РОЗРАХУНОК ПОТРІБНОЇ КІЛЬКОСТІ
Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Інститут інженерної механіки та транспорту
Кафедра “Транспортні технології”
Практична робота №1
Виконав:
студент групи ОПТ – 42
Василишин Андрій
Прийняв:
кандидат технічних наук, доцент
«Транспортні технології»
Осташук М. М.
Львів – 2013
Зміст:
Вступ.....................................................................................................................................3
Початкові дані......................................................................................................................4
1. Визначення частки вантажів, які перевантажують за прямим варіантом..................5
2. Вибір рухомого складу та розрахунок потрібної кількості.........................................9
3. Розрахунок запасу та термінів зберігання вантажів на складі дрібних відправок..14
4. Розрахунок оптимального рівня завантаження та потрібної кількості навантажувально - розвантажувальних механізмів......................................................17
5. Розрахунок собівартості доставки вантажів...............................................................19
Література...........................................................................................................................26
Вступ
Міжнародні перевезення – переміщення вантажів або пасажирів за допомогою будь-якого виду транспорту з пункту відправлення до пункту призначення, які знаходяться на територіях різних країн або на території іноземної країни.
Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, міжнародної торгівлі безпосередньо залежить від стану роботи транспорту, від того, яким чином транспорт, як надзвичайна важлива сфера суспільного виробництва, може забезпечити економічні зв'язки України з іншими країнами світу. Роль і місце транспорту у забезпеченні зовнішньоекономічної діяльності залежить від місця України у світовому співробітництві, від наявності постійно діючих міждержавних політичних, економічних, соціальних зв'язків, від можливостей використання новітніх досягнень науки і техніки для впровадження вдосконалених транспортних засобів та раціональних технологій перевезень.
|
|
|
Географічне розташування території України дає змогу на відміну від багатьох країн Європи розвивати транспортні зв'язки в усіх напрямах, використовуючи практично всі види транспорту. Транспортні системи з використанням залізничного, автомобільного, водного, авіаційного транспорту мають розвинуту мережу магістральних сполучень, здатні забезпечити внутрішні та транзитні перевезення пасажирів та вантажів, а також зовнішньоекономічні транспортні зв'язки України з іншими державами. Вихід до Чорного та Азовського морів, судноплавність Дніпра та Дунаю відкривають можливості для комплексного використання різних видів транспорту, створюючи таким чином транспортні системи для прискореного та ефективного забезпечення потреб країни в перевезеннях. В умовах нових економічних відносин визначаються сфери раціонального використання кожного виду транспорту, формуються транспортні пріоритети.
|
|
|
Початкові дані:
1. Марки АТЗ, який використовується для вивезення вантажу:
автомобіль КамАЗ-53212
2. Ймовірність перевантаження вантажів на склад 0,39
3. Ймовірність безперебійної роботи навантажувально-розвантажувальної машини 0,76
4. Річний обсяг перевезень, тис. тон 710
5. Частка повагонних відправок 0,63
6 Дні роботи залізничного транспорту 365
7. Кількість вагонів у подачі 6
8. Клас вантажів 2
9. Час роботи автомобілів в наряді 16,3
10. Технічна продуктивність НРМ, т/год 21,9
11. Постійна складова витрат 4,9 грн.
12. Пробіг автомобіля між двома пунктами завозу на маршруті, км 12,6
13. Постійна складова собівартості перевезення, грн/год. 4,6
14. Вартість зберігання 1 т вантажу на складі, грн./т×доба 3,9
15. Загальна кількість отримувачів дрібних вантажів 320
16. Середня відстань доставки дрібнопартійних вантажів, км 14,2
17. Витрати відсутності вантажу протягом доби, грн./т×діб 616
|
|
|
18. Коефіцієнт варіації попиту 0,32
19. Вартість простою вагона, грн./год 9,5.
ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТКИ ВАНТАЖІВ, ЯКІ ПЕРЕВАНТАЖУЮТЬСЯ ЗА ПРЯМИМ ВАРІАНТОМ
Вивіз із залізничних станцій вантажів, що перевантажуються за прямим варіантом, без проміжного складування, здійснюється автомобілями МАЗ-516. Прямій перевалці підлягають тільки повагонні відправки, автопоїзди виконують перевезення даних вантажів протягом усієї робочої зміни, і вантажі доставляються на розподільні центри.
Пряма перевалка є найбільш вигідним способом перевалки вантажів, тому необхідно збільшувати частку вантажів, що перевантажуються по прямому варіанту (η). Для цього необхідно добиватися тотожності інтенсивності вантажів, що надходять та тих, що вивозяться. Для визначення частки вантажів, що перевантажуються по прямому варіанту, необхідно задатися рамками (верхньою та нижньою границями), у межах яких буде знаходитись істинне значення частки вантажів, що перевантажуються по прямому варіанту. Верхня границя визначається за формулою:
, (1.1)
де λ/, λ// - годинні інтенсивності подач вагонів і прибуття автомобілів відповідно, од/год;
|
|
|
Тр - час спільної роботи автомобільного та залізничного транспорту за добу, год, (приймаємо Тр = ТмАТ);
Рс - ймовірність перевантаження вантажів на склад, (вихідні дані);
Рм - ймовірність безперебійної роботи НРМ, (вихідні дані).
Годинна інтенсивність подач вагонів розраховується за формулою:
, (1.2)
де Qг - річний обсяг перевезень, (вихідні дані);
Θпо - частка повагонних відправок, (вихідні дані);
Нзв - норма завантаження вагону, (вихідні дані);
Джд - дні роботи залізничного транспорту, (вихідні дані);
nв - кількість вагонів у подачі, (вихідні дані)
од/год
Інтенсивність прибуття автомобілів на станцію визначається по формулі:
, (1.3)
де Да - дні роботи автомобільного транспорту, (вихідні дані);
qн - вантажність автопоїзда, (за умовами завдання);
γс - статичний коефіцієнт використання вантажності автомобіля;
Тм - час роботи автомобільного транспорту на маршруті.
Час роботи автомобіля на маршруті визначається за формулою:
, (1.4)
де Тн - час роботи автомобілів в наряді, (вихідні дані);
l0 - нульовий пробіг автомобіля,(вихідні дані);
Vт - технічна швидкість автопоїзду,
год
од/год
Для визначення нижньої границі, необхідно користуватись формулою:
, (1.5)
де Пт-т, Пт-с, Пс-т - переробні спроможності фронтів навантаження-розвантаження по варіантах “вагон-автомобіль”, “вагон-склад”, “склад-автомобіль” відповідно за час спільної роботи, т;
Qн - обсяг вантажу, що поступає на станцію залізницею за час спільної роботи, т.
Обсяг вантажу, що поступає на станцію залізницею за час спільної роботи визначається за формулою:
, (1.6)
т
Переробні спроможності фронтів навантаження – розвантаження за час спільної роботи визначається за формулами:
, (1.7)
, (1.8)
, (1.9)
де Пт-т/, Пт-с/, Пс-т/ - переробні спроможності фронтів навантаження -розвантаження, т/год, (вихідні дані).
т/год
т/год
т/год
Частку вантажів, що перевантажуються по прямому варіанту визначаємо методом лінійної інтерполяції, підстановкою чисел, що лежать між верхньою і нижньою границями у рівняння
, (1.10)
де 
;
;
;
;
. 
т2
т2
т2
т2
т2
Після розрахунків рівняння приймає вид:
(1.11)
Те значення η, при якому F відхиляється від нуля на найменшу величину, вважається істинним значенням частки вантажів, що перевантажуються по прямому варіанту. Результати розрахунків приведені у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Проміжні значення частки вантажів, перевантажених по прямому варіанту
| Значення частки (η) | Значення функції (Fн) | Значення частки (η) | Значення функції (Fн) |
| 0,29074 | 149484,09 | 0,51238 | 96832,45 |
| 0,32768 | 136019,94 | 0,54932 | 93758,86 |
| 0,36462 | 124642,03 | 0,58626 | 92115,46 |
| 0,40156 | 115171,48 | 0,6232 | 91890,25 |
| 0,4385 | 107457,23 | 0,66014 | 93099,04 |
| 0,47544 | 101376,03 | 0,69708 | 95785,47 |
Частка вантажів, перевантажених по прямому варіанту складає η=0,48758. Річний обсяг вантажів, перевантажених по прямому варіанту, визначається із залежності:
, (1.12)
т
ВИБІР РУХОМОГО СКЛАДУ ТА
РОЗРАХУНОК ПОТРІБНОЇ КІЛЬКОСТІ
Найбільш якісно обробити дрібнопартійні вантажі можна якщо використовувати розвізні маршрути, це виконується за рахунок того, що розмір партії вантажу менше вантажопідйомності автомобіля, з цього виходить, що за один оберт автомобіль може обслуговувати декількох клієнтів на даний вид вантажу. Вибір автомобіля раціональної вантажопідйомності проводиться із умови мінімуму витрат на перевезення дрібнопартійних вантажів. Собівартість перевезення 1 т вантажу по кожній марці автомобіля визначається за формулою:
, (2.1)
де Сзм, Спост - зміні та постійні складові собівартості (відповідно грн/км та грн/год), (вихідні дані);
l’м - довжина розвізного маршруту, км;
t’об - час оберту на розвізному маршруті, год.
Щоб визначити раціональну вантажність автомобіля необхідно знати оптимальний розмір партії для кожної із заданих (вихідні дані) марок автомобілів, котрий визначається за формулою:
, (2.2)
де Свз - постійна складова витрат виконання замовлення, грн/замовлення, (вихідні дані);
Скмj - витрати які приходяться на 1 км пробігу автомобіля, грн/км, (вихідні дані)
tд - додатковий час на заїзд у один пункт на розвізному маршруті, год (приймаємо tд = 0,15 год);
lо - сумарний нульовий пробіг автомобіля, км;
- пробіг автомобіля між двома пунктами завозу на маршруті, км (вихідні дані);
Спост - постійна складова собівартості перевезення, грн/год (вихідні дані);
r - середній об’єм поставки в адрес одного утримувача, т;
Сзб - вартість зберігання 1 т вантажу на складі протягом доби, грн/т×доб, (вихідні дані).
Витрати на один км пробігу визначаються за формулою:
, (2.3)
грн/км
Середній об’єм поставки в адрес одного отримувача розраховується за формулою:
, (2.5)
де Nдп - загальна кількість отримувачів дрібних вантажів, од. (вихідні дані)
Qдпдоб - добовий об’єм перевезення дрібних вантажів, т .
Добовий об’єм перевезення дрібних вантажів визначається за формулою:
, (2.6)
де Да - дні роботи автомобільного транспорту, дн.
Річний об’єм дрібнопартійних вантажів визначається за формулою:
, (2.7)
де Qдп - доля дрібних відправок;
Qпо - доля повагонних відправок.
т
т
т
т
Для останніх марок автомобілів оптимальний розмір партії розраховується аналогічно. Розрахунки зведені до таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розрахункові показники, які характеризують маршрут
| Модель автомобіля | Витрати на 1 км пробігу,Скм,грн/км | Оптимальний розмір партії вантажу ,qопт,т | Середня кількість пунктів завезення маршруту, nз,од |
| УАЗ-451 ДМ | 0,51 | 3,00103 | 3,16558 |
| ГАЗ-52-04 | 0,672 | 3,24755 | 2,92528 |
| ГАЗ-53А | 0,884 | 3,54436 | 2,68031 |
| ЗиЛ- 130-76 | 1,216 | 3,96477 | 2,3961 |
| МАЗ-5335 | 1,5708 | 4,36957 | 2,17413 |
| КамАЗ-53212 | 2,0917 | 4,9037 | 1,93731 |
| КрАЗ-257Б1 | 2,3083 | 5,10939 | 1,85932 |
| МАЗ-516 | 2,7292 | 5,48709 | 1,73134 |
Кількість пунктів завозу на маршруті визначається за формулою:
, (2.8)
Аналогічно визначаємо кількість пунктів завозу для других марок автомобілів. Розрахунки приведені у таблиці 2.1.
Довжина розвізного маршруту може бути визначена за формулою:
, (2.9)
де 
- середня відстань доставки дрібнопартійних вантажів, км (вихідні дані)
км
Для інших автомобілів розрахунок довжини маршруту розраховується аналогічно та розрахунки зводяться до таблиці 2.2.
Час оберту на розвізному маршруті визначається за формулою:
, (2.10)
де tн-р - час навантаження та розвантаження вантажу, год
, (2.11)
год
год
Значення часу навантаження - розвантаження та часу оберту для останніх автомобілів розраховується аналогічно та заноситься до таблиці 2.2
Собівартість перевезення для автомобіля МАЗ-516 дорівнює:
грн/т
За аналогічною схемою визначаємо собівартість для інших автомобілів. Розрахунки зводимо до таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Характеристика роботи автомобілів на маршруті
| Марка автомобіля | Вантажо- підйомність т | Час навантажен- ня-розвантаження, tн-р, год | Довжина маршруту l’м, км | Час оберту на маршруті, t’об, год | Собі- вартість перевезен- ня вантажу, S, грн/т |
| УАЗ-451 ДМ | 1 | 0,39667 | 55,69 | 3,04192 | 17,47 |
| ГАЗ-52-04 | 2,5 | 0,49167 | 52,66 | 2,97463 | 16,74 |
| ГАЗ-53А | 4 | 0,58667 | 49,57 | 2,90413 | 15,99 |
| ЗиЛ- 130-76 | 6 | 0,71333 | 45,99 | 2,839 | 15,15 |
| МАЗ-5335 | 8 | 0,84 | 43,19 | 2,8157 | 14,56 |
| КамАЗ-53212 | 10 | 0,96667 | 40,21 | 2,78268 | 13,61 |
| КрАЗ-257Б1 | 12 | 1,09333 | 39,23 | 2,85681 | 13,89 |
| МАЗ-516 | 14,5 | 1,25167 | 37,61 | 2,92845 | 13,73 |
На основі даних із табл. 2.2, вибираємо автомобіль КамАЗ-53212, тому що у нього найменша собівартість перевезення 1т вантажу – 13,61 грн/т.
Необхідну кількість автомобілів даної марки визначаємо за формулою:
, (2.12)
де Qдоб - добовий об’єм перевезення дрібнопартійних вантажів, т;
Wдоб - добова продуктивність автомобіля на розвізному маршруті, т.
, (2.13)
Кількість обертів за час роботи на маршруті визначається за формулою:
. (2.14)
Розраховані значення кількості обертів, а також часу маршруту необхідно скорегувати.
об.
т
Приймаємо Ае = 10
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 446; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!