Метод крайніх розведень (титраційний метод обліку мікроорганізмів)
Кількісний облік мікрофлори титраційним методом заключається у визначенні крайнього розведення дослідного матеріалу, яке містить життєздатні мікроорганізми. Для проведення аналізу в пробірки (колби) з рідким середовищем вносять точно виміряні об'єми з різних розведень матеріалу і після інкубації визначають, у якій найменшій кількості посівного матеріалу виявляються мікроорганізми. Найменша кількість дослідного матеріалу (виражена одиницями об'єму або маси), в якому можна виявити мікроорганізми, називається титром мікроорганізмів.
Титраційний метод кількісного обліку мікрофлори застосовується для підрахунку мікроорганізмів, які не розвиваються або погано розвиваються на твердих середовищах, а також для виявлення мікробів певних фізіологічних груп (анаеробних мікроорганізмів, молочнокислих бактерій, кишкових паличок та ін.). Для виявлення мікроорганізмів певних фізіологічних груп зазвичай користуються елективними або диференційно-діагностичними середовищами, наприклад, для визначення титру молочнокислих бактерій використовують молочні відвійки (знежирене молоко).
Титраційний метод включає наступні етапи:
1. Приготування розведень.
2. Посіви в рідкі поживні середовища.
3. Реєстрацію росту після інкубації (встановлення мінімального об'єму посівного матеріалу, який містить мікроорганізми, або титру).
4. Розрахунок найбільш імовірного числа клітин в одиниці об'єму вихідного субстрату (за спеціальними таблицями, розробленими на основі методів варіаційної статистики).
|
|
Цей метод докладно буде вивчатися на наступних заняттях (Л/р 12, с. 57)
Завдання:
1. Ознайомитись з методами кількісного обліку мікрофлори.
2. Підрахувати кількість клітин в 1 мл 0,1% дріжджової суспензії методом прямого підрахунку в камері Горяєва.
3. Розрахувати кількість клітин в 1 г сухих (пресованих) дріжджів.
4. Ознайомитись з чашковим методом культивування мікроорганізмів і титраційний метод обліку мікроорганізмів.
Питання для самоконтролю:
1. Як підраховувати клітини дріжджів у камері Горяєва, які знаходяться на сторонах квадрата, а не в середині нього?
2. З якими об'єктивами можна працювати з камерами Горяєва? Навести приклади застосування прямого підрахунку мікроорганізмів у камерах Горяєва в мікробіологічній практиці.
3. Які етапи включає метод культивування мікроорганізмів?
4. Які особливості щодо підготовки різних матеріалів для визначення кількості МАФАМ чашковим методом?
5. З якою метою проводять десятикратні розведення матеріалу перед висівом на чашки Петрі
6. Скільки стерильних піпеток необхідно використати, щоб зробити три розведення рідкого продукту?
|
|
7. Де і за якими режимами проводять інкубацію посівів на визначення кількості МАФАМ?
8. За якими режимами проводять інкубацію посівів на визначення кількості дріжджів і пліснявих грибів?
9. Методика підрахунку колоній на чашках Петрі.
10. Яким чином проводиться підрахунок мікроорганізмів за допомогою пластини Лафара і камери Вольфюгеля?
11. У чому полягає сутність методу крайніх розведень?
12. У яких випадках необхідне застосування титраційного методу?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9
Санітарно-бактеріологічне дослідження мікрофлори повітря
Зміст роботи:
1. Визначення мікрофлори повітря аспіраційним методом (на апараті Кротова).
2. Визначення мікрофлори повітря седиментаційним методом.
Повітря є несприятливим середовищем дня життєдіяльності мікроорганізмів. Однак, як правило, у повітрі закритих приміщень знаходять ґрунтові сапрофіти, а також мікроорганізми, які виділяються слизовими оболонками дихальних шляхів людини, тобто повітря є транзитним середовищем. Мікрофлора може бути представлена патогенними та умовно-патогенними мікроорганізми, які довгий час зберігають інфекційну активність у повітрі.
|
|
Санітарно-бактеріологічний стан повітря закритих приміщень визначається:
- загальною кількістю мікробів, які знаходяться в 1 м3 повітря (мікробне число);
- кількістю санітарно-показових мікробів (гемолітичних стрептококів і патогенних стафілококів) в 1 м3 повітря.
По їх концентрації визначають ступінь|міру| забрудненості повітряного середовища|середи|.
Вимоги до якості повітря не вентильованих приміщень|помешкань| наведені в таблиці1.
Таблиця 1 - Оцінка якості повітря не вентильованих приміщень|помешкань| по загальній|спільній|
кількості МАФАМ
Повітря
| Кількість мікроорганізмів в 1 м3 (МАФАМ) | |
Літній режим | Зимовий режим | |
Чисте | 1500 бактерій 16 стрептококів | 4500 бактерій |
Забруднене | 2500 бактерій 38 стрептококів | 7000 бактерій |
Методи санітарно-бактеріологічного дослідження повітря підрозділяються на:
- седиментаційні, засновані на принципі механічного осідання мікробів (метод осідання Коха);
- аспіраційні, засновані на активному просмоктуванні повітря за допомогою різних приладів (|Речменського, Кротова, Киктенко та ін.), які дають можливість визначити не тільки якісний склад, але й кількісний вміст бактерій в певному середовищі. Метод осадження може бути використаний для кількісного підрахунку мікрофлори повітря закритих приміщень, але ніяк не атмосферного повітря, де має місце коливання швидкості руху повітря.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 808; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!