ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО ПРОБНОГО ЧИ ТРЕНУВАЛЬНОГО УРОКУ
МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОГО ЦИКЛУ
1. Намагайтесь визначити з учителем та груповим методистом тему уроку за два-три тижні до часу його проведення.
2. Продумайте та уточніть у класовода мету й тип уроку, обшир навчального матеріалу, перелік умінь і навичок, які необхідно сформувати в дітей.
3. На основі навчальної програми з навчання грамоти (читання, мови) визначте місце й значення обраної теми в системі уроків з предмета.
4. Поглиблено повторіть відповідні мовознавчі теми задля вільного володіння мовним матеріалом.
5. Повторно опрацюйте відповідні розділи з методики навчання рідної мови й проаналізуйте за допомогою аналізу методичних розробок досвід роботи вчителів початкових класів із цієї теми.
6. Відповідно до мети уроку доберіть види, методи й прийоми роботи, усвідомте їх функціональні можливості на вашому уроці.
7. Проконсультуйтесь у вчителя щодо рівня знань учнів, сформованості в них умінь і навичок, їхнього ступеня научуваності, а також стосовно звичних для учнів методів і прийомів роботи.
8. Продумайте самостійно, а потім порадьтеся з учителем, які наочні посібники доцільно використовувати на уроці, що для цього слід виготовити самостійно.
9. Доопрацюйте поради й зауваження вчителя та отримайте своєчасну консультацію у групового методиста чи викладача з методики навчання рідної мови, намагайтесь при цьому аргументувати свій вибір методів і видів роботи.
|
|
|
10. Доопрацюйте зауваження та рекомендації методиста, підготуйте зразки наочних посібників.
11. Складаючи конспект уроку, орієнтуйтесь на вікові й індивідуальні особливості дітей класу, зверніть увагу на дозування часу, чергування видів роботи.
12. На другій консультації у вчителя уточніть, кого з учнів і в яких видах мовної чи мовленнєвої діяльності будете оцінювати, які види й форми перевірки краще обрати; хто з дітей потребує особливої уваги та які індивідуальні завдання можна їм запропонувати.
13. Уважно огляньте робоче місце вчителя, продумайте розміщення наочних посібників і характер записів на дошці.
14. Пригадайте попередні зауваження та поради вчителя й методиста, спробуйте прогнозувати власні огріхи в проведенні уроку, продумайте шляхи їх попередження.
15. Розробіть незвичний, захоплюючий творчий елемент свого уроку, його кульмінацію, яка підкреслювала б ваш педагогічний почерк.
16. Доопрацюйте зауваження й поради, отримані на другій консультації, охайно оформіть остаточний варіант конспекту й затвердіть його в учителя та методиста.
17. Докладно вивчіть конспект уроку, змоделюйте та уявіть свою поведінку й дії учнів під час уроку; поспостерігайте за своєю поставою, мімікою, пластичною виразністю перед дзеркалом.
|
|
|
18. Розпишіть бюджет часу відповідно до видів мовної та мовленнєвої діяльності на уроці, зробіть орієнтовні помітки олівцем у конспекті.
19. Продумайте доцільність вибору свого взуття, одягу, зачіски, макіяжу.
20. Налаштуйте себе на радість спілкування з дітьми, на безумовне їх прийняття, успіх педагогічної взаємодії й досягнення високої результативності уроку.
Ретельне виконання кожного пункту цього переліку закладає основу результативності майбутнього уроку, комплексно вирішує питання підготовки, що відтак допомагає ефективніше реалізувати завдання подальших етапів педагогічної практики.
Додаток 7
СХЕМА АНАЛІЗУ УРОКУ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОГО ЦИКЛУ
Під час проходження практики найефективніше застосовувати повний структурно-змістовий аналіз уроку, схему якого подано нижче.
Під час аналізу уроку необхідно дотримуватися такої послідовності дій:
1. Визначення загальних відомостей про урок (його паспортні дані: тема, мета – дидактична, розвивальна, виховна, тип, структура, зміст уроку, етапи проведення тощо).
2. Усвідомлення цілей і завдань уроку.
3. Визначення основних елементів кожного етапу уроку (зміст матеріалу, види діяльності вчителя й учнів, методичні прийоми, засоби навчання тощо) та виявлення взаємозв'язку і взаємодії між ними.
|
|
|
4. Відзначення елементів новизни уроку (нестандартність його загалом чи окремих частин, використання інтерактивних форм і методів навчання, дотримання сучасної технології уроку тощо.).
5. Обґрунтування досягнення основної мети уроку та освітнього, виховного і розвивального завдань, що випливають з цієї мети.
Після цього спостереження уроку варто проводити із застосуванням традиційної форми:
| Хід уроку (етапи) | Методи та прийоми | Власна оцінка |
Вона заповнюється після запису основних відомостей про урок; назва предмета, клас, школа, прізвище, ім'я, по батькові вчителя, дата проведення, тема уроку, хід уроку (зміст), його етапи, їх тривалість (час), позитивне й негативне в діяльності вчителя й учнів, примітка.
Спостерігаючи, варто «фотографувати» хід уроку, його етапи, їх тривалість (час), взаємопов’язану діяльність учителя й учнів, застосовуючи у ході записів виділення найголовнішого іншим кольором, а також певні умовні позначення: (+) (-) (!) (?). Такі записи є підвалиною повного ґрунтовного структурно-змістового аналізу уроку, що його доцільно проводити за такою схемою:
|
|
|
1. Загальні відомості про урок, його тип, структуру та зміст.
· місце кожного уроку в системі уроків певного розділу (як самостійна ланка навчального процесу, кожний урок одночасно повинен бути
продовженням попереднього, тому студент повинен усвідомити, які
елементи готують учнів до сприйняття матеріалу цього та наступних уроків, ураховуючи перепективно-тематичне планування);
· чіткість цільової установки уроку: відповідність методів і прийомів роботи основній меті, внутрішня логічність і цілеспрямованість уроку; правильність визначення й чіткість формулювання теми уроку;
· відповідність структури й мети уроку, методична доцільність вибору і розміщення окремих етапів уроку, різноманітність видів роботи, організаційна чіткість уроку, зацікавлення дітей виучуваним матеріалом;
· науковість змісту уроку і правильність подачі матеріалу,
· відповідність ходу уроку заздалегідь визначеному плану, доцільність, логічна виправданість відступів (якщо вони є);
· логічна завершеність, цілісність уроку.
2. Аналіз змісту етапів уроку.
· поетапний аналіз застосованих методів та прийомів роботи на уроці, оцінка їх ефективності;
· термінологічна точність (на уроці абсолютно неможливі фактичні помилки, штучне спрощення граматичних визначень, викривлення граматичної теорії, що веде до спотворення мовних фактів);
· зміст і характер прикладів (слів, словосполучень, речень, текстів), що пропонує вчитель, їх стилістичний рівень (приклади, що їх пропонує вчитель, повинні бути доступними учням (але не примітивними), цікавими, достатньо насиченими мовним матеріалом, відповідати темі уроку; окрім того, вони повинні відповідати віковим інтересам учнів певного класу; бажано, щоб приклади були пов'язані з літературними матеріалами, а мовні ілюстрації були єдиними з тематичного й лексичного поглядів);
· виховна цінність уроку: а) увага вчителя й учнів до змістової сторони прикладів і текстів, правильне акцентування, достатність виховного потенціалу; б) організаційна чіткість і ділова насиченість уроку, дисципліна учнів, їхнє ставлення до роботи на уроці; в) справедливість і обґрунтованість (умотивованість) оцінки; г) уміння вчителя триматися в класі, уважне ставлення до кожного з учнів тощо;
· правильне і доречне використання підручника на уроці (виконання вправ, самостійний аналіз матеріалу за завданням учителя, читання вголос нового матеріалу тощо);
· різноманітність і доцільність обраних учителем форм опитування учнів;
· чіткість, точність, правильність висновків, зроблених учителем та учнями в результаті аналізу мовного матеріалу;
· виправданість і доцільність домашнього завдання, відповідність його темі уроку, чіткість пояснення способів його виконання;
· організація повторення, уміння органічно пов'язати старий матеріал з новим, уключаючи його в мовленнєві конструкції;
· правильність, виразність, доступність мови вчителя; правильне оформлення запитань;
· підсумок уроку, рівень умінь і навичок, одержаних учнями в результаті роботи вчителя на уроці;
· ступінь активності класу, участь в роботі кожного з учнів.
3. Педагогічна майстерність учителя:
· педагогічний такт;
· уміння науково організувати працю на уроці (чи раціонально використовує час, чи володіє класом, чи підвищує активність учнів, чи викликає інтерес до предмета тощо);
· ставлення до учнів (повага до кожного учня, чи користується вчитель авторитетом і т.ін);.
· рівномірність темпу уроку, правильний розподіл навчального часу із урахуванням фізіологічних та гігієнічних вимог;
· правильність, виразність, стилістична диференціація, культура мовлення вчителя.
4. Результативність уроку:
· наскільки успішно розв'язані на уроці освітні, виховні, розвивальні цілі;
· якість знань (свідомість, міцність, глибина, дієвість), відпрацьованість в учнів уміння застосувати їх на практиці;
· які практичні уміння й навички вироблені на уроці, які елементи мали найбільш виховний вплив на учнів;
· поведінка учнів на уроці: ступінь активності й дисциплінованості, культура мовлення, ступінь загального розвитку, наявність інтересу до навчального предмета і т.ін.
5. Висновки та пропозиції.
· загальна оцінка уроку;
· що цінного з цього уроку можна взяти для своєї практики роботи;
· як позбутися наявних недоліків і закріпити успіхи на наступних уроках;
· як удосконалювати процес навчання на уроці, поліпшувати якість уроку, тобто підвищувати професійно-лінгводидактичну компетентність вчителя початкових класів і т.ін).
Додаток 8
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 173; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!