Методи навчання. Мінімаксний метод до викладання нефахових дисциплін
Методи навчання – це способи упорядкованої, взаємозв’язаної спільної діяльності викладача і студента, що спрямована на розв’язання навчальних завдань освіти, розвиток і виховання в процесі навчання. При цьому між способами діяльності викладача і студента існує тісний взаємозв’язок та взаємовідповідність. Методи навчання є одними з найважливіших компонентів навчального процесу. Без відповідних методів діяльності неможливо реалізувати цілі і завдання навчання, досягнути відповідних результатів. У структурі методів є такий елемент методу, як прийом. Це окремий крок, фазова дія в реалізації методу. Методи навчання мають як об’єктивну, так і суб’єктивну сторони. Метод навчання є досить складним утворенням, має багато сторін, за кожною з яких методи можна групувати у системи. Наряду з десятками класифікацій методів існує цілісний підхід до взаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів – це поділ методів навчання у великі групи, за класифікацією В.М. Галузинського і М.Б. Євтуха. Групи методів навчання є наступні: 1) Методи організації і самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності; 2) Методи стимулювання і мотивації учіння; 3) Методи контролю і самоконтролю; 4) Бінарні методи навчання; 5) Ситуаційний метод.
У сучасній вищій школі відомі такі загальнонаукові методи пізнання: індуктивні, формально-дедуктивні, аналогії й моделювання, ідеалізації й абстракції, формалізації наукових знань, рух від конкретного до абстрактного, рух від абстрактного до конкретного.
|
|
Сучасні вимоги до навчання потребують використання мінімаксного підходу – це мінімум викладання і максимум самостійної роботи студентів. В основі підходу лежить використання керованої мимовільної пам’яті, що дозволяє навчання студентів без напруження.
Дії викладача і студента за мінімаксним підходом:
1) Демонстрації дій викладачем (одна лекція, одне практичне заняття);
2) Самостійне знайомство студентів з інструментарієм дисципліни;
Далі стосовно двох цих позицій виконується наступний алгоритм дій:
3) Завдання студентам на використання алгоритму;
4) Виконання завдання студентом;
5) Самоконтроль виконання завдання;
6) Контроль виконання завдання викладачем;
7) З’ясування чи є у виконанні завдання помилка (якщо є, то слід здійснити дії першого пункту);
8) З’ясування чи постійний час виконання завдання (якщо ні, то слід здійснити дії другого пункту);
За умови чіткого, вірного і своєчасного виконання алгоритму:
9) Задається десять нових нестандартних наскрізних завдань.
Індивідуально-типо-логічні особливості осо-бистості.
|
|
Значного поширення набула типологія особистості, що її започаткував швейцарський психіатр К. Юнг.
Теорія типології базується на положенні, за яким кожен від народження схильний до певних особистих переваг. Існує чотири пари протилежних переваг:
Екстравертний (Е) — інтровертний (І).
Екстравертний тип отримує енергію із зовнішнього світу, а через те йому властиві такі особливості поведінки: (*має тенденцію спочатку говорити, а потім думати; *знайомий з великою кількістю людей і багатьох із них вважає друзями; *при спілкуванні йому не заважають ні інші розмови, ні радіо, ні телевізор; *користується повагою інших; *розмірковує, говорячи вголос;)
Ключові словаекстравертів: товариськість, взаємодія, широта, екстенсивність, значні зв'язки, витрачання енергії, зовнішній прояв, говорять, а потім думають.
Інтровертний тип— енергія життєдіяльності — він сам, а тому: (*обмірковує те, що треба сказати; *віддає перевагу самотності; *вважається «добрим» слухачем; *в очах інших має вигляд задумливого і замкненого; *бажає висловити свої ідеї; *його не влаштовує, коли переривають розмову; *не влаштовують «пусті» розмови).
Ключові слова інтроверта: замкненість, зосередженість, внутрішній, глибина, інтенсивний, обмежені зв'язки, збереження енергії, внутрішня реакція, задумливий, думає, а потім говорить.
|
|
Сенсорний (S) — інтуїтивний (N).
Сенсорний тип збирає інформацію про навколишній світ дослівно і послідовно, а відтак йому притаманні: (*переважання точних відповідей на точні запитання; *концентрація на конкретній справі; *віддання переваги роботі, від якої можна очікувати конкретні предметні результати; *задоволення тим, що є; *віддання переваги роботі з фактами і цифрами; *читання журналів і доповідей від початку до кінця)
Ключові слова «сенсора»: закономірний, теперішній, реалістичний, важка робота, фактичний, земний, практичність, конкретність.
Інтуїтивний тип збирає інформацію щодо навколишнього світу взагалі і довільно, а тому характеризується такими рисами: (*думає зразу про декілька речей; *вважає, що майбутнє скоріше загадкове, ніж страшне; *що час — відносна категорія; *схильний давати загальні відповіді; *переважають фантазії).
Ключові слова цього типу: випадковий, майбутній, концептуальний, натхнення, теоретичний, фантазер, оригінальний, загальний.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 225; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!