VI ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
1. Основна мета гідрогеологічних досліджень – це:
а) вивчення наземних водойм;
б) пошуки і розвідка нафтових і газових родовищ;
в) пошуки і розвідка підземних вод як корисних копалин;
г)вивчення фізичних властивостей грунтів.
2. В результаті гідрогеологічних зйомок складають:
а) геологічні карти;
б) карти грунтів;
в) карти ізобар;
г) гідрогеологічні карти.
3. Основою для складання гідрогеологічної карти є:
а) літолого-стратиграфічний розріз;
б) топографічна основа;
в) геологічна карта;
г) карта грунтових вод.
4. При гідрогеологічній зйомці:
а) проводять розвідувальне буріння;
б) проводять геофізичні дослідження в свердловинах;
в) досліджують, описують і наносять на карту всі прояви підземних вод на даній місцевості;
г) проводять дослідні і пробні відкачки.
5. При розвідувальному бурінні:
а) спостерігають за промивною рідиною;
б) проводять дослідні і пробні відкачки;
в) складають гідрогеологічні карти;
г) обстежують природні водопункти.
6. При гідрогеологічній зйомці:
а) спостерігають за промивною рідиною;
б) проводять дослідні і пробні відкачки;
в) складають гідрогеологічні карти;
г) обстежують природні водопункти.
7. При випробуванні водоносних горизонтів:
а) спостерігають за промивною рідиною;
б) проводять дослідні і пробні відкачки;
в) складають гідрогеологічні карти;
г) обстежують природні водопункти.
|
|
8. Гідрогеологічні карти складаються в результаті:
а) гідрогеологічної зйомки;
б) розвідувального буріння на підземні води;
в) випробування водоносних горизонтів;
г) стаціонарних спостережень за режимом.
9. Вивчення геологічного розрізу, виявлення водоносних горизонтів, визначення глибини їх залягання, віку, товщини і літології проводять при:
а) гідрогеологічної зйомки;
б) розвідувального буріння на підземні води;
в) випробування водоносних горизонтів;
г) стаціонарних спостережень за режимом.
10. Дослідні і пробні відкачки проводять при:
а) гідрогеологічної зйомки;
б) розвідувального буріння на підземні води;
в) випробування водоносних горизонтів;
г) стаціонарних спостережень за режимом.
11. Спостереження за промивною рідиною проводять при:
а) гідрогеологічної зйомки;
б) розвідувального буріння на підземні води;
в) випробування водоносних горизонтів;
г) стаціонарних спостережень за режимом.
12. Геофізичні методи дослідження в свердловинах проводять при:
а) гідрогеологічної зйомки;
б) розвідувального буріння на підземні води;
в) випробування водоносних горизонтів;
г) стаціонарних спостережень за режимом.
|
|
13. Обстеження природних і штучних водопунктів проводиться при:
а) гідрогеологічної зйомки;
б) розвідувального буріння на підземні води;
в) випробування водоносних горизонтів;
г) стаціонарних спостережень за режимом.
14. Визначення статистичного рівня води в свердловинах, дебіта, продуктивності водоносного горизонта, відбір проб підземних вод для хімічних аналізів проводять при:
а) обстеженні природних водопунктів;
б) розвідувального буріння на підземні води;
в) випробування водоносних горизонтів;
г) стаціонарних спостережень за режимом.
15. Задачами гідрогеологічних досліджень є:
а) вивчення вод наземних водойм;
б) підрахунок запасів нфати і газу;
в) виявлення скупчень підземних вод, їх оцінка;
г) побудова геологічних карт.
VI ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ
1. З точки зору інженерної геології грунти – це:
а) породи, які вміщують грунтові води;
б) гірські породи, які вивчаються і використовуються як об’єкти інженерно-будівельної діяльності людини;
в) гірські породи, які використовуються для сільськогосподарських угідь.
2. В основі інженерно-геологічної класифікації порід-грунтів лежать:
|
|
ахімічний склад грунтів;
б) види зв’язків між частинками грунту;
в) об’ємна маса і пористість грунту.
3. До скельних порід-грунтів відносяться:
а) тріщинуватості або слабосцеменовані пісковики;
б) пилувато-глинисті грунти;
в) великоуламкові і піщані грунти;
г) магматичні, метаморфічні породи.
4. До напівскельних порід-грунтів відносяться:
а) тріщинуватості або слабосцеменовані пісковики;
б) пилувато-глинисті грунти;
в) великоуламкові і піщані грунти;
г) магматичні, метаморфічні породи.
5. До нескельних зв’язкових порід-колекторів відносяться:
а) тріщинуватості або слабосцеменовані пісковики;
б) пилувато-глинисті грунти;
в) великоуламкові і піщані грунти;
г) магматичні, метаморфічні породи.
6. До нескельних незв’язкових порід-грунтів відносяться:
а) тріщинуватості або слабосцеменовані пісковики;
б) пилувато-глинисті грунти;
в) великоуламкові і піщані грунти;
г) магматичні, метаморфічні породи.
7. Для скельних грунтів характеристики зв’язками між частинами є:
а) жорсткі міцні зв’язні, які не змінюються при зволоженні грунту;
б) жорсткі міцні зв’яки, які слабнуть при зволоженні;
в) рухливі водноколоїдні зв’язки;
|
|
г) відсутність зв’язків.
8. Для напівскельних грунтів характеристики зв’язками між частинами є:
а) жорсткі міцні зв’язні, які не змінюються при зволоженні грунту;
б) жорсткі міцні зв’яки, які слабнуть при зволоженні;
в) рухливі водноколоїдні зв’язки;
г) відсутність зв’язків.
9. Для нескельних зв’язкових грунтів характеристики зв’язками між частинами є:
а) жорсткі міцні зв’язні, які не змінюються при зволоженні грунту;
б) жорсткі міцні зв’яки, які слабнуть при зволоженні;
в) рухливі водноколоїдні зв’язки;
г) відсутність зв’язків.
10. Для нескельних незв’язкових грунтів характеристики зв’язками між частинами є:
а) жорсткі міцні зв’язні, які не змінюються при зволоженні грунту;
б) жорсткі міцні зв’яки, які слабнуть при зволоженні;
в) рухливі водноколоїдні зв’язки;
г) відсутність зв’язків.
11. Найбільшою міцністю і стійкістю характеризуються:
а) скельні грунти ;
б) напівскельні грунти;
в) нескельні зв’язкові грунти;
г) нескельні незв’язкові грунти.
12. Відношення маси грунту до його загального об’єму – це:
а) об’ємна маса грунту;
б) об’ємна маса скелету грунту;
в) пористість грунту;
г) коефіцієнт пористості грунту.
13. Величина об’ємної маси грунту при видаленні з нього води – це:
а) об’ємна маса грунту;
б) об’ємна маса скелету грунту;
в) пористість грунту;
г) коефіцієнт пористості грунту.
14. Відношення об’єму пор до загального об’єму грунту, виражене у відсотках – це:
а) об’ємна маса грунту;
б) об’ємна маса скелету грунту;
в) пористість грунту;
г) коефіцієнт пористості грунту.
15. Відношення об’єму пор до об’єму твердого скелету –це:
а) об’ємна маса грунту;
б) об’ємна маса скелету грунту;
в) пористість грунту;
г) коефіцієнт пористості грунту.
16. Відношення маси води, яка вміщується в порах грунту до маси мінерального скелету грунту, виражене в процентах – це:
а) природна (вагова) вологість грунту;
б) повна вологоємність;
в) ступінь вологості грунту;
г) пористість грунту.
17. Вологість грунту при повному заповненні пор водою – це:
а) природна (вагова) вологість грунту;
б) повна вологоємність;
в) ступінь вологості грунту;
г) пористість грунту.
18. Відношення вологості грунту до повної вологоємності – це:
а) природна (вагова) вологість грунту;
б) повна вологоємність;
в) ступінь вологості грунту;
г) пористість грунту.
19. Величина вагової вологості грунту, при якій він втрачає властивості пластичності і переходить в текучий стан, називається:
а) межею текучості грунту;
б) межею пластичності грунту;
в) межею твердості грунту;
г) числом пластичності грунту.
20. Величина вагової вологості грунту, при якій він втрачає властивості пластичності і переходить в твердий стан, назхивається:
а) межею текучості грунту;
б) межею пластичності грунту;
в) межею твердості грунту;
г) числом пластичності грунту.
21. Різниця величин вагової волості, в межах якої грунт є пластичним, називається:
а) межею текучості грунту;
б) межею пластичності грунту;
в) межею твердості грунту;
г) числом пластичності грунту.
22. Для непластичних піщаних грунтів число пластичності Iр складає:
а) Iр < 1;
б) Iр = 1;
в) Iр > 1;
г) Iр = 0.
23.Для пластичних глинистих грунтів число пластичності Iр складає:
а) Iр < 1;
б) Iр = 1;
в) Iр > 1;
г) Iр = 0.
23. Аналіз кривої гранулометричного складу дозволяє визначити:
а) ступінь неоднорідності грунту;
б) величину пластичності грунту;
в) межу текучості грунту;
г) ступінь вологоємності грунту.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 309; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!