ценобіоз.

98. Чим пояснюється стійкість сушених продуктів до розвитку мікроорганізмів?

1. Видаленням вільної вологи;

2. Зменшенням вмісту водорозчинних речовин;

3. Зменшенням вмісту цукру;

4. Збільзшенням вмісту антисептиків.

99. До якої залишкової вологості висушують овочі з метою досягнення консервуючої дії?

1. 10–12%;

2. 20–30%;

3. 15–30%;

4. 1–2%.

100. За якого методу сушіння залишкова вологість продукту становить 3–6%?

1. Сублімаційне сушіння;

2. В’ялення;

3. Природне сушіння.

101. Перелічити види безпеки споживання товарів:

1. Хімічна, ергономічна, пожежна, термічна;

2. Механічна, екологічна, санітарно-гігієнічна, електрична;

3. Хімічна, електрична, пожежна, радіаційна;

4. Естетична, механічна, пожежна, електрична.

102. Перелічити суб’єктивні методи оцінки показників якості товарів:

1. Органолептичні, соціологічні, експертні;

2. Статистичні, вимірювальні, органолептичні;

3. Статистичні, реєстраційні, розрахункові;

4. Вимірювальні, реєстраційні, розрахункові.

103. Який метод визначення показників якості товарів проводиться з використанням анкетування фахівців?

1. органолептичний;

2. лабораторний;

3. експертний;

4. соціологічний.

104. Мірами властивостей, що визначають якість, є:

1. показники якості;

2. градація якості;

3. властивості якості;

4. сорт.

105. За кількістю властивостей, що оцінюються, показники якості бувають:

1. ергономічні, надійності, естетичні, функціональні та ін.;

2. одиничні і комплексні;

3. базові і відносні;

4. прогнозні, проектні, виробничі і експлуатаційні.

106. Який автор характеризував якість за ознакою “гарний – поганий”?

1. Гегель;

2. Аристотель;

3. Джуран;

4. Ісикава.

107. Категорія або розряд, присвоєні різним вимогам до якості продукції, процесів або систем, що мають те саме функціональне застосування називається:

1. показники якості;

2. градація якості;

3. властивості якості;

4. сорт.

108. Стосовно до оцінки показники якості бувають:

1. ергономічні, надійності, естетичні, функціональні та ін.;

2. одиничні і комплексні;

3. базові і відносні;

4. прогнозні, проектні, виробничі і експлуатаційні.

109. Який автор вважав, що якість є тотожною з буттям, так що дещо перестає бути тим, що воно є, коли воно втрачає свою якість?

1. Гегель;

2. Аристотель;

3. Джуран;

4. Ісикава.

110. При якому методі оцінки рівня якості порівнюють значення узагальнюючих показників якості оцінюваного і базового зразків.

1.При комплексному;

2. При змішаному;

3. При диференційному;

4. При експертному.

111. Стосовно того, яку властивість характеризують показники якості, вони бувають:

1. ергономічні, надійності, естетичні, функціональні та ін.;

2. одиничні і комплексні;

3. базові і відносні;

4. прогнозні, проектні, виробничі і експлуатаційні.

112. Які показники характеризують рівень шкідливих впливів на оточуюче середовище, що виникає при експлуатації або споживанні продукції?

1. призначення;

2. надійності;

3. екологічні;

4. естетичні.

113. При якому методі оцінки рівня якості порівнюють значення одиничних показників якості оцінюваного і базового зразків.

1. При комплексному;

2. При змішаному;

3. При диференційному;

4. При експертному.

114. В якому випадку перераховані об¢єктивні фактори, що впливають на якість?

1. Конструкція виробу, технічний рівень виробничої бази та бази експлуатації.

2. Конструкція виробу, кваліфікація працівника.

3. Професійна майстерність, загальноосвітній рівень, психологічний склад людини, особиста зацікавленість в результаті праці.

4. Конструкція виробу, технічний рівень виробничої бази та бази експлуатації, особиста зацікавленість в результаті праці.

115. За стадією визначення показники якості, вони бувають:

1. ергономічні, надійності, естетичні, функціональні та ін.;

2. одиничні і комплексні;

3. базові і відносні;

4. прогнозні, проектні, виробничі і експлуатаційні.

116. При якому методі оцінки рівня якості використовують думки експертів?

1. При комплексному;

2. При змішаному;

3. При диференційному;

4. При експертному.

117. В якому випадку перераховані суб¢єктивні фактори, що впливають на якість?

1. Конструкція виробу, технічний рівень виробничої бази та бази експлуатації.

2. Конструкція виробу, кваліфікація працівника.

118. Назвати споживну властивість, що характеризує рівень захисту людини від впливу небезпечних факторів, що виникають при споживанні товару:

1. Ергономічна;

2. Естетична;

3. Безпека споживання;

4. Надійність.

119. Основні показники надійності товару:

1. Раціональність форми, інформаційна виразність, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання;

2. Силует, колір, мода, силует, пропорційність розмірів, характер обробки поверхні;

3. Раціональність форми, інформаційна виразність, мода, силует;

4. Довговічність, ремонтопридатність, збереженість, працездатність.

120. Які методи оцінки рівня якості однорідної продукції Ви знаєте?

1. диференційний, груповий, експертний;

2. диференційний, груповий, соціологічний;

3. диференційний, комплексний, змішаний;

4. немає правильної відповіді.

121. Які показники характеризують властивості продукції, що визначають її основне функціональне призначення?

1. технологічності;

2. естетичні;

3. надійності;

4. призначення.

122. При якому методі оцінки рівня якості порівнюють значення узагальнюючих показників якості оцінюваного і базового зразків.

1. При комплексному;

2. При змішаному;

3. При диференційному;

4. При експертному.

123. Які методи оцінки рівня якості різнорідної продукції Ви знаєте?

1. диференційний, груповий, експертний;

2. диференційний, груповий, соціологічний;

3. диференційний, комплексний, змішаний;

4. шляхом визначення індексів якості та дефектності, які є універсальними показниками для оцінки якості продукції підприємства в цілому і аналізу його змін за декілька років.

124. Які показники характеризують інформаційну виразність, раціональність форм, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання продукції та товарного вигляду?

1. технологічності;

2. естетичні;

3. надійності;

4. призначення.

125. Кількісна характеристика декількох властивостей продукції, що характеризує її якість, яку розглядають стосовно визначених умов її створення або споживання – це ...

1. Одиничний показник;

2. Відносна якість;

3. Комплексний показник.

4. Параметр продукції.

126. Як називаються сформульовані потреба або очікування, загально-зрозумілі або обов’язкові?

1. градація;

2. якість;

3. вимоги;

4. спроможність.

127. Які фактори якості відносять до стимулюючих?

1. упаковка;

2. маркування;

3. конструкція виробу;

4. матеріальна зацікавленість працівників.

128. Який метод оцінки рівня якості продукції базується на використанні одиничних показників якості – порівнюють значення одиничних показників якості оцінюваного і базового зразків?

1. диференційний;

2. базовий;

3. змішаний;

4. груповий.

129. Як називається відмітна властивість?

1. характеристика;

2. показник;

3. параметр;

4. дефект.

130. Як називається невиконання вимоги, пов’язаної з передбаченим або установленим використанням?

1. характеристика;

2. показник;

3. параметр;

4. дефект.

131. Які фактори якості відносять до суб’єктивних?

1. упаковка;

2. маркування;

3. конструкція виробу;

4. матеріальна зацікавленість працівників.

132. Як називається ступінь, до якого сукупність властивостей продукції задовольняє вимоги?

1. процес;

2. якість;

3. вимога;

4. продукція.

133. Як називається кількісна характеристика однієї чи декількох властивостей продукції?

1. характеристика;

2. показник;

3. параметр;

4. дефект.

134. До яких показників належать витрати на виробництво та випробування дослідних зразків, собівартість продукції та ін?

1. ергономічних;

2. економічних;

3. естетичних;

4. екологічних.

135. Які показники характеризують охоплення продукції стандартними, уніфікованими та оригінальними складовими частинами, а також рівень уніфікації з іншими виробами?

1. транспортування;

2. стандартизації та уніфікації;

3. патентно-правові;

4. призначення.

136. До яких показників належать наявність шкідливих домішок, які викидаються в оточуюче середовище, ймовірність викидання шкідливих часток, газів при збереженні, транспортуванні, експлуатації чи споживанні продукції?

1. ергономічних;

2. економічних;

3. естетичних;

4. екологічних.

137. Які показники характеризують придатність продукції до транспортування конкретним видом транспорту і збереження своїх властивостей під час транспортування, а також можливість операцій, пов¢язаних з транспортуванням?

1. транспортування;

2. стандартизації та уніфікації;

3. патентно-правові;

4. призначення.

138. Як називається кількісна характеристика однієї властивості продукції, що характеризує її якість, яку розглядають стосовно визначених умов її створення або споживання?

1. одиничний показник якості;

2. комплексний показник якості;

3. інтегральний показник якості;

4. зважений показник якості.

139. Як називається фізичний експеримент над вимірюваними величинами, які характерні для метрології, і в той же час порівняння вимірюваної величини з деякою мірою?

1. оцінка;

2. вимірювання;

3. аналіз;

4. контроль.

140. Як називається відносна характеристика якості продукції, яка базується на порівнянні значень показників якості продукції, яка співставляється з базовим значенням відповідних показників?

1. одиничний показник якості;

2. комплексний показник якості;

3. рівень якості;

4. зважений показник якості.

141. Який перший етап оцінки рівня якості?

1. вибір номенклатури показників якості,

2. визначення значень обраних показників,

3. вибір базового показника для порівняння,

4. вибір методу оцінки рівня якості.

142. До яких показників належать відповідність моді, стильова відповідність, художнє оформлення, чіткість виконання маркування і пакування та ін.?

1. ергономічних;

2. економічних;

3. естетичних;

4. екологічних.

143. Які показники характеризують новизну, патентну чистоту і патентний захист технічного рішення, яке використане при створенні продукції і визначає її конкурентоспроможність?

1. транспортування;

2. стандартизації та уніфікації;

3. патентно-правові;

4. призначення.

144. Як називається кількісна характеристика декількох властивостей продукції, що характеризує її якість, яку розглядають стосовно визначених умов її створення або споживання?

1. одиничний показник якості;

2. комплексний показник якості;

3. інтегральний показник якості;

4. зважений показник якості.

145. Який другий етап оцінки рівня якості?

1. вибір номенклатури показників якості,

2. визначення значень обраних показників,

3. вибір базового показника для порівняння,

4. вибір методу оцінки рівня якості.

146. Як називається частина системи управління організацією, яка спрямована на досягнення результатів відповідно до цілей у сфері якості і на задоволення потреб, очікувань або вимог зацікавлених сторін?

1. система управління якістю;

2. петля якості;

3. принцип якості;

4. постійне поліпшення якості.

147. Мірами властивостей, що визначають якість, є:

1. показники якості;

2. градація якості;

3. властивості якості;

4. сорт.

148. За кількістю властивостей, що оцінюються, показники якості бувають:

1. ергономічні, надійності, естетичні, функціональні та ін.;

2. одиничні і комплексні;

3. базові і відносні;

4. прогнозні, проектні, виробничі і експлуатаційні.

149. Стосовно того, яку властивість характеризують показники якості, вони бувають:

1. ергономічні, надійності, естетичні, функціональні та ін.;

2. одиничні і комплексні;

3. базові і відносні;

4. прогнозні, проектні, виробничі і експлуатаційні.

150. Які показники характеризують рівень шкідливих впливів на оточуюче середовище, що виникає при експлуатації або споживанні продукції?

1. призначення;

2. надійності;

3. екологічні;

4. естетичні.

151. Як називається смакові рецептори?

1. Смакові сосочки.

2. Смакові цибулинки.

3. Смакові бородавки.

4. Смакові антени.

152. Скільки смакових цибулинок міститься у ротовій порожнині людини, тис.?

1. 9.

2. 20.

3. 50.

4. 15.

153. Що є головним органом смаку?

1. Язик.

2. Горло.

3. Піднебіння.

4. Надгортанник.

154. На яких утвореннях язика розташовується смакові цибулини?

1. Штифтиках.

2. Опорних клітинах.

3. Епітеліальних клітинах.

4. Сосочках-бородавках.

155. Яка частина ротової порожнини має меншу вразливість на дотик?

1. Піднебінні дуги.

2. Язик.

3. Внутрішні поверхні щік.

4. Надгортанник.

156. Зазначте міру сприйняття низької температури слизовою оболонкою ротової порожнини.

1. Слабке.

2. Середнє.

3. Сильне.

4. Дуже сильне.

157. Зазначте сприйняття температури нижче 30 °С піднебінними дугами.

1. Відчуття тепла.

2. Відчуття холоду.

3. Відчуття прохолоди.

158. Якою частиною язика найбільш сильно відчувається солодкий смак?

1. Кінчиком.

2. Задніми краями.

3. Серединою.

4. Передніми краями.

159. Якою частиною язика найбільш сильно відчувається солоний смак?

1. Передніми краями.

2. Основою.

3. Кінчиком.

4. Задніми краями.

160. Якою частиною язика найбільш сильно відчувається гіркий смак?

1. Передніми краями.

2. Основою.

3. Задніми краями.

4. Кінчиком.

161. Якою частиною язика найбільш сильно відчувається кислий смак?

1. Задніми краями.

2. Кінчиком.

3. Передніми краями.

4. Основою.

162. У якому стані має біти речовина, щоб у ротовій порожнині з’явилося смакове відчуття?

1. Розчиненою у воді.

2. Колоїдним розчином.

3. У твердому стані.

4. У порошкоподібному стані.

163. Назвіть найбільш поширені теорії сприйняття смаку.

1. Іонна, стереохімічна.

2. Хвильова, фізико-хімічна, фізична.

3. Хімічна, ферментативна, адсорбційна.

4. Мікрокапілярна, макрокапілярна.

164. При якому вигляді продукту є можливість найкраще відчути його смак?

1. Найбільшому подрібненні.

2. Середньому подрібненні.

3. Непотрібненому.

165. Яка речовина є еталоном солодкого смаку?

1. Сахароза.

2. Глюкоза.

3. Дульцин.

4. Арабан.

166. Яка речовина є еталоном солоного смаку?

1. Танін.

2. Хлористий літій.

3. Хлористий кальцій.

4. Хлористий натрій.

167. Яка речовина є еталоном кислого смаку?

1. Винна кислота.

2. Пікринова кислота.

3. Оцтова кислота.

4. Лимонна кислота.

168. Яка речовина є еталоном гіркого смаку?

1. Кофеїн.

2. Теобромін.

3. Стрихнін.

4. Танін.

169. Зазначте групу смаків, правильно складеною за швидкістю сприйняття відчуття ( починаючи зі смаку, який сприймається в першу чергу).

1. Гіркий, солодкий, солоний, кислий.

2. Солоний, кислий, солодкий, гіркий.

3. Солодкий, солоний, кислий, гіркий.

4. Солоний, солодкий, кислий, гіркий.

170. Який зі смаків сприймається в останню чергу, тобто має найнижчу швидкість сприйняття.

1. Гіркий.

2. Кислий.

3. Солодкий.

4. Солоний.

171. Від якого чинника залежить тривалість смакового відчуття в ротовій порожнині?

1. Природи смакової речовини.

2. Розчинності речовини.

3. Подрібнення речовини.

172. Який зі смаків має найбільшу тривалість відчуття в ротовій порожнині?

1. Солоний.

2. Кислий.

3. Гіркий.

4. Солодкий.

173. Який зі смаків має найменшу тривалість відчуття в ротовій порожнині?

1. Солоний.

2. Солодкий.

3. Гіркий.

4. Кислий.

174. Назвіть кількість основних смаків у сучасній класифікації.

1. 7.

2. 4.

3. 9.

4. 10.

175. Які дослідники запропонували свої класифікації смаків?

1. Ліней, Галлер, Ломоносов, Геннінг.

2. Еймур, Крокер, Ліней, Девіс.

3. Гендерсон, Галлер, Браво, Ломоносов.

176. Скільки рідини необхідно приймати одноразово для повного відчуття смаку під час сенсорного аналізу, мл?

1. 100.

2. 30-50.

3. 1-5.

4. 10-15.

177. Виберіть з переліку групу речовин, яка складена за інтенсивністю виявлення солодкого смаку ( від меншого до більшого значення).

1. Мальтоза, сахароза, дульцин.

2. Сахарин, сахароза, лактоза.

3. Фруктоза, сахароза, галактоза.

4. Сахароза, глюкоза, фруктоза.

178. Якій групі харчових продуктів притаманний гіркий смак?

1. Чай, пиво, вина (вермути), грейпфрутовий сік.

2. Карамель, вина, солоні огірки.

3. Хліб, вівсяна крупа, печиво.

4. Каша, пшенична крупа, баклажан.

179. Про який поріг йдеться, коли при відчутті смакового імпульсу неможливо чітко визначити смак?

1. Чутливості.

2. Розпізнавання.

3. Вразливості.

180. Яка концентрація сахарози є пороговою для більшості дегустаторів, %?

1. 1,0.

2. 0,004.

3. 0,4.

4. 0,2.

181. Про який поріг йдеться, коли при відчутті смакового імпульсу оцінювач розпізнає смак?

1. Розпізнавання (вразливості).

2. Чутливості.

3. Різниці.

182. Яка концентрація кухонної солі є пороговою для більшості дегустаторів, %?

1. 0,2.

2. 0,004.

3. 1,0.

4. 0,4.

183. Яка концентрація винної кислоти є пороговою для більшості дегустаторів, %?

1. 0,4

2. 0,004.

3. 1,0.

4. 0,015-0,02.

184. Яка концентрація хініну є пороговою для більшості дегустаторів, %?

1. 0,004.

2. 1,0.

3. 0,4.

4. 0,2.

185. Яка температура є оптимальною для визначення величин порогової концентрації зразка, °С?

1. 22-38.

2. 10-20.

3. 40-50.

4. 15-20.

186. Скільки твердого продукту необхідно приймати одноразово для повного відчуття смаку при сенсорному аналізі, г?

1. 10-20.

2. 1-2.

3. 40-50.

4. 30-40.

187. Які основні смаки легко приєднуються або доповнюють один одного?

1. Кислий і гіркий.

2. Солодкий і гіркий.

3. Солодкий і кислий.

4. Солоний і гіркий.

188. Яка кислота не впливає на підвищення солоного смаку кухонної солі?

1. Соляна.

2. Оцтова.

3. Винна.

189. За яких умов може відбуватися компенсація смаків?

1. При одночасній дії різних смакових імпульсів.

2. При одночасній дії однакових смакових імпульсів.

3. При неодночасній дії різних смакових імпульсів.

190. Чим характеризується позитивна компенсація смаків?

1. Підсиленням додаткового смаку.

2. Послабленням основного смаку.

3. Підсиленням основного смаку.

191. Чим характеризується негативна компенсація смаків?

1. Послабленням основного смаку.

2. Підсиленням основного смаку.

3. Послабленням додаткового смаку.

192. Коли відбувається «маскування» смаку?

1. Коли слабкий імпульс зникає і не відчувається.

2. Коли сильний імпульс зникає.

3. Коли зникають сильний і слабкий імпульси.

193. Чим характеризується явище смакового контрасту?

1. Різкою зміною смакового відчуття.

2. Незмінністю смакового відчуття.

3. Підсиленням смакового відчуття.

194. Чим характеризується вторинний смак?

1. Наявністю смакового відчуття після зняття дії подразника.

2. Зникненням смакового відчуття після зняття дії подразника.

3. Підсиленням смакового відчуття.

195. Назвіть різновиди вторинного смаку.

1. Позитивний і негативний.

2. Простий і змішаний.

3. Однаковий і контрастний.

4. Довгий і короткий.

196. Які характеристики притаманні продуктам високої якості?

1. Відсутністю вторинного смаку, зникнення смаку після проковтування їжі.

2. Наявність однакового вторинного смаку.

3. Наявність контрастного вторинного смаку.

197. У чому полягає суть смакової гармонії?

1. У змішуванні різних смакових компонентів в оптимальному співвідношенні й отриманні бажаного результату.

2. У змішуванні різних смакових компонентів з перевагою основного смаку.

3. . У змішуванні різних смакових компонентів з посиленням якогось додаткового смаку.

198. Для яких продовольчих товарів найбільш характерне утворення смакової гармонії під час виробництва?

1. М'ясо, риба, плоди і овочі.

2. Хліб, крупи, макаронні вироби.

3. Вина, сири, консерви, ковбаси.

4. Цукерки, борошно, печиво.

199. Якими утвореннями закінчується тіло нервових нюхових клітин?

1. Відростками (булавою).

2. Бородавками.

3. Сосочками.

4. Бруньками.

200. Як називається особливий орган, я яким з’єднується нитковий відросток нервової клітини?

1. Шрифтом.

2. Паличкою.

3. Вією.

4. Нюховою цибулиною.

201. Як називається наука про запахи?

1. Осмією.

2. Одорометрією.

3.Осмофорією.

202. На яку систему організму людини, насамперед, впливають запахи?

1. Судинну.

2. Нервову.

3. Гуморальну.

4. Видільну.

203. Що розуміють під терміном «аромат»?

1. Приємний запах продукту, сировини.

2. Запах, який формується під час виробництва продукту.

3. Змінений запах продукту під час зберігання.

204. Що розуміють під терміном «букет»?

1. Приємний аромат.

2. Приємний запах.

3. Запах, який формується під час виробництва продукту.

205. Які додаткові рецептори беруть участь в утворенні відчуття запаху?

1. Температурні, больові, тактильні.

2. Смакові, тактильні.

3. Слухові, зорові, тактильні.

206. Які здодаткові відчуття виникають при визначенні запаху ментолу?

1. Холоду.

2. Тепла.

3. Тактильні.

207. Які додаткові відчуття виникають при визначенні запаху камфори?

1. Холоду.

2. Тепла.

3. Тактильні.

208. Які додаткові відчуття виникають при визначенні запаху метилового спирту?

1. Тактильні.

2. Холоду.

3. Тепла.

209. Які додаткові відчуття виникають при визначенні запаху етилового спирту?

1. Тепла.

2. Холоду.

3. Тактильні.

300. Які додаткові відчуття виникають при визначенні запаху нікотину?

1. Тактильні.

2. Холоду.

3. Тепла.

3. Гіпосмія.

4. Меросмія.

301. Якому показнику споживач надає перевагу при виборі товару (за Тільгнером)?

1. Смаку.

2. Запаху.

3. Зовнішньому вигляду.

4. Кольору.

302. Які види відчуттів є основними при виборі товару споживачем?

1. Зорові відчуття.

2. Нюхові відчуття.

3. Відчуття дотику.

4. Смакові відчуття.

303. Які фоторецептори розташовані на поверхневому шарі сітківки ока?

1. Палички і колбочки.

2. Циліндри і диски.

3. Цибулини і клітини.

4. Палички і бруньки.

304. Яке зображення сприймають палички, розташовані на сітківці ока?

1. Біле.

2. Чорне.

3. Кольорове.

4. Сіро-зелене.

305. Яке зображення сприймають колбочки, розташовані на сітківці ока?

1. Кольорове.

2. Сіре.

3. Чорне.

4. Сіро-зелене.

306. Із якого особливого білка складається верхній шар молекул у паличках (зорових клітинах)?

1. Родопсину.

2. Йодопсину.

3. Пепсину.

4. Ретинену.

307. Із якого особливого білка складається верхній шар молекул у колбочках (зорових клітинах)?

1. Йодопсину.

2. Родопсину.

3. Хлорофілу.

4. Ретинену.

308. Електромагнітні хвилі якої довжини викликають найбільш сильний імпульс у зоровому апараті, нм?

1. 550.

2. 300.

3. 950.

4. 400.

309. За скількох кольорів складається білий колір?

1. 10.

2. 5.

3. 1.

4. 7.

310. Які кольори вважаються основними?

1. Червоний, жовтий, блакитний.

2. Синій, білий, жовтий.

3. Фіолетовий, зелений, червоний.

4. Рожевий, зелений, чорний.

311. Скільки паличок знаходиться в сітківці ока, млн.?

1. 50-200.

2. 1.

3. 6-7.

4. 130.

312. Скільки колбочок знаходиться в сітківці ока, млн.?

1. 6-7.

2. 1.

3. 130.

4. 15-25.

313. Яких фоторецепторів розташовано на сітківці ока більше?

1. Паличок.

2. Колбочок.

314. Надходження якого вітаміну необхідно для відновлення зорового рецептора?

1. Р.

2. С.

3. А.

4. РР.

315. Який колір сприймає людина, коли продукт повністю поглинає світло, яке на нього падає?

1. Чорний.

2. Білий.

3. Сірий.

4. Червоний.

316. Який колір сприймає людина, коли продукт майже повністю відбиває світло, яке на нього падає?

1. Білий.

2. Сірий.

3. Чорний.

4. Ззелений.

317. Які промені визначають кольорове забарвлення продукту?

1. Промені, які відбиває продукт.

2. Промені, які поглинає продукт.

3. Промені, які пропускає продукт.

318. Яка освітленість приміщення має бути під час визначення кольору, лк?

1. 10-20.

2. 100-200.

3. 300-500.

4. 1000.

319. Якими властивостями характеризується кожний будь-який колір?

1. Визначеністю, ступенем світлості, насиченістю.

2. Густиною, чистотою, сполученням.

3. Тоном, чистотою, визначеністю.

320. Які промені визначають прозорість продукту?

1. Промені, які пропускає продукт.

2. Промені, які поглинає продукт.

3. Промені, які відбиває продукт.

321. Чому для визначення кольору продукту не використовують більш яскраве освітлення, ніж 200 лк?

1. Колір сприймається менш точно.

2. Відбите світло сприймається лише паличками.

3. Швидко наступає втома очей.

322. Як називається відхилення, коли людина розрізняє лише два основних кольори?

1. Дихроматизм.

2. Астигматизм.

3. Дальтонізм.

4. Монохроматизм.

323. Як називається відхилення, коли людина розрізняє лише якийсь один основний колір?

1. Монохроматизм.

2. Дихроматизм.

3. Дальтонізм.

4. Астигматизм.

324. Як називається відхилення, коли людина зовсім не розрізняє колірів?

1. Астигматизм.

2. Дальтонізм.

3. Монохроматизм.

4. Дихроматизм.

325. Які параметри зовнішнього вигляду продукту, визначені за допомогою зору, характеризуються формою і розміром частинок?

1. Однорідний, порошкоподібний, борошнистий.

2. Волокнистий, пористий, склоподібний.

3. Маслянистий, вологий, масний.

326. Які параметри зовнішнього вигляду продукту, визначені за допомогою зору, характеризуються формою і орієнтацією складових мікроструктури?

1. Мокра, суха, масна.

2. Однорідна, борошниста, піщана.

3. Шарувата, волокниста, пориста.

327. Які параметри зовнішнього вигляду продукту, визначені за допомогою зору, зумовлені хімічним складом?

1. Масний, вологий, маслянистий.

2. Волокнистий, склоподібний, шаруватий.

3. Однорідний, піщаний, порошкоподібний.

328. Які фізичні вимірювальні прилади використовуються для визначення кольору?

1. Рефрактометри, ареометри.

2. Колориметри, спектрофотометри, спектрографи.

3. Газові хроматографи, масспектрометри.

329. З яких кісточок складається слухова система вуха?

1. Молоточок, ковадло, стремено.

2. Малої, середньої, великої.

3. Нижньої, середньої і верхньої.

330. Яку частину вуха заповнює рідина, через яку передаються коливання джерела звуку?

1. Завитку.

2. Мембрану.

3. Ковадло.

4. Стремено.

331. На які групи поділяють методи органолептичного аналізу залежно від оцінки інтенсивності чи бажаності дослідного показника якості?

1. Аналітичні і споживчі.

2. Лабораторні й аналітичні.

3. Балової оцінки й споживчі.

4. Аналітичні й сенсорні.

332. Що покладено в основу аналітичних методів органолептичного аналізу?

1. Кількісна оцінка.

2. Балова шкала.

3. Шкала бажаності.

4. Інтервальні шкали.

333. Що покладено в основу споживчих методів органолептичного аналізу?

1. Кількісна оцінка.

2. Балова шкала.

3. Шкала бажаності.

4. Інтервальні шкали.

334. Яким органолептичним методом можна визначити зміну якості товару при заміні будь-якого параметру (рецептури, технологічної операції, виду пакувального матеріалу тощо)?

1. Трикутних вимірювань.

2. Парних вимірювань.

3. Розташування.

4. Ранжирування.

335. Як називається метод органолептичного аналізу, який дозволяє прослідкувати зміну інтенсивності смаку, аромату, забарвлення продукту залежно від умов виробництва, зберігання тощо?

1. Розбавлення.

2. Ранжирування.

3. Двопарний.

4. Профільний.

336. Як називається метод за допомогою якого можна з’ясувати, яка з трьох проб непарна?

1. Трикутних вимірювань.

2. Двох еталонів.

3. Ранжирування.

4. Профільний.

337. Яка група органолептичних методів відноситься до аналітичних?

1. Балова оцінка, розбавлення, профільний.

2. Парний, двопарний, двох еталонів.

3. Тетраедний, ранжирування, розбавлення.

4. Трикутних порівнянь, профільний, парний.

338. Яка група органолептичних методів відноситься до споживчих?

1. Розведень, двох еталонів, балова оцінка.

2. Профільний, тетраедний, парний.

3. Ранжирування, профільний, парний.

339. Які методи органолептичного аналізу застосовують для виявлення якісної різниці?

1. Парний, двопарний, трикутника, тетраедний.

2. Двопарний, профільний, ранжирування.

3. Двох еталонів, трикутних порівнянь, балова оцінка.

4. Розбавлення, трикутника, профільний.

340. Для визначення якого органолептичного показника застосовують метод двох еталонів?

1. Запаху.

2. Смаку.

3. Консистенції.

4. Форми.

341. Застосування якого методу споживацької оцінки дає більш високу точність результатів?

1. Метод переваг.

2. Парних порівнянь.

3. Трикутних порівнянь.

4. Двопарний.

342. Як називається метод сенсорного аналізу, коли складне поняття одного із органолептичних показників представляють у вигляді сукупності простих складових?

1. Профільний.

2. Трикутних порівнянь.

3. Двох еталонів.

4. Ранжирування.

343. Які балові шкали використовують при застосуванні методу преференційних шкал?

1. 5-балові.

2. 9-балові.

3. 10-балові.

4. 100-балові.

344. Наведіть класифікацію методів визначення коефіцієнтів вагомості показників.

1. Аналітичні й експертні.

2. Прості і складні.

3. Аналітичні й споживчі.

4. Лабораторні й аналітичні.

345. Яка яскравість білого світла застосовується для рівномірного освітлення проби і найбільше відповідає денному освітленню, лк?

1. 250-500.

2. 50-100.

3. 300-600.

4. 500-1000.

346. Яким кольором має бути пофарбоване робоче місце дегустатора і стіни в лабораторії сенсорного аналізу?

1. Білим або пастельним кольорами.

2. Зеленим або білим.

3. Жовтим або сірим.

4. Коричневим або кремовим.

347. Яка температура вважається оптимальною для проведення дослідів у лабораторії сенсорного аналізу, °С?

1. 17-19.

2. 15-20.

3. 20-25.

4. 18-22.

348. Яку відносну вологу повітря слід підтримувати в лабораторії сенсорного аналізу під час органолептичної оцінки, %?

1. 60-80.

2. 40-60.

3. 80-90.

4. 75-95.

349. Яким чином можна здійснювати корегування відносної вологості приміщення лабораторії сенсорного аналізу?

1. Вентиляцією, температурою, зволоженням.

2. Психрометром.

3. Гігрометром.

4. Одориметром, зволоженням, рефрактометром.

350. З якого матеріалу найчастіше використовують посуд для сенсорного аналізу?

1. Із нержавіючої сталі, скла, порцеляни (фарфору).

2. Із кераміки, срібла, пластмаси.

3. Зі скла, паперу, полістиролу.

4. Із фарфору, пластмаси, скла.

351. Якої форми мають бути келихи для визначення аромату (букету) вин?

1. Воронкоподібної.

2. Лілієподібної.

3. Тюльпаноподібної.

4. Циліндричної.

352. Які параметри необхідні враховувати при виборі посуду для сенсорних досліджень?

1. Матеріал, однорідність розміру, форми й кольору.

2. Міцність, багаторазове використання.

3. Колір, ємність, міцність.

4. Багаторазове використання, матеріал, хімічна нейтральність.

353. Який фактор є основним для отримання об’єктивної оцінки смаковитості ковбаси, виробленої за традиційною рецептурою і з добавками?

1. Анонімність.

2. Величина одиничної проби.

3. Температура проби.

4. Послідовність подавання проб.

354. Якою найчастіше має бути величина одиничної проби рідкого продукту (розчину), мл?

1. 10-15.

2. 50-55.

3. 5-7.

4. 75-100.

355. Якою найчастіше має бути величина одиничної проби твердого продукту, г?

1. 5.

2. 40.

3. 60.

4. 100.

356. При якій температурі зазвичай оцінюються проби під час дегустації, °С?

1. 20-22.

2. 15-17.

3. 55-60.

4. 12-14.

357. Яка температура викликає тимчасову втрату чутливості у визначенні смаку, °С?

1. Нижче 5 і вище 55.

2. Нижче 10 і вище 60.

3. Нижче 15 і вище 65.

4. Нижче 0.

358. Які числа рекомендується застосувати для кодування дегустаційних проб?

1. Чотиризначні.

2. Двозначні.

3. Тризначні.

4. Однозначні.

359. Які олівці рекомендується використовувати для кодування дегустаційних проб?

1. Воскові.

2. Графітові.

3. Кольорові.

4. Чорні.

360. За допомогою якого органу відчуття визначають показники, з яких починається дегустація?

1.Зору.

2. Нюху.

3. Смаку.

4. Слуху.

361. Які групи входять до складу експертної комісії?

1. Робоча і спеціальна

2. Робоча і експертна.

3. Фахівців і експертів.

4. Дегустаторів і експертів.

362. Як називають голову дегустаційної комісії?

1. Модератор.

2. Експерт.

3. Дегустатор.

4. Титестер.

363. Яким повинен бути рівень компетентності голови дегустаційної комісії?

1. Високим.

2. Добрим.

3. Відмінним.

4. Задовільним.

364. Яким повинен бути рівень компетентності секретаря дегустаційної комісії?

1. Високим.

2. Добрим.

3. Відмінним.

4. Задовільним.

365. Яка нижня межа чисельності експертної групи, осіб?

1. 8.

2. 7.

3. 5.

4. 3.

366. Яку перерву необхідно робити оцінювачам після дегустації п’яти проб, хв.?

1. 10-15.

2. 1-1,5.

3. 3-5.

4. 0,5-1.

367. Яку перерву необхідно зазвичай робити оцінювачам після дегустації кожної проби?

1. 5,0.

2. 1,5.

3. 3,0.

4. 10,0.

368. Які продукти рекомендується вживати після оцінювання проб для попередження адаптації смакового аналізатора?

1. Нейтральну воду, неміцний чай, суху булку, яблуко.

2. Яблучний сік, грушу, хліб, печиво.

3. Огірок, житній хліб, виноградний сік.

4. Сир, свіжий пшеничний хліб, мінеральну воду.

369. Чого треба уникати перед початком дегустації?

1. Курити, плодових соків, мінеральної води.

2. Гострих страв, солодких страв, фруктів.

3. Ситно обідати, прянощів, парфумів.

4. Алкоголю, овочів, рибних консервів.

370. Назвіть помилки, які можуть виникати під час сенсорного аналізу і пов’язані з особливостями персони дегустатора.

1. Мотивації, конформізму, чекання, рівня чутливості.

2. Асоціації, інтенсивності.

3. Звички, розташування, контрасту, часу.

4. Центральної тенденції, асоціації, рівня чутливості.

371. Назвіть помилки, які можуть виникати під час сенсорного аналізу і зумовлені зразком продукту.

1. Мотивації, конформізму, чекання.

2. Асоціації, інтенсивності.

3. Звички, розташування, контрасту, часу.

4. Центральної тенденції, асоціації.

372. Назвіть помилки, які можуть виникати під час сенсорного аналізу і зумовлені порядком подачі зразків продукту.

1. Мотивації, конформізму, чекання.

2. Асоціації, інтенсивності.

3. Звички, розташування, контрасту, часу.

4. Центральної тенденції, асоціації.

373. Назвіть помилки, які можуть виникати у деяких дегустаторів під впливом думки групи або окремих членів комісії.

1. Конформізму.

2. Мотивації.

3. Чекання.

4. Інтенсивності.

374. Як називаються помилки, які можуть виникати у деяких дегустаторів внаслідок прагнення повторити попереднє враження?

1. Конформізму.

2. Асоціації.

3. Чекання.

4. Інтенсивності.

375. Як називаються помилки, які можуть виникати у деяких дегустаторів як тенденція до підвищення оцінки нижчому за якістю зразку, який передує кращому?

1. Контрасту.

2. Асоціації.

3. Конформізму.

4. Центральної тенденції.

Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 127; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

Мы поможем в написании ваших работ!