ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ
1. Східнослов'янські племена в ІУ-ІХ ст.: розселення, заняття, побут.
2. Вірування, культура східнослов'янських племен у ІУ-ІХ ст.
3. Утворення держави у східних слов'ян. Початок Княжої доби.
4. "Норманська теорія". Антинорманісти.
5. Київський князь Олег. Відносини з Візантією.
6. Князь Ігор. Повстання деревлян.
7. Княгиня Ольга. Зародки християнства.
8. Внутрішня та зовнішня політика князя Святослава.
9. Володимир Великий. Прийняття Християнства.
10. Діяльність Ярослава Мудрого.
11. Внутрішня і зовнішня політика Київської Русі в першій половині IX ст.
12. Діяльність Володимира Мономаха.
13. Діяльність зі збереження єдності Київської держави. Любецький з'їзд.
14. Київська Русь у добу феодальної роздробленості.
15. Політичний устрій та суспільний лад у добу Київської Русі.
16. Монгольська навала.
17. Загальний аналіз Княжої доби, її періодизація.
18. Об'єднання Галицького та Волинського князівств.
19. Галицько-Волинська держава: основні віхи історії, значення.
20. Данило Галицький: зовнішня та внутрішня політика.
21. Поява назви "Україна": літопис, рік, територія.
22. Українські землі у складі Польського королівства у др. пол. XIV – пери.пол. XVI ст.
23. Люблінська унія: причини, зміст, значення.
24. Наслідки Берестейської унії для церковного життя в Україні.
25. Виникнення козацтва та його роль в українській історії.
26. Козацькі повстання перш. пол. XVI ст. та їх наслідки.
|
|
|
27. Петро Конашевич Сагайдачний.
28. Братський рух: виникнення, діяльність, значення.
29. Зміни в соціально-економічному житті українських земель після
підписання Люблінської унії.
30. Національно-визвольна війна українського народу під проводом
Б.Хмельницького: причини, рушійні сили, наслідки.
31. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Хмельницького
32. Внутрішня політика Б. Хмельницького.
33. Утворення української козацької держави.
34. Виникнення та устрій Запорізької Січі.
35. Іван Виговський. Гадяцький трактар.
36. Подія Гетьманщини у др. пол. XVI ст.
37. Гетьман П.Дорошенко.
38. Доба Руїни.
39. Доба Івана Мазепи: тривалість, значення, роки.
40. Національно-визвольна акція гетьмана І.Мазепи.
41. Обмеження автономії Гетьманщини: Перша Малоросійська колегія.
Правління Гетьманського уряду.
42. Полтавська битва та її значення для українських земель.
43. Діяльність Кирила Розумовського.
44. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини.
45. Знищення Запорізької Січі.
46. Основні напрямки політики Російської імперії у др. пол. XVIII ст.
47. Правобережна Україна під Польщею.
48. Розгортання гайдамацького та опришківського руху.
49. Значення Запорізької Січі й Гетьманщини в історії України.
|
|
|
50. Зміни у політичному становищі Правобережної України після поділів Речі
Посполитої.
51. Приєднання земель Правобережної України та Криму до Росії: історичне
значення.
52. Включення українських земель до складу Російської імперії,
адміністративно-територіальний поділ українських земель.
53. Західна Україна під владою Габсбургів.
54. Селянські виступи під проводом Устима Кармелюка.
55. Кирило-Мефодіївське братство. М.І. Костомаров.
56. Австрійські реформи на західноукраїнських землях та їх наслідки.
57. "Руська трійця": діяльність, значення.
58. Революція 1848 р. та національний рух на західноукраїнських землях.
59. Т.Г.Шевченко. Відображення вітчизняної історії у його творчості.
60. Зміст реформ (Олександра II 1860-1870-ті рр.
61. Особливості проведення реформ 60-70-х рр. XIX ст. в Україні.
62. Розвиток громадівського руху.
63. Політика російського царизму щодо України в др. пол. XIX.
64. "Валуєвський циркуляр".
65. Емський указ Олександра II.
66. Основні тенденції соціально-економічного розвитку Наддніпрянської
України у др. пол. XIX ст.
67. Напрямки розвитку і здобутки національно-визвольного руху
Наддніпрянської України і др. пол. XIX ст.
68. Утворення перших політичних партій у Західній Україні.
|
|
|
69. Розвиток самостійницької та автономістської течій у національному русі на
поч. XX ст.
70. Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та
західноукраїнських земель щодо Першої світової війни.
71. Україна в роки Першої світової війни. Українські Січові стрільці.
72. Лютнева революція 1917 року. Посилення національно-визвольного руху в
Україні.
73. Утворення, склад і завдання Центральної Ради. Михайло Грушевський.
74. Жовтневий переворот 1917р. в Петрограді і Україні.
75. Універсали Центральної Ради.
76. Гетьман Павло Скоропатський: внутрішня і зовнішня політика.
77. Встановлення влади Директорії. Симон Петлюра, Володимир Винниченко.
78. Утворення ЗУНР. Дмитро Вітовський. Євген Петрушевич.
79. Акт злуки УНР та ЗУНР. Історичне значення цієї події.
80. Політика "воєнного комунізму": доля українського селянства.
81. Ризький договір 1921 р.; доля західноукраїнських земель.
82. НЕП і українське село.
83. Україна в 20-30-ті роки. Голодомор. Політика примусової колективізації.
84. Українські землі під Польщею в 1921-1939 рр.
85. Проголошення Карпатської України. Августин Волошин.
86. Україна під час Другої світової війни.
87. Рух Опору.
|
|
|
88. Повоєнний сталінський режим в Україні: характеристика, наслідки.
89. М. Хрущов. Політика десталінізації в СРСР і в Україні.
90. Брежневський "застій". В. Щербицький.
91. Дисиденський рух, "Шістдесятники".
92. Горбачовська "перебудова". Україна 1985-1990 рр.
93. Прийняття Декларації про державний суверенітет У крашу.
94. Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991р.
95. Підготовка і проведення референдуму 1 грудня 1991. Президентська
виборча кампанія-91. Леонід Кравчук.
96. Прийняття Конституції України 28 червня 1996р.
97. Зовнішня політика України на сучасному етапі. Відносини з Росією.
Позиція щодо НАТО.
98. Україна член засновник ООН.
СОЦІОЛОГІЯ
Мета та завдання курсу
Наука про суспільство – соціологія як відносно самостійна галузь знань склалась в Україні значно пізніше, ніж в інших країнах світу. Сьогодні, в процесі національного відродження України, становлення незалежної держави і громадянського суспільства, демократизації суспільного життя соціологія розвивається дуже швидко, зросла зацікавленість в ній з боку суспільства. Суспільство все більше усвідомлює, що без соціологічної науки неможливо творення правової держави.
Указ Президента України від 24.04.2001 р. "Про розвиток соціології" інституалізував вказане місце соціології в системі суспільствознавчих наук.
Указ одночасно вказує на необхідність розвитку всіх трьох соціологічних знань (за Мертоном ): загальнотеоретична; спеціально-галузева; емпіричного дослідження.
В сучасних умовах соціологія теоретично охоплює соціальний вимір людського буття в його найбільш чистих, типових формах, незалежних від історичної, економічної, політичної, ідеологічної та іншої конкретики.
Сучасна людина в своєму повсякденному суспільному житті стикається з безліччю ситуацій, що потребують адекватного реагування, а відтак і прийняття оптимального рішення. Особлива роль у вивченні оточуючої нас об'єктивної соціальної реальності належить соціології. Соціологія є наукою про соціальні спільноти, становлення, функціонування й розвиток яких відбувається у певних соціальних системах з притаманною їм соціальною структурою та характером суспільних відносин.
Соціологія-наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.
Структура соціології-загальнотеоретична, спеціально-галузева, емпірична. Функції соціології теоретико-пізнавальна, інформаційна, прогностична, виховна, практично-перетворювальна.
Соціологія дослідження - система логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур для отримання наукових знань про соціальне явище, процес.
Предметом соціології– є окремі аспекти, особливості відносини об’єкта дослідження. Предметом навчальної дисципліни "Соціологія" є відображення взаємних функціональних залежностей між правом і не правовими суспільними явищами (політичними, економічними та ін.), соціальні передумови виникнення відповідних правових норм, об'єктивні вимоги до них і зворотній вплив цих норм на суспільне життя. Основними завданнями курсу сформулювати у студентів стійкі:
Знання:
- основ загальної соціології, її предмет, структуру, категорії, закони, функції;
- історії світової та вітчизняної соціологічної думки;
- теоретичних засад емпіричної соціології;
- основних концептуальних підходів до вивчення суспільства як цілісної системи;
- основних теорій структури суспільства;
- ознак соціальних організації та інститутів, їх типології.
- провідних теорій соціальної взаємодії та соціальних відносин;
- базових постулатів соціології особистості.
Вміти:
- аналізувати соціальні процеси в суспільстві;
- використовувати отримані знання для реорганізації найближчого соціального середовища;
- розпізнавати осіб з девіантною поведінкою;
- проводити ресоціалізацію девіантних осіб;
- аналізувати результати соціологічних та статистичних досліджень;
- проводити найпростіші соціологічні дослідження.
Метою курсу соціології, його основними завданнями є: освоєння понятійного апарату даної науки; основних концептуальних підходів до вивчення суспільного життя; дослідження методології та методики соціологічного вивчення світу; формування соціологічної культури, соціологічного мислення; визначення шляхів раціонального управління людської поведінки;, вміння правильно розпорядитися владою; вирішення конфліктних ситуацій, запровадження реформ та інновацій; оцінка політичних пріоритетів тощо.
Плани семінарських занять
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 247; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!