Провести диференціальний діагноз

Стр 1 из 3Следующая ⇒

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Запорізький державний медичний університет

"Рекомендовано"

на методичній нараді

кафедра факультетської педіатрії

______________________________

зав.кафедрою професор Недельська С.М.

"___" ___________ 2008р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ

ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Факультетська педіатрія
Модуль №1	Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей
Змістовний модуль №5	Гастроентерологія дитячого віку
Тема заняття18	Функціональні та органічні захворювання стравоходу та шлунку у дітей старшого віку
Курс	4
Факультет	медичний
Склав(ла)	Доцент Мазур В.І.

Запоріжжя 2012

1. Актуальність теми:Захворювання органів травлення у дітей на даному етапі розвитку медицини є важливою та актуальною проблемою. Це пов’язано з тим, що формування тяжких форм захворювання дорослих починається в дитячому віці. Клінічні прояви та перебіг захворювань органів травлення у дітей мають свої вікові особливості діагностики та лікування. Своєчасна діагностика та сучасна терапія сприяють тому, що захворювання не дає тяжкого перебігу.

Зростанню патології органів травлення сприяють погіршення економічного стану родин , незбалансоване харчування , перевантаження дітей в школі, особливості нервової та імунної cистеми.Захворювання органів травлення у дітей дуже часто мають перебіг на фоні алергічноі патології, цукрового діабету та ін.Це викликає труднощі в діагностиці та лікуванні.

2. Конкретні цілі:

1.Визначати етіологічні та патогенетичні фактори функціональних захворювань травного каналу у дітей старшого віку (функціональної диспепсії, абдомінального болю),виразкової хвороби.

2.Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину функціональних захворювань травного каналу у дітей старшого віку (функціональної диспепсії, абдомінального болю),виразкової хвороби.

3.Визначати особливості функціональних захворювань травного каналу у дітей старшого віку,виразкової хвороби і ставити попередній клінічний діагноз.

4.Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу функціональних захворювань травного каналу у дітей старшого віку (функціональної диспепсії, абдомінального болю),виразковій хворобі.: загальноклінічного та біохімічного аналізів крові; коагулограму; імунологічні дослідження І порядку; копрограму; аналіз калу на приховану кров, яйця гельмінтів; дослідження мікрофлори кишечнику; ехографію; інтрагастральну ph-метрію; езофагогастро- дуоденоскопію; гістологічні дослідження слизової оболонки травного каналу; тести на хелікобактерну інфекцію.

5.Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики функціональних захворювань травного каналу у дітей старшого віку (функціональної диспепсії, абдомінального болю),виразкової хвороби,гастритів.

6.Проводити диференціальну діагностику та ставити попередній діагноз при функціональних захворюваннях травного каналу у дітей старшого віку (функціональній диспепсії, абдомінального болю, синдромі подразненого кишечнику, функціональному закрепі), функціональних захворюваннях жовчних шляхів, хронічних гепатитах.

7. Здійснювати прогноз життя при функціональних захворюваннях травного каналу у дітей.

8. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в дитячій гастроентерології.

3. Базовий рівень підготовки.

ДИСЦИПЛІНА	Отримані навики
Анатомія, Фізіологія	Знати анатомо-фізіологічні особливості ШКТ та ГБС у дітей
Пат.анатомія, Пат.фізіологія	Визначати реакцію ШКТ та ГБС на різні подразнювачі та зв’язок зі станом вегетативної нервової системи
Пропедевтика дитячих хвороб	Володіти методикою дослідження і семіотикою захворювань органів ШКТ та ГБС, проведенням клінічного аналізу крові, Малювати схему будови ШКТ, ГБС та сфінктерного апарату у дитини в нормі.
Променева діагностика	Володіти методикою ехографії і рентгенологічними методами діагностики патології ГБС
Фармакологія	Виписувати препарати: жовчогінні, вазодилятатори, вітаміни, антибіотики, противірусні Визначити покази, призначити і виписати рецепти з відповідними препаратами

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

1. Хронічний гастродуоденіт (ХГД) 2. Хронічний гастрит (ХГ) Синдром подразненого кишечника (СПК)

хронічне рецидивуюче захворювання запального характеру, яке супроводжується неспецифічною структурною перебудовою слизової оболонки та залозового апарату шлунка і дванадцятипалої кишки (дистрофічні, запальні та регенераторні зміни) з різними секреторними і моторними порушеннями хронічне рецидивуюче захворювання СОШ запального характеру, яке охоплює також і підслизовий шар шлунку, супроводжується клітинною інфільтрацією, порушенням фізіологічної регенерації, із схильністю до прогресування та поступового розвитку атрофії залозистого апарату, розладами секреторної, моторної та інкреторної функцій шлунка функціональний кишечний розлад, що проявляється абдомінальним больовим синдромом та/або порушеннями дефекації та/або метеоризмом.

Записати в зошиті

1.1 Перерахуйте анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей.

1.2 Випишіть у таблицю показники кислотності шлункового соку у дітей різного віку.

1.3 Записати у зошиті, які фактори викликають розвиток виразкової хвороби.

1.4 Провести диф, діагноз між виразковою хворобою, хронічним гастритом та функціональним захворюванням шлунку з підвищеним рівнем кислотності, гіперкінетичний варіант.

1.5 Написати, які існують показання для проведення антихелікобактерної терапії.

1.6 Записати схеми антихелікобактерної терапії.

1.7 Виписати рецепти на наступні препарати: омез, кларитроміцин, метронідазол, пілобакт, де-нол, альмагель, мотіліум.

1.8.Класифікація дискінезій жовчовивідних шляхів.

Контрольні питання при підготовці до заняття.

1. Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей в залежності від віку.

2. Значення стану нервової системи та імунноїї системи в розвитку уражень верхніх відділів органів травлення.

3.Етіологія та патогенез функціональних захворювань ШКТ.

4.Дати визначення функціональним захворюванням ШКТ у дітей. Класифікація, особливості клінічної картини у дітей.

5.Генетичні аспекти.

6.Діагностика.Ускладнення.

7. Лікування.

8. Етіологія та патогенез функціональних захворювань шлунку та дванадцятипалої кишки.

9. Клінічна картина та методи діагностики.

10. Лікування функціональних захворювань верхніх відділів органів травлення.

11.Гастроезофагальний рефлюкс. Етіологія, патогенез. Роль у формуванні хронічних захворювань верхніх відділів органів травлення.

12.Етіологія та патогенез хронічного гастриту. Клініка. Методи діагностики. Особливості лікування, в залежності від форми гастриту,

13.Дифдіагностика захворювань верхнього відділу органів травлення (хронічний гастрит, виразкова хвороба, функціональні захворювання шлунку).

14. Оцінка ефективності антихелікобактерної терапії та методи контролю ерадикаціі.

15.Терапія функціональних захворювань ШКТ. Класифікація груп препаратів.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей в залежності від віку.

3. Етіологія та патогенез функціональних захворювань шлунку та дванадцятипалої кишки.

4. Клінічна картина та методи діагностики.

5. Лікування функціональних захворювань верхніх відділів органів травлення.

6.Гастроезофагальний рефлюкс. Етіологія, патогенез. Роль у формуванні хронічних захворювань верхніх відділів органів травлення.

7.Етіологія та патогенез хронічного гастриту. Клініка. Методи діагностики. Особливості лікування, в залежності від форми гастриту,

8.Дифдіагностика захворювань верхнього відділу органів травлення (хронічний гастрит, виразкова хвороба, функціональні захворювання шлунку).

9. Оцінка ефективності антихелікобактерної терапії та методи контролю ерадикаціі.

10.Особливості больового синдрому у дітей.

11. Синдром подразненого кишківника у дітей: етіологія, патогенез, клініка, діагностика.

12. Особливості функціонального закрепу у дітей. Діф.діагностика з органічними захворюваннями кишківника.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Курація хворих.

Поставити діагноз.

Скласти план обстеження.

Скласти план лікування.

Провести диференціальний діагноз.

…

ЗМІСТ ТЕМИ:

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ ТА

ВИРАЗКИ ШЛУНКУ У ДІТЕЙ

Шифр К25 – виразка шлунку (гостра ерозія шлунка, виразка пілоричної частини, виразка шлунка).

Шифр К26 –виразка дванадцятипалої кишки (гостра ерозія дванадцятипалої кишки, виразка дванадцятипалої кишки, виразка постпілоричної частини).

І. Визначення

Виразкова хвороба (ВХ) – поліетіологічне захворювання, яке характеризується формуванням виразкового дефекту у шлунку та дванадцятипалій кишці (ДПК), схильне до прогресування, із залученням до патологічного процесу інших органів травлення, з можливим розвитком ускладнень. Формування хвороби обумовлено порушенням рівноваги між факторами “агресії” та “захисту” слизової оболонки органів гастродуоденальної зони, завжди з переважанням “агресивних” компонентів (інфекція H.pylori, кислотна агресія).

ІІ. Критерії діагностики

1.Клінічні критерії (залежать від стадії і локалізації виразкового дефекту):

Виразка ДПК

Період загострення:

а) І стадія – гостра виразка

§ Ведучий симптом – біль:

- епігастрій, пілородуоденальна зона;

- натщесерце або пізні болі (через 2-3 години після їжі);

- переважно нічні болі;

- мойнігановський ритм: голод→біль→прийом їжі→полегшення;

- у вигляді нападу або ниючі;

- часто ірадіація у спину, у поперек.

§ Диспептичний синдром:

- печія (ведучий симптом);

- нудота;

- кисла відрижка;

- блювання.

§ Синдром неспецифічної інтоксикації:

- головний біль;

- зниження працездатності;

- підвищена втомлюваність.

§ Вегетативні розлади:

- емоціональна лабільність;

- пітливість.

§ Пальпаторно:

- виражена болючість у пілородуоденальній зоні; в епігастрії;

- наявність симптому Менделя (при перкусії кінчиками пальців стінки живота виникає біль);

- локальна напруга м’язів в больовій зоні;

б) ІІ стадія –початок епітелізації:

§ Біль

- зберігаються пізні болі, як правило, вдень;

- мойнігановський ритм менш виражений;

- болі, в основному, ниючого характеру;

- ірадіація болі зникає.

§ Диспептичні прояви:

- зменшуються або практично зникають.

§ Пальпаторно:

- відсутня болючість при поверхневій пальпації;

- зберігається локальна напруга м’язів в больовій зоні.

в) ІІІ стадія – заживлення виразки:

§ Біль

- периодичні пізні (через 2-3 години після їжі) болі та болі натщесерце;

- відчуття голоду, як еквівалент нічної болі.

§ Диспептичні прояви:

- практично відсутні.

§ Пальпаторно:

- зберігається помірна болючість в гастродуоденальній зоні при глибокій пальпації.

Період ремісії

Скарги практично відсутні. Пальпація пілородуоденальної зони безболісна.

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 59; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 3 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!