СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ЗАПИС УРОКУ (“ФОТОГРАФІЯ УРОКУ”)

Питання для обговорення

1. Назвіть ключове слово для визначення аналізу уроку___________________________________

2. Що показує аналіз уроку

3. Які типи аналізу уроку Вам відомі? Чим вони різняться?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Чи є різниця між аналізом уроку та його розбором? Якщо є, то яка? Чи відбивається це в мовленнєвій картині спілкування вчителя з тим, хто аналізує його урок? Яким чином?

5. Чи можливий аналіз уроку без його розбору? А розбір без аналізу? Якщо так, то в якому випадку?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Перелічите складові частини аналізу уроку.

7. Що таке фотографія уроку?

Практична частина

На занятті студенти двічі переглядають урок у відеозапису. Перший раз – аби сприйняти його як цілісність, другий – щоб відтворити його фотографію.

Домашнє завдання: провести корекцію запису уроку: розшифрувати скорочення, добавити нотатки, висловити своє ставлення до побаченого (бажано це робити іншим кольором пасти).

Спостерігаючи урок, пропонуємо додержуватись наступної форми його запису:

Таблиця 1

Число______ День_______ № уроку у розкладі______		Урок загальноосвітньої школи №
		Учитель:
Тема заняття:
Цілі заняття (як їх формулює вчитель):
Час	Зміст уроку			Зауваження, пропозиції, оцінки
	Діяльність вчителя		Діяльність учнів
1	2		3	4

1	2	3	4

1	2	3	4

1	2	3	4

1	2	3	4

Лабораторна робота 6

(2 год.).

РОЗБІР УРОКУ

Заняття проводиться у вигляді колективної бесіди, коли

студенти, спираючись на доопрацьовану вдома фотографію, висловлюють свої думки стосовно того, що відбувалося на уроці, аргументують їх, доводять свою позицію;

викладач коригує почуте, звертає увагу на найбільш цікаві моменти, ставить проблемні питання, допомагає вирішити педагогічні ситуації.

Внаслідок проведеної роботи кожен студент доповнює свої записи пропущеними деталями та загальними висновками; формується колективна думка стосовно якості переглянутого уроку.

Лабораторна робота 7

(2 год.).

КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ

Теоретична частина

1. Що лежить в основі комплексного аналізу уроку? В яких випадках ним користуються?

2. Які групи вимог виділяються при комплексному аналізі уроку?

3. Скільки вимог входить до однієї групи? Чому?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Яким чином визначається ефективність уроку?

Практична частина

Студентська група ділиться на чотири підгрупи, кожна з яких отримує завдання:

1.У відповідності до вимог, що подані в таблиці, оцінитиза 3 (або 4)- бальною шкалою

1) якість організації уроку;

2) рівень вирішення дидактичних завдань уроку;

3) рівень вирішення виховних завдань уроку;

Якість роботи учнів.

2.Обґрунтувати поставлені оцінки.

3.Наголосити чесноти уроку, висловити зауваження та пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу.

Вимоги до організації уроку та особистості вчителя	Балів	Вимоги до навчання	Балів	Вимоги до виховної діяльності на занятті	Балів	Вимоги до діяльності учнів	Балів	Специфічні вимоги до навчального заняття	Балів
1. Наявність плану заняття, логіка його побудови та міра реалізації. 2. Обладнання заняття наочністю, навчальними посібниками, ТЗН, спец-обладнанням та ін. Ефективність їх використання. 3. Психологічна атмосфера на занятті. Уміння вчителя керувати психічним самопочуттям школярів. 4. Раціональність використання часу. 5. Оптимальність поєднання фронтальної, групової та індивідуальної форм роботи. 6. Наявність та оперативність зворотного зв’язку. 7. Стан навчальної документації. 8. Знання предмету та педагогічна майстерність вчителя 9. Якості мови вчителя: загальна та специфічна грамотність(нормативність, адаптивність, зверненість), чіткість дикції, оптимальність темпу, інтенсивність, образність, емоційність, та ін 10. Педагогічна культура, такт та зовнішній вигляд викладача.		1. Міра досягнення навчаючої цілі заняття (засвоєння знань та формування умінь). 2. Міра реалізації принципу науковості на уроці. 3. Міра реалізації принципу послідовності, глибини, міцності та усвідомленості знань; 4. Доступність і посильність у навчанні; реалізація диференційного підходу. 5. Проблемність у навчанні. Формування механізму виходу за межі відомого. 6. Реалізація принципу системності в навчанні. 7. Зв’язок із життям. 8. Оптимальність використання методів навчання. Їх відповідність змісту освіти на уроці, його цілям, та розвитку учнів. 9. Ефективність використання контролю за знаннями, уміннями та навичками 10. Оптимальність домашнього завдання.		1. Міра досягнення виховної цілі уроку (формування особистості її соціалізація). 2. Реалізація принципів гуманізації, пріоритету загальнолюдських цінностей, педагогічного оптимізму, поваги до особистості дитини у поєднанні з доцільною вимогливістю до неї. 3. Реалізація принципу природовідповідності, врахування вікових, типологічних та індивід. особливостей дітей. 4. Розумове виховання на занятті. Формування культури інтелект. праці (напруженість думки, логічність та завершеність суджень; бачення суперечностей, уміння їх вирішувати та ін.). 5. Виховання колективіст. спрямованості та моральних стосунків між дітьми. 6. Формування певних соціальних ролей. 7. Виховне значення позиції вчителя стосовно учнів (байдужа, зацікавлена та ін) 8. Виховне значення стилю взаємин. (авторитарний, ліберальний, демократичний) між дітьми та вчителем. 9. Виховне значення оцінки та оцінювання на уроці. 10. Спрямованість навчання на подолання особистісних нестатків.		1. Міра досягнення розвиваючої цілі заняття (розвиток мислення, пам’яті, уяви, сприйняття; формування творчих умінь, розвиток здібностей та ін.). 2. Міра засвоєння учнями теми, що вивчається. 3. Творча активність дітей, наявність інтересу до заняття та до предмету в цілому. 4. Наявність навичок самостійної роботи, уміння працювати з допоміжними джерелами : навчальною, довідковою, художньою літературою, схемами, таблицями тощо. 5. Уміння виділяти головне, суттєве. 6. Уміння узагальнювати та систематизувати 7. Уміння планувати, аналізувати, оцінювати ефективність своєї роботи, та роботу інших. 8. Рівень працездатності школярів, результативність та ефективність їх діяльності. 9. Розвиток мови, письмових, графічних і спеціальних умінь та навичок. 10. Оптимальність темпу навчальної роботи, організованість, дисциплінованість дітей на уроці
Сума балів
%

Таблиця 2. ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УРОКУ

3-бальна шкала оцінювання: 0-вимога не виконується 4-бальна: 0-вимогане виконується

1-виконується частково 1-скоріше ні, ніж так 2-виконується повністю 2-скоріше так, ніж ні

3-виконується повністю

Таблиця 3

Вимоги до уроку ____________група
№	Оцінка	Її обґрунтування
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Σ
%

Внаслідок колективного обговорення студенти складають таблицю, за допомогою якої визначають ефективність уроку в цілому.

Таблиця 4

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 375; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 345 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!