ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВОЇ РОБОТИ

Наукова робота повинна містити:

• титульний аркуш;
• зміст;
• перелік умовних позначень (в разі необхідності);
• вступ;
• основну частину;
• висновки;
• перелік використаних джерел;
• додатки (в разі необхідності).

4.2.2. Наукова робота розпочинається титульним аркушем, де зазначається повна офіційна назва навчального закладу, кафедри, шифр та найменування спеціальності, тема наукової роботи, прізвище, ім’я та по-батькові автора, прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступінь, звання наукового керівника, місто та рік написання роботи.

Титульний аркуш оформлюється у суворій відповідності до встановлених вимог (див. Додатки 2, 3, 4).

4.2.3. Зміст має бути розташований на початку роботи, після титульного аркушу. Зміст містить найменування та початкові сторінки всіх структурних підрозділів роботи.

4.2.4. Вступ

У вступі розкривається сутність і стан дослідження наукової проблеми, її значушість, підстави і вихідні данні для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

У вступі студент повинен:

¾ обґрунтувати актуальність обраної теми, її наукове та практичне значення, вибір предмету дослідження;

¾ надати коротку характеристику джерел та зробити огляд наукової літератури з обраної теми;

¾ зазначити мету та завдання роботи;

¾ визначити методи та засоби вирішення поставлених завдань;

¾ охарактеризувати новизну проведеного дослідження;

¾ обґрунтувати структуру роботи;

¾ сформулювати положення, що виносяться на захист.

4.2.5. Основна частина

Основна частина роботи складається з розділів (глав), підрозділів, пунктів, підпунктів (параграфів), в залежності від специфіки обраної теми. Як правило достатнім для розкриття теми є розподіл основної частини роботи на розділи та підрозділи.

Кожний розділ має розпочинатися з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передумова з коротким описом обраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів дослідження.

В основній частині студент повинен викласти:

¾ основні теоретичні положення, що визначають сутність обраної теми, предмету дослідження, грунтуючись на меті та завданнях наукової роботи;

¾ проаналізувати доктринальні положення, враховуючи наявність різноманітних підходів до зазначених проблем на основі аналізу спеціальної літератури;

¾ обґрунтувати та сформулювати свою особисту точку зору з розглянутих проблем;

¾ провести аналіз нормативного матеріалу за законодавством України, інших держав, міжнародно-правовими документами;

¾ дослідити матеріали судової практики;

¾ проаналізувати практику застосування нормативних матеріалів за темою наукового дослідження;

¾ запропонувати можливі шляхи вирішення існуючих проблем.

Кожен розділ наукової роботи повинен закінчуватись коротким узагальненням та висновками.

4.2.6. Висновки

У висновках викладаються найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми, її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

Висновки автора повинні носити обґрунтований характер, мати певні елементи новизни, бути результатом самостійного дослідження. Автором також намічаються та обґрунтовуються перспективи подальшого вивчення теми.

4.2.7.Перелік використаних джерел

Наукова робота повинна завершуватися переліком використаних джерел та літератури, на які є посилання в тексті наукової роботи, та які використані при її підготовці та написанні.

Список використаних джерел та літератури поділяють на дві основні групи: І – нормативні чи документальні джерела; ІІ – наукова література.

Під час переліку нормативних джерел, слід брати до уваги наступні правила:

- спочатку зазначаються використані міжнародно-правові договори багатостороннього характеру;

- наступне – міжнародно-правові договори двостороннього характеру;

- наступне – інші міжнародно-правові документи (меморандуми, доповіді тощо);

- наступне – законодавство України:

· перше – Конституція;

· затим – кодекси у хронологічному порядку прийняття;

· затим – закони у хронологічному порядку прийняття;

· затим – інші нормативні акти

- наступне – іноземне законодавство.

У переліку використаних нормативних джерел обов’язково зазначається повна назва джерела, дата прийняття, реєстраційний номер (для законодавства України), джерело (для іноземного законодавства – видання або повна електрона адреса).

Наукову літературу як правило оформлюється в алфавітному порядку за іменем автора або назвою. 

У переліку використаної наукової літератури обов’язково слід зазначати автора, повну назву або видання, місце та рік видання, кількість сторінок у виданні. Інформацію, яку слід зазначити у посиланні можна знайти на початку або наприкінці видання на одному з титульних аркушів (для книг). У випадку використання періодичного видання, обов’язково зазначається рік випуску, номер видання, сторінки, на яких розташоване використовуване джерело.

Зразки правильного оформлення різних видів наукової літератури відповідно до встановлених вимог – див. Додаток 5.

4.2.8. Додатки

У разі необхідності у кінці роботи на окремих аркушах можуть надаватися додатки: таблиці, графіки, діаграми, зразки документів тощо.

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

5.1. Зауваження до друку

Наукову роботу друкують машинописним способом чи за допомогою комп’ютера з заповненням лише однієї сторони білого аркушу паперу формату А4 (210х297 мм) з заповненням до 30 рядків на сторінці. Допускається також подання таблиць та додатків на аркушах формату А3 складених удвічі.

 

Під час друку тексту слід дотримуватись наступних параметрів друку:

• орієнтація паперу – книжкова;
• ліве поле – не менше 30 мм;
• праве – не менше 10 мм;
• верхнє та нижнє – не менше 20 мм.
• Шрифт – Times New Roman;
• Розмір шрифту – 14;
• Інтервал – 1,5.
• вирівнювання – за шириною.

 

5.2. Нумерація.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

 

Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

 

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номеру підрозділу повинна стояти крапка, наприклад “3.2.” (другий підрозділ третього розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

 

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: “3.2.1.” (перший пункт другого підрозділу третього розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

 

Нумерація може складатися із глав та параграфів. Нумерація відбувається у межах кожної глави.

 

5.3. Посилання.

При написанні наукової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

 

Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

 

Посилання робляться на кожній сторінці у нижній частині із наскрізною нумерацією.

Особливу увагу при написанні наукової роботи слід приділити використанню наукових праць інших авторів. Таке використання можливе лише за умови дотримання авторських прав, за допомогою належним чином оформлених посилань.

 

У випадку коли автор наукової роботи бажає в тексті запозичити думку іншого автора він може вчинити це двома шляхами: за допомогою точної цитати або передати думку іншого автора без точного цитування. В обох випадках посилання є обов’язковим.

 

Посилання повинні оформлюватись згідно з наступними вимогами:

1) У випадку, якщо в роботі приводиться точна цитата з праці іншого автора, необхідно запозичену цитату взяти в лапки, поставити в кінці цитати відповідний номер і внизу сторінки привести точну інформацію щодо використаного джерела з зазначенням конкретної сторінки.

2) У випадку якщо в роботі приводиться думка іншого автора без точного цитування, необхідно після цього (наприкінці речення або абзацу) поставити відповідний номер і внизу сторінки привести інформацію щодо використаного джерела із зазначенням назви праці (праць), де автор висловлює цю думку.

 

Примітки до тексту, в яких вказують довідкові і пояснювальні данні, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:

       Примітки:

1. ....

2. ....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують, і після слова “Примітка” ставлять крапку.

Нумерація посилання проводиться для кожної сторінки окремо.

 

Правила цитування матеріалів з електронних баз даних та мережі Інтернет:

Оформлення посилань на "електронні документи" повинне в цілому відповідати традиційним правилам цитування та приміток, розробленим різними громадськими організаціями, науковими установами тощо, повноважними приймати власні вимоги для певної галузі або рекомендувати їх для загального вжитку.

 

ü обов’язково на самому початку вказати автора та назву джерела, якщо є - назву збірки, куди входить ця публікація, ніби цитуючи з паперу, а не виписувати одинокий URL;

ü після назви матеріалу бажано вказати дату його розміщення в Мережі (число, місяць, рік), якщо вона проставлена (якщо ні - можна писати no date);

ü при цитуванні з WWW замість назви видавництва вказати повну назву сайту, а замість номерів сторінок - адресу, яка веде прямо до цитованого файла;

ü  при цитуванні з баз даних в Інтернет - вказати тільки адресу цієї бази; при цитуванні з баз на CD-ROM - поставити позначку СD-ROM database i вказати дату випуску;

ü наприкінці посилання або перед назвою сайта / бази даних обов'язково зазначати приблизну дату, коли ви ознайомилися з цим документом (число, місяць, рік), тому що через деякий час він може зникнути з сервера.

 

При використанні відомостей, отриманих за допомогою листування електронною поштою, з груп новин та з бесід у реальному часі використовується позначка personal communication. Проте ми рекомендуємо утриматись від посилань на ці джерела інформації при написанні наукових робіт будь-якого виду, бо користувачі цих послуг Інтернет надто широко користуються анонімністю.

 

ПУБЛІЧНИЙ ЗАХИСТ ВИПУСКНОЇ

(БАКАЛАВРСЬКОЇ, МАГІСТЕРСЬКОЇ, ДИПЛОМНОЇ) РОБОТИ

 

6.1. Допуск до публічного захисту

До публічного захисту випускної (магістерської, дипломної) роботи допускаються студенти, які повністю виконали всі вимоги навчального плану, вчасно подали роботу та отримали позитивний відгук наукового керівника.

 

Дозволом до захисту є віза завідуючого кафедрою.

 

Публічний захист випускної роботи проводиться на відкритому засіданні Державної Екзаменаційної Комісії (ДЕК).

 

6.2. Публічний виступ

Для публічного виступу студенту надається 5-10 хвилин. У виступи студент має окреслити для ДЕК найважливіші та найпринцповіші моменті своєї роботи. Вступ має містити:

- чітке формулювання проблеми;

- обґрунтування її актуальності і новизни;

- визначення мети та завдання наукового дослідження;

- відомості про структуру роботи;

- викладення автором основних результатів та практичних рекомендацій, сформульованих в результаті дослідження.

Для зручності студенту рекомендується підготувати тезисний план виступ, який би окреслив межі та предмет його промови, а також допоміг би послідовно та впевнено виступити. Втім виступ повинен бути виключно вільною промовою, а не зачитуванням написаного тексту.

 

По закінченні виступу члени ДЕК можуть поставити студенту запитання стосовно його виступу або тексту робот. Зазвичай питання не виходять за межі матеріалу, яким студент має володіти у результаті написання відповідної роботи.

 

Після виступу студента Голова Комісії надає слово науковому керівникові та рецензенту або зачитує їх відгук та рецензію. Студент повинен відповісти на зауваження, поставлені рецензентом у разі їх наявності.

 

6.3. Оцінювання наукової роботи

Рішення про оцінку випускної роботи за п’ятибальною системою приймається на закритому засіданні Комісії.

Критеріями оцінки є теоретичний рівень, новизна, практична значимість рекомендацій, уміння вести публічну дискусію, аргументовано захищати свою концепцію та висновки.

 

В разі, якщо при захисті випускної роботи студент отримує незадовільну оцінку, він допускається до повторного захисту випускної роботи протягом трьох років після закінчення Інституту.

 

Студентам які не захищали випускну роботу з поважної причини (документально підтвердженої) Директором Інституту може бути продовжений термін захисту до наступного терміну роботи Державної екзаменаційної комісії, але не більше ніж на один рік.

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ

МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

Магістерська робота є кваліфікаційною роботою в магістратурі, важливою формою підготовки фахівців-міжнародників і підсумкової атестації студента за освітньо-професійною та освітньо-науковою програмою. Її захистом завершується курс навчання за магістерською програмою.

Якість змісту та захисту цієї роботи є найважливішим показником рівня підготовленості та ступеня придатності випускника до наукової та практичної діяльності.

 

Магістерська робота є самостійним дослідженням наукової проблеми в сфері міжнародного права, підготовленим студентом для публічного захисту для присвоєння кваліфікації “магістр міжнародного права”.

Магістерська робота із спеціальності “Міжнародне право” за спеціалізацією “міжнародне приватне право” являє собою дослідження конкретного проблемного питання, яке має елементи самостійного наукового пошуку.

Результатом магістерської роботи повинно бути дослідження певної наукової чи практичної проблеми (проблем).

 

Загальний обсяг магістерської роботи – 80-90 сторінок набраного на комп’ютері (машинописного) тексту.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ

ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

 

Дипломна робота являє собою закономірний підсумок теоретичної, науково-практичної роботи студента, що свідчить про здатність випускника до самостійної практичної роботи.

 

Дипломна робота повинна бути написана на актуальну тему, відповідати сучасному стану наукових досліджень та практики.

Діапазон тем дипломних робіт, запропонованих кафедрою, є досить широким. Тематика дипломних робіт розробляється викладачами кафедри, затверджується на засіданні кафедри та щорічно оновлюється.

Дипломна робота за своїм змістом передбачає розкриття суті проблеми, що досліджується, аналіз доктринальних положень, та нормативного матеріалу.

 

За обсягом дипломна робота повинна складатись з 60-70 сторінок набраного на комп’ютері (машинописного) тексту.

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ

КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Метою написання бакалаврської роботи є закріплення та поглиблення теоретичних та практичних знань студентів за спеціальністю, розвиток навичок ведення самостійної наукової роботи, оволодіння основними методами наукового дослідження, формулювання конкретних наукових висновків та практичних рекомендацій за темою курсової роботи.

 

На кафедрі міжнародного приватного права відповідно до навчального плану бакалаврські роботи виконуються студентами четвертого курсу з дисципліни “Міжнародне приватне право”.

 

Бакалаврська робота повинна бути написана на актуальну тему, відповідати сучасному стану наукових досліджень та практики.

Тематика бакалаврських робіт розробляється викладачами кафедри, затверджується на засіданні кафедри та щорічно оновлюється.

 

За обсягом бакалаврська робота складається з 25-35 сторінок набраного на комп’ютері (машинописного) тексту.

 

 

Додаток 1.

---

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 233; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

⇐ Предыдущая1234Следующая ⇒

---

Мы поможем в написании ваших работ!