Література для самостійної роботи
1. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. Підручник – К.: Золоті ворота, 1998.
2. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 3- 21.
3. Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – С. 3 – 12.
4. Курбатов В.И. Логика. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. С. 84 – 88.
5. Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 3-32, 99-120.
6. Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – С. 4 – 28.
7. Берков В.Ф. Логика. – Минск: Тетра Системс, 2001. – С. 196 – 217.
8. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: ЧеРо, 2000. – С. 3 - 18.
9. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика – учебник для вузов. – Москва: Владос, 2001.
10. Курбатов В.И. Логика. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. С. 4 – 81.
Тема 2. Закони формальної логіки
(4 години)
План семінару
1. Закон тотожності та практичні висновки з нього
2. Закон несуперечності та практичні висновки з нього
3. Закон виключеного третього та практичні висновки з нього
4. Закон достатньої підстави та практичні висновки з нього
Основні поняття:
Аксіома, закон, тотожність, протилежність, суперечність, підміна поняття, аргументація та обґрунтування.
Мислення людини відбувається не хаотично, а підлягає певним логічним законам. Під законом логіки розуміють внутрішній, необхідний, суттєвий зв'язок між думками. Треба розуміти, що незважаючи на використання слова "закон", закони формальної логіки не підлягають обгрунтуванню чи спростуванню, і є по-суті аксіомами.Формально-логічні закони – це закони правильної побудови і зв'язку думки. Закони логіки виражають такі суттєві, загальні, неодмінні властивості мислення, як визначеність, несуперечність, послідовність і обґрунтованість.
|
|
|
Закони логіки є загальними законами. Вони діють у будь-якому мисленому акті, в усіх галузях знання, на всіх рівнях мислення, як у сфері повсякденного мислення, так і в сфері мислення, яка пізнає найскладніші наукові проблеми.Закони логіки є знаряддям пізнання дійсності, необхідною умовою точного, адекватного відображення мисленням зовнішнього світу. Щоб мислення приводило нас до істини, воно має відповідати вимогам формально-логічних законів – закону тотожності, суперечності, виключеного третього та достатньої підстави.
Відповідаючи на друге та третє питання, дуже важливо зрозуміти, що ці закони, хоч і звучать дуже схожим чином, описують різні ситуації, в яких опиняється людське мислення; треба чітко різницю між поняттями "протилежність" та "суперечність".
Питання для самостійної роботи
1. Що таке закон мислення і які його головні ознаки? Назвіть та означте базові закони логіки.
2. У яких випадках діє і не діє закон виключеного третього? Приклади.
|
|
|
3. Які існують базові ознаки вірного мислення? Наведіть самостійні приклади їх дійсності.
Література для самостійної роботи
1. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. Підручник – К.: Золоті ворота, 1998.
2. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 3 – 21.
3. Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – С. 3 – 12.
4. Курбатов В.И. Логика. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. С. 84 – 88.
5. Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 3 – 32.
6. Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – С. 4 – 28.
7. Берков В.Ф. Логика. – Минск: Тетра Системс, 2001. – С. 196 – 217.
8. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: ЧеРо, 2000 – С. 88 - 101.
9. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика – учебник для вузов. – Москва: Владос, 2001.
Тема 3. Поняття як форма логічного мислення
(2 години)
План семінару
1. Загальна характеристика поняття як форми мислення.
2. Зміст та обсяг понять.
3. Види понять.
4. Відношення між поняттями.
Основні поняття:
Поняття, обсяг, зміст, порівняння, аналіз, абстрагування, синтез, узагальнення, рівнозначність, перехрещення, підпорядкованість; співпідпорядкованість.
Поняттям називається форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках. Із цього визначення випливає, по-перше, що поняття — це уявний образ предмета, його відображення, а не сам предмет. Тому поняття про предмети не можна сплутувати із самими предметами, відбитими в цих поняттях. Поняття — це логічна форма думки, думка про предмет. Фактично, якщо пам'ятати, що логіка вивчає закони правильного мислення, а мислимо ми у формі мови, то можна провести аналогію між "поняттям" та "словом", як мінімальними елементами мови, що мають смисловий зміст.
|
|
|
Відповідаючи на питання щодо співвідношення між "змістом" та "обсягом" поняття, студенту важливо розуміти, де мова йде про кількість, а де про якість (або набір якостей), причому не про кількість та якість самих предметів, а про кількості та якості предметів, на які вказують поняття. Вивчаючи відношення між поняттями, треба звернути увагу на всі можливі типи відношень між сумісними та несумісними поняттями (рівнозначність, перехрещення, підпорядкованість; співпідпорядкованість, протилежність, суперечність), а також вміти графічно зобразити всі можливі типи відношень за допомогою колових діаграм Ейлера.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 380; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!