Розмір компенсації збитків, регулюючі коефіцієнти
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4
Розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
Мета роботи: практичне вивчення студентами методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Основні поняття та роз'яснення.
Наднормативні викиди забруднюючих речовин.
Наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються:
1.1.1 Викиди забруднюючих речовин, які перевищують рівень гранично допустимих або тимчасово погоджених викидів, встановлених дозволами на викид, які видані у встановленому порядку.
1.1.2 Викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, в тому числі і по окремих інгредієнтах.
1.1.3 Викиди забруднюючих речовин, що здійснюються з перевищенням граничних нормативів їх утворення і вмісту в газах, що відходять для окремих типів технологічного та іншого обладнання.
Причини, визначення наднормативних викидів.
1.2.1 Наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, визначені в пункті 1.1, можуть відбуватися за рахунок
- неефективної роботи газоочисних установок;
- роботи технологічного обладнання при несправних газоочисних установок або їх невикористанні;
- порушення технологічних режимів;
|
|
|
- невиконання у встановлені терміни заходів по досягненню нормативів гранично допустимого викиду (ГДВ);
- аварійних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
- залпових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які не передбачені технологічними регламентами виробництв;
- використання непроектних сировини і палива в технологічних процесах;
- інших видів порушень.
1.2.2 При роботі кількох джерел виділення забруднюючих речовин (технологічних агрегатів) на одне джерело викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, для якого встановлений норматив дозволеного викиду, необхідно вести контроль величини забруднюючих речовин, що утворюються і відходять від кожного технологічного агрегату, і порівнювати їх із встановленими гранично допустимими нормативами.
1.2.3 Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється спеціалістами Державної екологічної інспекції Мінекоресурсів України при перевірці підприємств шляхом:
– інструментальних методів контролю;
– розрахунковими методами.
1.2.4 Визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря проводиться у відповідності з діючими вимогами відбору і аналізу проб та оформляється у встановленому порядку:
|
|
|
- аналітичними службами інспекційних підрозділів Мінекоресурсів України;
- спеціалізованими службами інших міністерств і відомств за дорученням інспекційних підрозділів Мінекоресурсів України;
- відомчими аналітичними службами підприємств, установ та організацій, дані яких зафіксовані в журналах первинної облікової документації, в робочих журналах аналітичних служб.
1.2.5 Відбір і аналіз проб забруднюючих речовин у викидах від стаціонарних джерел забруднення проводиться відповідно до діючих методик.
1.2.6 За результатами обстеження й інструментальних вимірів потужності викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел забруднення атмосферного повітря складається акт.
1.2.7 Виявлені в ході перевірки факти перевищення нормативів викидів, що зафіксовані в первинній обліковій документації, також включаються до акту перевірки, який підписується спеціалістом Державної екологічної інспекції Мінекоресурсів України та керівником підприємства.
1.2.8 Результати інструментальних вимірів, що виконані з порушенням вимог діючих нормативно технічних документів, анулюються.
|
|
|
Розрахунок наднормативних викидів.
1.3.1 Розрахунки наднормативних викидів (Мі) в тоннах здійснюються шляхом визначення різниці між фактичними і дозволеними потужностями викидів, з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Розрахунок виконується за формулою (1):
(1)
де: 
- об'ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела, куб.м/с;
- середня концентрація і-ї забруднюючої речовини (із серії відібраних проб), г/куб.м, розрахована як середня арифметична;
- потужність дозволеного викиду і-ї забруднюючої речовини по даному джерелу, г/с, встановлена дозволом на викид;
Т - час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, годин.
1.3.2 Термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, підтвердженого даними контрольної перевірки, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
1.3.3 Якщо за даними вимірів, зафіксованих в журналах первинної облікової документації підприємства, неодноразово виявлялося перевищення встановленого нормативу по даному джерелу і речовині, то термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду береться з часу введення нормативу в дію по даному джерелу і речовині до дня контрольної перевірки, але не більше як за один астрономічний рік.
|
|
|
1.3.4 У випадках, коли останнім виміром, зафіксованим в журналах первинної облікової документації підприємства, не виявлено перевищення встановленого нормативу по даному джерелу і речовині, а при інспекційній перевірці перевищення встановлене, відлік часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду береться з моменту виявлення порушення. В цьому разі приписом до акту перевірки встановлюється термін усунення порушення, після закінчення якого, за замовленням підприємства, здійснюється контрольна перевірка його фактичного усунення і, відповідно, розраховується час роботи джерела в режимі наднормативного викиду.
1.3.5 Всі контрольні перевірки фактів усунення виявлених порушень роботи джерел в режимі наднормативного викиду проводяться за рахунок підприємств.
1.3.6 В разі відсутності на підприємстві зафіксованих в первинній обліковій документації результатів вимірів потужності викидів забруднюючих речовин або результати вимірів анульовані (п. 1.2.8), час роботи джерела в режимі наднормативного викиду встановлюється за три попередніх місяці до дня даної перевірки.
1.3.7 При невиконанні у встановлені терміни заходів по досягненню нормативів гранично допустимих викидів розрахунки наднормативних викидів здійснюються як різниця між фактичною потужністю викиду, яка підтверджена результатами інструментальних вимірів, і величиною нормативу викиду після впровадження заходу, з урахуванням терміну, що минув після планового його закінчення.
1.3.8 Розрахунки потужності викидів забруднюючих речовин по джерелах або речовинах, які не мають дозволу на викид, ведуться на основі потужності фактичного викиду, визначеної інструментальними вимірами. При цьому час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту оформлення дозволу на викид.
1.3.9 Необхідна кількість проб для визначення потужності викиду регламентована Інструкцією по відбору проб з газопилових потоків, затвердженою Мінекоресурсів України.
1.3.10 Середня арифметична із визначених разових концентрацій серії проб при номінальному навантаженні технологічного обладнання є базовою для розрахунку наднормативних викидів за формулою (1).
1.3.11 Розрахунки потужності наднормативних викидів в результаті аварійних і залпових викидів, не передбачених технологічними регламентами виробництв, здійснюються розрахунковим методом на основі матеріальних балансів даних технологічних регламентів та ін..
Розмір компенсації збитків, регулюючі коефіцієнти.
1.4.1 Розрахунок ведеться на основі розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням обсягів наднормативних викидів і регулюючих коефіцієнтів. Розмір компенсації збитків в одиницях національної валюти визначається за формулою (2):
(2),
де: З - розмір компенсації збитків, одиниць національної валюти;
Мі - маса забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря понаднормативно, тонн;
і,іП - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати (П) за одну тонну умовної забруднюючої речовини на момент перевірки, одиниць національної валюти/ тонну;
Аі- безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини;
Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;
Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюючою речовиною.
Безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини (Аі) визначається із співвідношення за формулою (3):
(3),
ГДКі - середньодобова гранично допустима концентрація або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) забруднюючої речовини, мг/куб.м.
Для речовин з ГДК більше одиниці в чисельнику вводиться поправочний коефіцієнт 10.
Для речовин, по яких відсутня величина середньодобової гранично допустимої концентрації, при визначенні показника відносної небезпечності береться величина максимальної разової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі.
Для речовин, по яких відсутні величини ГДК і ОБРВ, показник відносної небезпечності Аі приймається рівним 500.
1.4.2 Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (Кт), залежить від чисельності жителів населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою (4):
(4),
де: Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за табл. 1;
Кф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і визначається за табл. 2.
Якщо населений пункт одночасно мас промислове та рекреаційне значення, застосовується коефіцієнт Кф = 1,65.
Таблиця 1
| Чисельність населення, тис. чол. | Кнас |
| До 100,0 | 1,00 |
| 100,1 - 250,0 | 1,20 |
| 250,1 - 500,0 | 1,35 |
| 500,1 - 1000,0 | 1,55 |
| більше 1000 | 1,80 |
Таблиця 2
| Тип населеного пункту | Кф | |
| І | Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста, селища районного підпорядкування) та села | 1,00 |
| II | Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядкування, великі промислові та транспортні вузли) | 1,25 |
| III | Центри з перевагою рекреаційних функцій | 1,65 |
1.4.3 Коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюючою речовиною (Кзі), визначається за формулою (5):
, (5)
q - середньорічна концентрація забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, мг/куб.м;
ГДКсі - середньодобова гранично допустима концентрація забруднюючої речовини, мг/куб.м.
У випадку, коли в даному населеному пункті інструментальні виміри концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також, коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кзі приймається рівним одиниці.
Приклади розрахунків розмірів компенсації збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря наведені нижче.
2. Приклад розрахунків розмірів компенсації збитків за наднормативні викиди.
Задача №1.Визначити загальну суму збору за забруднення довкілля за рік, якщо підприємством-природокористувачем у кожному кварталі в межах ліміту в атмосферне повітря викидалось (таблиця 3):
Таблиця 3 – Вихідні дані для розрахунку
| Назва речовини | Викид, т |
| Пил неорганічний (газоподібні фтористі сполуки) | 10,02 |
| Азоту оксиди | 40,09 |
| Аміак | 0,51 |
| Спирт н-бутиловий | 0,21 |
Крім того, у межах ліміту в атмосферу поступило: 0,356 т речовини А з ОБРВ 0,005 мг/м3. Підприємство знаходиться в м. Херсон.
Розв’язання
Так як у даній задачі викид здійснювався в межах ліміту, то розмір збору (З) визначається за формулою (4):
(4)
На основі (податкового кодексу України) в таблиці Д.1.1 додатка 1 знаходимо: Нбпил неорганіч.= 1511,5 грн/т; Нбазоту оксиди= 1434,71 грн/т; Нб аміак= 269,08 грн/т; Нбспирт н-бутиловий= 1434,71 грн/т.
За таблицею Д 1.3 додатка 1: норматив збору для речовини А складає 5112,56 грн/т.
За таблицями 1 і 2 для м. Херсон знаходимо: Кнас.= 1,35; Кф= 1,25.
Розмір збору:
Відповідь: З = 505719,08 грн.
Задача №2. На основі вихідних даних задачі 1, визначити аналогічну суму збору за рік для вказаного підприємства при умові, що:
1) джерело забруднення протягом 20 днів листопада працювало у режимі понадлімітного викиду;
2) при роботі джерела у режимі понадлімітного викиду кількість забруднюючих речовин кожної доби у 3 рази перевищувала нормативне значення.
Режим роботи джерела викиду – безперервний. У розрахунках приймається, що 1 квартал становить 90 діб.
Розв’язання
Маса викиду забруднюючої речовини за 1 добу:
1) в межах ліміту:
пил неорганічний: МЛі= 10,02/90 = 0,11 т;
азоту оксиди: МЛі= 40,09/90 = 0,45 т;
аміак: МЛі= 0,51/90 = 0,006 т;
спирт н-бутиловий: МЛі= 0,21/90 = 0,002 т;
речовина А: МЛі= 0,356/90 = 0,004 т.
2) понад ліміту:
пил неорганічний: МПі= 0,11·3 = 0,33 т;
азоту оксиди: МПі= 0,45·3 = 1,35 т;
аміак: МПі= 0,006·3 = 0,018 т;
спирт н-бутиловий: МПі= 0,002·3 = 0,006 т;
речовина А: МПі= 0,004·3 = 0,012 т.
Тривалість роботи джерела в лімітному режимі за рік складає:
90·4 – 20 = 340 днів.
Розмір збору (З) визначається за формулою (4):
Відповідь: З = 564852,58 грн.
Задача №3. Визначити річні платежі за скиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами, якщо на підприємстві витрачено таку кількість палива (таблиця 4):
Таблиця 4 – Вихідні дані для розрахунку
| Вид палива | Витрати палива, т |
| Дизельне біопаливо | 700,5 |
| Бензин сумішевий | 100,5 |
| Бензин неетилований | 70,98 |
| Стиснений природний газ | 20,56 |
Підприємство розташоване у м. Вінниця.
Розв’язання
Розмір збору за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (ЗПД) визначається за формулою:
.
Знаходимо з таблиці Д 1.4 нормативи збору за викиди в атмосферу:
Нбдиз.біопаливо= 68,15 грн/т; Нббензин сумішевий= 65,8 грн/т; Нббензин неетилований= 79,9 грн/т; Нбстис.прир.газ= 54,05 грн/т.
За таблицями 1 і 2 знаходимо для м. Вінниці: Кнас= 1,35, Кф= 1,25.
Відповідь: ЗПД = 103164,54 грн.
Висновок: провели розрахунки по визначенню зборів за забруднення атмосферного повітря суб’єктами господарської діяльності та компенсації збитків державі, які пов’язані з порушенням екологічного законодавства України. Отримані розміри платежів за забруденння атмосфери:
1) З = 505719,08 грн.;
2) З = 564852,58 грн.;
3) ЗПД = 103164,54 грн.
При проведенні розрахунків було враховано розміри ставки податку, яка справляється у розмірі за вищезгаданими платежами, зазначеними у статтях Податкового кодексу України, Розділ 8 «Екологічний податок».
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 179; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!