Та Західній Україні (1921–1991 рр.)
(4 год.)
1. Наукові школи істориків у радянській Україні у 20-х роках ХХ ст. Методологія досліджень.
2. Стан історичної науки у радянському моноідеологічному суспільстві (30-ті роки).
3. Наукові школи в Західній Україні у міжвоєнний період (1918–1939 рр.).
4. Українська історична наука в роки Другої світової війни.
5. Основні напрями історичних досліджень в УРСР у 1950-х – 1970 рр.
6. Українські наукові школи доби другого інтелектуального ренесансу (друга половина 1980-х – 1990-ті роки).
Опрацювати поняття і категорії:
Всеукраїнська асоціація марксистсько-ленінських науково-дослідних інститутів (ВУАМЛІН), другий інтелектуальний ренесанс в УРСР, “золота доба” української історичної науки, історико-філологічне відділення Всеукраїнської академії наук, комісія з вивчення історії Великої Жовтневої соціалістичної революції в Україні та історії КП(б)У (Істпарт), лібералізація партійної політики щодо історії, марксистські історики 1920-х років, представники старих історичних шкіл в радянській Україні, “соціальне замовлення” історичній науці УСРР, суспільні стереотипи в історичній свідомості та історіографії, Український інститут марксизму-ленінізму.
Тематика рефератів:
1. Історичні дослідження історико-філологічного відділення Всеукраїнської академії наук.
2. Створення та діяльність комісії з вивчення історії Великої Жовтневої соціалістичної революції в Україні та історії КП(б)У (Істпарт).
|
|
|
3. 1920-ті роки – “золота доба” української історичної науки.
4. Представники старих історичних шкіл в радянській Україні (Д. І. Багалій, В. С. Іконников, О. І. Левицький Д. І. Яворницький).
5. Марксистські історики 1920-х років (В. Л. Ернст, П. В. Клименко, В. А. Пархоменко, І. Є. Черкаський, М. Яворський).
6. Український інститут марксизму-ленінізму (УІМЛ) та його реорганізація у 1931 р. у Всеукраїнську асоціацію марксистсько-ленінських науково-дослідних інститутів (ВУАМЛІН).
7. Організаційний та ідейний розгром школи М. Грушевського.
8. Степан Томашівський і його концепція у праці “Українська історія”.
9. Іван-Маріян Іванович Кревецький.
10. Плугатар національної історії (Мирон Кордуба).
11. Академік Степан Смаль-Стоцький.
12. Іван Петрович Крип’якевич (1886–1967 рр.).
13. Історична спадщина М. Брайчевського, Р. Іванченко.
14. Історична наука в УРСР у “добу П. Шелеста”. Лібералізація партійної політики щодо історії.
15. Книга П. Шелеста “Україна наша Радянська” – владне бачення української історії.
16. Активізація досліджень з історії козацтва (О. Апанович, М. Куценко, Д. Наливайко, І. Шаповал).
17. Українські радянські історичні школи кінця 50-х – початку 80-х років ХХ століття: у пошуках власної ідентифікації.
|
|
|
18. Українські історичні школи доби другого інтелектуального ренесансу (друга половина 1980-х – 1990-ті роки).
Література та джерела
1. Белоусова Г. А., Уткин А. И. Межвузовская конференция по проблемам методологи истории // Отечественная история. − 1996. − № 6.
2. Винар Л. Михайло Грушевський – історик і будівничий нації. Статті і матеріяли. – К.: Фундація ім.. О. Ольжича, 1995.
3. Водотика С. Г. Нариси історії історичної науки УСРР 1920-х років. – К.; Херсон, 1998. – 172 с.
4. Водотика С. Г. Особливості менталітету вчених-істориків УСРР 20-х років ХХ століття // Український селянин: Праці Науково-дослідного інституту селянства. – Черкаси, 2001. – Вип. 3. С. 40–47.
5. Водотика С. Г. “Соціальне замовлення” історичній науці УСРР (1920–1930-і рр..) // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. Збірник статей. – К., 2001. Вип. 4. – С. 195–208.
6. Грицак Я. Історія нації: продовження схеми Грушевського щодо української історії ХІХ–ХХ ст. // Михайло Грушевський і українська історична наука. Матеріали наукових конференцій. – Львів, 1999.
7. Грицак Я. Й. Нарис історії України: Формування модерної української нації ХІХ−ХХ століття (Навчальний посібник).− К., 1996.
|
|
|
8. Грицак Я. Чи була школа Грушевського? // Михайло Грушевський і Львівська історична школа. Матеріали конференції. Львів, 24–25 жовтня 1994 р. – Нью-Йорк, Львів, 1995.
9. Даниленко В., Добжанський О. Академік Степан Смаль-Стоцький: Життя і діяльність, 1859–1938 рр. К.; Чернівці, 1996. 207 с.
10. Даниленко В., Добжанський О. Академік Степан Смаль-Стоцький // Київська старовина. – 1998. – № 6. – С. 116–129.
11. Данилюк Д. Історична наука на Закарпатті (кінець ХVІІI – перша половина ХХ ст.). – Ужгород, 1999. – 352 с.
12. Дмитрієнко М. Ф. Проблема традиції і суспільних стереотипів в історичній свідомості та історіографії // Історична наука на порозі ХХІ ст.: підсумки та перспективи. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. – Харків, 1995. – С. 21–25.
13. Дорошенко Д. І. Огляд української історіографії. Державна школа: Історія. Політологія. Право. К.: Українознавство, 1996.
14. Зайцева З. І. Мирон Кордуба й українські наукові товариства // Український історичний журнал. – 2002. – № 6.
15. Заруба В. М. Юркова О. Діяльність науково-дослідної кафедри історії України М. Грушевського (1924–1930 рр.) // Український історичний журнал. – 2002. – № 2.
16. Історична наука на порозі ХХІ ст.: підсумки та перспективи. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. – Харків, 1995.
|
|
|
17. Коваль М. В. Політика проти історії: українська історична наука в Другій світовій війні й перші повоєнні роки // Український історичний журнал. – 2002. – № 1.
18. Колесник І. І. Українська історіографія. ХVІІІ − початок ХХ століття.− К., 2000.
19. Крупницький Б. Історіознавчі проблеми історії України. Збірник статей. – Мюнхен, 1959.
20. Левенець Ю. Теоретико-методологічні засади української суспільно-політичної думки: проблеми становлення та розвитку (друга половина ХІХ −поч. ХХ ст.).− К., 2001.
21. Масненко В. Історична думка та націотворення в Україні (кінець ХІХ− перша третина ХХ ст.).− К.− Черкаси, 2001.
22. Міжнародний науковий конгрес «Українська історична наука на порозі ХХІ століття».− Чернівці: Рута, 2001.− Т. 1.
23. Парахіна М. В. Внесок наукових товариств при ВУАН у розвиток етнологічних досліджень у 20-ті – на початку 30-х рр. ХХ ст. // Український історичний журнал. – 2002. № 6.
24. Пахоменков Ю. Г. Радянська історіографія про суспільно-політичні процеси в Україні в 1917 – на початку 1918 рр. // Наука. Релігія. Суспільство. 2009. – № 2.
25. Пінчук Ю., Гриневич Л. Дмитро Дорошенко та його твір “Огляд української історіографії” / Дорошенко Д. І. Огляд української історіографії. Державна школа: Історія. Політологія. Право. К.: Українознавство, 1996. – С. ІХ–ХХХ.
26. Полонська-Василенко Н. Дві концепції історії України і Росії. Мюнхен: Укр. вільний ун-т, 1964.
27. Стеблій Ф. Іван Кревецький – історик-державник. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. – 2003. – 40 с.
28. Формування української нації: історія та інтерпретації: Матеріали круглого столу істориків України.− Львів, 1995.
29. Юркова О. Діяльність науково-дослідної кафедри історії України М. Грушевського (1924–1930 рр.). – К.: Інститут історії України, 1999. – 433 с.
30. Яковенко Н. Кілька спостережень над модифікаціями українського національного міфу в історіографії // Дух і літера.− 1998.− № 3−4.
31. Яцков В. Учений і влада – близнюки-брати? // Дзеркало тижня.− 2002. − № 13 (6−12 квітня).
Заняття 4.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 253; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!