Основні форми і види культурно-масових заходів, методика їх проведення.
Значні за силою можливості засобів ідейної та емоційної дії можуть бути ефективними тільки при їх умілому використанні засобами різних методів культурно-просвітницької роботи.
Під методами культурно-просвітницької роботи розуміють способи передачі та засвоєння знань, які діють на свідомість, почуття та поведінку людей, залучення їх у сферу суспільно-корисної діяльності в інтересах вирішення просвітницьких, дидактичних та виховних задач.
В культурно-просвітницькій роботі широко застосовуються педагогічні методи, методи пропаганди та агітації, методи ідейно-раціонального та ідейно-емоційного впливу, методи колективної творчості.
Під формою культурно-просвітницької роботи необхідно розуміти певні визначені способи організації людей та сукупність різних засобів та методів впливу, тобто способи відбору та викладення матеріалу, що складає основу змісту, ідейно-тематичний замисел заходу.
Форми культурно-просвітницької роботи поділяються на індивідуальні, гурткові (групові) і масові, а також комплексні і прості (некомплексні).
Комплексні форми характеризуються складністю структури, різноманітністю застосування засобів та методів. До них відносяться: тематичні вечори, усні журнали, народні університети, школи культури, вечори відпочинку і т.п.
Некомплексні форми клубної роботи - такі, в яких зміст розкривається переважно за допомогою одного засобу й одного методу. Наприклад: виступи, доповіді, бесіди, лекції, зустрічі, диспути.
|
|
|
До масових форм культурно-просвітницької роботи відносяться: мітинги, публічні лекції, тематичні вечори, усні журнали, маніфестації, фестивалі, спортивні свята, ритуальні паради і т.п.
Значне місце у виховній роботі займають тематичні вечори. Вони дають можливість жваво, доступно та своєчасно відкликатися на вимоги життя, допомагають закладам культури тісно пов'язувати свою діяльність з практичними завданнями культурно-масової роботи.
В частинах є всі можливості для того, щоб військовослужбовці, систематично читали книги, розширювали свій політичний, військовий та загальнокультурний світогляд. Бібліотеки військових частин накопили багатий досвід роботи з пропаганди книг.
Однією з найбільш дохідливих форм пропаганди літератури є читацька конференція. Вона допомагає розширенню культурного світогляду солдатів, сержантів, прапорщиків і офіцерів, викликає у них зацікавленість до читання політичної, художньої і мемуарної літератури, розвиває навички самостійної роботи над книгою, допомагає формуванню в них високих ідейних переконань, естетичних смаків, розширенні виховної роботи військовослужбовців.
|
|
|
Читацька робота проводиться в бібліотеках, читацьких залах, клубах підрозділів.
В великому арсеналі клубних форм і засобів ідеологічного впливу своє заслужене місце займають вечора питань та відповідей. Ця форма не претендує на новизну, скоріше навпаки, вона випробувана часом.
Диспут /в перекладі з латинської - роздумую, сперечаюсь/ публічна суперечка на наукову тему, літературну, атеїстичну чи громадсько-важливу тему, з морально - естетичних питань. Метою диспуту є вироблення у особового складу правильного розуміння тих чи інших проблем. Учасники диспуту порівнюють, складають свої погляди, часто протиставляють їх. У клубних диспутах ведеться пошук найбільш правильної громадської точки зору, заперечується те, що суперечить науці, нормам моралі. Диспути розширюють культурний кругозір воїнів, мобілізують їх на успішне виконання задач бойової та політичної підготовки, закріплюють військову дисципліну.
Виховна робота у бойовій обстановці.
Вимоги сучасного бою до якостей воїна.
Сучасний бій характеризується рішучістю, високою маневреністю, динамічністю, швидкими і різкими змінами обставин. Бойові дії розгортаються на широкому фронті і на велику глибину і ведуться у високих темпах. Вони вимагають від військ, що беруть в них участь безперервного ведення розвідки, умілого застосування озброєння, техніки, засобів захисту і маскування, високої рухомості і організованості, пової напруги всіх моральних і фізичних сил, непохитної волі до перемоги, залізної дисципліни і бойової згуртованості.
|
|
|
Новим фактором сучасного бою є радіаційна обстановка, наявність широких зон зараження, руйнувань, пожеж і затоплень. В ході наступу військам доведеться не тільки долати окремі осередки зараження, але й тривалий час вести бойові дії на зараженій місцевості, що значно ускладнює умови наступу.
Сучасний бій вимагає бездоганної підготовки всіх без винятку воїнів, швидкості і чіткості їх дій. Вирішальне значення набуває фактор часу. Успіх бою у багатьох випадках будуть вирішувати не години і хвилини, а навіть секунди. Високоманеврені бойові дії потребують від кожної обслуги екіпажу стрімких і вирішальних дій, спрямованих на точне виконання поставленої задачі.
Виховна праця є складовою частиною підготовки і ведення бою. Вона організується і проводиться на основі рішень уряду, наказів, директив Головного Командування, вимог статутів з питань виховної роботи у бойових умовах. Її конкретні задачі і напрямки, форми і методи визначаються на основі рішень бойових наказів командирів.
|
|
|
Виховна робота проводиться безперервно, цілеспрямовано і тим активніше, чим складніше і напруженіші обставини.
Головними задачами виховної роботи під час підготовки воїнів є:
- виховання особистого складу у дусі беззавітної відданості Батьківщині високої особистої відповідальності за захист своєї Батьківщини і готовність віддати для цього всі свої сили, а якщо буде потрібно і життя;
- аргументоване і переконливе розкриття причин, характеру і військово-політичної мети війни, зміцнення у особистого складу віри у правоту нашої справи, здатності відбити агресію супротивника, активними і рішучими бойовими діями нанести йому поразку;
- оперативне доведення до військ рішень уряду, наказів і директив Верховного Головного Командування, командирів (начальників) і мобілізація їх на виконання поставленої бойової задачі;
- безперервне, правдиве, бойове і політичне інформування про те що складає обстановку;
- забезпечення постійного впливу на діяльність органів управління;
- всіляке зміцнення свідомої військової дисципліни, рішуче припинення розхлябаності; забезпечення чіткого і точного виконання наказів, бездоганного виконання військової присяги і законів військового часу, недопущення випадків мародерства і безчинств до місцевого населення; зміцнення єдиноначальності і авторитету командирів, начальників; привиття командним кадрам почуття духовної близькості до підлеглого, постійне вивчення індивідуальних особливостей, настроїв, потреб і запитів особового складу, поєднання високої вимогливості до підлеглих з шанобливим і дбайливим ставленням до них;
- виховання особового складу на бойових традиціях свого народу і Збройних Сил, свого роду військ, з'єднання (частини), у дусі вірності Бойовому Знамені частини;
- привиття воїнам почуття ненависті до ворогів нашої Батьківщини, підтримання у них здатності протистояти ідеологічному і психологічному впливу супротивника; недопущення розголошення військової і державної таємниці; забезпечення готовності до боротьби з диверсійно-розвідувальними групами; організація і інтенсивне ведення ідеологічної боротьби з супротивником (спец пропаганди);
- виховання у військовослужбовців віри у силу і міць своєї зброї і техніки, високої відповідальності за підтримання їх у постійній бойовій готовності, уміле застосування у бою;
- організація тісних зв'язків з командирами взаємодіючих частин обмін з ними бойовим досвідом і практикою виховної роботи;
- глибоке вивчення поповнення, турбота про його правильне розташування і підготовку до бойових дій;
- турбота про безперебійне забезпечення особистого складу всім необхідним для життя і бою, поповнення втрат, про надання медичної допомоги пораненим і хворим, організацію поховання загиблих у боях;
- постійне підтримання тісних зв'язків з місцевими органами влади, в інтересах виконання бойових задач;
- своєчасне заохочення і представлення до нагородження воїнів.
Таким чином зміст психологічної підготовки у всіх її видах є виробленням активної реакції воїна на бойову обстановку. Вона здійснюється на базі морального виховання і тактико-спеціального навчання.
Успішне рішення задач виховної роботи у бойових обставинах досягається:
- своєчасною постановкою командирами задач з виховної роботи при організації бою, а також у ході бойових дій;
- умілою організацією виховної роботи у підрозділі;
- правильним визначенням форм і методів виховних робіт, умілим їх поєднанням у відповідності з обстановкою, що складається і особливостями дій військ на полі бою;
- інструктуванням командирів, офіцерів штабів, активу про зміст, форми і методи виховної роботи;
- глибоким знанням бойової обстановки, прийнятих командиром рішень і відданих військам бойових наказів і розпоряджень;
- особистим прикладом мужності і відваги командирів;своєчасної і достовірної інформації знизу вгору і зверху вниз.
-
Основні напрямки планування та організації виховної роботи по підтриманню високої бойової готовності підрозділу.
Характер сучасної війни, нове озброєння і складна бойова техніка, яка є на озброєнні в Збройних Силах України, підвищать роль бойової майстерності, її значення в психологічній стійкості воїнів. Передусім розглянемо такі категорії як: бойова майстерність, пильність, бойова готовність.
Отже, бойова майстерність - це такий професійний вишкіл особового складу, який дозволяє найкращим чином використовувати наявні в його розпорядженні сили і засоби для досягнення перемоги в бою. Сформувати бойову майстерність - значить озброїти воїна деякою системою завдань, напрацювати в нього відповідні навички і уміння, розвинути необхідні якості особистості. Для вирішення цієї проблеми потрібно пройти шлях: знання-навички-уміння, потім здійснити перехід від формування бойової майстерності окремого воїна до бойової майстерності військового колективу.
Психологічні компоненти майстерності військового колективу.
Вони характеризуються своєрідними рисами:
1. Організованістю - таким упорядкуванням дій особового складу, який перетворює її в одне ціле при вирішенні бойових завдань.
2. Тактичною підготовленістю - спільністю добре відпрацьованих дій всього особового складу при вирішенні типових тактичних навчань.
3. Бойовим умінням - здатністю колективу гнучко використовувати всі бойові сили і засоби в будь-яких умовах бойових обставин, оперативно і злагоджено вишукувати нові рішення і виконувати їх безпосередньо в ході бойових дій.
4. Бойовою стійкістю (надійністю) - спроможністю колективу не знижувати бойових якостей під впливом зброї супротивника, зберегти і відновити свою боєздатність.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 564; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!