Г) варіанти і частоти (частки)



 

Запитання 11. Елементами статистичних таблиць є:

а) підмет та присудок;

б) назва таблиці;

в) значення показників;

г) варіанти і частоти (частки).

 

Запитання 12. Підмет статистичної таблиці - це:

а) одиниці сукупності, групи або підгрупи одиниць;

б) назва таблиці;

в) значення показників;

г) варіанти і частоти (частки).

 

Запитання 13. За побудовою підмета таблиці поділяють на види:

а) прості, групові, комбінаційні;

б) структурні, типологічні та аналітичні;

в) централізовані та децентралізовані;

г) поточні, періодичні, одноразові.

 

Запитання 14. Підмет простої статистичної таблиці це:

а) перелік елементів сукупності, періодів часу або територій;

б) групування одиниць сукупності за однією ознакою;

в) варіанти і частоти (частки);

г) розподіл одиниць сукупності за двома і більше ознаками.

 

Запитання 15. Підметом групової статистичної таблиці є:

а) перелік елементів сукупності, періодів часу або територій;

б) групування одиниць сукупності за однією ознакою;

в) варіанти і частоти (частки);

г) розподіл одиниць сукупності за двома і більше ознаками.

 

Запитання 16. Підметом комбінаційної таблиці є:

а) перелік елементів сукупності, періодів часу або територій;

б) групування одиниць сукупності за однією ознакою;

в) варіанти і частоти (частки);

Г) розподіл одиниць сукупності за двома і більше ознаками.

 

Запитання 17. Присудок статистичної таблиці - це:

а) одиниці сукупності, групи або підгрупи одиниць;

б) назва таблиці;

в) кількісні значення показників, які характеризують підмет;

г) варіанти і частоти (частки).

 

Запитання 18. Якщо немає відомостей про розмір явища то у відповідній клітинці таблиці проставляється:

а)-;                                        6) 0,0;                                  в) *;                              г) ...

Запитання 19. При відсутності явища у відповідній клітинці таблиці про­ставляється:

а)*;                                         б) ...;                                 в) 0,0;    г) -.

 

Запитання 20. Коли величина показника таблиці не перевищує 0,05, у відповідній клітинці таблиці проставляється:

а)-;                                         б) 0,0;                                  в) *;                             г) ...

 

Запитання 21. Обов'язкові складові елементи графіку:

а) поле графіка, графічний образ, просторові і масштабні орієнтири, екс-­
плікація графіка;

б) стовпчикова і стрічкова діаграми;

в) прямокутна система координат, полярна система координат;

г) графіки групувань, рядів розподілу, рядів динаміки.

 

Запитання 22. За функціонально-цільовим призначенням виділяють графі­ки:

а) з рівномірними, нерівномірними і змішаними шкалами;

б) стовпчикову і стрічкову діаграми;  

в) групувань і рядів розподілу, графіки рядів динаміки, графіки взаємо-­
зв'язку і графіки порівняння;

г) у прямокутній і у полярній системі координат.

 

Запитання 23. Для зображення дискретних рядів розподілу використову­ють:

а) секторну діаграму;

б) гістограму;

В) полігон;

г) графіки динаміки.

 

Запитання 24. Найбільш поширеним видом графічного зображення інтервальних рядів розподілу є :

а) гістограма;

б) полігон;

в) графіки динаміки;   

г) стовпчикові і стрічкові діаграми.

 

Запитання 25. Основними видами графіків рядів розподілу за номіналь­ною ознакою є:

а) гістограма;

б) одностовпчикові і однострічкові діаграми;

в) графіки динаміки;

г) графіки порівняння.

 

АБСОЛЮТНІ ТА ВІДНОСНІ ВЕЛИЧИНИ

 

Запитання 1. Абсолютні статистичні величини характеризують:

а) розмір соціально-економічного явища за певний час або на певний мо­-
мент часу;

б) співвідношення різнойменних величин;

в) варіант, що ділить ранжирований ряд на дві рівні за чисельністю час-­
тини;

г) варіант, який найчастіше повторюється в ряді розподілу.

 

Запитання 2. Співвідношення різнойменних абсолютних величин дає від­носну величину:

а) структури;

Б) інтенсивності;

в) порівняння;

г) координації.

 

Запитання 3. Співвідношення розмірів частини і цілого дає відносну вели­чину:

а) порівняння;

Б) структури;

в) координації;

г) інтенсивності.

 

Запитання 4. Шляхом порівняння планових і фактичних значень показни­ків обчислюють відносні величини:

а) структури і координації; 

б) динаміки та планового завдання;

в) структури і інтенсивності; 

Г) планового завдання і виконання плану.

 

Запитання 5. Співвідношення складових частин цілого дає відносну вели­чину:

а) порівняння;

б) структури;

в) інтенсивності;

г) координації.

 

Запитання 6. Співвідношення рівнів явища за два періоди дає відносну ве­личину:

а) порівняння; 

б) структури;    

В) динаміки;

г) інтенсивності.

 

Запитання 7. Співвідношення однойменних показників, що характеризу­ють різні об'єкти або території і мають однакову часову визначеність дає відно­сну величину:

а) динаміки;

б) структури;

в) інтенсивності;

Г) порівняння.

 

Запитання 8. Існує наступний взаємозв'язок між відносними величинами динаміки /ВВД/, планового завдання /ВВПЗ/ та виконання плану /ВВВП/:

а) ВВД=ВВПЗ/ВВВП; 

б) ВВВП=ВВПЗ/ВВД;

в) ВВПЗ=ВВД*ВВВП;

г) ВВД=ВВПЗ*ВВВП.

 

4. СЕРЕДНІ ВЕЛИЧИНИ. ПОКАЗНИКИ ВАРІАЦІЇ

 

Запитання 1. Середня величина характеризує:

а) індивідуальний рівень окремих одиниць;

б) характерний, типовий рівень ознаки на одиницю сукупності;

в) варіант, який найчастіше повторюється в ряді розподілу;

г) варіант, що ділить ранжирований ряд на дві рівні за чисельністю час-­
тини.

 

Запитання 2. Середня арифметична обчислюється:

а) як добуток індивідуальних значень ознаки;

б) діленням загального обсягу значень ознаки на обсяг сукупності;

в) як різниця між максимальним та мінімальним значеннями ознаки;

г) діленням суми модулів усіх відхилень ознаки від центра розподілу на
обсяг сукупності.

 

Запитання 3. Формула, за якою здійснюється розрахунок середньої арифметичної простої, має такий вигляд:

а) ;                        б)

в) ;                   г) .

 

Запитання 4. Середня арифметична проста використовується:

а) коли у великих за обсягом сукупностях окремі значення ознаки повто­-
рюються;

б) за первинними незгрупованими даними;

в) при розрахунку середньої з обернених показників;

г) якщо визначальна властивість сукупності формується як добуток інди-­
відуальних значень ознаки.

 

Запитання 5. Формула, за якою здійснюється розрахунок середньої гармонійної простої, має такий вигляд:

а) ;                б) ;

в)  ;               г) .

 

Запитання 6. Коли з логічної суті осереднюваної величини випливає не­обхідність використання середньої гармонійної зваженої:

а) якщо знаменник відношення відсутній і його слід визначити додатково, виходячи з наявної інформації;

б) якщо чисельник і знаменник відношення відсутній і його слід визначи­-
ти додатково, виходячи з наявної інформації;

в) якщо чисельник відношення відсутні й іх слід визначити додатково,
виходячи з наявної інформації;

г) якщо чисельник і знаменник відношення відсутні й іх неможна визна-­
чити додатково, виходячи з наявної інформації.

 

Запитання 7. Формула, за якою здійснюється розрахунок середньої гармонійної зваженої, має такий вигляд:

а) ;            б) ;

в) ;            г) .

 

Запитання 8. Коли з логічної суті осереднюваної величини випливає не­обхідність використання середньої арифметичної зваженої:

а) якщо знаменник відношення відсутній, то його слід визначити додатко­
во, виходячи з наявної інформації;

б) якщо чисельник відношення відсутній, то його слід визначити додатко­
во, виходячи з наявної інформації;

в) якщо чисельник і знаменник відношення відсутні й іх слід визначити
додатково, виходячи з наявної інформації;

г) якщо чисельник і знаменник відношення відсутні й іх неможна визна­
чити додатково, виходячи з наявної інформації.

 

Запитання 9. Формула, за якою здійснюється розрахунок середньої арифметичної зваженої, має такий вигляд:

а) ;            б) ;

в) ;            г) .

 

Запитання 10. Мода - це:

а) варіанта, що ділить ранжований ряд на дві рівні за чисельністю части­-
ни;

б) та варіанта, що найчастіше повторюється в ряді розподілу;

в) середнє відхилення індивідуальних значень ознаки від середньої вели-­
чини;

г) різниця між найбільшим та найменшим значеннями ознаки.

 

Запитання 11. Медіана - це:

а) середнє відхилення індивідуальних значень ознаки від середньої вели­чини;

б) різниця між найбільшим та найменшим значеннями ознаки;

в) варіанта, що ділить ранжований ряд на дві рівні за чисельністю части-­
ни;

г) та варіанта, що найчастіше повторюється в ряді розподілу.

 

Запитання 12. Іменованими числами серед показників варіації є:

а) середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення та квадратичний ко­ефіцієнт варіації;

б) варіаційний розмах, середнє лінійне та середнє квадратичне
відхилення, дисперсія;

в) варіаційний розмах, середнє лінійне та середнє квадратичне
відхилення;


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 938; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!