Закони Ома і Кірхгофа в комплексній формі



а) Закон Ома:  .

 

б) Перший закон Кірхгофа. Алгебраїчна сума комплексних значень струмів у вузлі дорівнює нулю: .

(Або: векторна (геометрична) сума струмів у вузлі дорівнює нулю: ).

 

Комплексні значення струмів, для яких додатні напрямки обрані до вузла, записуються із знаком “+” .

 

Перший закон Кірхгофа можна застосовувати до миттєвих значень струмів:

алгебраїчна сума миттєвих значень струмів у вузлі електричного кола в кожен момент часу дорівнює нулю:

 

в) Другий закон Кірхгофа

Або: алгебраїчна сума комплексних значень напруг на всіх пасивних елементах (резистивних, індуктивних, ємнісних) будь-якого замкненого контуру електричного кола синусоїдального струму дорівнює алгебраїчній сумі комплексних значень всіх ЕРС цього ж контуру:

Другий закон Кірхгофа можна застосовувати і для миттєвих значень напруг і ЕРС: алгебраїчна сума миттєвих значень напруг на всіх пасивних елементах будь-якого замкненого контуру дорівнює алгебраїчній сумі всіх ЕРС цього ж контуру .

Елементарні кола змінного струму з ідеальними елементами – резистором, котушкою індуктивності та конденсатором.

Співвідношення між струмом і напругою

а)Для кола синусоїдального струму, що містить лише ємнісний елемент, закон Ома:                

де ( ) - комплексний ємнісний опір конденсатора, - напруга на ньому.

Звідси .

Так як множення будь-якого вектора на символ
(- ) повертає цей вектор на 900 за годинниковою стрілкою, то звідси маємо, що на конденсаторі напруга відстає за фазою від струму на 900.

 

б)Для кола тільки з індуктивним елементом закон Ома:

                       ,  

де - комплексний індуктивний опір.

Звідси напруга на котушці індуктивності  . Множення будь-якого вектора на символ   повертає цей вектор на 900 проти ходу годинникової стрілки, тому робимо висновок, що напруга на індуктивності випереджає струм за фазою на 900.

 

в)Для кола, що містить тільки резистивний елемент, закон Ома має вигляд .

На резисторі зсув фаз між напругою і струмом дорівнює нулю.

Деякі відомості про комплексні числа

 

Комплексним числом називається вираз , де і – уявна одиниця, яка визначається рівністю , ; ,   - дійсні числа;   називається дійсною частиною комплексного числа z,   називається уявною частиною комплексного числа z.

   

Дії над комплексними числами:

а)додавання: ;

б)віднімання: ;

в)множення: ;

г)ділення: .

Для виконання ділення множимо чисельник і знаменник на комплексно спряжену величину:

 

.

 

Способи зображення синусоїдальних величин

 

Існують методи зображення синусоїдальних величин у вигляді:

 

а) тригонометричних функцій ;

б) графіків зміни функцій у часі (рис.14);

в) векторів, що обертаються в декартовій площині;

г)комплексних чисел.

Способи а) і б) вже застосовувалися вище (див. формулу (23) рис. 14).

в) Розглянемо векторний спосіб зображення синусоїдальних величин. Застосування векторних діаграм при розрахунку та дослідженні кіл змінного струму дозволяє наочно представляти процеси у колі та спрощувати розрахунки.

Для зображення синусоїдальної величини  з початковою фазою  обертовим вектором побудуємо в декартовій системі координат  під кутом  до позитивної осі абсцис вектор , довжина якого в довільно обраному масштабі дорівнює амплітуді гармонічної величини, яку зображаємо (рис.16). Додатні кути відкладаємо в напрямку проти обертання часової стрілки, а від’ємні – за часовою стрілкою.

Припустимо, що вектор , починаючи з моменту часу  t = 0 обертається навколо початку координат проти годинникової стрілки зі сталою частотою обертання . В момент часу t вектор  повернеться на кут  і буде розташований під кутом  по відношенню до осі абсцис. Проекція цього вектора на вісь ординат у вибраному масштабі дорівнює миттєвому значенню напруги: .

Отже, величину, що змінюється гармонічно у часі, можна зображати обертовим вектором. При нульовому значенні початкової фази ( =0) в момент часу   маємо  і вектор  повинен бути розташованим на осі абсцис.

Приклад.

 При розрахунку кола змінного струму часто приходиться складати ЕРС, струми або напруги однієї і тієї ж частоти.

Припустимо, що треба скласти дві ЕРС:

і .

Таке додавання можна здійснити аналітично або графічно. Останній спосіб більш є наочним і простішим. Дві ЕРС  і , що складаються, зображені в певному масштабі векторами  і (рис.4). При обертанні цих векторів з однією і тією ж частотою взаємне розташування векторів залишається незмінним. Сума проекцій обертових векторів  і  на вісь ординат дорівнює проекції на ту ж вісь вектора , який є їх геометричною сумою.

Отже, при додаванні двох синусоїдальних ЕРС однієї і тієї ж частоти одержуємо синусоїдальну ЕРС тієї ж частоти, амплітуда якої зображується вектором , що дорівнює геометричній сумі векторів  і :

.

г) Розглянемо зображення синусоїдальних величин у вигляді комплексних чисел.  

Метод аналізу кіл синусоїдального струму , коли всі його величини зображені у комплексному вигляді, називається символічним. Символічний метод дає змогу геометричні дії над векторами замінити алгебраїчними. 

Символічний метод полягає в наступному:

- вектор будь-якої величини розглядається як величина комплексна на комплексній площині (тому метод має також назву “метод комплексних величин”);

- кожний вектор  розкладається на складові  та  по осям комплексної площини (рис.5).  

Вісь абсцис називають віссю дійсних значень та позначають “+1”. Вісь ординат називають віссю уявних значень і позначають “+j”, де символ j – уявна одиниця (  ). Складову вектора за уявною віссю виділяють символом j.

Діючі значення величин у комплексній формі записуються основним літерним позначенням, над яким ставлять крапку.       

Будь-якому вектору на комплексній площині однозначно відповідає комплексне число, яке може бути записане в алгебраїчній, тригонометричній та показовій формі (експоненціальній) формах:

Алгебраїчна форма: .

Тригонометрична: .

Експоненціальна: .

Остання формула записана з застосуванням формули Ейлера у попередній формулі:   .

Перехід від алгебраїчної форми запису до показової та тригонометричної відбувається за формулами:

,      при > 0,   при < 0.

 

Приклад 1.Електричний  сигнал  заданий в тригонометричній формі:

.

Зобразити його в показниковій та алгебраїчній формах.

Розв’язання

В загальному вигляді формула сигналу має вигляд:  Діюче значення напруги визначається через її амплітудне значення: . Виходячи з цього зображення діючого значення сигналу в показовій формі має вигляд:

;

в алгебраїчній:

Приклад 2.Напруга задається в комплексній формі:  Зобразити її в тригонометричній формі.

Розв’язання

Модуль діючого значення визначається за формулою:

аргумент:

Оскільки напрямок кута повороту прийнято приймати за позитивний, якщо вектор обертається проти годинникової стрілки, то кут -530 – кут, визначений за напрямком годинникової стрілки.

Приклад 3.

Обчислити  де  і

Розв’язання

Виражені у комплексній формі амплітудні значення напруг мають вигляд:

Для знаходження векторної суми знайдемо спочатку комплексні амплітуди в алгебраїчній формі:

Комплексна амплітуда сумарного сигналу:

 

Переходячи до синусоїдальної форми запису, маємо: В.

На рис.19 приведена векторна діаграма, яка пояснює комплексну форму знаходження суми напруг.

Література:

1. Паначевний Б.І., Свергун Ю.Ф. Загальна електротехніка: Підручник.-3-є вид. – К.: Каравела, 2009 – 296с.

2. Малинівський С.М. Загальна електротехніка.- Л.:»Бескид Біт», 2003

3. Касаткин А.С., Немцов М.В. Электротехника. – М.:Энергоатомиздат, 1983

4. Титаренко М.В. Електротехніка: Навчальний посібник для студентов інженерно-технічних (неелектротехнічних) спеціальностей вузів. – К.:Кондор, 2009 – 240с.

 

Контрольні питання:

1. Дати визначення синусоїдального струму та навести його основні параметри.

2. Обґрунтувати необхідність застосування діючих, середніх та миттєвих значень параметрів змінного струму.

3. Навести форми представлення однофазного синусоїдального струму.

4. Зобразити схемне зображення котушки індуктивності та конденсатора. Визначити одиниці вимірювання ємності та індуктивності.

5. Записати та проаналізувати наявність фазових співвідношень між струмом і напругою для ємності.

6. Записати та проаналізувати наявність фазових співвідношень між струмом і напругою для індуктивності.

7. Записати закон Ома в символічному вигляді для резистивного, ємнісного та індуктивного елементів.

8. Сформулювати закони Кірхгофа для кіл змінного струму.

9. Пояснити на прикладах застосування законів Ома та Кірхгофа при аналізі кіл змінного струму.

10. Навести вирази для підрахунку активного, реактивного ємнісного, реактивного індуктивного та реактивного повного опорів.

Питання для самостійної роботи:

1. Назвати галузі застосування синусоїдального струму та визначити його переваги перед постійним струмом.

2. Дії над комплексними числами.

Лекція № 4


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 274; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!