МОНОЛІТНОГО БЕТОНУ ТА ЗАЛІЗОБЕТОНУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Кафедра технології, організації та механізації будівництва

 

 

 

Графічний матеріал з дисципліни

«Технологія будівельного виробництва»

Для студентів

Напряму підготовки 6.060101 «Будівництво»

Усіх форм навчання

частина 1

 

 

ЛЕКЦІЯ № 3 (2 години)

ТранспортУВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ ВАНТАЖІВ

Рис. 1. Контейнери та засоби пакетування:

а) універсальний контейнер;

б) контейнер для скла;

в) контейнер для покрівельних матеріалів;

г) контейнер для рулонних покрівельних матеріалів;

д) контейнер для азбестоцементних труб;

е) пакет чавунних труб;

є) пакет силікатної цегли;

ж)піддон для цегли;

з ) засіб для пакетування чавунних радіаторів опалення.

Рис. 2. Транспортні засоби:

а)бортові автомобілі;

б) самоскиди;

в)тягачі;

г)панелевоз;

д)для транспортування сантехблоків;

е)фермовоз;

є)для транспортування плит перекриття;

ж)автобетонозмішувач;

з)цементовоз.

 

 

ЛЕКЦІЯ № 4 (4 години)

ЗЕМЛЯНІ РОБОТИ

Рис. 3. Схема розбивання виїмки та контроль глибини за допомогою візирок:

а) план виїмки (котловану);

б)елемент огорожі;

в) контроль глибини за умови, що рівень верху дощок огорожі відповідає рівню підлоги першого поверху;

г) те саме, за умови, що рівні верху дощок огорожі та підлоги першого поверху різняться висотою, кратною 0,5 м;

 

1 — виїмка;

2 — споруда;

3 — огорожа;

4 — створні знаки;

5 — основні розбивні осі;

6 — стовп;

7 — цвях;

8 — поздовжня дошка.

 

 

Рис. 4. Зниження рівня ґрунтових вод

легкими голкофільтровими установками:

а) котлован з голкофільтрами, встановленими в один ярус;

б) встановлення голкофільтрів у два яруси;

в) гідравлічне занурення голкофільтра;

г) ланка фільтра й схема роботи клапанів під час гідравлічного занурення голкофільтра;

д) ланка фільтра й схема роботи клапанів при викачуванні води.


1 — відцентровий насос;

2 — засувка;

З — колектор;

4 — голкофіль­три;

5 — підвідний трубопровід для води;

6 — насос;

7 — напірний рукав;

8 — хомут для ручного регулювання;

9 — приямок;

10 — всмоктувальний колектор;

11 — фільтра­ційна сітка;

12 — захисна сітка;

13 — сталева спіральна обмотка;

14 — зовнішня труба з отворами;

15 — внутрішня труба;

16 — кільцевий клапан;

17 — шаровий клапан;

18 — стопорний болт;

19 — наконечник;

20 — крива депресії при відкачуванні води з першого ярусу;

21 — крива депресії при відкачуванні води з другого ярусу.


Рис. 5. Схеми голкофільтрових установок

з вакуумних водозниженням, електроосушуванням ґрунтута ежекторним водопідйомом:

а) водозниження легкими голкофільтровими установками;

б) вакуумне водозниження;

в)голкофільтрова установка з електроосушуваниям;

г) водозниження за допомогою ежекторних голкофільтрів;

д) схема ежекторного голкофільтра;


1 — ланка фільтра;

2 — дзеркало ґрунтових вод після зниження їх голкофільтрами;

3 — відцентровий насос;

4 — епюра тиску при зниженні легкими голкофільтрами;

5 — епюра тиску при вакуумному водозниженні;

6 — вакуум-насос;

7 — сталева труба (анод);

8 — голкофільтр (ка­тод);

9 — дзеркало ґрунтових вод після електроосушення;

10 — низьконапірний насос;

11 — водовідвідний колектор;

12—голкофільтрова труба;

13 — внутрішня труба з ежекторним пристроєм;

14 — дифузор;

15 — насадок;

16 — фільтрова оболонка з гофрованої сталевої оцинкованої стрічки, що має знижене ущільнення шва;

17 — вікно для пуску ґрунтової води;

18 — шаровий клапан;

19 —водоупор.


Рис. 6. Штучний захист виїмок від ґрунтових вод:

а) схема заморожування ґрунту;

б) улаштування тиксотропного протифільтраційного екрана із застосуванням шпунтин-ін'єкторів;

в)те саме, із застосуванням барових машин;

г)те саме,за допомогою водоповітряної струмини;

д)те саме,методом «різання канатом»;

1 — заморожувальна колонка;2 — стовпи мерзлого ґрунту;3 — котлован;4 — зовнішня труба;5 — внутрішня труба;6 — огорожа з мерзлого ґрунту;7 — протифільтраційний екран;8 — труби для подавання суспензії, приварені до шпунтин;9 — шпунтина, яка витягується з ґрунту;10 — шпунтина, яка заглиблюється;11 — трактор;12 — робочий орган з барами;13 — витиснений на поверхню ґрунт;14 — штанга;15 — напрямна;16 — ін'єкторна голівка;17 —моніторна голівка;18 — свердловина;19 — сталевий канат;20 — вантаж.

Рис. 7. Кріплення стінок котлованів і траншей:

а) підкісне;б) анкерне;в) шпунтове;г) розпірне горизонтальне з прозорами;д)розпірне вертикальне суцільне;е) консольно-розпірне;є) інвентарне;

1забирка з дощок;2 — стояк;3 — бобишка;4 — підкіс;5 — паля;6 — анкерна тяга;7 — засипка;8 — розпірка;9 — металева паля;10 — пояс-обв'язка;11 — розпір;12 — дошка затяжки;13 — укіс котловану;14 — кронштейн;15 — накладки;16 — клини;17 — шар набризк-бетону;18 — прогони;19 — збірно-розсувна рама;20 — інвентарні щити огорожі;21 — в'язі жорсткості.

ЛЕКЦІЯ № 5 (4 години)

ПЛАНУВАННЯ МАЙДАНЧИКА

ТА РОЗРОБКА ГРУНТУ ЕКСКАТОРАМИ

Рис. 8:

а) схема різання ґрунту;

б)способи виконання планувальних робіт бульдозерами;

в)розроблення виїмок;

1 — різання тонкою стружкою однакової товщини;

2 — те саме, клиноподібним профілем;

3 — те саме, гребінчастим профілем;

І...VII — послідовність переміщення бульдозера.

Рис. 9. Схеми виконання робіт бульдозерами:

а) групова робота бульдозерів при розробленні виїмок;

б) зведення насипів;

в) засипання траншей;

 

1— ґрунт, що переміщується пооди­ноким бульдозером;

2 — додатковим об’єм, що переміщується двома бульдозерами, які рухаються поряд;

I...X — послідовність переміщення бульдозера.

 

 

Рис. 10. Розробка ґрунту скреперами:

а) схема розроблення ґрунту (цифрами вказана послідовність розроблення смуг);

б)схема роботи скреперів за спіраллю на ділянці, де чергуються насипи та виїмки;

в) схема роботи скреперів за еліпсом при плануванні будівельних майданчиків;

г) ланцюжкова схема завантаження скреперів;

1 — розроблення ґрунту за схемою смуга поряд зі смугою;

2— розроблення ґрунту за схемою смуга через смугу;

3 — розроблення ґрунту за схемою з ребристо-шаховими проходками;

4, 5 — схема взаємодії трактора-штовхача зі скрепером;

6 — форма стружки;

7−7' — набирання ґрунту;

8−8' — розвантаження;

I,II,III — ділянки набору ґрунту скреперами № 1,2, 3;

IV, V, VI — порожній хід скреперів № 1, 2, З.

Рис. 11. Особливості розроблення ґрунту

самохідними скреперами:

а) схеми різання ґрунту;

б) схема завантаження скреперного поїзда без штовхача;

в) схема завантаження скрепера трактором-штовхачем;

1 — різання за схемою смуга поряд зі смугою;

2 — різання за схемою смуга через смугу;

3 — завантаження попереднього скрепера (задній діє як штовхач);

4 — завантаження заднього скрепера (передній діє як тягач);

5 — шлях повернення штовхача на вихідну позицію;

6 — ділянки шляху скрепера та штовхача перед початком завантаження;

I...Х — послідовність розроблення.

 

Рис. 12. Схеми виконання робіт скреперами:


а) переміщення за еліпсом;

б) «за вісімкою»;

в)зигзагом;

г) за спіраллю;

д)за поперечно-човниковою схемою;

е) суміщення процесів відсипання та ущільнення ґрунту скреперами;


1 — карта відсипання;2 — карта ущільнення;3 — напрямок руху скреперів до насипів;4 — те саме, до забою;I...IV — послідовність відсипання та ущільнення ґрунту скреперами.

Рис. 13. Планування майданчиків екскаваторами:

а) схема забою при розробленні ґрунту боковою проходкою;

б) спільна робота екскаватора з бульдозером при невеликій товщині шару, що зрізується;

Rв — радіус розвантаження;B — відстань між проходками екскаватора;R — найбільший радіус копання;Rст — те саме, на рівні стоянки;lп — крок пересування;1 — стоянка екскаватора;2 — центр ваги забою;3 — вісь попередньої проходки екскаватора;4 — віха;5 — напрямок переміщення ґрунту бульдозером.

 

 

Рис. 14. Розроблення котлованів

одноківшевими екскаваторами:

а) лобова проходка екскаватора, оснащеного прямою лопатою, що завантажує ґрунтом автосамоскид з одного боку;

б)лобова проходка екскаватора з двобічним завантаженням;

в) лобова проходка екскаватора із зигзагоподібним переміщенням екскаватора;

г)лобова проходка екскаватора з переміщенням упоперек котловану;

д)бокова проходка;

е)розроблення ярусами (I-IV — послідовність проходок);

є)торцева проходка екскаватора, оснащеного зворотною лопатою чи драглайном при переміщенні екскаватора по прямій;

ж) торцева проходка з двома проходками екскаватора;

з)торцева проходка при зигзагоподібному переміщенні екскаватора;

и) поперечно-торцева проходка;

і) поздовжньо-торцева проходка;

ї) схема забою драглайна;

й)поперечно-човникова схема організації забою;

к), л) поздовжньо-човникова схема організації забою;

1 — вісь проходки;

2 — стоянка екскаватора;

3 — напрямок руху автотранспорту;

4 — віхи;

5 — вісь попередньої проходки;

6 — автосамоскид;

7 — опускання ковша та набирання ґрунту;

8 — закінчення набирання ґрунту та підйом ковша;

9 — розвантаження ковша;

α — кут нахилу стріли;

β — середній кут повороту.

 

Рис. 15. Схеми ущільнення ґрунтів:


а) кулачковим котком

(I — план; II — розріз; III — схема переміщення машин; 1...8 — ходи котка);

б) пневмоколісним;

в)гладким самохідним котком;

г) трамбувальною плитою, підвішеною на стрілі екскаватора;


1 — перекриття смуг;2 — напрямок укочування від країв насипу до її середини;3 — ширина смуги, що укочується;4 — пухкий шар ґрунту;5 — ущільнений шар ґрунту;6 — зона ущільнення ґрунту ручними трамбівками;7 — шари ґрунту, що ущільнюються котком;8 — вісь переміщення екскаватора;9 — трамбувальна плита;10 — ущільнювальна смуга;11 — місця стоянки екскаватора.

Рис. 16. Багатоківшеві екскаватори з робочими органами:


а) ланцюговим;

б) роторним;


1 — двигун;2 — гідроциліндри піднімання робочого органа;3 — ківшева рама;4 — ротор;5 — ковші;6 — гусенична ходова частина;7 — стрічковий конвеєр.

ЛЕКЦІЯ № 6 (2 години)

РОЗРОБЛЕННЯ ҐРУНТУ

ГІДРОМЕХАНІЧНИМ СПОСОБОМ

Рис. 17. Розроблення ґрунту гідромоніторними пристроями:

а)зустрічним забоєм знизу вверх і транспортуванням пульпи землесосом;

б)попутним забоєм зверху вниз;

в) зустрічним забоєм знизу вверх із додатковим розмиванням че­рез свердловину;

г, д) гідромонітори ближнього бою на гусеничному ходу;

1 — насосна станція;

2 — магістральний водовід;

3 — землесосна установка;

4 — колодязь (зумпф);

5 — гідромонітори;

6 — забій;

7 — канава для відведення пульпи.

 

Рис. 18. Розроблення ґрунту плавучим землесосним пристроєм при намиванні майданчика і насипу:


а) схема роботи земснаряда;

б) загальна схема намивання майданчика;

в) те саме, безестакадним способом;

г) те саме, естакадним способом;



1 — всмоктувальний пристрій;

2 — баржа з насосним пристроєм;

3 — папільонажні палі;

4 — плавучий пульпопровід;

5 — береговий пульпопровід на естакаді;

6 — обвалування;

7 — майданчик, що на­мивається;

8 — водовідвідні колектори;

9 — те саме, колодязі;

10, 11 — магістральні пульпопроводи;

12, 13 — розподільні пульпопроводи, які нарощуються при намиванні;

14, 15 — перший та другий яруси намивання;

16 — випускні патрубки;

17 — горизонтальні труби з отворами;

18 — переставні козли;

19 — інвентарна естакада.


 

ЛЕКЦІЯ № 7 (4 години)

БУРОВІ ТА ВИБУХОВІ РОБОТИ

 

Рис. 19. Бурові установки. Обладнання та інструмент для буріння шпурів і свердловин:

а)бурильний молоток;

б) ручне електросвердло;

в) форми головок бура;

г) схема ручного термобура;

д) бури ручні;

е) самохідна установка колонкового буріння;

є)робочі наконечники;


1 — трубки, зварені у рамку;

2 — циліндр;

З —буротримач;

4— глушитель шумів;

5 — поворотна рукоятка;

6 — повітряний шланг;

7 — патрубок;

8 — корпус;

9 — ручка;

10 — електрокабель;

11 — патрон;

12 — верхня кришка;

13 — сопло;

14 — камера згоряння;

15 — паливна трубка;

16 — щиток;

17 — труба;

18 — повітряний кран;

19 — манометр;

20 — паливний кран;

21 — паливний шланг;

22 — редукторний клапан;

23 — паливний насос;

24— паливний бак;

25 — ручний бур-щуп;

26 — лопатень-змійовик;

27 — лопатень-желонка;

28 — клапан;

29 — двигун;

30 — насос;

31 — щогла;

32 — блок;

33 — трос;

34 — вертлюг;

35 — штанга;

36 — ротор;

37 — буровий снаряд;

38 — коронка, армована різцями з твердого сплаву;

39 — те саме, дрібними алмазами;

40 — шротова коронка;

41 — шарошечне долото;

42 — хрестоподібне долото;

43 — уступчасте долото.


 

Рис. 20. Приладдя для вогневого

та електричного способів підривання:

а) капсуль-детонатор;

б)способи підривання детонувального шнура;

в) з'єднання детонувального шнура;

г) запалювальна трубка, що виготовляється на місці роботи;

д) електродетонатор уповільненої дії;


1 — гільза;

2 — чашечка;

3 — сітка;

4 — ТНРС;

5— азид свинцю;

6 — гримуча ртуть;

7 — тетрил (або ТЕН, або гексоген);

8 — капсулі-детонатори;

9 — гніт;

10 — бурова шашка;

11 — з'єднання внакладку;

12 —з'єднання внакладку із капсулем-детонатором;

13 — те саме, прямим (морським) вузлом;

14 — те саме, подвійною петлею;

15 — ізоляційна стрічка;

16 — тліючі гніти;

17 — дроти;

18 — пластикова пробка;

19 — платиново-іридієвий місток;

20 — запалювальний склад;

21 — мастика;

22 — сповільнювач вибуху.


 

 

Рис. 21. Схеми розміщення зарядів для вибуху на викид ґрунту:

а) ефект викиду ґрунту від вибуху заряду;

б) елементи воронки;

в) розміщення зарядів для спрямованого викиду ґрунту при одночасному підриванні;

г)розміщення зарядів для спрямованого викиду ґрунту при різночасному підриванні;

д) шурф для закладання зосередженого заряду в ґрунт;

d — висота гребеня воронки;

p — загальна глибина воронки із урахуванням висоти гребеня (валика);

C — маса заряду;

1 — заряди ВР;

2 — напрямок викиду основної маси ґрунту;

3 — зарядна камера;

I, II, III — послідовність підривання зарядів.

 

 

Рис. 22. Схеми розміщення зарядів

при розпушуванні ґрунту:

а)розміщення шпурових зарядів у масиві породи, що розробляється;

б)те саме, в разі подрібнення великих каменів;

в)послідовність улаштування зарядної камери (котла) у шпурі;

г)розміщення малокамерних зарядів у кінці рукавів;

д)розміщення свердловинних (колонкових) зарядів у кінці рукавів;

е)розміщення щілинних зарядів у кінці рукавів;

є)розміщення накладних (зовнішніх) зарядів у кінці рукавів;

 


1 — заряди;

2 — шпури;

3 — забивка;

4 — заряд для першого прострілювання;

5 — результат першого прострілювання;

6 — заряд для другого прострілювання;

7 — результат другого прострілювання;

8 — перебур;

9 — забій;

10 — зарядні щілини;

11 — напрямок зсуву ґрунту підчас вибуху;

12 — незаряджені щілини;

13 — руйнування міжщілинного масиву.


 

ЛЕКЦІЯ № 8 (4 години)

ТЕХНОЛОГІЯ УЛАШТУВАННЯ ПАЛЬ


Рис. 23. Різновиди паль:

I — виготовлені заздалегідь, з подальшим заглибленням їх у ґрунт: II — монолітні, виготовлені на місці їхньої експлуатації: III — комбіновані:
а) циліндричні та призматичні; б)малопірамідальні; в) пірамідальні г) з жорстким потовщенням ствола; д)з розширенням ствола, що розкривається; е) з гвинтовим розширенням. є)буронабивні; ж)пневмотрамбовані; з)частотрамбовані; и)буронабивні з поліпшеною основою; і)буронабивні з розширенням ствола ї)камуфлетні; й)у витрамбованих котлованах. к)буроопускні; л)комбіновані камуфлетні; м) ін’єкційні анкери.

1 — жорстке потовщення ствола внизу;2 — жорстке потовщення ствола зверху; 3 — наконечник, що розкривається;4 — гвинтове розширення;5 — свердловина;6 — штанга;7 — трамбівка;8 — бетонна суміш;9 — обсадна труба;10 — шлюзова камера;11 — наконечник обсадної труби;12 — збірні забивні елементи;13 — розбурене розширення ствола;14 — камуфлетне розширення;15 — витрамбований котлован;16 — опускний елемент;17 — вібратор;18 — цементний розчин;19 — бур-ін’єктор.

Рис. 24. Машини для заглиблення паль:


а)мостовий копер;

б) на базі екскаватора;

в) на базі автомобіля;


1 — рейкова колія;

2 — міст;

3 — візок;

4 — стріла копра;

5 — молот;

6 — паля;

7 — автомобіль;

8 — механізм регулювання положення палі.


Рис. 25. Виготовлення монолітних паль:

I— буронабивні в сухих грунтах: II — віброштамповані: III — буронабивні з поліпшеною основою: IV —буронабивні в обводнених ґрунтах:
а, б) етапи буріння; в)зняття бурового кондуктора; г) установлення арматурного каркаса; д) установлення бункера з бетонолитною трубою; е, є) етапи бетонування; ж) улаштування оголовка. з) бетонування свердловини; и) заглиблення віброштампа в бетонну суміш; і) бетонування виштампованої порожнини; ї)віброштампування вдруге; й) заглиблення армо-каркаса віброштампом; к)третєбетонування; л) віброштампування втрете; м) остаточне бетонування. н) заповнення нижньої частини свердловини щебенем або жорсткою бетонною сумішшю; о) трамбування; п)буріння свердловини; р) опускання міні-паль; с) заглиблення міні-паль; т) бетонування палі. у) буріння свердловини під глинистим розчином; ф)розбурення розширення; х) монтаж армокаркаса; ц,ч) етапи бетонування; ш)улаштування оголовка.

1 — кондуктор;2 — буровий орган; 3 — армокаркас; 4 — бункер з бетонолитною трубою; 5 — баддя; 6 — віброштамп; 7 — інвентарна обсадна труба; 8 — вібратор; 9 — трамбівка; 10 — міні-палі; 11 — бурова машина; 12 — свердловина, заповнена глинистим розчином; 13 — насос; 14 — глинозмішувач; 15 — відстій пульпи; 16 — бур-розширювач; 17 — контейнер для пульпи, що витісняється зі свердловини бетоном; 18 — опалубка для формування оголовка палі.

ЛЕКЦІЯ № 9 (8 годин)

ТЕХНОЛОГІЯ ПРОЦЕСІВ

МОНОЛІТНОГО БЕТОНУ ТА ЗАЛІЗОБЕТОНУ

 

 

Рис. 26. Опалубка колон, ребристого перекриття, прогонів і стін:

а) опалубка колони з інвентарних елементів;

б)опалубка колони з дощок;

в) опалубка балки і плити ребристого перекриття;

г) опалубка прогону і балок;

д) переріз опалубки прогону;

е) металева опалубка колони і прогону;

є) міжповерхові стояки підтримувальних риштувань;

ж) опалубка стіни з уніфікованих щитів;

1, 21 — інвентарні щити;

2 — риштування;

3 — короб колони;

4 — хомути;

5 — оголовок стояка;

6 — притискні дошки;

7 — підкружальні дошки;

8 — кружала;

9 — фризові дошки;

10 — бокові щити;

11 — дно короба;

12 — щити опалубки плити;

13 — стяжка;

14 — схватка;

15, 20 — стояки;

16 — забетоноване перекриття;

17 — лаги під стояки;

18 — розшивини;

19 — перекриття, що бетонується;

22 — елементи кріплення.

 

 

Рис. 27. Розбірно-переставна опалубка:

а)уніфікована дрібнощитова опалубка;

б) великощитоваопалубка стін;

1 — дрібні щити;

2 — отвори в каркасі для кріплення щитів;

3 — кутовий щит;

4, 14 — ребро;

5,13 — палуба;

6, 23 — схватки;

7 — кутовий блокувальний елемент;

8 — монтажний кутик;

9 — розсувний стояк;

10, 17 — монтажний підкіс;

11 — навісні риштування;

12 — елементи кріплення;

15 — стяжка;

16— консольні риштування;

18 — механічний домкрат;

19 — анкер;

20 — підкіс-розчалка;

21 — в'язі жорсткості;

22 — розпірка;

24 — маякова дошка.

 

Рис. 28. Блок-форми та об’ємно-переставна опалубка:


а) жорстка нерознімна блок-форма фундаментів;

б)складна блок-форма з елементів дрібношитової уніфікованої опалубки;

в)об'ємно-переставна опалубка;

1 — опалубка східців;

2 — форма підколонника;

3 — монтажні петлі;

4 — кронштейн для обпирання домкратів;

5 — елементи кріплення;

6 — схватки;

7 — опалубка маяків;

8 — нейтральна вставка;

9 — Г-подібний щит;

10 — шарнірний розпалубний механізм;

11 — регулювальний підкіс;

12 —гвинтовий домкрат;

13 — котки;

14 — щит торцевої стіни;

15 — риштування.

 

 

 

 

Рис. 29. Підйомно-переставна, котюча, ковзна

та пневматична опалубки:

а) підйомно-переставна опалубка;

б) горизонтально-переміщувана (котюча) опалубка для бетонування стін;

в) горизонтально-переміщувана (котюча) опалубка для бетонування тунелів;

г) ковзна опалубка, розріз;

д) ковзна опалубка, розміщення в плані під час бетонування круглих та прямокутних споруд;

е) схема гідравлічного домкрата;

є) пневматична опалубка;


1 — стіна, що бетонується;

2 — щит опалубки;

3 — механізм радіального переміщення;

4 — робочий настил;

5 — підвісні зовнішні риштування;

6 — те саме, внутрішні;

7 — підйомник;

8 — зовнішні риштування;

9 — напрямні стояки;

10 — з’єднувальна балка;

11 — лебідка вертикального приводу щитів опалубки;

12 —вібробункер;

13 — драбина;

14 — привід горизонтального переміщення;

15 — рейкова колія;

16 — тюбінги;

17 — гідроізоляція;

18 — гідроциліндр;

19 — гідравлічний домкрат;

20 — домкратна рама;

21 — домкратний стрижень;

22 — отвір для вертикальних комунікацій;

23 — верхній затискний пристрій:

24 — пружина;

25 — поршень;

26 — нижній затискний пристрій;

27 — захисна трубка;

28 — оболонка пневмоопалубки;

29 — фундамент;

30— клапан для впускання повітря;

31 — те саме, для випускання;

32 — арматура;

33 — набризкування бетонної суміші;

І...IV — послідовність спорудження конструкції в пневматичній опалубці з набризкуванням бетонної суміші.


 


 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Черненко В.К. Технологія будівельного виробництва. — К.: Вища школа, 2002.

2. Литвинов О.О., Беляков Ю.И. Технологиястроительногопроизводства. — К.: Высшая школа, 1985.

3. Проектування, технологія та організація будівництва. Зведення і ремонт будівель та споруд. Том 1 «Проектування у будівництві»”.Валовой О.І., Кривий Ріг, Мінерал,2007 р.

4. Проектування, технологія та організація будівництва. Зведення і ремонт будівельта споруд. Том 2 «Інженерні вишукування у будівництві»”.Валовой О.І., Кривий Ріг, Мінерал,2007 р.

5. Проектування, технологія та організація будівництва. Зведення і ремонт будівельта споруд. Том 3 «Технологія і організація будівництва»”.Валовой О.І., Кривий Ріг, Мінерал,2007 р.

6. Ярмоленко М.Г. Технологія будівельного виробництва. — К.: Вища школа, 2005 р.

7. Атаев С.С., Данилов Н.Н., Прыкин В.В. Технологиястроительногопроизводства. — К.: Высшая школа, 1984.

Дикман Л.Г. “Организация и планированиестроительногопроизводства” М:-Высшая школа, 1988 г.

ДОПОМІЖНА ЛІТЕРАТУРА

8. ДБН А.3.1.-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва». — К:, НДІБВ, 2012 р.

9. ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення». — К:, НДІБВ, 2012 р.

10. Черненко В.К. Проектированиеземляныхработ. — К.: Высшая школа, 1989.

11. ЕНиР. Сборник Е2. Земляныеработы. Вып. 1. Механизированные и ручне земляне работы / Госстроя СССР. — М: Стройиздат, 1988. — 224с.

12. Посібник з розробки ПОБ і ПВР (до ДБН А.3.1.-5-96) К:, НДІБВ, 1997 р.

ПЕРЕЛІК МЕТОДИЧНИХ ВКАЗІВОК

13. Методичні вказівки до курсового проекту та лабораторних робіт з курсу “Технологія будівельного виробництва.” Виробництво земляних робіт. — Кривий Ріг: Вид-во КТУ, 2007.

14. Методичні вказівки до курсового проекту та лабораторних робіт з курсу “Технологія будівельного виробництва.” Улаштування котлована. — Кривий Ріг: Вид-во КТУ, 2007.

15. Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу “Технологія будівельного виробництва.” Улаштування монолітних фундаментів. — Кривий Ріг: Вид-во КТУ, 2007.


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 798; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!