Ня підприємства, тобто являється індивідуальним підприємцем (підприємцем — фізичною особою).
Реєстрація суб'єкта господарювання — юридичної особи
Відповідно до статті 1 Закону «Про підприємства» від 27.03.1991 року та статті 23 Цивільного кодексу України "підприємство — це самостійний господарюючий об'єкт, що має статус юридичної особи, відособлене майно, статут, поточний та інший рахунки, печатку і провадить діяльність з метою одержання прибутку».
Підприємство має право створювати філії та представництва. Підприємцям-початківцям важливо мати на увазі, що філії та представництва не є юридичними особами і діють не на підставі статутів, а на підставі положень, що затверджуються головним підприємством. Керівники філій і представництв діють на підставі доручення, отриманого від відповідної юридичної особи.
Відповідно до Закону «Про підприємства в Україні» підприємства поділяють на такі види:
— колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства;
— підприємство, засноване на власності об'єднання громадян (відповідно до Закону «Про об'єднання громадян»);
— комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної одиниці;
— державне підприємство, засноване на державній власності, у тому числі казенне підприємство;
— господарське товариство;
— приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи.
Найзручнішою формою створення суб'єкта господарювання — юридичної особи для підприємця-початківця є саме приватне підприємство.
Його основна перевага в тому, що не треба створювати статутний фонд, а це дозволяє обійтися мінімальним капіталом при створенні підприємства.
У приватного підприємця (ПП) один засновник (власник), тому він сам розв'язує всі свої проблеми, йому ні з ким не потрібно ділитися прибутком тощо.
На відміну від індивідуального підприємця, засновник ПП не відповідає за його борги своїм майном, що випливає з Закону «Про власність», де сказано, що «власник не відповідає по зобов'язаннях створених ним юридичних осіб, а вони не відповідають по зобов'язаннях власника, крім випадків, передбачених законодавчими актами України».
Основним атрибутом підприємства є статут.
Будь-яке підприємство зобов'язане мати статут, що визначає його правовий статус, а тому при створенні підприємства насамперед необхідно його розробити. Цю справу краще доручити юридичній фірмі, хоча можна зробити й самому.
Обов'язковими елементами статуту є:
1. Склад засновників, найменування, вид і форма
підприємства.
Цілі та предмет діяльності.
Безумовно, метою будь-якого комерційного підприємства є одержання прибутку. Що ж стосується предмета діяльності, то маються на увазі види діяльності, якими буде займатися підприємство після його створення. Багато засновників при створенні підприємства «про всяк випадок» включають у статут якнайбільше видів діяльності, починаючи, скажімо, від виготовлення вареників і закінчуючи запуском космічних кораблів. Згідно закону, це не є порушенням, проте з погляду організації бізнесу — це не зовсім правильно, оскільки підприємець, перш ніж створювати підприємство, повинен знайти свою нішу ринку та визначити ті види діяльності, якими він зможе успішно займатися.
Органи управління та їхня компетенція.
Законодавство визначає тільки основні органи управління підприємствами та загальні рамки їх компетенції. Безпосередньо деталі питань такого гатунку вирішуються самим засновником у статуті підприємства. Слід мати на увазі, що існує два основних способи організації управління підприємством:
— безпосередньо власником (засновником);
— шляхом найму керівника підприємства за договором (контрактом).
Місцезнаходження підприємства.
Відповідно до законодавства, місцезнаходження підприємства (його юридична адреса) визначається місцезнаходженням його органу управління.
Для індивідуального підприємця — це, як правило, місце його постійного проживання.
Для юридичної особи — це може бути місце проживання одного з засновників або місцезнаходження за іншою адресою, підтверджене договором оренди, купівлі-продажу, міни, дарування або іншим відповідним документом. Підприємства можуть розташовуватися (мати юридичну адресу) у житлових приміщеннях. Для цього вони повинні укласти договір оренди з власником приміщення.
При використанні житлових помешкань для розміщення підприємства оплата за житлово-комунальні послуги справляється за вищими тарифами, затвердженими Міністерством економіки.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 168; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!