Класифікація систем калькулювання собівартості, що використовується в країнах з ринковою економікою
У країнах з ринковою економікою застосовують дві базові системи калькулювання собівартості продукції, на основі яких формуються різні за змістом звіти про прибуток.
Система калькулювання змінних витрат
1. Виручка.
2. Собівартість Змінні витрати (ЗВ): ЗВ виробничі + ЗВ адміністративні + ЗВ збутові.
3. Маржинальний дохід МД=Виручка (Вр) –Собівартість (С/в)
4. Постійні витрати (ПВ) виробничі.
5. ПВ адміністративні.
6. ПВ збутові.
7. Чистий операційний дохід ЧОП =МД - Сума всіх ПВ.
Система калькулювання повних витрат
1. Виручка (Вр).
2. Собівартість Виробничі витрати: постійні витрати (ПВ)+ змінні витрати (ЗВ).
3. Валовий прибуток (валова маржа) ВП = Виручка (Вр) –Собівартість (С/в)
4. Адміністративні витрати АВ: постійні витрати (ПВ)+ змінні витрати (ЗВ).
5. Збутові витрати ЗбВ: постійні витрати (ПВ)+ змінні витрати (ЗВ).
6. ЧОП = ВП -АВ - ЗбВ.
Маржинальний дохід — це та частина виручки, яка використовується на покриття постійних витрат і отримання запланованого чистого прибутку.
Класифікації капіталу.
Класифікація капіталу здійснюється за такими ознаками :
1. За належністю підприємству :
- власний капітал ;- позиковий .
2. За джерелами формування капіталу:
- внутрішній капітал;- зовнішній капітал
3.За належністю власникам капіталу
- національний капітал;- іноземний капітал
4. За формою власності
- приватний;- дійсний
5. За організацією – правовою сферою залучення капіталу
|
|
|
- акціонерний;- пайовий;- індивідуальний;
6. За терміном залучення капіталу
- довгостроковий капітал;- короткостроковий капітал;
( весь власний капітал і довгострокові зобов’язання )
7. За об’єктами інвестування
- основний капітал; - оборотний капітал;
8. За рівнем ризику
- безризиковий капітал;- середньо ризиковий капітал;
- високо ризиковий капітал;
9.За правовою формою використання
- легальний капітал;- тіньовий;
10. За характером використання у виробничому процесі
- прогнозний капітал (функціональний );
- непрацюючий капітал ( не функціональний );
О
Особливості оборотних активів та ризики пов’язані з неефективним управлінням оборотними активами.
Оборотні активи – це грошові кошти та їх еквіваленти, що необмежені у використанні, а також інші активи призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом 12 міс. З дати балансу.
Витрати і ризики пов’язані з недостатністю ОА такі:
- Затримки в постачанні сировини і матеріалів і як наслідок – збільшення тривалості виробничого циклу і пов’язані з цим зростанням витрат;
- Зменшення обсягів продажів у зв’язку з недостатністю запасів готової продукції;
- Додаткові витрати на вирішування витань фінансування.
|
|
|
Витрати і ризики пов’язані із надлишком ОА:
- Запаси можуть бути втрачені, морально зношені;
- Зростання витрат на зберігання надлишків запасів;
- Боржники можуть відмовлятися оплачувати за поставку або збанкрутіти;
- Банк в якому знаходяться грошові кошти підприємства може збанкрутувати;
- Інфляційні процеси можуть знівелювати реальну вартість ОА.
Позитивні особливості ОА з позиції фін. мен. такі:
*порівняно високий рівень ліквідності;
*можливість швидкої трансформації одних видів активів в інші;
*реалізація управлінських рішень щодо активів здійснюється у порівняно короткому періоді часу.
* можливість швидкої диверсифікації відповідно до діяльності підприємства.
Недоліками оборотних активів з позиції управління фінансами є:
*суттєвий вплив інфляції на оборотні активи;
*надлишкові запаси товарно-матеріальних цінностей викликають додаткові операційні витрати по їх зберіганню;
*додаткові витрати пов’язані з надлишковими запасами ТМЦ, їх зберіганнями;
*з ОА частіше ніж з необоротними активами відбуваються крадіжки і порчі.
П
Поведінка витрат.
Поведінка витрата відображається у наступній схемі:
|
|
|
| Динаміка обсягу виробництва | Постійні витрати | Змінні витрати | ||
| загальні | на один. обсягу | загальні | на один. обсягу | |
| обсяг зростає | не змінюється | зменшується | зростає | не змінюється |
| обсяг зменш. | не змінюється | зростає | зменшується | не змінюється |
Математична поведінка витрат розраховується за формулою:
У = а+в*х
Де: у – загальні витрати підприємства;
а – постійні витрати;
в – змінні витрати на одиницю продукції;
х – обсяг реалізації.
Це є функцією витрат. Основні методи обчислення функції витрат такі:
1) Технічний аналіз;
2) Аналіз рахунків;
3) Метод «вищої-нищої точки»
4) Метод візуального пристосування;
5) Регресійний аналіз методом найменших квадратів;
6) Спрощений статистичний аналіз.
Дата добавления: 2018-05-01; просмотров: 205; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!