Причини, завдання та обгрунтування необхідності реконструкції гідромеліоративних систем
ПО мірі експлуатації зрошувальна система старіє, погіршується її експлуатаційні і технічні показники, і частина зрошувальних земель з тієї чи іншої причини випадає з землекористування. Виникає необхідність у поліпшенні або переобладнанні системи.
Рішення про реконструкцію і поліпшенні приймається при наступних недоліках зрошувальних систем:
через моральне старіння споруд, низького коефіцієнта корисної дії каналів, засолення і заболочування полів; при низькій водозабезпеченості системи через заниженого гідромодуля зрошення; при виході зрошувальних каналів з ладу через розщільнення насипу при циклічній зміні температур (мороз - тепло) ,що є особливо типовим для каналів ,що своєчасно не звільняються від води в зимовий період ; при піднятті рівня грунтових вод та відсутності дренажно - скидної мережі; при необхідності застосування більш сучасної, автоматизованої техніки поливу; при недостатній кількості водомірних пристроїв, запірно-регулюючої і запобіжної арматури; при необхідності автоматизації водорозподілу, водообліку, роботи насосних станцій, дощувальних машин.
Завданням реконструкції є внесення змін в зрошувальну систему з метою її удосконалення, підвищення технічних, експлуатаційних та інших показників.
Додаток 1
До постанови Кабінету Міністрів України
від 16 листопада 2000 р. N 1704
ЗАВДАННЯ
щодо реконструкції зрошувальних систем та поліпшення
|
|
екологічного стану зрошуваних земель
(тис. гектарів)
-----------------------------------------------------------------
Регіон | 2002-2005 роки |2006-|2001-
|-------------------------------| 2010 |2010
2002| 2003| 2004 | 2005 |усього |роки |роки
-----------------------------------------------------------------
Автономна 2,6 5,5 10 15 33,1 62 95,1
Республіка Крим
Області:
Вінницька 6 6
Дніпропетровська 2,7 6,7 10 12 31,4 45 76,4
Донецька 1,6 6,8 7 8 23,4 32 55,4
Запорізька 1,7 7 10 12 30,7 36 66,7
Київська 4 4
Кіровоградська 0,5 1 6 5 12,5 13 25,5
Луганська 0,2 0,8 6 5 12 6 18
Миколаївська 1,7 7,9 8 14 31,6 45 76,6
|
|
Одеська 2,5 7,6 7 15,7 32,8 46 78,8
Полтавська 3 3
Харківська 3 3
Херсонська 2,1 5,4 12 19 38,5 50 88,5
Черкаська 3 3
-----------------------------------------------------------------
Усього 16,5 48,8 80 100,7 246 354 600
Техніка безпеки при виконанні ремонтних робіт на ГМС
Ремонтно-будівельні роботи на гідромеліоративних системах слід проводити з дотриманням правил техніки безпеки та охорони праці. Щоб уникнути нещасних випадків при виконанні робіт, перед початком їх слід ознайомити робітників з правилами техніки безпеки, а бригадирів і технічний персонал - ретельно проінструктувати.
На видному, захищеному від негоди місці повинні бути вивішені правила і плакати з техніки безпеки, а в зоні роботи кранів, одноковшових екскаваторів, розвантажувальних робіт, риття траншей і ін встановлені попереджувальні знаки та влаштовано огорожу.
|
|
Усі робочі забезпечуються за діючими нормами необхідними спецодягом, сцецвзуттям та індивідуальними засобами захисту, якими зобов'язані користуватися під час виконання роботи.
Робітники та інженерно-технічний персонал забезпечуються також необхідним запасом питної води, житловими і санітарно-побутовими приміщеннями (гардеробними, душовими, санвузлами). Для надання першої допомоги при нещасних випадках на кожній ділянці системи і на об'єктах ремонтно-будівельних робіт повинні бути аптечки з запасом медикаментів і перев'язувальних засобів.
Особливо суворо потрібно дотримуватися правил техніки безпеки ,пов'язані з застосуванням землерийних та інших машин, гербіцидів, легкозаймистих матеріалів (полімерних смол, клейових розчинів, мастик тощо), з використанням електро енергії на захисно-регулювальних роботах і на роботах в котлованах.
До виконання робіт, що потребують спеціальних знань і підготовку (захисно-регуллювальні, електротехнічні, робота на машинах і підйомно-транспортних механізмах тощо), допускаються особи, що мають право на виконання цих робіт.
При виконанні ремонтно-будівельних робіт застосовується електроенергія для живлення електродвигунів, електроінструментів та освітлення і т. п.
|
|
Для безпеки роботи необхідно, щоб електродвигуни, електроінструменти з напругою вище 36 В мали захисне заземлення. Робота з електроінструментами повинна виконуватися з застосуванням діелектричних індивідуальних засобів захисту (килимків, рукавичок, бот, калош).
Забороняється проводити ремонт обладнання без застосування заходів, що попереджають його включення в роботу.
Найбільшу небезпеку несе Риття котлованів з вертикальної стінками без кріплення. Риття таких виїмок допускається в грунтах природної вологості, з непорушеною структурою. При відсутності грунтових вод згідно з СНиП в межах 1 ... 2 м у залежності від виду грунтів. При великих глибинах допускає ся рити котловани з укосами або застосовувати кріплення вертикальних стінок.
Під час роботи одноківшових екскаваторів і кранового обладнання забороняється робочим перебувати в радіусі дії їх стріли..Допускається проводити інші роботи тільки поза небезпечної зони, яка визначається радіусом їх дії, збільшеного на 5 м.
Вантажити грунт на автомашини екскаватором можна тільки зі сторони заднього або бокового борту і ні в якому разі не через кабіну.
Під час перерв у роботі стріла повинна бути відведена, у бік забою, а ківш опущений на землю.
При відновленні закритої дренажної мережі багатоковшевими екскаваторами-дреноукладальниками для безпечної роботи до пускається риття траншей глибиною до 3 м з вертикальними стінками в зв'язних грунтах, а також робота робітників у траншеї по закладенню стиків дрен в спеціально обладнаному для цієї мети бункері екскаватора. Під час роботи екскаватора щоб уникнути травматизму в межах небезпечної зони (поблизу ковшовий ланцюга, ротора, відвального транспортера і ходової частини машини) забороняється перебувати робітникам.
Для безпечної роботи бульдозерів при розробці грунту кут підйому і спуску не повинен бути більше 30 °, відвал не повинен висуватися на брівку виїмки.
При роботі каналоочищуючих машин, косарок забороняється перебувати робітникам поблизу працюючого органу і ходової частини машини. Усі землерийні машини повинні бути обладнані звуковою сигналізацією. При очищенні каналів від рослинності із застосуванням гербицидів повинна бути виключена можливість попадання крапель розчину в дихальні і травні шляхи працюючих з ними людей. Робітники повинні бути забезпечені окулярами,респіраторами і спецодягом. При роботі вручну за допомогою ранцевої апаратури працюючі повинні знаходитися - на відстані не менше 5 м один від одного. Потрібно строго стежити, щоб факел розпилу не направлявся струмом повітря на працюючого. Роботи з хімічної очистці каналів від рослинності повинні бути максимально механізовані. При пропуску паводків і проведенні захисно-регулювальних робіт на річках вимоги техніки без водоприймальників- річок і в нічний час. Ремонтно-будівельні роботи в цих випадках повинні бути забезпечені рятувальними засобами (човнами, поясами, колами і т. п.). До виробництва робіт в поточній воді при глибині понад 1 м допускаються тільки робітники, які вміють плавати. При швидкості потоку понад 3 м / с робочим забороняється перебувати у воді.
При закладенні тріщин і раковин у бетонних та залізобетонних тонкостінних конструкціях лотків, труб, антикорозійного захисту металоконструкцій споруд із застосуванням токсичних легкозаймистих полімерних матеріалів, при торкретуванні поверхонь за допомогою цемент-гармати робочі повинні бути у спецодязі, гумових рукавичках і захисних очках.
Виробничо-фінансове планування та звітність при експлуатації ГМС.
Діяльність управлінь ГМС здійснюється на основі затверджених перспективних і річних виробничих планів.
В перспективному плані передбачаються заходи, що стосуються головним чином покращення технічного стану, вдосконалення меліоративної системи і її реконструкція.
Річні плани по експлуатації ГМС складаються в строки і за формами, встановленими вищестоячими організаціями, окремо по експлуатаційним заходам ( виробничо-фінансові плани) і по проведенню капітальних ремонтів. Їх підписує начальник управління системи і бухгалтер і затверджуються обласними чи державними органами водного господарства. Щорічний виробничо-фінансовий план ув’язується із завданнями, передбаченими перспективним планом.
Виробничо-фінансовий план управління складається з трьох розділів:
1) Витрати на утримання експлуатаційного штату управління і дільниць;
2) Експлуатаційні витрати і поточні ремонти;
3) Інші роботи.
В 1 розділі передбачаються витрати на утримання апарату і лінійної служби по нормативам і залежно від категорії експлуатаційного управління.
Для визначення кошторисних витрат на утримання експлуатаційного персоналу складають кошторис, основану на затверджених для даного управління штатному розкладі, посадових окладів, надбавках і нормах начислення на соціальне страхування , накладних і адміністративно-господарських витратах.
В 2 розділі передбачаються витрати на об’ємні роботи по поточному ремонту гідротехнічних споруд, гідро постів, громадських і виробничих приміщень, засобів зв’язку, експлуатаційних доріг,насосних станцій, транспортних засобів,будівельних машин і механізмів, дренажних влаштувань, очистку міжгосподарських каналів і колекторно-дренажної мережі,протипаводкові роботи.
Основний документ для визначення об’ємів робіт і кошторисних витрат є дефектні відомості, креслення споруд, профілі по каналах (проект очистки від замулення), захисним дамбам, дорожнім насипам, складених по даних нівелювання.
Кошторисні витрати по поточному ремонту визначаються на основі об’ємних робіт і дійсних одиничних розцінок.
В 3 розділі враховуються витрати на заготовку аварійного запасу матеріалів, догляд за лісонасадженнями, дрібні вишукування і проекти для ремонтно-будівельних робіт, технічну пропаганду, виробничі досліди,підвищення кваліфікації експлуатаційного персоналу, на проведення паспортизації і інвентаризації ГМС.
Виробничо-фінансовий план показує лише роботи і витрати по експлуатації міжгосподарських ГМС.
Річні плани експлуатаційних заходів по внутрішньогосподарській мережі складаються землекористувачами за участю спеціалістів відповідних районних органів сільського господарства і управлінь систем(експлуатаційних дільниць) і включаються у виробничо-фінансові плани цих господарств. Ці плани є основним документом, за яким фінансуються експлуатаційні заходи.
Витрати на виконання експлуатаційних заходів по внутрішньогосподарській мережі можуть бути включені у виробничо-фінансові плани управлінь окремою статтею лише в тому випадку, коли вони виконуються експлуатаційними управлінням по договорах з господарством.
Річний виробничо-фінансовий план повинен складатися: з титульного списку експлуатаційних заходів, відомість об’ємів робіт і витрат, календарний план виробництва робіт і фінансування, відомість потрібної робочої сили, матеріалів, обладнання,механізмів і транспорту. До плану додаються:пояснювальна записка, заява на необхідні матеріали, обладнання, механізми і транспорт, кошторис і калькуляція одиничних розцінок.
Повні затрати на експлуатацію ГМС складаються з операційних витрат (витрат на утримання експлуатаційного персоналу, на поточний ремонт, утримання системи, протипаводкові і захисно-регулятивні роботи) і відрахування на капітальний ремонт і постановку початкової вартості системи(амортизаційні витрати).
Управління ВГО періодично звітують вищестоячим організаціям меліорації та водного господарства, представляючи оперативні (місячні),квартальні і річні виробничо-фінансові звіти. Вся звітність складається по певно складеній формі, і в певні строки. Крім того,управління ВГО представляють спец. Звіти по найважливішим експлуатаційними заходами ( по виконання планів водокористування на зрош.системах,планів очистки каналів, тощо).
В річному звіті У ВГО приводить дані по всім розділам виробничо-фінансового плану: про виконання робіт по догляду і ремонту споруд системи і технічному обслуговуванню внутрішньогосподарської мережі; заходів по зволоженню та зрошенню земель,про урожайність на меліоративних системах; технічному стані і балансової вартості системи;виконанню плану по праці і зарплаті. Фінансовий звіт і звіт по витраті матеріалів складається у відповідності з існуючими інструкціями. При аналізі господарської діяльності експлуатаційного управління особливо ретельно встановлюють показники витрат на 1 га зрошеної,обводненої чи осушеної площі земель,враховуючи необхідність максимального зниження вартості експлуатації 1 га і загальне зниження державних асигнувань на експлуатацію системи в цілому.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 413; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!