Різновиди інформаційного радіоповідомлення
Радіоповідомлення
План:
Радіоповідомлення»: критерії визначення, шляхи інтерпретації.
Інформаційне радіоповідомлення містить новину: інформує, повідомляє
радіослухачів про суттєву, соціально значущу зміну в реальній дійсності, тобто
задовольняє людську потребу – знати, що важливого і цікавого відбувається у
світі, в Україні, у конкретній області, місті чи район. Радіоповідомлення – найоперативніший і найпростіший радіо-
Жанр, з допомогою якого інформують про різноманітні суспільно важливі
та цікаві новини з метою задоволення пізнавальних потреб радіослухачів.Інформаційне радіоповідомлення подібно замітці в періодичній пресі. З усіх жанрів радіожурналістики воно ближче інших до газети. У його основі лежить соціально значимий факт суспільного життя. Воно, як і замітка в газеті, має відповідати на головні питання: Хто? Що? Коли? Де? Можливі й додаткові питання: Як? Яким чином?
Вимоги до інформаційного радіоповідомлення.
Кожний журналіст, готуючи інформаційні матеріали, керується певними вимогами – творчими правилами, нормами, які є важливими передумовами ефективного впливу на реци-
пієнтів. Проникаючи у нашу свідомість, інформаційні радіоповідомлення
містять не лише конкретні імена, цифри, факти, а й певні думки про них, короткі
характеристики, тобто “формують, змінюють ставлення людей до фактів дійс-
|
|
|
ності, постачають населенню цілих країн думки й оцінки, активно впливають на
політичну поведінку величезних людських мас, проводячи їх в рух для досяг-
нення певних суспільних цілей, або ж навпаки, в стан політичної сплячки й мо-
ральної нестями”[7, с.14].
На підставі осмислення праць насамперед, О.Я. Гояна”[8], В.Й. Здо-
ровеги”[9], В.О. Карпенка”[10], Г.В. Лазутіної”[11], В.Я. Миронченка”[12],
Еріка Фіхтеліуса”[13], В.Н. Ярошенка”[14], власної радіожурналістської прак-
тики (автор статті 10 років працював редактором, старшим редактором Івано-
Франківського обласного радіо, кореспондентом Українського радіо по Івано-
Франківській області), ми вважаємо, що інформаційне радіоповідомлення має
відповідати таким вимогам:
1. Будь-яке інформаційне радіоповідомлення повинно відзначатися но-
визною, свіжістю. Чим своєчасніше інформування про новину, тим вища її
цінність. Чим більше часу проходить з моменту події, тим менший інтерес до
неї. “Повідомлення, які не збагачують наше уявлення про світ , не відповідають
на животрепетні питання, інтересу не викликають”[15, с.129]. Про новину треба
інформувати в момент її зародження чи розвитку. На запитання “Коли?”
радіоповідомлення повинно відповідати конкретно “Щойно”, “Годину тому”,
|
|
|
“Сьогодні”, “Вчора”. Такі радіоповідомлення, як зазначають психологи, викли-
кають у людей почуття задоволення від усвідомлення поінформованості – стану,
що його більшість розглядає як безперечну престижну цінність. Якщо ж інфор-
мація про подію застаріла, то її не можна називати новиною. Тим більше тоді,
коли про неї уже написано в газетах, передано по телебаченню, а потім
повідомляє радіо, до того ж такими самими словами і в такому ж обсязі.
2. Кожне висловлювання, ім’я, дата, назва, вік, адреса, цитата, наведені в
інформаційному радіоповідомленні, повинні бути точними, доказовими. Їх не
можна ні перекручувати, ні прикрашати, оскільки журналіст згадує про реаль-
них, не вигаданих людей, про фактичні події. Точність стосується не лише дета-
лей, подробиць, прізвищ, титулів, посад, місця події, а й загальної структури по-
будови матеріалу: як розташовані факти, з якими акцентами їх подає журналіст.
Адже легко викривити важливість певного факту, приділивши йому надто бага-
то уваги тоді, як він є малозначущою деталлю. Готуючи радіоповідомлення,
нічого не можна брати на віру, потрібно застосовувати перехресний спосіб пе-
|
|
|
ревірки фактів, бо й авторитетна людина, яка повідомила про подію, не застра-
хована від помилки.
3. Щоб у радіослухача склалося достовірне, правдиве уявлення про подію,
інформаційне радіоповідомлення повинно бути об’єктивним. Об’єктивність
ґрунтується на точному, правдивому викладі радіоповідомлення про подію, а не
на тому, як бачить або бажає її подати упереджена чи заінтересована особа. До
відображення дійсності (факту, ситуації, проблеми) радіожурналіст повинен
підходити чесно, безсторонньо, неупереджено, як літописець і документаліст
сучасності. А це зобов’язує його повідомляти про подію за принципом “так бу-
ло” або “так є”. Досягнути об’єктивності досить важко. Емоції, оціночні су-
дження репортера легко можуть проникнути у тканину інформаційного радіо-
повідомлення. Об’єктивність інформаційного радіоповідомлення виключає
інтерпретацію події.
4. Журналістська практика підтверджує мою думку, що нинішня репор-
терська діяльність не зводиться лише до збору фактів та їх розповсюдження за-
собами масової інформації. Погоджуюся з доцентом факультету журналістики
Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова Г.В. Лазутіною,
|
|
|
що, будучи “атомами” об’єктивного світу, факти зв’язані з ним більшою
кількістю ниток, ніж нам вдається відобразити”[16, с.137]. Тому справжні зав-
дання радіожурналіста полягають не лише в тому, щоб зібрати факти і ме-
ханічно передати їх по радіо. Радіожурналіст повинен, по-перше, з’ясувати, де,
коли і за яких обставин цей “атом” дійсності себе виявив. По-друге, радіо-
журналіст має визначити суттєві зв’язки цього факту (насамперед причинно-
наслідкові), тобто зрозуміти, що викликало цей факт (подію) і як він може
вплинути на стан справ. По-третє, радіожурналіст покликаний побачити ті ко-
льори, деталі факту, які можуть перетворити його в структурний елемент май-
бутнього матеріалу, в засіб для інформаційного радіоповідомлення. Такий твор-
чий підхід репортера до підготовки радіоповідомлення забезпечить його зба-
лансованість. Збалансованість радіоповідомлення про новину базується на
плюралізмі, який визначає множинність поглядів, позицій, терпеливість до су-
перництва різних партій, спілок, організацій, об’єднань у намаганні розкрити
всю різноманітність політико-ідеологічних, соціально-економічних, національ-
но-громадянських тактичних і стратегічних інтересів утвердження соборної Ук-
раїни. Інформаційне радіоповідомлення вважають збалансованим, якщо репор-
тер розповідає про подію з урахуванням усіх фактів, що стосуються її, і розта-
шує логічно ці факти. Повне і збалансоване висвітлення події не означає, що у
радіоповідомленні потрібно використовувати найменші деталі, які не впливають
на змістову об’єктивність.
5. Важливо, щоб радіорепортер завжди знаходив суспільно значущі нови-
ни, до яких радіослухачі виявляють інтерес. Треба мати чітке уявлення, які пи-
тання є найголовнішими для району, області, краю, держави. Отже, оцінка і
відбір новин належить до найскладніших аспектів щоденної журналістської прак-
тики. “Старанні репортери, – зауважує Девід Еверетт, – здається, завжди натикають-
ся на таке, що їх дивує, в результаті своєї “роботи ніг”. Ті, хто не виконує великої
“роботи ногами”, ніколи не стають видатними репортерами”... [17, с. 3].
8. Для того, щоб інформаційне радіоповідомлення зацікавило слухача, ре-
портерові потрібно добре знати “спектр його очікувань”. Коли журналіст знає
механізм сприйняття соціально значущого радіоповідомлення, володіє не-
обхідними і достовірними даними про інтереси аудиторії, він з великого потоку
фактів відбирає найвагоміші, суспільно значущі, які дають змогу у загальному
процесі розвитку виявити типове, значне, суттєве і задовольнити людський
інтерес. У теорії журналістики поняття “людський інтерес” означає зацікавле-
ність кожної окремої людини життям інших людей. Пізнаючи інших, ми пізна-
ємо самих себе. “Тому найкращий шлях зробити новини цікавими – не обез-
люднювати їх, – підкреслює В.Я. Миронченко. – Розповідати про різні випадки
та ситуації, в яких опиняються люди. Досить часто короткі розповіді про ці ви-
падки є цікавими, дещо емоційними і до того ж мають гумористичне забарвлен-
ня”[18, с.133]. Отже, інформаційні радіоповідомлення повинні задовольняти
людський інтерес, сприяючи формуванню морально-психологічних, національ-
но-духовних цінностей, здорових естетичних смаків, піднесенню інтелек-
туально-освітнього рівня. Тому завжди треба пам’ятати, що слухачі цікавляться
не лише достовірністю інформації про ту чи іншу подію, але також її морально-
духовною суттю, що є запорукою ефективного впливу радіомовлення на ут-
вердження національно-громадянської свідомості.
6. Репортер повинен розуміти, що інформаційне радіоповідомлення треба
писати популярно, доступною мовою, якщо можливо то уникати незрозумілих
термінів, іноземних слів, а у разі крайньої необхідності використання – поясню-
вати їх. Природа інформаційного радіожанру диктує лаконічний стиль. Най-
концентрованіше це виявляється у хронікальних повідомленнях. Стислість ви-
слову, лаконічність випливають з точності викладу матеріалу. Інформаційне
радіоповідомлення не терпить багатослів’я, а тим паче марнослів’я. Бездоган-
ність формулювань гарантує точність висловлювання, не допускає двознач-
ності у сприйманні радіоповідомлення. Адже сприймання радіоновин пов’язано
зі слухом. Тому кожна фраза повинна бути до кінця продумана, виважена,
відточена, щоб її інформаційна насиченість була максимальною.
У багатьох радіоповідомленнях (хроніці насамперед) про факти, події не
розповідають, їх тільки називають, дотримуючись традиційно офіційного тону.
Діловий характер радіоповідомлень залежить також від використання великої
кількості власних імен, назв різних підприємств, організацій, установ, партій,
географічних пунктів і т.д. Використання цієї лексики випливає із жанрових
особливостей радіоповідомлення, пов’язане із загальною тенденцією до точ-
ності, максимальної об’єктивності, конкретності, достовірності інформування.
Звичайно, вимога лаконічності не означає, що всі повідомлення мусять бути
максимально короткими, а кожне речення – спрощеним. Радіослухач хоче знати
новину у повному обсязі. І через те будь-яке намагання “скоротити повідом-
лення” про подію веде до невиправданого лаконізму, дратує слухачів, змушує їх
вдаватися до інших джерел інформування.
Вельми важливою є вимога – про традиційне писати нетрадиційно. Ад-
же нерідко важливе за змістом інформаційне радіоповідомлення не доходить до
розуму і серця людини і, як наслідок, не має задуманого ефекту. Причина – по-
верховий, описовий підхід до викладу матеріалу. У радіоповідомленні словам
має бути тісно, а думкам – просторо. Для цього також використовують емо-
ційно забарвлену лексику: епітети, метафори, фразеологізми, порівняння, еле-
менти сатири тощо. Яскравість мовностилістичних засобівзабезпечує ди-
намічність викладу радіоповідомлення.
Різновиди інформаційного радіоповідомлення.
Залежно від характеру но-
вин, соціального, політичного, культурологічного значення факту, події, явища,
ступеня їх повчальності, обсягу інформації, способу викладу матеріалу, мовно-
стилістичних засобів розрізняють такі різновиди інформаційних радіоповідом-
лень: хронікальне, розгорнуте, коментоване, полемічне.
Хронікальне радіоповідомлення (хроніка)є найкоротшим, воно звучить
10-15 секунд, характеризується лаконізмом, інформаційною насиченістю, опера-
тивністю. Найпростіші і водночас найпоширеніші хронікальні радіоповідом-
лення констатують суспільно значущі події, відповідаючи на запитання “Що
відбулося? Де?” Інколи вказується також “Коли”. У хроніці немає подробиць,
подія не деталізується.
Хронікальне радіоповідомлення:
Українська ракета – носій “Зеніт” у рамках міжнародного проекту “Мор-
ський старт” успішно вивела на орбіту супутник зв’язку. Ракета стартувала з
океанської платформи “Одиссей”.
У Києві проведено “круглий стіл” на тему: “Необхідність страхування
аграрного сектора України. Можливості та перспективи”.
“Хроніку помаранчевої революції” презентував ведучий “5 каналу” Да-
нило Яневський. Це видання – “збірник” інформаційних повідомлень телекана-
лу, що відтворюють події листопада-грудня 2004 року майже погодинно.
В офіційному логотипі “Євробачення-2005” змінено написання назви
нашої столиці. Тепер латиницею на лого писатимуть Kyiv (Київ), а не Kiev
(Києв). Цей варіант уже використовується на офіційних сайтах конкурсу.
Всеукраїнське молодіжне об’єднання “Молодь – надія України” провело
акцію на підтримку українізації телевізійного мовлення біля будинку телеканалу
“Інтер” у Києві.
У неділю, 3 квітня 2005 року минуло 15 років відтоді, як на вежі
львівської ратуші піднято державний прапор України.
Незвично відзначила п’ятдесятирічний ювілей Ігоря Білозора Львівська
дирекція “Укрпошти”. Поштарі, яких підтримали Львівська міська рада та об-
ласна Спілка журналістів, випустили конверт з портретом композитора, який
намалювала художниця Олена Журавель.
Сьогодні в Міжрегіональній Академії управління персоналом відкрилась
виставка робіт народного художника України, лауреата Національної премії
імені Т. Шевченка Данила Нарбута та заслуженого діяча мистецтв України,
професора Черкаського національного університету Віктора Клеменка під на-
звою “Гетьман Богдан Хмельницький та його полковники”.
10 В. ЛИЗАНЧУК, М. ЛУБКОВИЧ
Учора у Львові відбувся перший з’їзд випускників факультету жур-
налістики Львівського Національного Університету імені Івана Франка. Подія
пройшла в рамках святкування 50-річчя факультету.
На Івано-Франківщині відбулося Всеукраїнське свято писанки. Лауреа-
том писанкарського мистецтва стала десятирічна школярка Марічка Гаврилюк.
Конкурс “Місс Ізраїль-2005”, який щойно закінчився у Хайфі, виграла
21-річна репатріанка з України Олена Ральф.
У Кубку-меморіалі пам’яті семиразового олімпійського чемпіона Вік-
тора Чукаріна, який у 35-те проведено у Львові, взяли участь юні гімнасти Мол-
дови, Росії та України.
Важливість хронікального радіоповідомлення полягає в тому, що воно дає
змогу охопити велику кількість різноманітних суспільно значущих фактів. Те-
мою хроніки може бути будь-яка подія. Хронікальне радіоповідомлення – це
“зріз з будь-яких найважливіших подій без яких-небудь оцінок і коментарів”[19,
с.14]. Його цінність випливає із суспільної значущості факту, його актуальності,
соціальної рельєфності. Привертаючи увагу радіослухачів до події, хронікальне
радіоповідомлення втягує їх в оціночний процес. У цьому насамперед полягає
важливість цього радіожанру.
Фіксуючи реальність в окремих її виявах, хронікальні радіоповідомлення
відображають розвиток дійсності в її природному процесі, тобто відтворюють,
якщо не безперервний рух, то хоч найважливіші його етапи. Хроніку можна да-
вати в інформаційних випусках або об’єднувати в добірки так, як це роблять га-
зети, але, зрозуміло, не копіюючи їх. Підкреслюємо, що лаконізм не повинен
спричиняти одноманітність викладу матеріалу. Потрібно завжди творчо
підходити до підготовки хронікального радіоповідомлення. Його слід будувати
так, щоб не створювати передумов для варіантного розуміння, тлумачення події.
Розгорнуте радіоповідомленняне тільки інформує про факт, подію,
явище, а й розкриває його зміст, суспільно-політичне значення. Зміст кожного
розгорнутого інформаційного радіоповідомлення, зазвичай, відповідає на запи-
тання “Що? Де? Коли? Як? Чому? Хто?”. Усі ці запитання логічні, закономірні.
Вони природно виникають у радіослухача, як _C_饑ﾓ_і у будь-якої людини під час без-
посереднього щоденного спілкування. Відповідь на запитання, що відбулося,
становить головний зміст розгорнутого радіоповідомлення.
Розгорнуте радіоповідомлення:
Майже 3 млн. доларів збирається направити уряд Сполучених Штатів
Америки для збільшення фінансування проекту технічної допомоги на ву-
гільних шахтах України. Згідно з цими цифрами фінансування проекту
збільшиться у 2,5 рази, що пов’язано з певними успіхами у співпраці між Дер-
жавним наглядом охорони праці України й Адміністрацією з нагляду за безпе-
кою праці на шахтах США. Спочатку обсяг фінансування проекту становив
2 млн. 300 тис. доларів і був спрямований на удосконалення системи провітрю-
вання вугільних шахт і
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 852; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!