Тема 12 Сервери безкоштовної електронної пошти

В Інтернеті є велика кількість серверів, що надають безкоштовні поштові скриньки. Живуть ці системи здебільшого за рахунок реклами на своїх сторінках, або продаючи поштові адреси своїх користувачів рекламодавцям (надаючи послугу, так званої, "таргетованої" або цільової реклами). А також за рахунок того, що кожна з таких систем є діючим прикладом корпоративної поштової системи, яку можна купити у творців безкоштовного поштового сервера (реклама на реальному прикладі).

Серед російських найбільш відомих безкоштовних поштових серверів можна назвати: www.maіl.ru, www.chat.ru, www.tomcat.ru, та інші.

Серед українських: www.ukr.net (рис. 8.7. ), www.ukrpost.net та інші.

Практично всі сервери безкоштовної пошти допускають доступ до них як за допомогою поштової програми, так і за допомогою броузера. Тобто, можна спочатку доступитися до свого поштового ящика за допомогою броузера, за необхідності видалити небажані повідомлення (спам, "бомби" - листи великого розміру). А потім поштовим клієнтом (наприклад, Outlook Express чи ін.) забрати листи (для зберіганні на власному комп’ютері).

Крім цього, можливість використовувати такі системи лише за допомогою броузера, дозволяє працювати з електронною поштою не лише з дому, але й з будь-якого іншого місця де є підключення до Інтернет (де немає настроєного поштового клієнта). 

У деяких поштових систем є корисна можливість перенаправлення пошти на іншу адресу без її збереження. Крім того, у розвинутих поштових систем є можливість фільтрувати вхідну пошту і відправляти назад чи знищувати повідомлення, що відповідають визначеному критерію (наявності певного слова в адресі ти темі). А також можливість автоматично забирати пошту з інших поштових систем (треба вказати поштовий сервер, логін і пароль).

Так, серед параметрів настройки одного з найпопулярніших українських безкоштовних поштових серверів Ukr.net:

· Користувач (ім'я, пароль, адреса пересилання пошти);

· Інтерфейс (параметри відображення пошти);

· Безпека (задання рівня безпеки);

· Фільтри (можна задати ключові слова для заголовка листа, а також дії у випадку коли такі ключові слова зутрічаються, також можна задати обмеження на розмір листа);

· Особиста інформація (про користувача);

· Автовідповідач ( можна ввести текст, що буде відправлений у відповідь на кожне вхідне повідомлення в якийсь певний період часу, коли користувач не має можливості перевіряти пошту, цей текст може бути різним для різних користувачів).

Інший поштовий сервер - UkrPost дозволяє також надсилати повідомлення про надходження листа на мобільний телефон.

Практичне завдання:Скласти порівняльну характеристику безкоштовних поштових серверів www.ukr.net  та www.ukrpost.net
Тема 13 Голосова пошта і факсова пошта

Досить поширеним на сьогодні є використання систем голосової пошти (Voіce Maіl). Це системи, які дозволяють абоненту отримувати голосові повідомлення на свій електронний поштовий ящик. Можливе також отримання факсових повідомлень. Залишити голосове повідомлення в поштовому ящику можна з будь-якого телефонного апарата. Введення повідомлення здійснюється за допомогою спеціального меню з голосовими підказками.

На сьогодні системи голосової (факсової) пошти розробляються як окремі системи, або ж функція голосової (факсової) пошти може бути включена до складу систем документообігу.

Системи голосової пошти є легконастроюваними, що дозволяє оператору легко їх конфігурувати. В залежності від варіанта системи апаратна частина представляє собою сервер, до складу якого входить або спеціалізована багатоканальна плата, або голосовий модем (в одноканальному випадку).

Як приклад системи голосової пошти, розглянемо систему VoіcE-Maіl (рис.8.8.) від компанії Alexen (www.alexen.ru) призначену для автоматизації роботи в офісах і на підприємствах.

У випадку відсутності (зайнятості) абонента для нього записується мовне повідомлення, що зберігається на сервері і згодом посилається абоненту по E-maіl чи програється по телефону після дозвону.

Web-інтерфейс системи дозволяє користувачам прослухувати повідомлення і змінювати настроювання поштових скриньок зі свого комп'ютера без використання процедур тонового набору.

Усі постійні користувачі мають у системі свої поштові скриньки для збереження призначених їм голосових повідомлень. Доступ до інформації в поштових скриньках обмежений паролем. 

 До системи може бути підключений АОН. Інформація про визначений номер записується разом зі звуковим повідомленням і згодом може використовуватися власником поштової скриньки. 

Практичне завдання:Скласти порівняльну характеристику 2-3 систем голосової пошти
Тема 14 Персональні телеконференції через Інтернет  

Відеоконференції

На сьогоднішній день звичайні комутовані канали телефонної мережі досить часто використовуються для доступу до Інтернет. Тому для користувачів є надзвичайно привабливою ідея організації відеоконференції через Інтернет.

Відеоконференції з використанням модемного зв'язку по комутованих телефонних каналах забезпечують передачу від 1 до 10 відеокадрів у секунду, що навряд чи прийнятно для потреб бізнесу. Крім того, відеоінформація при цьому розміщується в невеликому вікні (наприклад,176х144 пікселів). Тому через комутовані телефонні канали доступу до Інтернет телеконференції організовують окремі користувачі переважно для персонального спілкування.

Для організації такої відеоконференції між двома користувачами, їм необхідно мати наступне технічне забезпечення:

- Комп’ютер з дуплексною звуковою платою, відеоплатою (vіdeo capture)  та підключені до нього:

- WEB-камера;

- Навушники (колонки) і мікрофон;

- Модем, підключений до телефонної лінії

- Підключення до Інтернет та підтримка протоколу TCP/ІP.

Теоретично, можна використовувати будь-яку цифрову побутову відеокамеру, проте практична реалізація такої схеми може викликати деякі труднощі.

На сьогодні на ринку представлено цілий рід недорогих Web-камер (рис.8.20.), які мають, переважно USB-інтерфейс підключення до комп'ютера, частоту передачі кадрів - до 30 fps, графічне розрішення від 160х120 до 640х480 пікселів.

Як програмне забезпечення для проведення таких відеоконференцій може використовуватися Mіcrosoft NetMeetіng - стандартний компонент Wіndows-систем - (рис.7.21), CU-SeeMe від компанії Whіte Pіne Software, VCON vPoіnt та інш.

Для спілкування у відеорежимі можна також скористатися послугами відеочату, наприклад на www.webcamnow.com (рис.8.22). Для цього потрібно мати все необхідне технічне і програмне забезпечення як для персональної телеконференції та зареєструватися на сайті чату. У деяких випадках користування чатом э платним (www.cuworld.com). Можливі різноманітні режими (спілкування один на один, або ж спілкування з усіма учасниками).

Аудіоконференції

Існує цілий ряд програм, які дозволяють здійснювати дзвінки "комп’ютер-комп’ютер" через Інтернет. Для здійснення дзвінків з комп’ютера на комп’ютер, на обох комп'ютерах необхідно встановити повнодуплексні звукові карти, мікрофон і навушники, модем (рекомендується 28800), а також відповідне програмне забезпечення. Комп'ютери підключаються до ІP-мережі (Інтернет) (рис.8.23). Абонентам потрібно знати ІP-адресу комп'ютера співрозмовника та домовитися про час розмови. Витрати обмежуються платою провайдеру Інтернет.

Серед програмних засобів для аудіоконференцій особливо поширені ІnternetPhone від компанії VocalTec і Mіcrosoft Netmeetіng. Дзвінок комп’ютер-комп’ютер можна також здійснити за допомогою популярної програми ICQ (Additional Services>ICQ-Phone).

Серед інших програм можна назвати: Net2Phone (http://www.net2phone.com), Mediaring Talk (http://www.mediaring.com/domore/download.html), WebPhone (компанія NetSpeak, http://www.netspeak.com), WebTalk (Quarterdeck, Каліфорнія, http://www.quarterdeck.com) і Іntercom для OS/2 (Revolutіonary Software).

Так, для використання тої чи іншої програми необхідно скачати її з сервера, інсталювати і пройти реєстрацію на сервері.

Для користувачів, що працюють з динамічним присвоєнням ІP-адрес, у продуктах бізнес-класу (наприклад, WebPhone) передбачена можливість ініціалізації виклику за хост-адресою з наступним з'ясуванням поточної ІP-адреси і відповідною маршрутизацією виклику.

 

Електронні телеконференції

Чат- мережний засіб підтримки колективного/персонального спілкування в режимі реального часу.

На сьогоднішній день чати використовуються як в локальній мережі організації, так і для спілкування через глобальну мережу.

Існує декілька варіантів реалізації чатів через мережу Інтернет.

Перший варіант передбачає встановлення відповідного програмного забезпезпечення на сервері, до якого доступатимуться учасники для спілкування.

Другий варіант передбачає використання спеціального клієнтського програмного забезпечення та необхідність реєстрації на серверах розробників. Він забезпечується, наприклад популярною програмою ICQ.

Третій варіант передбачає підтримку функції чату інтегрованою системою документообігу.

 Групи новин - це мережний засіб підтримки колективних дискусій. За режимом проведення - відкладені.

Для підтримки груп новин організовуються сервери новин (зазвичай підтримуються провайдерами Інтернет).

Для підключення до груп новин можна використовувати поштові клієнти (наприклад, Outlook Express і ін.), або ж спеціальні програми читання телеконференцій (news reader). Підтримуються групи новин і рядом комплексних систем документообігу.

Для роботи необхідно вказати сервер новин свого провайдера, завантажити список груп новин (рис.8.25), підписатися на які-небудь. При наступних підключеннях можна переслати свою статтю на сервер, або ж отримати нові новини за обраними тематиками.

Прийняті статті накопичуються, але зберігаються не довше визначеного періоду часу (свій для кожної телеконференції). Застарілі матеріали знищуються. Пов'язано це з тим, що трафік багатьох телеконференцій дуже великий. Деякі телеконференції модерируются. Це означає, що стаття в таку телеконференцію не може бути поміщена прямо. Замість цього послана Вами стаття направляється до керуючого телеконференцією (модератору), що вирішує питання про доцільність приміщення статті безпосередньо в телеконференцію - це допомагає скоротити кількість повідомлень "не по темі".

Щоб знайти необхідну інформацію серед величезної кількості телеконференцій, необхідна деяка система класифікації і найменування дискусійних груп. Імена телеконференцій складаються таким чином, щоб користувач по назві міг досить легко визначити тематику обговорюваних питань. Більшість сучасних програм роботи з телеконференціями дозволяють проводити пошук телеконференцій по заданій як ключове слово частині імені.

Система імен телеконференцій будується за ієрархічним принципом. Ім`я телеконференції складається з декількох частин, кожна з яких несе певну інформацію про тематику.

Перший рівень в імені - основний ідентифікатор - визначає належність конференції до якоїсь категорії, наприклад:

biz	Бізнес
comp	Комп`ютери
news	Новини загального характеру
rec	Розваги (хоббі та мистецтво)
sci	Наука
soc	Соціальні теми
talk	З орієнтацією на дискусію
misk	Теми, що не підпадають під вищевказані категорії.
alt	Альтернативні

Після основного ідентифікатора телеконференції йде ідентифікатор другого рівня, який визначає деяку достатньо широку тематичну область.

Третій рівень зазвичай вводиться, коли телеконференція отримує занадто багато повідомлень, що відносяться до різноманітних конкретних тем даної тематичної області. Наприклад: rec.autos.antique, rec.autos.tech...

Імена телеконференцій можуть мати лише одне ім`я після основного ідентифікатора або складатися з досить великої кількості частин, хоча останнє зустрічається досить нечасто і переважно серед категорій comp, sci. Наприклад: comp.os.ms-windows.apps.word-proc.

Деякі телеконференції можуть фігурувати під різними іменами в залежності від того, звідки до них надається доступ.

В публікаціях Usenet прийняті скорочення фраз або слів які часто зустрічаються - IMHO (In My Humble Opinion - на мою скромну думку), OTON (On The Other Hand - з іншого боку), BTW (By The Way - доречі).

При необхідності можна акцентувати увагу на певних словах повідомлення за допомогою прописних букв та знаків. Використовуються в публікаціях також символи для вираження настрою: :) Посмішка :( Сум. Рідше: :-< Сердитість  :-о Подив    :-@ Крик     ;-) Підморгування.

 

Контрольні запитання і завдання:

1. Назвіть основні технології електронного обміну даними.

2. Які Ви знаєте стандарти на структуру електронних повідомлень?

3. Що включає в себе система електронної пошти?

4. Назвіть клієнтське програмне забезпечення для роботи з електронною поштою.

5. Наведіть приклади серверного програмного забезпечення, на основі якого можна організувати систему електронної пошти компанії.

6. Які Ви знаєте протоколи обміну електронною поштою?

7. Що таке "Едине середовище обміну повідомленнями"?

8. Які бувають телеконференції?

9. Назвіть основні компоненти систем телеконференцзв’язку.

10. Для чого використовуються MCU?

11. Яка технологія і в яких випадках може бути використана для організації телеконференцій без використання MCU?

12.  Охарактеризуйте структуру мережі телеконференцзв’язку віртуальної організації.

13. Що включає в себе технологія проведення відеоконференції?

14. Назвіть необхідні засоби для проведення персональної відеоконференції через Інтернет.

15. Яким чином можна провести аудіоконференцію через Інтернет?

Тема 15 Інтегрована обробка інформації. Технологія "робочого столу"

Революція в бізнесі і комп'ютерна революція привели до появи і становлення технології клієнт-сервер, яка розроблена на використанні трьох фундаментальних концепцій:

• розподілу даних;

• розподілу обробки;

• графічному інтерфейсі користувача.

Документи створюються на ЕОМ з використанням різних інструмен­тальних засобів, таких як: системи обробки текстів, електронні таблиці, графічні пакети тощо. Документи з рисунками, діаграмами, картами, числами і текстом називаються складовими документами, тобто складаються з декількох частин, які поступають з декількох принципово різних джерел.

Мета створення технології "робочого столу" полягає в забезпеченні користувача такими основними функціями:

> використання загального стандартного інтерфейсу користувача; Рсумісного використання даних;

> сумісного використання ресурсів;

> використання єдиної мови автоматизації загальних завдань (у майбутньому).

Кожний об'єкт (документ), який обробляється комп'ютером у даній технології, містить, принаймі, два представлення. Перше, внутрішнє, базується на деякій визначеній моделі, яка зберігається в пам'яті комп'ютера і є активною. Таким чином, при роботі з цим "представлен­ням" користувач може вносити зміни, додавати нову інформацію тощо. Друге, зовнішнє, складається з трьох бітів і пікселів, які виведені на екран і надруковані на папері є пасивними. Уданому контексті електрон­на таблиця виступає просто як стандартна картинка. Це пасивне зовніш­нє зображення називають бітовою карткою, поскільки воно створено з окремих бітів на екрані.

Внутрішнє і зовнішнє представлення об'єктів взаємопов'язане. Коли користувач керує зовнішнім представленням за допомогою клавіатури, миші або іншого пристрою вводу, інструментальні засоби стежать за його діями і змінюють внутрішню модель, щоб відобразити і включити ці зміни.

Так, наприклад, необхідно створити текстовий документ (угоду на постачання товарів), у якому повинна міститися таблиця (текстовий документ, у якому приведений опис визначеної номенклатури імпортних товарів і електронна таблиця, у якій приведений список цін і розмірів митних податків на дані товари). Технологія у такому випадку виглядає так: електронна таблиця розміщує зовнішнє представлення у своєму вікні на екрані; біти, встановлені у вікні, що складають бітову карту, зберігаються в пам'яті комп'ютера, щоб у разі необхідності можна було вивести вікно. Бітову карту можна взяти і розмістити в документ системи обробки текстів; створений новий документ поєднує текстовий документ з електронною таблицею з числами. Цей технологічний процес носить назву копіювання. На практиці процес виглядає так: працюючи в електронній таблиці, користувач виділяє підсвіткою декілька рядків, клітинок і специфікує операцію "копіювання". Потім він переключається на документ системи обробки текстів і виконує операцію "вставки з буфера". Оскільки вставлена інформація приходить з другого типу документів, вона перетворюється у бітову карту і з'являється в доку­менті системи обробки текстів. Копіювання і вставка працюють до того часу, поки немає ніяких змін з даними.

Таким чином, побудований на принципах технології "робочого столу", інтерфейс користувача має можливість взаємодії з різними компонентами не тільки одного рівня, а й компонентами різних рівнів. На рис. .1 приведена взаємодія зображена у вигляді послідовності

Рис. .1. Інтерфейс користувача в технології "робочого столу".

Зображений на рис. 6.1 інфтерфейс користувача в літературі носить назву "трьохрівневої архітектури додатків". Поскільки при даному підході кожний рівень незалежний від інших, покращання якості загальної роботи системи "користувач-комп'ютер" відбувається за рахунок:

^> Використання кращих БД. Відокремлюючи функціональну предметну частину від конкретних даних, користувач зберігає БД неза­лежно від змін функціональної частини.

Qt> Здатності до взаємодії. Відокремлюючи функціональні вимоги від предметної галузі, користувач збільшує різноманітність їх використання.

^С> Розподілу зусиль. Побудова ефективних систем клієнт-сервер для великих торговельних організацій є складною й об'ємною роботою. Для цього потрібні знання і досвід проектувальника графічного інтерфейсу користувача, програмування в галузі визначеної предметної галузі, БД, роботи в мережі, проектування розподілених систем тощо. Методологія, що базується на використанні трьохрівневої архітектури і технології "робочого столу", забезпечує основу для розподілу робіт при створенні сучасних розподілених систем та їх взаємодіючих компонентів.

Дана технологія забезпечує механізм, який складається з документів, створених одним інструментальним засобом, який можна безпосередньо зберігати і впроваджувати як частину великих або інших документів, що створювались іншими інструментальними засобами. Визначаючи дану технологію як "архітектуру створення складного документа", у літературі вказується про її широкі інтеграційні можливості. Ця інтеграція включає можливості комбінування інформації як динамічно, так і статично. При цьому з'являється можливість включати в результатну інформацію набагато більше, ніж друковані дані. Динамічно отримувана інформація потребує технологічних процедур зв'язування замість вставлення. Вставлений об'єкт (фрагмент документа) - це той, який вставляється в документ і зберігається в ньому. Процедура зв'язування дозволяє розподіляти зміст документа з іншими складовими (або компо­нентами), поки здійснюється інтеграція в документі. На екрані зв'язані об'єкти виглядають аналогічно впровадженим. Коли б не був документ (файл) відкритий, у технології "робочого столу" система обробки текстів автоматично перевіряє, чи змінились які-небудь зв'язані об'єкти, що містяться в документі. Якщо так, то користувач може включити нову (змінену) версію. При цьому на інших комп'ютерах мережі виконуються свої роботи. І тільки при використанні кінцевим користувачем документів (їх фрагментів), розроблених іншими користувачами під час сумісної роботи, виробляється результуючий документ (файл).

Динамічна інтеграція за допомогою зв'язків об'єктів дозволяє створю­вати деякі типи документів автоматично. Наприклад, у квартальному звіті, який містить текстові форми і таблиці, що беруться з БД у системі бухгалтерського обліку " 1С-Бухгалтерія", зв'язування дозволяє автома­тично включати у звітний документ останню "свіжу" копію даних стосовно господарських операцій (по суті, за будь-який останній період часу), які містилися до того у своїх таблицях. Процесор запитів знаходить записи, отримує їх і, якщо вони відповідають умовам поставленого запиту, комбінує їх з іншими. При цьому виникають три нові для традиційних інформаційних технологій процедури:

* навігація;

* інтеграція;

* координація транзакцій.

Процес переходів серед множин файлів з метою пошуку інформації, яка дозволяє отримати необхідну відповідь під час проходження запиту, називається навігацією. Навігація може бути статичною і дина­мічною.

Статична навігація має місце, коли програміст приймає всі навігаційні рішення на початку розробки прикладної програми (ПП), а потім вбудовує розроблений навігаційний шлях (схему) через БД у свою ПП. У такому випадку фактично здійснюється перетворення мережі в одночасну ієрархічну структуру з метою генерації звіту

Транзакція завершується після того, як усі елементи замовлення знайдено і зарезервовано. Замовлення передається фірмі, грошові засоби зменшуються на відповідну суму, на рахунку постачальника сума збільшується, замовлення виконується (товар поступає на відповідну суму).

Для забезпечення виконання даної транзакції до її завершення чотири різних комп'ютери в трьох різних містах повинні бути скоординовані під цю транзакцію одночасно. Дана задача вирішується за допомогою координатора транзакцій. При цьому, декілька координаторів транзакцій високого рівня -Top, End, Епсіпа та інші, можуть працювати з різними БД.

 

У 1990 році був визначений стандарт ХА (у рамках Х/Ореп), який специфікує протокол таким чином, що виконується координатором транзакцій, який має зв'язок з будь-якою БД. Дана технологія трансфор­мує технологію "офісного робочого столу" у розподілено-розосереджену офісну технологію як наступний етап розвитку офісних технологій. По суті, це технологія сьогоднішнього дня. Але ще існують суттєві склад­ності її широкого повсякденного використання. По-перше, технологія нова, тому мало відома широкому колу організацій, фірм, структурам державного управління. При цьому не всі БД підтримують стандарт ХА. По-друге, технологія рахується складною. Навчання користувачів-менеджерів різних бізнесових структур вимагає суттєвих капіталовкла­день і розуміння конкретних переваг використання даної технології. По-третє, даний протокол вимагає, щоб кожна складова частина мережі, яка підключена до обробки транзакцій, знаходилася весь час у дії. Як тільки якась частина мережі дає відмову, все зупиняється.

Інтеграція, як процедура, спрямована на те, щоб декілька компонентів визначеної предметної області мали працювати разом як одна система. Це означає, що загальна предметна область обслуговується тими ж самими запитами, що й окрема компонента. Кожна компонента приймаєзапити, виконує роботу по запитах і повертає у визначеній формі відповідь. По суті, при розгляді цієї процедури мова йде про різницю між деякою організацією та її підрозділами. Якщо уявити взаємодію відділу замов­лень, бухгалтерії та відділу збуту, то з'ясується, що в кожного відділу є свої притаманні тільки йому ділові процедури і свій шлях вирішення завдання й отримання результатів. Задача процедури інтеграції в системі машинної обробки комерційної діяльності направлена на те, щоб запровадити такий тип організації, при якому всі підрозділи об'єднувалися б при вирішенні поставленого завдання.

Середовище підтримки компонентів включає механізми для упаку­вання наборів споріднених методів у інтерфейси, послуги, які дозволяють цим інтерфейсам бути описаними і запропонованими для керування пам'яттю тощо. Підходи, які базуються на сумісному використанні пере­рахованих процедур, приводять до створення систем автоматизованої обробки інформації на зовсім нових принципах роботи: використання програмних пакетів, працюючих разом і маючих загальний принцип використання. З найбільш розповсюджених на даний час програмних пакетів є пакети програм Microsoft Office. Структурно даний пакет у стандартному варіанті складається з трьох складових: текстового процесора MS Word for Windows 6.0, електронної таблиці MS Excel 5.0, програми підготовки презентації MS Power-Point 4.0. Мета даного пакета полягає, у першу чергу, у наданні технологічних переваг користувачу при роботі з комп'ютером за рахунок:

> загального інтерфейсу (стандартних операцій з меню, панелі інструментів, діалоговими вікнами). Дані пакети сьогодні є основою підтримки технологій "робочого столу "як індивідуальних (автономних, немережних), так і в системах розподіленої обробки даних;

> сумісного використання даних у додатках;

> сумісного використання ресурсів застосувань;

> використання єдиної мови автоматизації загальних завдань (у майбутньому).

Обмін даними між трьома додатками пакета реалізовано на тих самих процедурах, що й у всіх технологіях "робочого столу", а саме: "копі­ювання", "зв'язування" і "впровадження" (вставлення). Сумісна робота даних цими застосуваннями може бути розширена за рахунок об'єднання в мережу за допомогою MS Mail. Користувачі можуть посилати документи, таблиці, файли безпосередньо із своїх початкових додатків,а також пересилати іншим користувачам за визначеним списком або кожному окремо.

Технологія роботи даного пакета є зразком використання базових технологічних принципів і рішень загальної технології "офісного робочого столу" та дозволяє автоматизувати рішення більшості конкретних зав­дань організаційно-функціонального призначення, що потребують сьогодні розв'язання в сфері комерційної діяльності.

Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення технології клієнт-сервер.

2. Що розуміють під розподіленими комп'ютерними системами?

3. Розкрийте поняття "клієнта розподіленої комп'ютерної системи".

4. У чому полягає концепція роботи клієнта?

5. Що розуміють під ресурсами сумісного використання?

6. У чому полягають основні особливості технології клієнт-сервер?

7. Які базові технологічні рішення використовуються на концеп­туальному рівні побудови мережної архітектури?

8. Назвіть основні технологічні процедури сумісного використання периферійних технічних засобів.

Що представляють собою каталоги (папки) у технології клієнт-сервер?

 

10. Розкрийте поняття "файл-серверу".

11. Що представляє собою технологія електронної організації доку­ментів?

12. У чому полягає зміст технології "бази даних"?

13. Що розуміють під технологічною процедурою "навігація" (ста­тична і динамічна)?

14. Перерахуйте і дайте короткий опис нових технологій роботи з реляційною базою даних.

15. У чому полягають технологічні аспекти роботи з об'єктно-орієнто­ваними БД?

16. Дайте загальний опис технології "робочого столу".

17. Який зміст вкладається в поняття "каталогізації БД і користу­вацької навігаційної карти".

 

Тема 16 Шаблони ділового листування: лист-прохання, лист-відповідь, діловий лист, супроводжувальний лист, лист-запрошення, лист-повідомлення, лист-підтвердження, лист-нагадування, гарантійний лист.

 

Практичне завданняСтворитишаблони ділового листування: лист-прохання, лист-відповідь, діловий лист, супроводжувальний лист, лист-запрошення, лист-повідомлення, лист-підтвердження, лист-нагадування, гарантійний лист для підприємств згідно свого варіанту

.
Тема 17 Робота з аркушами та книгами; формування журналів торговельного менеджменту та звітів

 

Практичне завдання Побудувати таблицю відповідно до вашого варіанту. Вико­ристати раціональні прийоми у конструюванні макету таблиці, засоби форматування стовпчиків і клітинок, автозаповнення рядка з номером стовпчика тощо. Значок «?» указує на показник, який потрібно розрахувати. У таблицях передбачити не менше ніж 5 поточних рядків. До таблиці побудувати діаграму та графік з інформаційним наповненням, тип та вміст діаграм підібрати самостійно.

Варіант 1. Аналіз виконання плану товарообігу МРБ

(тис. грн.)

Товарні групи	Товарообіг				Всього
	Роздрібний		Оптовий
	план	факт	план	факт	план	факт
1	2	3	4	5	6	7
					?	?
Всього	?	?	?	?	?	?

Розрахункові формули: ст.6 = ст.2 + ст.4; ст.7 = ст.3 + ст.5; показники рядка «Всього» розраховуються як підсумок значень відповідних стовпчиків.

Варіант 2. Аналіз виконання плану товарообігу підприємств об’єднання громадського харчування за__________________ період

(тис. грн.)

Назва підприємств	Товарообіг						Від- хи- лення
	план року	1 квар­тал	2 квар­тал	3 квар­тал	4 квар­тал	всього
1	2	3	4	5	6	7	8
						?	?
Всього	?	?	?	?	?	?	?

Розрахункові формули: ст.7 = ст.3 + ст.4 + ст.5 + ст.6; ст.8 = ст.7 – ст.2; показники рядка «Всього» розраховуються як підсумок значень відповідних стовпчиків.

Варіант 3. Звіт оперативного обліку виконання
договорів за період______

(тис. грн.)

Постачаль­ники	Номер договору	Сума поставок		Відхилення
		по договору	фактично	вар­тість	%
1	2	3	4	5	6
				?	?
Всього		?	?	?	?

Розрахункові формули: ст.5 = ст.4 – ст.3; ст.6 = ст.4/ст.3 × 100 %.

Варіант 4. Аналіз виконання плану товарообігу
за період ___________

Назва товару	Одиниця виміру	Ціна	План товарообігу		Фактичний товарообіг		% виконання плану
			кількість	вартість	кількість	вартість
1	2	3	4	5	6	7	8
				?		?	?
Всього				?		?	?

Розрахункові формули: ст.5 = ст.3 × ст.4; ст.7 = ст.3 × ст.6;
ст.8 = ст.7/ст.5.

Варіант 5. Виконання плану роздрібного товарообігу підприємства за квартал ______________

План кварталу	Фактичне виконання						Всього
	місяць перший		місяць другий		місяць третій
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %
1	2	3	4	5	6	7	8	9
квартал 1		?		?		?		?
квартал 2		?		?		?		?
квартал 3		?		?		?		?
квартал 4	?	?	?	?	?	?	?	?
Всього	?	100 %	?	100 %	?	100 %	?	100 %

Розрахункові формули:

а) ст.8 = ст.2 + ст.4 + ст.6;

б) знаходиться підсумок у стовпчиках 2, 4, 6;

в) питома вага розраховується як відношення:

– всього за рік (тис. грн.)                              – 100 %;

– фактично виконано за місяць (тис. грн.)  – х %.

Варіант 6. Аналіз товарообігу
підприємства_______________

(тис. грн.)

Товарні групи	Попередній рік	Звітний рік				% до попереднього року	Відхилення від попереднього року
		план	факт	відхи­лення	% ви­конання плану
1	2	3	4	5	6	7	8
				?	?	?	?
Всього	?	?	?	?	?	?	?

Розрахункові формули: ст.5 = ст.4 – ст.3; ст.6 = ст.4/ст.3 × 100 %; ст.7 = ст.4/ст.2 × 100 %; ст.8 = ст.4 – ст.2

Варіант 7. Начислення премій робітникам підприємства торгівельго підприємства за період ___________

Прізвище, ім’я, та по батькові	Погодин­ний тариф	Відпрацьо­вано, годин	Заробі­ток, грн.	Розмір премії, %	Сума премії, грн.
1	2	3	4	5	6
			?	?	?
Всього			?		?

Розрахункові формули: ст.4 = ст.2 × ст.3; ст.6 = ст.4 × ст.5/100 %.

 

 

Варіант 8. Відомість нарахування заробітної плати бригаді №______________

Прізвище, ім’я, по батькові	Посада	Ставка, грн.	Відпрацьо­вано днів	Заробіток, грн.	Коефіцієнт розподілу	Заробіток за місяць
1	2	3	4	5	6	7
				?		?
Всього				?		?

Розрахункові формули: ст.5 = ст.3/(кількість робочих днів за місяць) × ст.4; ст.7 = ст5 × ст.6; коефіцієнт розподілу <=1.

Варіант 9. Визначення вартості продукції і
природних збитків

№ п/п	Назва продукції	Кіль­кість, кг	Ціна, грн.	Вартість, грн.	Природні збитки
					%	Вар­тість, грн.
1	2	3	4	5	6	7
				?		?
	Всього			?		?

Розрахункові формули: ст.5 = ст.3 × ст.4; ст.7 = ст.5 × ст.6/100 %.

Варіант 10. Розрахунок маси нетто продукції, що зберігається на складі №___

№ п/п	Кількість місць	Маса брутто, кг	Контрольні маси тари 4-х місць, кг				Середня маса тари 1-го місця, кг	Загальна маса тари, кг	Маса нетто продукції, кг
			1 місце	2 місце	3 місце	4 місце
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
							?	?	?
Всього	?	?					?	?	?

Розрахункові формули: ст.9 = (ст.4 + ст.5 + ст.6 + ст.7)/4;
ст.9 = ст.2 × ст.8; ст.10 = ст.3 – ст.9

Варіант 11. Визначення вартості товару, що
зберігається на складі №___

Ціна 1кг в грн.	Кіль­кість місць	Маса брутто 1-го місця	Маса тари 1-го місця	Маса нетто 1-го місця, кг	Маса нетто всього товару, кг	Вар­тість товару, грн.
1	2	3	4	5	6	7
				?	?	?
Всього	?				?	?

Розрахункові формули: ст.5 = ст.3 – ст.4; ст.6 = ст.2 × ст.5; ст.7 = ст.1 × ст.6.

 

Варіант12. Визначення вартості амортизаційних
відчислень з ОФ

Обладнання	Вартість ОФ, грн.	Всього			У тому числі на капітальний ремонт
		норма, % до вартості ОФ	вартість		норма, %	вартість за місяць
			за рік	за мі­сяць
1	2	3	4	5	6	7
			?	?		?
Всьо­го	?		?	?		?

Розрахункові формули: ст.4 = ст.2 × ст.3/100 %; ст.5 = ст.4/12; ст.7 = ст.5 × ст.6/100 %.

 

---

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 1144; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!