Вихідні дані до практичної роботи № 2

ПРАКТИЧНА РОБОТА №2

 

РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ СОНЯЧНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ БАШТОВОГО ТИПУ

Метою практичного заняттяє засвоєння теоретичних знань з дисципліни «Відновлювані джерела  електроенергії» і практичних навичок щодо використання сонячної енергії на електростанції баштового типу з використанням геліостатів, які відправляють  сонячні  промені  на  приймач,  в  якому,  зрештою, отримують перегрітий водяний пар для роботи в паровій турбіні.

Короткі теоретичні  відомості

У баштових сонячних електростанціях використовується центральний приймач з полем геліостатів, що забезпечує ступінь концентрації в кілька тисяч. Система спостереження за Сонцем досить складна, тому що потрібно обертання навколо двох осей. Управління системою здійснюється за допомогою ЕОМ. Як робоче тіло в тепловому двигуні зазвичай використовується водяний пар з температурою до 550 º С, повітря та інші гази – до 1000 º С, низкокиплячі органічні рідини (у тому числі фреони) – до 100 º С, рідкометалічні теплоносії – до 800 º С.

Енергія, отримана приймачем від сонця через геліостати (Вт) може бути визначена за рівняння:

,

де  - опромінення дзеркала геліостата, ( для типових умов );  - площа поверхні геліостата, ;  - кількість геліостатів;  - коефіцієнт  відображення  дзеркала  концентратора, ;  -  коефіцієнт поглинання приймача.

Площа поверхні приймача може бути визначена, якщо відома енергетична освітленість на ньому .

У загальному випадку температура поверхні приймача може досягати  що дозволяє нагріти теплоносій до . Втрати тепла за рахунок випромінювання в теплоприймачі можна обчислити за законом Стефана-Больцмана:

,

де - абсолютна температура теплоносія, К;  - ступінь чорноти сірого тіла приймача;  - коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла, .

Задача

На сонячній електростанції баштового типу встановлено n=264 геліостатів кожний з них має поверхню.Fe=50м2 Геліостати відбивають сонячне проміння на приймач, на поверхні якого зареєстроване максимальне енергетичне освітлення  Нпр=2,5МВт/м2. Коефіцієнт відображення геліостата , коефіцієнт поглинання приймача . Максимальне опромінення дзеркала геліостата .

Визначити  площу  поверхні  приймача   і  теплові  втрати  в  ньому,  які викликані випромінюванням і конвекцією, якщо робоча температура теплоносія складає t=620˚C. Ступінь чорноти приймача . Конвективні втрати вдвічі менші втрат для випромінювання.

Дано:

n=287; Fe=50м2 ; Нпр=2,52; ; ; ;; t=620˚C; .

Знайти: ,  - ?

Розв’язання:

Енергія, отримана приймачем від сонця через геліостати  визначається за рівнянням:

Q=RгАпрFгНгn=0,8·0,95·50·620·287=6543600Вт.

Площа поверхні приймача може бути визначена, якщо відома енергетична освітленість на ньому

Fпр=Q/Hпр=6543600/2500000=2,61744м2.

У загальному випадку температура поверхні приймача може досягати  що дозволяє нагріти теплоносій до . Втрати тепла за рахунок випромінювання в теплоприймачі можна обчислити за законом Стефана-Больцмана:

qпром=eпрС0(Т/100)4=0,95·5,67· =4,81·104, Вт/м2;

qпол=qрпом+qкон=qпром+ =4,81·104+ =7,21·104 ;

Qпол=qпол·Fпр=7,21·104·2,61744=18,88·104Вт.

Відповідь: площа поверхні приймача Fпр=2,61744м2, теплові втрати приймача, які викликані випромінюванням і конвекцією Qпол=18,88·104Вт.


 

Вихідні дані до практичної роботи № 2

Варіанти n Нпр МВт/м2 Апр Hг, Вт/м2 t, °С епр
1 263 58 2,5 0,8 0,95 600 660 0,95
2 262 40 2,4 0,8 0,95 600 650 0,95
3 264 25 2,3 0,8 0,95 600 640 0,95
4 256 45 2,2 0,8 0,95 600 600 0,95
5 263 62 2,1 0,8 0,95 600 620 0,95
6 265 87 2,6 0,8 0,95 600 630 0,95
7 258 65 2,5 0,8 0,95 600 650 0,95
8 294 45 2,4 0,8 0,95 600 660 0,95
9 254 85 2,3 0,8 0,95 600 650 0,95
10 278 25 2,2 0,8 0,95 600 640 0,95
11 245 30 2,1 0,8 0,95 600 600 0,95
12 287 50 2,5 0,8 0,95 600 620 0,95
13 262 58 2,4 0,8 0,95 600 630 0,95
14 264 40 2,3 0,8 0,95 600 650 0,95
15 256 25 2,5 0,8 0,95 600 660 0,95
16 263 45 2,4 0,8 0,95 600 650 0,95
17 265 62 2,3 0,8 0,95 600 640 0,95
18 258 87 2,2 0,8 0,95 600 600 0,95
19 294 65 2,1 0,8 0,95 600 660 0,95
20 254 45 2,6 0,8 0,95 600 650 0,95
21 278 85 2,5 0,8 0,95 600 640 0,95
22 245 25 2,4 0,8 0,95 600 600 0,95
23 287 30 2,3 0,8 0,95 600 620 0,95
24 298 50 2,2 0,8 0,95 600 630 0,95
25 291 70 2,1 0,8 0,95 600 650 0,95

Список літератури

 

1. Виссарионов В.И. Экологические аспекты возобновляемых источников энергии/ В.И. Виссарионов, Л.А. Золотов. – М.: МЭИ, 1996. – 156 с.

2. Ресурсы и эффективность использования возобновляемых источников энергии в России / П.П. Безруких, Ю.Д. Арбузов, Г.А. Борисов и др. – СПб.: Наука, 2002.

– 314 с.

 

3. Твайделл Д. Возобновляемые источники энергии / Д.Твайделл, А.Уэйр. – М.: Эиергоатомиздат, 1990. – 390 с.

 


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 324; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!