ПРОЯВИ БІНАРНОЇ СТРУКТУРИ ПРОСТОРУ
В УКРАЇНСЬКОМУ ФОЛЬКЛОРІ
2.1. Горизонтальні моделі простору в лексичній картині народних казок, прислів’їв, приказок, замовлянь …
Реалізація вертикальних просторових моделей у різних жанрах української народної творчості
КОСМОЛОГІЧНІ уявлення язичницькі вірування
Перш ніж перейдемо до аналізу лексичних значень вертикальних просторових понять, які часто зустрічаються у фольклорних текстах, спробуємо з’ясувати яким змістом наділяли поняття «верх» та «низ» наші предки. В. М. Войтович у книзі «Українська міфологія» розглядає поняття «верх» та «низ», як одну з головних семантичних опозицій народних уявлень про світ. За його переконаннями, верх наділений символічними ознаками – «хороший», «благополучний», «плодючий», «багатий», «життєвий» тощо, а низ – ознаками «поганий», «недобрий», «смертельний», «бідний» та ін. [войтович, с. 57].
Щоб визначити причину виникнення таких ознак, звернемося до досліджень у галузі української міфології, які допоможуть з’ясувати уявлення наших предків про будову Всесвіту. Доцільним буде почати наш аналіз з розгляду поняття «Світове дерево», адже саме його, за переконанням давніх українців, можна вважати моделлю будови Всесвіту. В. М. Войтович у багатьох своїх працях подає досить розгорнуті відомості про Світове дерево, яке також називали Деревом життя, пізнання, Райським та Небесним деревом. Росло воно за легендами посеред вирію-раю і породило матір Всесвіту – богиню Ладу, небо, землю та весь світ. Перша людина вийшла з божественного світла цього дерева. Світове дерево об’єднує в собі знамено трьох основ світу: Яв – світ видимий, явний, дійсний, який знаходиться у стовбурі дерева і в якому проходить земне існування людей у просторі з Сонцем; Нав – світ невидимий, духовний, підземний, потойбічний, світ предків, коріння Дерева життя; Прав – світ законів, правил, освячених звичаями, досвідом, обрядами, крона Світового дерева, у якій живуть боги. З вертикальним членуванням дерева також пов'язаний тваринний світ. З горішньою частиною дерева – птахи, з середньою – копитні тварини (лосі, олені, корови, коні та ін.) та зрідка – бджоли, з нижньою – змії, жаби, миші, риби, бобри, видри, ведмеді, інколи фантастичні чудовиська, породжені нижнім світом [войтович, с. 140].
|
|
|
У літописі ХVІ ст. зустрічаємо опис Світового дерева: «А посеред Раю Древо Животноє, єже єсть божество, і приближається верх того дерева до Небес. Древо то златовидно в огненной красоті; воно покриваєть вітвями весь Рай, імєєть же листья от всіх дерев, і плоди тоже. Ісходить от него сладкоє благоуханіє, а от корня єго текуть млеком і медом 12 істочников» [войтович, с. 142].
|
|
|
Досить часто мотив Світового дерева присутній у творах української народної творчості. Особливо широко воно описується у колядках, які науковці у наш час виділили у групу колядок про створення світу. Наприклад, у наступній колядці Дерево життя постає у подобі явора, нерідко зустрічаємо також дуб, вербу чи сосну.
Коли не було з нащада світа,
Тогди не було неба, ні землі,
А но лем було синєє море,
А серед моря зелений явір.
На явороньку три голубоньки,
Три голубоньки радоньку радять.
Радоньку радять, як світ сновати:
– Та спустимеся на дно моря
Та дістанемо дрібного піску,
Дрібний пісок посіємо ми:
Та нам ся стане чорна землиця.
Та дістанемо золотий камінь,
Золотий камінь посіємо ми:
Та нам ся стане небонько.
Ясне небонько, світле сонінько,
Світле сонінько, ясен місячик,
Ясен місячик, ясна зірниця,
Ясна зірниця, дрібні звіздочки [войтович укр. міфологія, с. 142].
В одній старовинній колядці карпатських слов’ян співається: «В той час, коли не було ні землі, ні неба, тільки одне синє море – серед цього моря стояло два дуба, а на дубах сиділи два голуби; голуби спустилися на дно моря, дістали піску і каменю, з яких і створилися земля, небо і небесні світила».
|
|
|
Ой як то ще було із нащада світа
Радуйтесь! Ой, радуйтесь, люде, що вже Світ народився!
Ой як ще не було ні Землі ні Неба
А що тільки було та Синєє Море
А посеред Моря Зелений Явір
На Явороньку три Синії Птахи
Три Синії Птахи та Радоньку радять
Та Радоньку радять як Світ засновати
Тай пірнули Птахи в Світові Глибини
Тай винесли птахи Жовтий Красен-Камінь
Стало з того каменю та Яснеє Сонце
Тай пірнули Птахи в Світові Глибини
Тай винесли Птахи Злоту Павутинку
Стала з Павутинки Ясна Твердь Небесна
Ще пірнули Птахи у Світа Глибини
Тай винесли Птахи Синій Срібен-Камінь
Став з того Каменю Блідесенький Місяць
Ще пірнули Птахи у Світа Глибини
Тай винесли Птахи Золотий Пісочок
Стали із Пісочку Дрібнії Звіздочки
Ще пірнули Птахи у Світа Глибини
Тай винесли Птахи та Темного Мулу
Стала з того Мулу Чорная Землиця
Тай зросли на Землі Жито і Пшениця
Жито і Пшениця і всяка Пашниця.
Ой, як же було ізпрежди віка
Ой, дай Бо[г].
Ой, як не було неба і землі
Ой, дай Бо'.
А тільки було синєє море
Ой, дай Бо'.
На тому морі горіли огні
Ой, дай Бо'.
Коло тих огнів сиділи святи.
Ой, дай Бо'.
Радять радоньку, кого в море послать.
|
|
|
Ой, дай Бо'.
Ой, пойди, Петро, по море на дно
Ой, дай Бо'.
Та достань Петро жовтого піска
Ой, дай Бо'.
Та посіємо по всьому світу,
Ой, дай Бо'.
Щоб уродилось небо і земля
Ой, дай Бо'.
Небо зорями, земля квітами
Ой, дай Бо'.
Колядка з Правобережної України
http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_українських_колядок_і_щедрівок
Але не у всіх колядках Світове дерево знаходиться посеред моря, зустрічаються тексти, у яких воно росте, наприклад, серед двору:
Пане господарю!
На твоїм подвір’ї верба стоїть,
Тонка, висока, листом широка.
На тій вербі трійця горіла.
Три гистри впало, три морі стало… [Знойко О. Міфи Київської землі та події стародавні. — К.: Молодь, 1989. — С.59.].
Образи Світового дерева дістають втілення не лише у творах усної народної творчості, а й в орнаментиці хатнього начиння, посуду, керамічних виробів, меблів, у вишивці на тканинах і т. ін. Давність таких композицій не викликає сумніву. Один з яскравих прикладів – зображення на сокирі з оленячого рогу, датоване приблизно ІІ тис. до н. е., яка знайдена біля села Дударкове, на Київщині: перевернуте дерево, навколо нього коні, свині, змія, солярні знаки; на зворотному боці – чоловіча та жіноча постаті, птах. В. Топров зазначає, що такі приклади – лише крапля в морі фактів, які торкаються образу Світового дерева та його численних варіантів.
Важливим є образ Світового дерева також у різних обрядах. Мотив дерева на могилі – один з найважливіших у поховальному обряді. Та особливо виразними є спогади про світове дерево у коровайних обрядах (із тіста ліпиться мало не вся схема Світового дерева, коровай прикрашається зеленими гілками, райським деревцем тощо); так само й коровайні пісні пронизані цими мотивами[войтович укр. міфологія, с. 142].
Войтович В. М. описує такі факти: на півдні Польщі, в Карпатах, закопуючи послід, клали його пуповиною догори, «щоб не нашкодити здоров’ю рожаниці»; покладання пуповиною донизу призвело б до безпліддя. На Поліссі й Гомельщині дивилися, як павук повзе по стіні: якщо вгору – добра прикмета, якщо донизу – погана: будуть збитки у сім’ї, у господарстві. Побутували й повір’я з протилежним знаком: коли ящірка лежить догори пузом біля дому – бути пожежі; якщо здохлого осла заривають догори ногами – слід чекати засухи. Тут спостерігаємо, як на основі образу Світового дерева люди почали ототожнювати все, що угорі – з добрим, світлим, правильним, а те, що внизу – навпаки, з хворобою, злом, негараздами [войтович, с. 57]. Проілюструємо цей факт міфологічними уявленнями наших предків про гору та яму.
Мотив гори досить часто зустрічається в українських казках та легендах. Наприклад, АААААААААААААААААААААААААААААААААААаа КАЗКИ
На гору потрапити будь-хто, вона доступна лише героям.
У наступному розділі спробуємо детальніше проаналізувати, як саме виражаються космогонічні уявлення українців у процесі появи вторинних значень у просторових прислівниках. Можемо припустити, що таке виявлення неминуче, адже життя, знання, побут людей завжди в першу чергу віддзеркалюється у мовленні.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 263; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!