Західна посткласична філософія (ХІХ - ХХ ст.)
(2 години )
ПЛАН:
- Прагматизм (Ч. Пірс, Дж. Джеймс, Д. Дьюї).
- «Філософія життя»( А.Шопенгауер, Ф. Ніцше, А. Бергсон).
- Психоаналітична філософія (фрейдизм): З. Фрейд, К. – Г. Юнг, Е. Фромм.
- Екзистенціальна філософія та ії різновиди. (С. К’єркегор, М. Хайдеггер, К. Ясперс, Ж.-П. Сартр, А. Камю).
Питання для обговорення:
1. Якої шкоди завдають ірраціоналістичні філософські концепції суспільству? Що вони містять корисного?
2. Чим обумовлена вагомість ірраціоналістичних течій у сучасній світовій філософії?
3. Яке ваше ставлення до висловів Спінози «Свобода є усвідомлена необхідність» та Сартра «Людина, народжена свободною, приречена на свободу»?
4. Чи є екзистенціальна філософія гуманістичною?
Завдання для індивідуальної роботи студента дома:
- Підготувати повідомлення за темами:
* Біографія З. Фрейда.
* Біографія Ф. Ніцше.
* Біографія С. К’єркегора.
* Біографія Ж.-П. Сартра.
- Підготувати реферат:
· Перехід від класичної філософії до некласичної.
· Людська індивідуальність як предмет філософії екзистенціалізму.
· З. Фрейд про виникнення і формування людського суспільства і його культури.
· Прояви фрейдизму в художній культурі ХХ ст.
· А. Камю про абсурд і абсурдне існування сучасної людини.
· Філософія М. Хайдеггера.
Визначення основних понять і категорій теми:
Абсурд (лат. — немилозвучний, безглуздий) — нісенітниця, позбавлена сенсу дія. У філософії Камю — одне з головних понять, яке характеризує життя людини.
|
|
|
Волюнтаризм(лат. — залежність від волі) — течія в метафізиці (і психології), яка в основу світових процесів (і психологічного життя людини) ставить волю як ірраціональне, тобто несвідоме начало. Найвідоміші представники - Шопенгауер, Ніцше, які проголосили основою всіх явищ світу і людського життя волю.
Екзистенціалізм(лат.— існування) — суб'єктивістське вчення, в якому вихідні значення сущого (що таке річ, просторовість, часовість, інша людина та ін.) виводяться з існування (екзистенції) людини.
Ірраціоналізм (лат.— несвідомий, нерозумовий) — вчення, згідно з яким основою світу є щось нерозумне (воля, інстинкт), а джерелом пізнання — інтуїція, почуття.
Підсвідоме— одне з основних понять психоаналізу Фрейда, яким позначають психічні процеси, що виникають і протікають поза свідомим контролем. Проявляється у снах, обмовках та ін.
Прагматизм(грец.— справа, дія) — філософська течія, яка зводить суть понять, ідей, теорій до практичних операцій підкорення навколишнього середовища і розглядає практичну ефективність ідей як критерій їх істинності.
Психоаналіз (грец. — душа та розкладання) — один із методів психотерапії та психологічне вчення, в основі якого лежить визнання домінуючої ролі підсвідомого в житті людини.
|
|
|
«Філософія життя»— напрям у так званій некласичній філософії кінця XIX — початку XX ст., представники якого проголосили життя (в біологічній чи психологічній формах) основним предметом філософії. Представники — Ніцше, Дільтей, Бергсон, Фрейд.
Питання для самоконтролю:
1. Який період в філософії ми умовно називаємо сучасною західноєвропейською філософією?
2. Назвіть основні тенденції некласичної філософії кінця ХІХ ст..?
3. Чим обумовлений «антропологічний поворот» у західній пост класичній філософії?
4. Що таке прагматизм? В чому суть прагматизму як методу і теорії істини?
5. Що таке філософія життя? Назвіть основних її представників.
6. Чому, на вашу думку, сучасна філософія акцентувала свою увагу на психічному житті людини, у тому числі й на несвідомому?
7. Якими соціально – психологічними факторами обумовлені поява та формування філософії екзистенціалізму?
8. Сформулюйте, що таке «екзистенція»?
Контрольні тести до теми:
- Розвивав концепцію «волі до влади» на основі «волі до життя»:
А) С.К¢єркегор; Г) Ж.-П. Сартр; Ж) А. Камю;
|
|
|
Б) А. Шопенгауер; Д) З. Фрейд; З) Е. Фромм;
В) Ф. Ніцше; Є) М. Гайдеґґер; І) К. - Г. Юнг.
- Засновниками ірраціоналізму були:
А) С.К¢єркегор; Г) Ж.-П. Сартр; Ж) А. Камю;
Б) А. Шопенгауер; Д) З. Фрейд; З) Е. Фромм;
В) Ф. Ніцше; Є) М. Гайдеґґер; І) К. - Г. Юнг.
3. Представниками неофрейдизму є:
А) С.К¢єркегор; Г) Ж.-П. Сартр; Ж) А. Камю;
Б) А. Шопенгауер; Д) З. Фрейд; З) Е. Фромм;
В) Ф. Ніцше; Є) М. Гайдеґґер; І) К. - Г. Юнг.
4. Засновником психоаналізу є:
А) С.К¢єркегор; Г) Ж.-П. Сартр; Ж) А. Камю;
Б) А. Шопенгауер; Д) З. Фрейд; З) Е. Фромм;
В) Ф. Ніцше; Є) М. Гайдеґґер; І) К. - Г. Юнг.
5. Філософами екзистенціалістами були:
А) С.К¢єркегор; Г) Ж.-П. Сартр; Ж) А. Камю;
Б) А. Шопенгауер; Д) З. Фрейд; З) Е. Фромм;
В) Ф. Ніцше; Є) М. Гайдеґґер; І) К. - Г. Юнг.
ЛІТЕРАТУРА:
Основна:52- С. (107 – 125, 131 143), 54- С. (162 – 184, 191 – 199), 69 - С. (102 -125).
Додаткова: 11 - С. (421 – 449), 12 - С. (108 – 130), 25 - С. (719 – 746), 60 - С. (140 – 158), 59 - С. (167 – 216), 75 - С. (50 – 72), 87 - С. (111 – 135).
Семінарське заняття № 12
Сучасна світова філософія.
|
|
|
(2 години)
ПЛАН:
- Франкфуртська школа.
- Сцієнтично - раціоналістичні філософські школи (позитивізм, постпозитивізм, структуралізм, герменевтика).
- Основні релігійно - філософські вчення сучасності (неотомізм, персоналізм, панпсихізм).
- Філософська антропологія (М. Шелер, Г. Плеснер, А. Гелен, Е.Ротхакер, Н.Е. Хенгстенберг, О.Д. Больнов).
Питання для обговорення:
- Якими соціально – економічними факторами обумовлена специфіка сучасної світової філософії?
- Який зміст вкладається в поняття «позитивні науки», і чи здатна філософія, спираючись виключно на них, виконувати свою світоглядну і методологічну функцію?
- У чому принципова відмінність між сцієнтистською та антисциєнтистською світоглядними позиціями? До якої схиляєтеся Ви?
4. Якими є основна мета, досягнення і невдачі неопозитивістської стадії філософії? У чому полягає сила і слабкість неопозитивізму з позиції прагматичного аналізу мови?
Завдання для індивідуальної роботи студента дома:
- Підготувати повідомлення за темами:
· Біографія О. Конта.
· Біографія Тейяра де Шардена.
· Біографія К. Поппера
- Підготувати реферат:
· Життя як цінність. Основні принципи антропології.
· Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання.
· Герменевтика як метод культурологічного аналізу.
· Філософська герменевтика, її можливості й межі.
Визначення основних понять і категорій теми:
Антропологія філософська — філософське вчення про людину (Шелер, Гелен, Тейяр де Шарден), яке виводить культуру зі специфіки природи людини.
Верифікація— у неопозитивізмі операція, за допомогою якої встановлюють осмисленість висловлювання. Полягає у зведенні висловлювань до чуттєвих фактів. Неопозитивісти прийшли до висновку, що релігійні та філософські твердження, на відміну від наукових, не підлягають верифікації. Поппер розвинув принцип верифікації до фальсифікації.
Герменевтика(грец.— пояснювати, тлумачити) — філософський метод тлумачення та розуміння феноменів культури, зокрема текстів, їх залежності від контексту культури, в якому він існував, і від культури суб'єкта, який здійснює інтерпретацію.
Інструменталізм — різновид прагматизму, прибічники якого вважають свідомість (за Дьюї, інтелект) одним із засобів пристосування до мінливих умов середовища, а тому логічні поняття, ідеї, наукові закони, теорії — лише інструменти (звідси й назва), знаряддя, «ключі до ситуації», «плани дії».
Неопозитивізм(грец. — новий і лат. — умовний, позитивний) — один із основних напрямів філософії XX ст., сучасна форма позитивізму.
Персоналізм— релігійно-філософська течія, яка вищою реальністю і цінністю вважає персону — людину, Бога (американське відгалуження Боун, Хокінг, французьке — Муньє, Лакруа). Світ — сукупність духовних персон (на зразок монад Лейбніца).
Позитивізм(франц. — умовний, позитивний, побудований на думці) — філософський напрям, який єдиним джерелом істинного знання проголошує емпіричний досвід, заперечуючи пізнавальну цінність філософських знань, теоретичного мислення.
Структуралізм— напрям у сучасній (переважно французькій) філософії, який вважає структурно-функціональний метод головним методом філософії. Розглядає структуру як вічне і незмінне, ігноруючи її розвиток. С. м;ін значний вплив у соціології, етнографії, мовознавстві та інших науках. Представники К. Леві-Стросс, М. Фуко та ін.
Сцієнтизм(лаг. — знання, наука) — абсолютизація науки (наукових методів і цінностей) у філософії, соціології і суспільній свідомості взагалі. Знецінює гуманістичні (релігійні, етичні, естетичні та ін.) цінності й розглядає людину як біоробота. Поняття близьке за змістом до поняття «натуралізм».
Фальсифікаціонізм— принцип демаркації науки від «метафізики» (як альтернатива принципу верифікаціонізму), згідно з яким універсальне твердження є істинним, якщо жодне одиничне твердження, яке логічно випливає з нього, не є хибним. Запропонований К. Поппером.
Питання для самоконтролю:
1. Які основні причини формування і функціонування сучасної релігійної філософії?
2. Назвіть основні концепції філософської антропології та розкрийте їхню сутність.
3. У чому сутність еволюції релігійної філософії ХХ ст..?
4. Що таке принцип верифікації?
5. Визначте періоди становлення неопозитивізму.
6. Назвіть основні філософські засади позитивізму.
7. Визначте суть першого та другого позитивізму.
8. Охарактеризуйте основні напрями і особливості неопозитивізму, зокрема постпозитивізму.
9. У чому полягає суть філософської антропології та її двох основних гілок?
10. Що таке герменевтика, її ціль і методи?
11. У зв'язку з чим виник структуралізм, суть його методу?
12. У чому полягає розуміння буття в неотомізмі.
13. Покажіть співвідношення між розумом і вірою в неотомізмі.
14. Що протиставляє раціональному пізнанню ірраціоналізм, у чому його хиби і обмеженість?
Контрольні тести до теми:
1. Представники філософської антропології закликали:
А) вивчати людину всебічно, засобами різних наук;
Б) вивчати людину в контексті світового еволюційного процесу;
В) розглядати людське буття через його внутрішнє переживання;
Г) розглядати людину як результат соціально-культурного процесу.
2. Визначіть, які із наведених нижче термінів використовуються в культурології структуралізму та постструктуралізму:
А) медіація; Г) деконструкція:
Б) морфологія; Д) архетип.
В) сублімація;
3. Визначіть, які із наведених нижче термінів використовуються для позначення теорій, що надають розвитку техніки та технології вирішальну роль в поступі суспільства:
А) технофобія; Г) технізація;
Б) технологічна революція; Д) технократія.
В) інформатизація;
4. До напрямів сцієнтистської філософії XX ст. належать:
А) неопозитивізм;
Б) аналітична філософія;
В) антропологія;
Г) неотомізм;
Д) неокантіанство.
5. Філософія антропологічного спрямування:
а) перш за все та переважно намагалась вписати людину у світовий еволюційний процес;
б) вважала вивчення людини найпершим та найважливішим завданням філософії.
ЛІТЕРАТУРА:
Основна:52 - С. (143 – 173), 54 - С. (143 – 162), 59 - С. (126 -161).
Додаткова: 11 - С. (421 – 449), 12 - С. (108 – 130), 25 - С. (719 – 746), 60 - С. (140 – 158), 59 - С. (167 – 216), 75 - С. (50 – 72), 87 - С. (111 – 135).
Семінарське заняття № 13
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 1387; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!