Тема 3. Політика як суспільне явище
Що спричинило появу політики як суспільного явища?
а) розповсюдження світових релігій; б) соціальна диференціація суспільства; в) виникнення держави як носія офіційної публічної влади; г) виникнення ринкових відносин і вільного товарообміну; д) правильні відповіді б і в.
Політика як суспільне явище і наукове поняття виникла:
а) в античні часи; б) в середні віки; в) в епоху Відродження; г) в період становлення капіталізму; д) в період пізнього капіталізму.
Поняття політика у науковий обіг вперше ввів:
а) Платон; б) Аристотель; в) Цицерон; г) Макіавеллі.
Основною метою політики в сучасному суспільстві є:
а) забезпечення панування одних суспільних груп над іншими; б) узгодження соціальних інтересів і забезпечення таким чином цілісності суспільства; в) формування правлячої еліти; г) визначення загальнонаціонального лідера; д) правильно все вище викладене.
Політика – це:
а) прагнення, пов’язані із здобуттям і використанням державної влади, цілеспрямованим впливом на неї; б) участь у справах держави, визначення її форм, завдань, змісту її діяльності; в) сукупність дій, заходів, установ, за допомогою яких узгоджуються інтереси різних верств населення; г) вид людської діяльності з керівництва та правління суспільством на основі публічної влади; д) правильно все вищеназване.
За сферами суспільного життя політика є:
а) внутрішня; б) економічна; в) культурна; г) світова; д) правильні відповіді б і в.
|
|
|
За орієнтацією політику виділяють:
а) внутрішню; б) локальну; в) військову; г) короткострокову.
За масштабами здійснення розрізняють політику:
а) світову; б) соціальну; в) національну; г) державну.
За носіями й суб’єктами розрізняють політику:
а) військову; б) партійну; в) регіональну; г) довгострокову.
За терміном дії політика є:
а) національна; б) зовнішня; в) середньострокова; г) довгострокова; д) правильна відповідь в і г.
За характером та місцем, яке суб’єкти політики посідають у суспільній структурі, розрізняють такі суб’єкти:
а) соціальні (первинні); б) паройкіальні; в)індивідуальні; г) групові.
Залежно від ступеня свідомості участі людей у політиці виділяють суб’єкти політики:
а) інституціональні; б) функціональні; в) групові; г) індивідуальні; д) немає правильної відповіді.
До соціальних (первинних) суб’єктів політики відносяться:
а) соціально-етнічні спільності людей; б) політичні партії; в) церква; г) клуби за інтересами.
Інституціональні (вторинні) суб’єкти політики представлені:
а) державою; б) політичними партіями; в) громадсько-політичними організаціями та рухами; г) правильно все вищеназване.
|
|
|
Функціональні суб’єкти політики – це:
а) церква, коли вона стає активним чинником політичного життя; б) армія, коли вона відіграє самостійну від держави роль у політичному житті; в) засоби масової інформації, що виконують політичну функцію постійно; г) засоби масової інформації, які виявляють причетність до політики лише ситуативно.
Функціональні суб’єкти політики – це:
а) ті суспільні інститути, які не виконують політичну функцію постійно, а беруть участь у політиці лише ситуативно, за певних умов; б) політичні інститути, які беруть участь у боротьбі за владу, здійснюють на неї тиск, реалізують владу; в) соціальні спільності, які беруть участь у боротьбі за владу трансформовано, через утворення політичних сил, що представляють їх інтереси; г) немає правильної відповіді.
Інституціональні (вторинні) суб’єкти політики – це:
а) ті суспільні інститути, які не виконують політичну функцію постійно, а беруть участь у політиці лише ситуативно; б) політичні інститути, які беруть участь у боротьбі за владу, здійснюють на неї тиск, реалізують владу; в) соціальні спільності, що беруть участь у боротьбі за владу трансформовано, через утворення політичних сил, що представляють їх інтереси; г) вірна відповідь відсутня.
|
|
|
Соціально-класові, соціально-етнічні спільності людей належать до таких суб’єктів політики:
а) соціальних; б) інституціональних; в) функціональних; г) паройкіального.
Політичні партії, держава репрезентують такі суб’єкти політики:
а) соціальні; б) інституціональні; в) функціональні; г) індивідуальні.
Економічні об’єднання, клуби за інтересами відносяться до таких суб’єктів політики:
а) соціальних; б) інституціональних; в) функціональних; г) суб’єкт-підданого.
Однією з особливостей політичного життя в умовах стагнаційної стабільності є:
а) політичний та ідеологічний плюралізм; б) легальна опозиція; в) визнання наявних конфліктів та намагання їх своєчасного врегулювання; г) замкнутість та стандартизація політичного життя, розвиток суспільства за розробленим політичним сценарієм.
Чим характеризується динамічна політична стабільність?
а) політичним та ідеологічним плюралізмом; б) наявністю серйозної легальної опозиції; в) утвердженням одноманітності в усіх сферах життя; г) зорієнтованістю владних структур на формування соціально однорідного суспільства; д) правильні відповіді а і б.
|
|
|
Яке із запропонованих визначень конфлікту (в т.ч. і політичного) найбільш точно, повно відображає наукову уяву про нього?
а) будь-яка суперечність інтересів; б) істотна суперечність інтересів; в) суперечність, зіткнення несумісних, а то й взаємовиключних інтересів; г) немає правильної відповіді.
За рівнем публічності розвитку розрізняють такі типи політичних конфліктів:
а) горизонтальні; б) вертикальні; в) відкриті; г) закриті; д) правильні відповіді в і г.
З точки зору масштабів і рівнів прояву політичні конфлікти є:
а) довготривалі; б) зовнішньополітичні; в) відкриті; г) ті, що допускають цілісне перетворення суспільства.
У відповідності з побудовою й організацією політичного режиму виділяють політичні конфлікти:
а) горизонтальні; б) довготривалі; в) закриті; г) збройні.
Крайньою формою прояву внутрішньополітичних конфліктів є:
а) урядова криза; б) парламентська криза; в) конституційна криза; г) загальнонаціональна криза; д) усе з переліченого.
Що з переліченого характеризує ситуацію загальнонаціональної політичної кризи?
а) зростаюча нездатність “верхів” контролювати політичні процеси і регулювати конфлікти в рамках і на базі сформованої політичної системи; б) делегітимація в суспільній свідомості інститутів політичної влади; в) різке зростання невдоволення політикою пануючих суб’єктів; г) усе з переліченого.
Морально-правовий (нормативний) спосіб врегулювання політичних конфліктів має місце тоді, коли:
а) між сторонами конфлікту існує згода стосовно вибору моральних і правових норм; б) сильніша сторона намагається придушити слабшу сторону й нав’язати їй свою волю; в) усі зацікавлені сторони, незалежно від стану і статусу, встановлюють взаємовідносини, прийнятні для всіх, що відповідають індивідуальним поглядам кожної сторони; г) кожна із сторін, забуваючи про свої попередні цілі і цінності, знаходять нові – взаємоприйнятні.
Силовий спосіб вирішення політичного конфлікту характеризується:
а) наявністю між сторонами конфлікту згоди стосовно вибору моральних і правових норм; б) готовністю усіх зацікавлених сторін, незалежно від стану і статусу, встановити взаємовідносини, прийнятні для всіх; в) готовністю кожної із сторін конфлікту забути про свої попередні цілі і цінності і знайти нові – взаємоприйнятні; г) немає правильної відповіді.
Ідеалістичний спосіб врегулювання політичного конфлікту має місце тоді, коли:
а) між сторонами конфлікту існує згода стосовно вибору моральних і правових норм; б) сильніша сторона намагається придушити слабшу і нав’язати їй свою волю; в) усі зацікавлені сторони, незалежно від стану і статусу, встановлюють взаємовідносини, прийнятні для всіх, що відповідають індивідуальним поглядам кожної сторони; г) кожна із сторін, забуваючи про свої попередні цілі і цінності, знаходить нові – взаємоприйнятні.
Інтегративний спосіб врегулювання політичного конфлікту наявний тоді, коли:
а) між сторонами конфлікту існує згода стосовно вибору моральних і правових норм; б) усі зацікавлені сторони, незалежно від стану і статусу, встановлюють взаємовідносини, прийнятні для всіх; в) кожна із сторін, забуваючи про свої попередні цілі і цінності, знаходить нові – взаємоприйнятні; г) немає правильної відповіді.
Спосіб врегулювання політичного конфлікту, за якого сторони досягають згоди у виборі моральних і правових норм як його основи, називається:
а) силовий; б) ідеалістичний; в) інтегративний; г) нормативний.
Як називається спосіб врегулювання політичного конфлікту, що виходить з готовності усіх зацікавлених сторін встановити прийнятні для всіх взаємовідносини, що відповідають індивідуальним поглядам кожної сторони?
а) нормативний; б) реалістичний; в) ідеалістичний; г) інтегративний.
Спосіб вирішення політичного конфлікту, за якого кожна із конфліктуючих сторін готова забути про свої попередні цілі й цінності і знайти нові – взаємоприйнятні, називається:
а) реалістичний; б) ідеалістичний; в) інтегративний; г) нормативний.
Яке з наведених положень відображає сутність функціоналістської парадигми щодо розуміння місця конфліктів у суспільному житті?
а) конфлікт – це явище цілковито нормальне й неминуче у суспільстві, розділеному на класи, які мають неоднакові ресурси; б) поскільки суспільство завжди прагне стану “абсолютної рівноваги”, то конфлікти – це явище аномальне, своєрідна “хвороба” суспільства; в) конфлікти є всюдисущими, бо кожне суспільство спирається на примушування одних членів спільноти іншими; г) правильні відповіді а і в.
Що з наведених положень характеризує конфліктологічний підхід до розуміння місця конфліктів у житті суспільства?
а) конфлікт – це нормальне і неминуче суспільне явище; б) конфлікт – це універсальне явище, необхідний аргумент розвитку суспільства; в) конфлікти – це явище аномальне, своєрідна “хвороба” суспільства; г) вірні відповіді а і б.
Як називаються політичні конфлікти, що розкривають зв’язки однопорядкових суб’єктів, наприклад, між політичними партіями?
а) горизонтальні; б) вертикальні; в) відкриті; г) закриті.
Політичні конфлікти, що проходять у прихованих формах прийняття рішень, способах і методах політичної боротьби, називаються:
а) горизонтальними; б) зовнішньополітичними; в) закритими; г) вертикальними.
Конфлікти, що виникають між суверенними державами за сфери впливу та панування на міжнародній арені, відносяться до:
а) зовнішньополітичних; б) вертикальних; в) закритих; г) довготривалих.
Політичні конфлікти, що виражаються у зовнішньо фіксованих взаємодіях конфліктуючих сторін (маніфестації, страйки, пікети тощо), належать до:
а) горизонтальних; б) вертикальних; в) відкритих; г) короткотривалих.
Економічну, соціальну, культурну політику виділяють:
а) за сферами суспільного життя; б) за орієнтацією; в) за масштабами здійснення; г) за носіями й суб’єктами.
Внутрішню та зовнішню політику виділяють:
а) за сферами суспільного життя; б) за орієнтацією; в) за масштабами здійснення; г) за терміном дії.
Локальну, регіональну, світову політику розрізняють на основі такого критерію:
а) орієнтації; б) масштабів здійснення; в) терміну дії; г) сфер суспільного життя.
Державну, партійну, профспілкову політику розрізняють на основі такого критерію:
а) сфер суспільного життя; б) масштабів здійснення; в) носіїв та суб’єктів; г) терміну дії.
Короткострокову, середньострокову, довгострокову політику виділяють:
а) за орієнтацією; б) за масштабами здійснення; в) за терміном дії; г) немає правильної відповіді.
Класифікацію суб’єктів політики на типи: паройкіальний, суб’єкт-підданий та партисипант здійснюють на основі:
а) ступеня свідомості участі людей у політиці; б) характеру та місця, яке вони посідають у суспільній структурі; в) впливу їх на прийняття та виконання політико-управлінських рішень; г) немає правильної відповіді.
Класифікацію суб’єктів політики на типи: соціальні, інституціональні та функціональні здійснюють на основі:
а) ступеня свідомості участі людей у політиці; б) характеру та місця, яке вони посідають у суспільній структурі; в) впливу їх на прийняття та виконання політико-управлінських рішень; г) немає правильної відповіді.
Відкриті та закриті політичні конфлікти розрізняють на основі:
а) рівня публічності розвитку; б) тривалості; в) побудови та організації політичного режиму; г) масштабів і рівнів прояву.
Внутрішньополітичні та зовнішньополітичні конфлікти розрізняють в залежності від:
а) рівня публічності розвитку; б) масштабів і рівнів прояву; в) побудови й організації політичного режиму; г) тривалості.
Горизонтальні та вертикальні політичні конфлікти виділяють на основі :
а) побудови та організації політичного режиму; б) тривалості; в) масштабів і рівнів прояву; г) рівня публічності розвитку.
Короткотривалі та довготривалі політичні конфлікти розрізняють стосовно:
а) рівня публічності розвитку; б) масштабів і рівнів прояву; в) побудови й організації політичного режиму; г) немає правильної відповіді.
Урядова криза як одна з крайніх форм прояву політичного конфлікту виражається у тому, що:
а) рішення парламенту не співпадають з волею більшості громадян країни або впродовж встановленого терміну однієї сесії не можуть розпочатись його пленарні засідання; б) фактично припиняється дія Основного закону держави, що викликає потребу перегляду і якісної зміни попередньої Конституції; в) уряд втратив авторитет і неспроможний розв’язувати поставлені перед ним завдання по управлінню в інтересах народних мас; г) правильно усе перелічене.
Парламентська криза як одна з крайніх форм прояву політичного конфлікту наступає тоді, коли:
а) уряд втратив авторитет і неспроможний розв’язувати поставлені перед ним завдання по управлінню в інтересах народу; б) рішення законодавчого органу не співпадають з волею більшості громадян країни або впродовж встановленого терміну однієї сесії не можуть розпочатись його пленарні засідання; в) фактично припиняється дія Основного закону держави, що викликає потребу перегляду і якісної зміни попередньої конституції; г) немає правильної відповіді.
Конституційна криза як одна з крайніх форм прояву політичного конфлікту виражається у тому, що:
а) рішення парламенту не співпадають з волею більшості громадян країни або впродовж встановленого терміну однієї сесії не можуть розпочатись його пленарні засідання; б) уряд неспроможний виконувати поставлені перед ним завдання по управлінню в інтересах народу; в) фактично припиняється дія Основного закону держави, що викликає потребу перегляду і якісної зміни попередньої Конституції; г) правильно усе перелічене.
Згідно типології політичних конфліктів до внутрішньополітичних відносять такі конфлікти, що:
а) виникають між суверенними державами за сфери впливу та панування на міжнародній арені; б) виникають між елітою та масою, між різноманітними об’єднаннями еліти, між етносами всередині країни; в) характеризують взаємини суб’єктів, що належать до різних рівнів влади; г) проходять у прихованих формах прийняття рішень, способах і методах політичної боротьби.
Згідно типології політичних конфліктів до горизонтальних конфліктів відносять такі, що:
а) розкривають зв’язки однопорядкових суб’єктів, наприклад всередині правлячої еліти; б) виражаються у зовнішньофіксованих взаємодіях конфліктуючих сторін, наприклад маніфестації, страйки тощо; в) відбуваються швидко; г) мають затяжний характер.
Вертикальні конфлікти, згідно типології політичних конфліктів, це такі, що:
а) характеризують взаємини суб’єктів, що належать до різних рівнів влади; б) проходять у прихованих формах прийняття рішень, способах і методах політичної боротьби; в) мають затяжний характер; г) виникають між суверенними державами.
Згідно типології політичних конфліктів до відкритих конфліктів відносять такі, що:
а) відбуваються швидко; б) розкривають зв’язки однопорядкових суб’єктів; в) виникають всередині суспільства, державної системи, політичної партії; г) виражаються у зовнішньофіксованих взаємодіях конфліктуючих сторін, наприклад, повстання, громадянська непокора тощо.
Закритими конфліктами згідно типології політичних конфліктів прийнято називати такі, що:
а) виникають між суверенними державами за сфери впливу та панування на міжнародній арені; б) характеризують взаємини суб'єктів, що належать до різних рівнів влади; в) проходять у прихованих формах; г) мають затяжний характер.
Зовнішньополітичними конфліктами згідно типології політичних конфліктів прийнято вважати такі, що:
а) відбуваються всередині суспільства, державної системи, політичної партії тощо; б) виникають між суверенними державами; в) розкривають зв’язки однопорядкових суб’єктів; г) характеризують взаємини суб’єктів, що належать до різних рівнів влади.
Згідно типології політичних конфліктів короткотривалими конфліктами прийнято називати такі, що:
а) виникають між суверенними державами; б) відбуваються всередині суспільної системи, держави; в) проходять у прихованих формах; г) немає правильної відповіді.
Згідно типології політичних конфліктів довготривалими конфліктами прийнято називати такі, що:
а) відбуваються швидко; б) розкривають зв’язки однопорядкових суб’єктів; в) відбуваються із застосуванням військової сили; г) немає правильної відповіді.
Передконфліктна ситуація; конфлікт у неприхованому вигляді; послаблення й подальше затухання конфлікту – ці категорії відображають:
а) основні стадії розвитку політичного конфлікту; б) базові параметри конфлікту; в) крайні форми прояву політичного конфлікту; г) немає правильної відповіді.
Базовими параметрами політичного конфлікту є:
а) масштаби; б) сфера виникнення; в) динаміка розвитку; г) технологія врегулювання; д) все з переліченого.
Урядова, парламентська, конституційна, загальнонаціональна політичні кризи – це є:
а) основні стадії розвитку політичного конфлікту; б) крайні форми прояву політичного конфлікту; в) базові параметри конфлікту; г) способи врегулювання політичного конфлікту.
Ситуація ескалації (поглиблення) політичного конфлікту характеризується:
а) розширенням зони конфлікту; б) збільшенням конфліктуючих проблем; в) скороченням можливостей взаємних поступок і загостренням взаємних вимог; г) переходом до більш жорстких, іноді насильницьких і збройних форм боротьби; д) усім з переліченого.
Як прийнято називати політичну ситуацію, яка характеризується втратою урядом авторитету, його неспроможністю розв’язувати поставлені перед ним завдання по управлінню в інтересах народу?
а) урядова криза; б) парламентська криза; в) конституційна криза; г) загальнонаціональна криза.
Як називається політична ситуація, що характеризується нездатністю законодавчого органу приймати рішення, які співпадали б з волею більшості громадян країни, або його неспроможністю розпочати пленарні засідання впродовж встановленого терміну однієї сесії?
а) урядова криза; б) парламентська криза; в) конституційна криза; г) загальнонаціональна криза.
Політична ситуація, яка пов’язана з фактичним припиненням дії Основного закону держави, що викликає потребу перегляду і якісної зміни попередньої конституції,- це є:
а) урядова криза; б) парламентська криза; в) конституційна криза; г) загальнонаціональна криза.
Вкажіть відповідність суб’єктів політики і їх типів:
а)соціально-класові спільності людей 1) соціальні суб’єкти політики;
б)політичні партії 2) функціональні об’єкти політики;
в) клуби за інтересами 3) інституціональні суб’єкти політики.
а) а-1, б-3, в-2; б) а-1, б-2, в-3; в) а-2, б-1, в-3; г) а-2, б-3, в-1.
Вкажіть відповідність понять і визначень:
а) політична стабільність; 1) застій, згортання змін, закостеніння форм, розпад структур політичного життя, що призводить до припинення політичного розвитку, краху політичної системи;
б) політична стагнація; 2) стан суспільства, для якого характерними є сталість і збереження функціонування політичних інститутів, відносно рівний перебіг політичних процесів, відсутність впливу конфліктних ситуацій на якісні зміни в політичній системі;
в) політичний конфлікт; 3) тимчасове призупинення або припинення функціонування окремих елементів або інститутів політичної системи;
г) політична криза. 4) зіткнення двох або більше різноспрямованих сил з метою реалізації їхніх політичних інтересів в умовах протидії.
а) а-1, б-2, в-3, г-4; б) а-2, б-1, в-4, г-3; в) а-2, б-1, в-3, г-4; г) а-1, б-2, в-4, г-3.
Вкажіть відповідність понять і визначень:
а) урядова криза; 1) політична ситуація, що характеризується нездатністю законодавчого органу приймати рішення, які співпадали б з волею більшості громадян країни, або його неспроможністю розпочати пленарні засідання впродовж встановленого терміну однієї сесії;
б) парламентська криза; 2)політична ситуація, яка характеризується призупиненням дії Основного закону держави;
в) конституційна криза; 3)політична ситуація, яка характеризується втратою урядом авторитету і його неспроможністю розв’язувати завдання по управлінню в інтересах народу;
г) загальнонаціональна політична криза 4)політична ситуація, яка характеризується зростаючою нездатністю “верхів” контролювати політичні процеси і регулювати конфлікти в рамках і на базі сформованої політичної системи; делегітимацією в суспільній свідомості інститутів політичної влади; різким зростанням невдоволення політикою пануючих суб’єктів.
а) а-3, б-1, в-2, г-4; б) а-1, б-2, в-3, г-4; в) а-3, б-1, в-4, г-2; г) а-1, б-2, в-4, г-3.
Вкажіть відповідність видів політики і критеріїв їх виокремлення:
а) економічна, соціальна, культурна; 1) масштаб здійснення;
б) державна, партійна, профспілкова; 2) термін дії;
в) локальна, регіональна, світова; 3) носії і суб’єкти;
г) короткострокова, довгострокова. 4) сфери суспільного життя.
а) а-1, б-2, в-3, г-4; б) а-2, б-1, в-4, г-3; в) а-1, б-2, в-4, г-3; г) а-4, б-3, в-1, г-2.
Вкажіть відповідність типів політичних конфліктів і критеріїв їх виокремлення:
а) відкриті і закриті; 1) за масштабами і рівнем прояву;
б) горизонтальні і вертикальні; 2) за рівнем публічності розвитку;
в) внутрішньополітичні і зовнішньополітичні 3) у відповідності з побудовою й організацією політичного режиму;
г) короткотривалі та довготривалі 4) за тривалістю.
а) а-1,б-2, в-3, г-4; б) а-2, б-3, в-1, г-4; в) а-1, б-2, в-4, г-3; г) а-2, б-3, в-4, г-1.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 279; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!