Тема 4. Економічні концепсії управління містобудування
План 1. Класифікація механізмів місторегулювання
Моніторинг – інструмент місторегулювання
Нові форми управління забудовою міст
Вібір місцевої стратегії економічного розвитку
Банк містобудівних даних
Містобудівний кадастр населених пунктів
Знаходячись в позиції переорієнтації до економіки нового типу, Україна опинилась в складній соціальній ситуації, яка збільшується за рахунок інерції масової свідомості.
Містобудівні наслідки зрівняння призвели до фізичної і моральної деградації міського середовища, а Закон про землю вимагає не квапитися з інвестуванням програм будівництва.
Відкритість даної теми в умовах крупних міст України, не дозволяє в повній мірі функціонувати не тільки ринку землі , але й нерухомості, зависають проекти інженерного забезпечення міст і розвитку їх структурних елементів.
Той хто бажає інвестувати в економічний розвиток України свої капітали, повинен мати:
- законодавчі гарантії по надійності підприємств, програм.
- глибокий аналіз соціально – політичної і містобудівної ситуації, який передує реалізації проектів.
- економічну користь.
Поворот до економіки перехідного “періоду” ознаменувався і рядом стихійних містобудівних компаній, в зв’язку з приватизацією землі, а точніше приміських ділянок огородів і дач, і освоєння напрямків вздовж автомагістралей крупних міст під садибку і котеджну забудову. При наявності генпланів, в століття розвинутого прогресу “ як гриби” виросли селища сезонного мешкання без красних ліній, планово – проектної документації і без участі архітектора.
|
|
|
Дискусійні характер направлення містобудівних планів і заходів в світі теперішніх перетворень з притягненням досвіду закордонних країн не дає однозначних відповідей на поставлені питання: розвиток з генпланом чи без нього? Але навіть проведення реконструкції центрів міст, особливо актуальна проблема, як для комерсантів, так і для населення.
В той же час закордонні проектувальники стикаються з масою проблем при плануванні власних міст. Більшість генпланів міст чи концепцій генпланів не мали свого майбутнього з можливою стабільною ситуацією на 25-30 років уперед. Припускаючи, що така концепція генерального плану штучна, вони вважали, що “існуюча ситуація і ілюзорне майбутнє не пов’язані між собою ні аналітично ні практично”. Тут автори генплану , які займаються плануванням кінцевого стану міста, виконують його, передбачаючи майбутні на короткі строки , коли динамічні складові міських процесів були б передбаченими.
Основні труднощі росту міст і їх нерегульованого розвитку лежать в області теоретично – планувальної та соціально – суспільної.
|
|
|
Майбутній генплан, чи його концепція, розуміється як спрощена планувальна – просторова модель міста, необхідна для виробки основних напрямків його розвитку без жорстких часових і кількість обмежень, повинен базуватися на реальних оціночних процедур. Вони повинні відображати диференційний підхід до землі, забудови, характеру містобудівної ситуації, в тому числі планувально – просторової, для припущених об’єктів будівництва і в оцінці якості середовища.
Цінностним орієнтиром тут може бути: споживча вартість, попит, ціна, прибуток. В цілому, зрозумілі економічні риночці чинники, тісно пов’язані з іншими, якими оперують архітектори, інженери, вчені: якість, надійність, красота.
На основі вивчення таких нових параметрів містобудівних об’єктів :
- ціна товару(послуги) і аналіз цін;
- ринок попиту на об’єкти, товари, послуги;
- пропозиція об’єктів, товарів;
- доходи і збитку, і економічна ефективність.
На основі менеджменту містобудівництва, під яким розуміється взаємопов’язана діяльність різних сфер планування, структур управлінні і фінансування, у розвитку міста і досягнення різних цілей планування. Механізм регулювання містобудівної діяльності включає стратегічне планування.
|
|
|
Принцип стратегічного планування відображає закон управління, який потребує “необхідного своєріддя”, по ньому складна система управління обумовлює складний керуючий механізм. Тому структура плану стратегічного планування розвитку міста, повинна являти собою таку систему планів :
- основні напрямки чи концепції розвитку на майбутнє міста (10- 15 років) з варіантами і деякими розрахунками.
- плани розвитку міста на 3-4-х річний термін, інколи більше.
- тактичні чи мобільні плани по виникаючим ситуаціям в містобудівному аспекті, інженерно-технічному, екологічному чи іншому , які відображають адаптаційні процеси до мінливих явищ.
- плани і програми цільового характеру, пов’язані з державним чи регіональним плануванням.
Дуже важливим структурним елементом співробітництва є створення проектних груп чи “робочих команд”. Вони можуть входити в спеціальну організаційну-ділову структуру чи діяти в рамках фірми чи компанії з притягненням спеціалістів, може бути базою такої взаємодії мерії чи сильної суспільної організацію.
|
|
|
Моніторинг міста - це комплекс методик постійного вивчення, аналізу, оцінки міста з метою його вдосконалення, розвитку та управління цими процесами.
Складність дослідження міста випливає з різноманітних уявлень про нього.
Але при цьому є дещо загальне: в усьому різноманітті типів, форм, чисельності, природних умов різних міст, ми уявляємо його як єдине ціле - на визначному крупно масштабному рівні вивчення(макрорівень).У той же час, на мікрорівні є сенс говорити про деяку форму міського мешкання - квартали, центральну частину міста та ін.
Приймаючи генплан як продукт перекладення результатів безперервного аналізу, проектів та рішень, а також цілеспрямованих дій щодо майбутнього розвитку системи, міста, треба передбачати стратегію цього майбутнього. Тобто постійно вимірювати теперішнє, зіставляючи його з конкретними змінами та корегуючи.
При такому підході до планування та проектування тільки ретельний аналіз існуючого є необхідною основою розвитку та умовою досягнення мети.
Характер встановлення мети для містобудівних досліджень та планування – загальний.
Щодо процедури, то доцільним є проходження наступних етапів:
- опис та зображення існуючого стану об’єкта дослідження;
- уявлення про моніторинг стан об’єкту (системи);
- етап перспективи (опис майбутнього об’єкту з урахуванням змін у соціально – економічному аспекті, зовнішніх та внутрішніх обставин);
- етап творчого просвітлення, прогнозу.
Опис об’єктів містобудування виконується у наступних формах:
- графічна(креслення, малюнки);
- графо - аналітична( схеми, графіки, діаграми);
- статична (система економічних та техніко - економічних показників);
- математичний опис (моделювання міських процесів, транспортні задачі);
- макетне моделювання;
- спеціальні методи: фото-, кіно-, аерограмометрія, відеозйомка;
- текстовий опис( звіт, пояснювальна записка).
Реальний генплан повинен будуватися на реальних вартісних процедурах, що виявляють диференційований підхід до землі, забудови.
Моніторинг земель відображається у земельних кадастрах, на основі яких визначається характер та ступінь їх наступного використання. Будівництво нових міських об’єктів повинно доповнюватись бізнес-програмами та бізнес-планами, що на науковій основі дозволяють визначити параметри середовища з обов’язковим економіко-проектним аналізом пропозицій та рішень.
В сучасних екстремальних економіко – політичних умовах для підтримки соціальної стабільності суспільства повинен також використовуватися в соціально – демографічний моніторинг, в основу якого покладено:
- статичні данні про чисельність населення;
- кількість працездатного і непрацездатного населення;
- народження – смертність;
- структура зайнятості( за фахом, галузями та ін.);
- структура соціальних прошарків;
- структура та параметри міграції.
Одним з важливих показників є прибуток населення, а точніше на одну людину за прошарками та групами.
Науково – методичний апарат соціологічних досліджень містить слідуючи етапи:
1 етап -збір інформації(анкети, опитування, перепис населення та ін.)
2 етап - підрахунок зібраного, сортування інформації;
3 етап - аналітичний( оцінка, узагальнення, аналіз);
4 етап – графо - аналітичний( класифікація за групами, ознаками. Можуть бути у вигляді графіків, схем, таблиць)
5 етап – економічний та експертний аналіз.
Тому здатність правильно регулювати на стреси, зміни ( у тому числі і політичні) - це і є задача соціального моніторингу.
Екологічний моніторинг також відноситься до інформаційної структури системи управління та регулювання.
Комплексний екологічний моніторинг містить як біологічний, так і геофізичний аспекти, у якості результатів якого виступати оцінка та прогноз стану екосистеми як в глобальному масштабі( основні складові біосфери, атмосфери, гідросфери, почви ), так і на базовому, регіональному і локальному рівні.
Локальний рівень контролю екологічного стану включає експертизу ділянки будівництва об’єкту . При цьому, основним принципом реалізації проекту є необхідна умова позитивної екологічної експертизи яку необхідно проходити всім без винятку проектам та програмам будівництва. Інстанція, що відповідає за екологію об’єкта – це державна екологічна експертиза у особі її місцевих служб, що здійснюють свою діяльність на принципах законності, наукової обґрунтованості та гласності.
Екологічна експертиза територій повинна попереджувати завдання на проектування та допомагати в його кінцевій редакції.
В сучасних умовах “тиску” на існуючій вигляд та архітектурно – композиційну цілісність центрів міст з боку комерційних структур висувається на перший план також і історико – архітектурний моніторинг.
Моніторинг історико – культурних та архітектурних цінностей повинен базуватися на розробленій теорії реставраційних закономірностей, що базується на всебічному аналізі історико – архітектурного середовища з послідуючим узагальненням та розробкою конкретних методів, принципів та вимог до його використання.
До цих закономірностей належать:
- повне збереження архітектурного середовища;
- забезпечення історичної своєрідності міста;
- виявлення містоформуючої ролі історичних центрів міст, вулиць;
- створення умов для функціювання історичних частин міста зі збереженням архітектурно - просторового середовища ;
- використання історичних будівель;
- правильна експлуатація пам’ятника архітектури, що не потребує реставраційних робіт;
- обов’язкове закріплення за кожним історико – культурним об’єктом його власника;
- збереження і використання при реставрації стилістичних ремінісценцій – елементів та фрагментів пам’ятника .
БАНК МІСТОБУДІВНИХ ДАНИХ
Вирішення завдань управління містобудівними системами різних рівнів та проектування потребує проблемно-орієнтованої організації даних у складі спеціалізованої інформаційної системи - банку містобудівних даних.
Банк містобудівних даних — це спеціалізована автоматизована "система обробки даних із містобудування, яка містить комплекс організаційних, технічних, програмних засобів, здатних своєчасно та ефективно забезпечувати необхідною достовірною інформацією завдання різних стадій містобудівного проектування та управління розвитком міста.
Структура містобудівного банку даних складається з проблемно-орієнтованих підсистем, які знаходяться в органічній єдності й діалектичному взаємозв'язку - "населення", "діяльність", "середовище".
У підсистемі "населення" відображені основні структури: демографічна, соціальна, зайнятості; рух населення (джерела зростання) - природний, механічний; потреби - матеріальні, духовні, господарсько-побутові.
Підсистема "діяльність" представлена трьома групами підприємств" організацій і установ — "містоутворюючих", "містозабезпечуючих", "обслуговуючих населення".
Підсистема "середовище" включає блоки "територія" та "будинки і споруди" і має два види показників: перший — технічні, економічні та метричні характеристики елементів середовища (будинки, споруди, території), другий — характеристики природних умов (клімат, геологія Геоморфологія, гідрологія та ін.) .
Організація інформаційного забезпечення, містобудівної діяльності ґрунтується на взаємодії інформаційних систем базового рівня, призначених для вирішення конкретних містобудівних завдань, з спеціалізованими інформаційними системами більш загального призначення (рис. 1).
Містобудівний кадастр(Стандарти ДБН Б.1-1-93)
| Земельні ділянки | Будинки та споруди
| Інженерні мережі | Вулично-дорожня мережа | Інші об’єкти | ||||||||||||||||
|
|
|
|
| |||||||||||||||||
| Форми представлення даних | ||||||||||||||||||||
| Графічних | Аналітичних | |||||||||||||||||||
| растрові | векторні | текстові | табличні | |||||||||||||||||
|
 Мы поможем в написании ваших работ! | ||||||||||||||||||||