Приміщення основного призначення
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
КАФЕДРА «ОРГАНІЗАЦІЇ БУДІВНИЦТВА ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ"
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ
ЗА ТЕМОЮ
« ЗАХИСНІ СПОРУДИ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ»
З дисципліни «Цивільна оборона»
Для студентів всіх напрямів;
ОКР: спеціаліст, магістр;
Форма навчання : денна, заочна.
ОДЕСА 2011
|
|
|
УДК ____________________ «Затверджено»
вченою Радою факультету « Будівництво»
Одеської державної академії будівництва та
архітектури
|
|
|
протокол № від « » березня 2011р.
Методичні вказівки розглянуті і рекомендовані до друку на засіданні науково-методичної комісії факультету Будівництво, протокол № 5 від
«14» березня2011р.
Методичні вказівки розглянуті і рекомендовані до друку на засіданні кафедри організації будівництва та охорони праці, протокол № 7 від
«23» березня 2011р.
Укладачі:
Старший викладач Чекулаєв Д.І.
Старший викладач Приступлюк В.П.
Старший викладач Сметанін Г.І.
Рецензенти:
1.Начальник штабу цивільної оборони ОДАБА Абаза М. В.
2.Заступник начальника навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області Короза А.Г.
Методичні вказівки призначені для закріплення теоретичних знань студентів та надбання ними практичних навичок у ході виконання розрахунково-графічної роботи (РГР) з дисципліни "Цивільна оборона".
|
|
|
Методичні вказівки рекомендуються студентам всіх форм навчання за всіма спеціальностями для самостійної роботи при вивченні нормативної дисциплини «Цивільна оборона».
Відповідальний за випуск:
зав.кафедрою “Організації будівництва та охорони праці”
к.т.н., проф. Беспалова А.В.
ЗМІСТ
1.Загальні положення…………………………………………………...4
2.Планові та конструктивні рішення сховищ………………………..5
2.1. Приміщення основного призначення……………………………….5
2.2. Допоміжні приміщення……………………………………………....6
2.3. Захищені входи та виходи……………………………………………7
3.Конструктивні рішення……………………………………………….8
3.1. Загальні положення………………………………………………… 8
3.2. Гідроізоляція та герметизація ……………………………………...9
4. Технологічне обладнання та системи життєзабезпеченння…….10
4.1. Системи вентиляції і опалення……………………………………...10
4.2. Водопостачання, водовідведения, електропостачання і зв'язок…..14
Використаних джерел……………….………………………………….16
Додаток А.Індивідуальне завдання………………………..…………....17
|
|
|
Додаток Б. Розрахунок штучного освітлення приміщень……………..18
Додаток В.Алгоритм розрахунку………………………………………21
Додаток Г.Вентилятори…………………………………………………22
Додаток Д.Дизель-електричні агрегати………………………………..23
Додаток Е.Площі додаткових приміщень сховищ……………………23
Додаток Ж.План сховища………………………………………………24
Додаток З. Варіанти індивідуального завдання……………………….22
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Методичні вказівки призначені для закріплення теоретичних знань студентів та надбання ними практичних навичок у ході виконання розрахунково-графічної роботи (РГР) з дисципліни "Цивільна оборона".
Мета виконання РГР - навчити студентів самостійно вибирати обсяго-планувальні і конструктивні рішення для будівництва сховищ цивільної оборони, матеріали і конструктивні елементи, які застосовуються при їх будівництві, їх інженерно-технічне обладнання (вентиляція, опалення, водовідведення і водопостачання, електропостачання, зв'язок та інше ).
Робота над РГР передбачає виконання низки додаткових завдань, а саме:
- вміння працювати з навчальною, довідковою та іншою технічною лiтерaтypoю;
- надбання навичок дослідника;
- вміння систематизувати особливості конструкції сховищ і вносити пропозиції щодо їх удосконалення, з урахуванням сучасного стану будівельної індустрії.
Це можливо на основі знань, що придбані в ході вивчення таких дисциплін, як:
- Будівельна механіка.
- Архітектура будівель і споруд.
- Будівельні конструкції.
- Металеві конструкції.
- Дерев'яні та пластмасові конструкції.
- Залізобетонні конструкції.
- Організація будівшщтва.
- Основи та фундаменти.
- Охорона праці.
Основою для виконання РГР є індивідуальне завдання, яке видається викладачем кожному студенту. Завдання містить найменування теми та вихідні дані згідно номеру варіанта (додаток А).
Робота над РГР включає в себе текстову розрахунково-пояснювальну записку і графічну частину.
В пояснювальній записці, яка виконується на аркушах формату А4, приводяться вибір, обгрунтування і розрахунок всіх елементів сховища, що задані. За даними розрахунку на аркушах форматуА3 або А4 викреслюється план сховища у масштабі 1:100 - 1:400 та приводиться експлікація.
Термін виконання РГР 2 тижні. Після виконання РГР студент здає її на перевірку викладачу і захищає роботу.
ПЛАНОВІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ СХОВИЩ
Планові рішення сховищ повинні забезпечувати:
- просте та чітке планування з мінімальною різноманітністю прольотів та висот, найменшим периметром зовнішніх стін;
- найбільш економне використання внутрішнього об' ему та площі;
- можливість використання приміщень для потреб народного господарства в мирний час і у вигляді сховищ в воєнний час,або під час дії надзвичайних ситуацій;
- зручність заповнення і розміщення людей, які укриваються;
- створення необхідних умов для тривалого перебування людей, які укриваються;
- раціональне розташування внутрішнього інженерно-технічного обладнання, зручність його монтажу та експлуатації;
- можливість самостійного виходу людей, які укриваються із споруд після дії засобів ураження.
Конструктивно - компоновальні схеми приміщень сховища повинні забезпечувати надійність несучих та огороджуючих конструкцій при дії навантаження, яке створено ударною хвилею, незалежно від джерела ії походження.
Проектування сховищ починають з визначення кількості і розмірів основних і допоміжних приміщень.
До основних приміщень належать:
- приміщення для людей, які укриваються;
- пункти управління (ПУ);
- медичні пункти.
До допоміжних приміщень належать:
- фільтровентиляційні приміщення;
- санітарні вузли;
- захищені дизель - електростанції (ДЕС);
- електрощитові;
- тамбур-шлюзи, тамбури;
- приміщення для зберігання продовольства.
Приміщення основного призначення.
Норму площі підлоги основного приміщення на одну людину, яка укривається, слід приймати рівною 0,5м2 - при двоярусному і 0.4м2 - при триярусному розташуванні нар. Внутрішній об'єм приміщення повинен бути не менш 1,5м3 на одну людину ( при визначенні об'єму рахують об'єми усіх приміщень, за винятком ДЕС, тамбурів, розширювальних камер). Висота приміщень сховищ повинна відповідати вимогам можливого використання їх в мирний час, але не більш 3,5м до низу виступаючих конструкцій перекриття. При висоті приміщення 2,15 – 2,9м, передбачають двоярусне розташування нар, а більш 2,9м – триярусне.
Приміщення для людей, які укриваються, обладнуються нарами, або полицями із розрахунку 80% для сидіння, 20% для лежання при двоярусному розташуванні нар та, відповідно, 70% і 30% при триярусному розташуванні нар.
Місця для сидіння передбачаються розмірами 0,45 х 0,45м на одну людину, а для лежання - 0,55 х 1,8м.
Розміри проходів між нарами 0,7м, між повздожними рядами 1,2м, між поперечними рядами 0,9м.
В сховищах чисельністю до 600 чоловік для зв'язку з штабом ЦО передбачають телефонну точку.
В сховищах чисельністю 600 чоловік і більше передбачають пункти управління підприємства. Вони складаються з робочої кімнати та кімнати зв'язку. Загальна кількість працюючих приймається до 10 чоловік, а норма площі на кожного працюючого 2м2.
Санітарні пости повинні бути розташовані в основному приміщенні для людей, які укриваються. Планується один санітарний пост площею 2м2 на кожні 500 чоловік, які укриваються, але не менш ніж один на споруду.
Разом з тим в сховищах чисельністю людей, які укриваються, від 900 до 1200 чоловік передбачена спеціальна кімната для медичного пункта площею 9м2, на кожні 100 чоловік, які укриваються, але більше ніж 1200 чоловік, площа медпункту збільшується на 1м2.
Допоміжні приміщення
Фільтровентиляційні приміщення (ФВП) повинні бути приєднанні до зовнішніх стін та розташовуватись поблизу входів, або аварійних виходів. ФВП слід відділяти від інших приміщень сховища перетинками зі звичайними дверима. Розміри приміщення для фільтровентиляцїйного обладнання залежать від габаритів обладнання та площі для їх обслуговування. Відстань між двома агрегатами - 1,8м, розміри проходів для обслуговування обладнання - 0,7м.
Санітарні вузлі слід проектувати окремо для чоловіків і жінок із розрахунку: одна підлогова чаша (унітаз) на 75 жінок; одна підлогова чаша (унітаз) та один пісуар на 150 чоловіків. Ширина проходів між рядами кабін і пісуарами -1,5м, а між кабінами і стіною - 1,1м.
В кожному санітарному вузлі передбачається один умивальник на 200 чоловік, але не менш одного на санвузол.
Приміщення для санвузлів повинні бути приєднані до зовнішніх стін та розташовуватись як найближче до приміщень для людей, які укриваються. Входи до туалетів повинні облаштовуватись крізь тамбури (умивальні кімнати) з дверями, що самі зачиняються.
Приміщення для ДЕС слід розташовувати біля зовнішньої стіни, відокремивши його від інших приміщень перегородкою, з межою вогне-стійкості 1 година. Вхід до ДЕС зі сховища повинен бути обладнаний тамбуром з двома герметичними дверима, які відкриваються в сторону сховища. Розміри приміщення для ДЕС визначаються габаритами обладнання (додаток Д), зручністю його монтажу та експлуатації. ДЕС проектується, як правило, в сховищах великої місткості, або на групу сховищ з можливістю використання його як резервного джерела електропостачання. В сховищах, які мають режим регенерації, або повітряноохолоджуючі установки, а також в сховищах для нетранспортабельних хворих, ДЕС передбачаються незалежно від місткості сховища.
Електрощитові призначені для розміщення розподільних щитів та приладів електрообладнання. Площа - 2м2. Двері в електрощитові повинні мати проріз розміром 0,8 х 1,8м і відчинятися зовні та мати замки, що самі зачиняються і які відкриваються без ключа з внутрішньої сторони приміщення.
Приміщення для зберігання продовольства приймається площею 5м2., якщо місткість сховища до 150 чоловік. Для кожних наступних 150 чоловік площа приміщення збільшується на 3м2. Кількість приміщень - одне на кожні 600 чоловік. Приміщення слід розташовувати роззосередженно, в різних місцях сховища. Не дозволяється розташовувати вказані приміщення поруч з санітарними вузлами та медпунктами. Оштукатурювання стелі та стін сховищ та облицювання їх керамічною плиткою не допускається.
Захищені входи та виходи.
Входи до сховища повинні задовольняти наступним вимогам:
- мати необхідну пропускну здатність;
- забезпечувати захист людей, які укриваються від уражаючих чинників зброї масового ураження (ЗМУ).
Входи складаються з драбинного спуску або пандусу, передтамбуру, тамбуру, або тамбур-шлюзу та вхідних прорізів з дверима.
Тамбур-шлюзи призначені для запобігання небезпечного ураження людей, що знаходяться в сховищі, при вході до нього людей, які запізнилися прибути у встановлений час. Для сховищ, які містять до 600 чоловік передбачається устрій при одному з входів однокамерного тамбур-шлюзу. Для сховищ, які містять більш ніж 600 чоловік обладнується двокамерний тамбур-шлюз, або два однокамерних при різних входах. Площа кожної камери тамбур-шлюзу при ширині дверного прорізу 0,8м - 8м2, а при ширині 1,2м - 10м2 .
В тамбур-шлюзі передбачається встановлення захисно-герметичних дверей (ЗГД), відповідних класу захисту сховищ, що відкриваються на зовні по напрямку евакуації людей. Всі входи повинні обладнуватися тамбурами, або тамбур-шлюзами. Ширину тамбур-шлюзу, ширину та довжину тамбуру та передтамбуру слід приймати на 0,6м більше ширини дверного полотна. Двері в тамбурі передбачаються: в зовнішній стіні - захисно-герметичні, відповідно класу сховища, а у внутрішній стіні - герметичні. Двері повинні відкриватись на зовні за напрямком евакуації людей.
Кількість входів приймається в залежності від місткості сховища із розрахунку: один вхід, розміром 0,8 х 1,8м - на 200 чоловік, або розміром 1,2 х 2,0м - на 300 чоловік, але не менш двох входів.
При місткості сховища до 300 чоловік допускається облаштовувати один вхід, при цьому другим повинен бути аварійний виход, у вигляді тунелю з внутрішнім розміром 1,2 х 2,0м та з дверним прорізом розміром 0,8 х 1,8м.
Входи повинні розташовуватися в протилежних боках сховищ з урахуванням напрямку руху основних потоків людей, які укриваються.
В сховищах місткістю до 600 чоловік передбачається аварійний вихід у вигляді вертикальної шахти з захисним оголовком. Висота оголовку - 1,2м з віддаленням від будівлі на відстані 0,5 висоти будинку плюс 3м. При цьому аварійний вихід повинен з'єднуватись зі сховищем тунелем. Внутрішні розміри тунелю і шахти повинні бути 0,9 х 1,3м. Вихід зі сховища до тунелю повинен обладнуватись захисно-герметичними та герметичними ставнями, які установлені відповідно із зовнішньої та внутрішньої сторони стін. В сховищах місткістю 600 чоловік і більше один з виходів слід обладнати як аварійний (евакуаційний) в вигляді тунелю з внутрішнім розміром 1,2 х 2м. При цьому вихід із сховища до тунелю повинен здійснюватися крізь тамбур, який обладнаний захисно-герметичними та герметичними дверима розміром 0,8 х 1,8м. Аварійні виходи слід розташовувати више рівня грунтових вод.
КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ.
Загальні положення
Конструктивними елементами сховища є:
- несучі і огороджувальні конструкції основної споруди, перекриття, зовнішні стіни, внутрішні стіни, колони та перегородки, фундаменти;
- конструктивні елементи входів — стіни тамбурів, тамбурів-шлюзів, предтамбурів, драбинних спусків та пандусів, перекриття над ними, вхідні прорізи із захисними пристроями (дверима або воротами з засувами), захисні оголовки над входами до сховища;
- конструктивні елементи аварійних виходів - стіни, перекриття та фундаменти галерей і захисного оголовку, прорізи із захисними пристроями (дверима, ставнями).
Всі конструкції повинні бути розраховані на дію вибухової хвилі, незалежно від джерела ії походження та мати необхідну міцність у відповідності з класом сховища.
Для сховища слід приймати перекриття за балочною схемою з опорою балок (ригелів) на колони, а також допускається приймати безбалочні перекриття.
Застосування несучих внутрішніх повздовжніх та поперечних стін допускається при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні.
При розробці конструктивних рішень сховищ слід використовувати типові залізобетонні конструкції, які застосовуються в промисловому та цивільному будівництві з посиленням (в необхідних випадках) їх елементів.
Практика проектування показує, що найбільш доцільно приймати сітку колон 6м х 6м; 4,5м х 6м; 6м х 3м; 4,5м х 4,5м; 4,5м х 3м; 3м х 3м.
При будівлі сховищ можуть прийматись наступні конструктивні схеми :
- каркасно-панельні з повним каркасом;
- каркасно-панельні з неповним каркасом;
- безкаркасні.
Каркасно-панельна схема з повним каркасом уявляє собою систему, яка складається зі стійок та ригелів з заповненням з плит (панелей), міцно зв'язаних з елементами каркасу.
В каркасно-панельній схемі з неповним каркасом колони біля зовнішніх стін передбачаються в торцях споруди. Замість крайніх колон та заповнення облаштовуються суцільні стіни.
Для безкаркасної схеми вертикальні огороджуючі та внутрішні несучі конструкції виконуються у вигляді суцільних стін. Рекомендується застосовувати каркасну схему, як найбільш раціональну, що надає можливість найкращим чином використовувати приміщення для господарських цілей.
Покриття слід надійно зв'язувати зі стінами шляхом зварювання закладних деталей, або випусків арматури, потім вони зміцнюються монолітом бетону.
Колони та фундаменти виготовляються із збірного, або монолітного залізобетону.
Перегородки виконуються із достатньо міцних матеріалів, які мають невелику питому вагу.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 308; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!